Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розвиток мистецтва у первісному суспільстві



Верхній палеоліт (33 тис. р. до н. е.) – це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду. Первісне мистецтво представлене в наступних основних видах: графіка (малюнки й силуети); живопис (зображення в кольорі, виконані мінеральними фарбами); скульптури (фігури, висічені з каменю або виліплені із глини); декоративне мистецтво (різьблення по камені й кістки); рельєфи й барельєфи.У далекій давнині для мистецтва людин використовував підручні матеріали — камінь, дерево, кістка. Багато пізніше, в епоху землеробства, він відкрив для себе перший штучний матеріал — вогнетривку глину — і став активно застосовувати її для виготовлення посуду й скульптури. Бродячі мисливці й збирачі користувалися плетеними кошиками — вони зручніше в перенесенні. Глиняний посуд — ознака постійних землеробських поселень.

Більшість вчених пов'язує появу у людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких належить до того самого часу. Етнографія знає безліч прикладів, коли заклинання, танці навколо зображень вважалися засобом впливу на реальних тварин. Серед малюнків палеоліту рідко, але зустрічаються зображення людей у масках. Мистецтво танцю, ймовірно, також розвивається з імітації поведінки тварин, мисливських і військових вправ. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер (їх називають “макарони”) і “відбитки” рук. Інші ж доводять, що найдавнішим було “натуральнемистецтво – виготовлення опудал тварин, на цій основі виникла скульптура, а вже потім – рельєф, гравюра, малюнок. Працювали давні художники при світлі смолоскипів або світильників з мохом. Рукою чи примітивними пензлями (жмут вовни, пучок трави) наносилися сажа, мінеральні фарби. Широко застосовували охру – природну червону фарбу різних відтінків – від жовтуватого до пурпурного, її компонентами є глина і сполуки заліза або марганцю.

Перші добутки первісного образотворчого мистецтва ставляться до Ориньякской культури. Із цього часу широко поширилися жіночі фігурки з каменю й кістки. До цієї епохи ставляться так звані «венери» — фігурки жінок висотою 10—15 см, звичайно підкреслено масивних форм. В яких втілюється майже завжди один загальний принцип: кінцівки в таких фігурках ледь позначені, голова не має рис обличчя, різко підкреслені ознаки жінки-матері (великі груди й сідниці). Очевидно, що основна ідея цих зображень – ідея родючості, продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки–праматері в родовій общині, де спорідненість велася по материнській лінії. Найбільш відомими з них є так звана Венера Віллендорфська — статуетка, знайдена біля селища Віллендорф у Німеччині. Не менш популярним серед дослідників є рельєф Венери Лоссельської, або жінки з рогом у руці, знайдений в одній з печер у долині Дордонь у Франції.

І в живописі, і в скульптурі первісна людина часто зображувала тварин. Схильність первісної людини зображувати тварин іменують зоологічним або звіриним стилем у мистецтві, а за свою мініатюрність невеликі фігурки й зображення звірів одержали назву пластики малих форм. Поряд із силуетами звірів та людей у деяких печерах, наприклад, печері Труа Фрер (Трьох братів) у Франції, зустрічаються фантастичні фігури, що поєднують ознаки одних та інших. Одне з таких зображень, прозване «чаклуном», являє собою фігуру чоловіка з кінським хвостом, людськими статевими органами, з пташими рисами обличчя, бородою, на голові якого містяться оленячі роги, з руками, схожими на лапи хижої тварини.

Первісний живопис являв собою двомірне зображення об'єкта, а скульптура — тривимірне або об'ємне. У деяких печерах виявлені висічені в скелі барельєфи, а також окремо варті статуї тварин. Відомі невеликі статуетки, які вирізалися з м'якого каменю, кості, бивнів мамонта. Головним персонажем палеолітичного мистецтва є бізон. Художники палеоліту зображували переважно тварин: зубрів, коней, оленів, мамонтів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягла вражаючого рівня. Фігури тварин стали малювати упевненою лінією, дотримувалися пропорції. З'явилася штриховка, суцільне розфарбування, застосування різних кольорів, що допомагало відображенню об'єму. Рух у печерному живописі передається через положення ніг (перехресні ноги наприклад, зображували тварина набігу), нахил тіла або поворот голови.

Деякі печери являