Проведення співбесіди з кандидатами до лідерських груп

Відбір підлітків і молоді до лідерських груп, які будуть брати участь у профілактичних програмах, може відбуватися на основі спів­бесіди. При їх проведені вчителям, працівникам соціальних служб до­цільно дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Уважно вислухайте кандидата. Прагніть до того, щоб йому було зрозуміло, що він Вам не байдужий. Поставтесь до нього серйозно, з повагою. Встановіть довіру, емоційний контакт.

2. Запропонуйте свою допомогу. Постарайтеся переконати, що він здатний на багато корисних справ. Проявіть співчуття, зацікавленість щодо його намірів.

3. Поцікавтеся, що найбільше в даний час турбує вашого кандидата.

4. Впевнено спілкуйтеся з ним. Саме це допоможе йому повірити у власні сили.

5. У спілкуванні з підлітками та молоддю використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контакту: "Розумію, звичай­но, відчуваю, хочу допомогти".

6. У розмові з ними дайте зрозуміти, що вони необхідні іншим, є унікальними особистостями. Кожна людина, незалежно від віку, прагне мати позитивну оцінку своєї поведінки, відчуває потребу в похвалі.

7. Недооцінка гірше ніж переоцінка. Надихайте їх на високу само­оцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати у них довіру.

8. Використовуйте демократичний стиль спілкування.

9. З'ясуйте їх мотивацію участі у профілактичних програмах.

10. Визначте рівень підготовки, розуміння здорового способу життя тощо.

Метою співбесіди повинно стати з'ясування кола питань, знання яких допоможе вирішити, чи можуть вони бути лідерами.

Перш за все - з'ясуйте становище кандидата у сім'ї, його ставлення до батьків, знайомих, друзів.

Визначте коло інтересів, захоплень та чим він займається у вільний час. Запитайте, хто є для нього авторитетом - "значущий інший", звер­ніть увагу на його стосунки з однолітками, вчителями.

З'ясуйте ставлення кандидата до норм моралі і моральності, прийня­тих у суспільстві, його ставлення до пропаганди здорового способу життя та профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі.

Виявіть тип акцентуації кандидата, це допоможе прогнозувати його поведінку в різних ситуаціях.

Встановіть рівень його соціального розвитку.

Для оцінки рівня соціального розвитку кандидата на навчання гру­пи лідерів можна орієнтуватися на такі діагностичні ознаки:

1. Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів.

2. Ступінь свідомості та дисциплінованості щодо навчання.

3. Рівень розвитку та потягу до знань.

4. Адекватне ставлення до педагогічних дій.

5. Здібність враховувати колективні інтереси, поважати норми ко­лективного життя.

6. Здатність критично, відповідно до норм моралі та права, оціню­вати вчинки оточуючих, друзів, однокласників.

7. Самокритичність, наявність навичок самоаналізу.

8. Уважне, чутливе ставлення до оточуючих, здатність до співчуття.

9. Вольові риси, протидія поганому впливу, здатність самостійно знаходити рішення та боротися зі спокусами.

10. Зовнішня культура поведінки (зовнішній вигляд, культура мо­ви, ввічливість).

11. Подолання та відмова від поганих звичок, форм асоціальної по­ведінки (вживання алкоголю, наркотиків, брудних слів).

12. Розуміння відповідальності за своє здоров'я.

Орієнтовна схема навчання лідерів з числа підлітків і мо­лоді, які виявили бажання працювати в програмах профілак­тики наркоманій

Підготовчий етап

Оскільки вся діяльність груп лідерів з числа підлітків та молоді буде відбуватися на волонтерських засадах, то і вся подальша підготов­ка їх будується як підготовка волонтерів. Навчальний курс будується виходячи з того, що самі вони, після проходження навчального курсу, будуть навчати своїх ровесників здоровому способу життя за методикою "рівний-рівному ".

За цією методикою лідери можуть поширювати серед своїх однолітків інформацію про здоровий спосіб життя, про небезпеку вживання легких та важких наркотиків, безладної статевої поведінки тощо. Під час бесід з однолітками, які знаходяться у кризовому стані, підлітки-лідери будуть намагатися формувати в них бажання змінити поведінку на більш безпеч­ну, виявити та реалізувати найкращі особистісні якості. Стратегія "рів-ний-рівному" зарекомендувала себе в усьому світі як дуже ефективна технологія просвітницької профілактичної роботи. Навчання нових підліт­ків-лідерів за цією технологією буде сприяти вирішенню питань активіза­ції молоді, залученню її до вирішення найгостріших проблем сьогодення, надає реальну допомогу одноліткам у виборі здорового способу життя. Підготовчий етап навчання починається з наступного: Загальна інформація про волонтерську діяльність

1. Історія волонтерського руху.

2. Визначення понять "волонтерська діяльність", "волонтер".

3. Напрямки волонтерської діяльності:

а) за сферами діяльності;

б) за проблемами;

в) за категоріями.

4. Визначення мотивації участі у волонтерській роботі.

5. Визначення мотивації участі у профілактичних програмах.

6. Ознайомлення з системою підготовки, навчальними планами та програмами.

Перший етап

Пізнання себе

За допомогою соціально-психологічних методів дослідження - ді­лових ігор, анкет, опитувальників, тестів, проективних малюнків, неза-кінчених речень тощо, визначити:

- самооцінку;

- темперамент;

- характер;

- комунікативні здібності;

- організаторські здібності;

- рівень тривожності;

- рівень конфліктності;

- рівень агресивності;

- САН (самопочуття, активність, настрій).

Другий етап

Формування загальних знань, умінь, навичок:

- спілкування;

- подолання конфліктності;

- етичності;

- поведінкових навичок;

- впевненості в собі;

- техніки безпеки;

- релаксації.

Учасників лідерських тренінгів навчають методу релаксації, який може застосовуватися самостійно для зняття емоційної напруги, триво­ги, що виникають у складній ситуації. їм пропонують закрити очі й уявити собі ситуацію, яка викликає страх і тривогу. Як тільки емоційна напруга, викликана уявленням, досягне високого рівня, учасникам про­понують припинити міркування і розслабитися. Звичайно, це заспо­коює. Тренування починають із уявлення сцен, що викликають легке хвилювання, і закінчують такими, що супроводжуються вираженим психічним дискомфортом, тривогою, страхом. Вправа вважається від­працьованою тільки тоді, коли учасник при уявленні психотравмуючих сцен різного рівня не відчуває тривоги і хвилювання.

Третій етап

Формування спеціальних знань, умінь, навичок та визначення функції діяльності (розуміння того, що проблема наркомати стосу­ється кожного, що кожний особисто відповідає за своє здоров'я; роз криття змісту, мети, завдань даної програми тощо):

- специфіка та принципи роботи з групами ризику;

- принципи дружності, анонімності, конфіденційності;

- принципи роботи з профілактики наркоманій;

- методика первинного консультування клієнтів; -, дотримання техніки безпеки.

Функції діяльності:

- організаційна (організація профілактичних заходів та участь у них);

- комунікативна (встановлення комунікативних зв'язків з однолітка­ми);

- координаційна (допомога у встановленні зв'язків із зацікавлени­ми сторонами);

- інформаційна (поширення інформації серед однолітків за методи­кою "рівний-рівному").

Заключний етап

Закріплення здобутих знань та поведінкових навичок (пере ростання знань у переконання):

організація тижневої практики роботи під наглядом супервізора.

Постановка завдань на формування власних груп та поширення на­бутих знань та навичок здорового способу життя за методикою "рів­ний-рівному".

Практичні заняття

Тема: Залежності: тютюнопаління, алкоголь, немедичне вживан­ня наркотиків.

Мета: формування в учасників занять розуміння, що фізична та психічна залежність виникають під впливом наркотичних речовин, по­ступово, непомітно та незалежно від нашої волі та бажання. Формування твердих переконань у шкідливості для здоров'я та повноцінного життя тютюнопаління, зловживання алкоголем та наркотичними речовинами.

Метод: опитування, обговорення життєвих ситуацій, дискусія, ро­льова гра.

Дискусія: без чого життя може втратити сенс. Питання, які необхідно обговорити:

- поняття "залежність" у широкому (від батьків, коханих, обставин тощо) та у вузькому значенні (від речовин тощо);

- особистий досвід тютюнопаління;

- особистий досвід вживання алкоголю;

- чому в усіх країнах існує вікове обмеження для продажу та вжи­вання алкоголю, тютюну;

- наркотичні речовини, медичне та немедичне вживання;

- наркотик як остання допомога для хворих на онкологічні захво­рювання;

- коли, для чого, за яких обставин може відбутися перший досвід вживання наркотиків;

- які можливі наслідки тютюнопаління, вживання алкоголю, нар­котиків;

- чи є знайомі пияки, алкоголіки, споживачі наркотиків, чи подо­баються вони та їхнє життя;

- причини і ситуації, в яких відбувається перший досвід вживання наркотиків;

- приклади життєвих ситуацій.

На що треба звернути увагу: акцентувати увагу на можливості фа­тальних наслідків легковажного ставлення до експерименту з наркотич­ними речовинами для кожної людини, які викликають залежність, чітка аргументація хибних уявлень щодо цього.

Очікувані результати: формування чітких уявлень про наслідки вживання наркотиків, реальне розуміння, чим це загрожує особистому здоров'ю, майбутньому. Аналіз причин, при яких відбувається перший досвід вживання наркотиків. Самостійність висновку учасників - відповідальність за особисте життя та поведінку - усвідомлений вибір кожного!

Рольова гра: "Ти мене не вмовиш спробувати "травичку"!

Мета: виявити ціннісні настанови щодо готовності уникати нарко­тиків.

Хід гри: учасники групи діляться на пари, у кожній парі один гра­вець протягом 10 хвилин вмовляє спробувати "травичку" іншого, який повинен аргументовано відмовиться від цього; потім вони міняються ролями. Спільне обговорення учасниками групи почуттів, емоцій, які викликала гра.. Складання переліку найпереконливіших аргументів "за" та "проти" наміру спробувати наркотик.

Дискусія: чи справді в житті все треба спробувати?

На що треба звернути увагу: на учасників, яким важко було знайти аргументи "проти", на реакцію учасників щодо можливості кожного стати споживачем наркотиків. На відчуття, які виникають, коли хтось змушує до того, чого не хочеться робити; на стійкість позиції щодо уникнення наркотичних речовин; переконаність в особистій правоті, в тому, що кожний відповідає за своє здоров'я.

Очікувані результати: усвідомлення кожним учасником відповіда­льності за власні вчинки та їх наслідки перед собою, своїми близькими, суспільством.

Домашнє завдання: розробити звернення до своїх однолітків з ме­тою пропаганди здорового способу життя та профілактики наркоманій у вигляді інформаційно-методичного матеріалу.

Якщо тренер помітив неадекватні реакції когось із учасників, нама­гання уникнути участі у роботі, доцільно більше уваги приділити саме цим учасникам і, за необхідності, звернутися за допомогою до психолога.

Заняття

Тема: Наркотики, наркозалежність - загроза для здоров'я, жит­тя людини.

Мета: усвідомлення згубного впливу наркотиків на людське життя. Формування свідомого вибору на користь життя без наркотиків.

Метод: обговорення, обговорення життєвих ситуацій, опитування, гра.

На початку заняття учасники обмінюються розробленими інформа­ційно-методичними матеріалами щодо профілактики наркоманій, аналі­зують їх, відбирають найкращі.

Питання, які необхідно обговорити:

- чи дійсно немедичне вживання наркотиків шкідливе;

- чи є принципова різниця в способі вживання наркотичних речо­вин з огляду на результат;

- психічна та фізична наркозалежність - вигадки чи факт;

- шляхи виходу з залежностей;

- чи пов'язані наркотики та ВІЛ-інфекція, якщо так, то як саме;

- вживання наркотиків - медична чи соціальна проблема;

- приклади життєвих ситуацій.

На що треба звернути увагу: зміни у ставленні учасників до вжи­вання наркотиків і готовності говорити про це; відстежити самовпевнені вислови щодо наркозалежності; акцентувати увагу на психічній залеж­ності.

Очікувані результати: формування переконання про небезпечність наркотичних речовин, їх загрози для особистості, здоров'я та життя. Свідомий вибір учасниками здорового способу життя вільного від нар­котиків.

Гра: "Мій товариш - наркоман".

Мета: відтворення шляху тих, хто перший раз легковажно вжив наркотик до залежності, ВІЛ-інфекції.

Хід гри: учасники протягом 25 хвилин складають опис життя відо­мої їм реальної людини (друга, знайомого або про яку вони читали, чули) чи вигаданої, яка стала наркоманом, потім ВІЛ-інфікованим. Учасники групи зачитують свої спостереження, діляться думками щодо причин залежності, шляхів виходу з неї даної особистості.

На що треба звернути увагу: на загальнолюдські та особистісні цінності, переконання учасників, що виявляться у результатах роботи.

Очікувані результати: усвідомлення схожості та закономірності пе­редчасного кінця життєвого шляху різних людей, які почали вживати наркотичні речовини. Від легких до важких наркотиків, систематичного вживання, які ведуть до психічної та фізичної залежності, конфліктів із законом, інфікування ВІЛ, руйнування особистості, відсутності сім'ї, друзів, дітей, і, як результат - смерть від передозування чи від хвороб.

Домашнє завдання: яким чином я можу брати участь у профілак­тиці наркоманій серед дітей, підлітків та молоді?

Розробити план власних дій, які я можу спрямувати на своїх дру­зів, товаришів, які вже опинилися в зоні ризику, та на профілактику наркоманій, ВІЛ/СНІДу серед моїх однолітків.

Поиск по сайту: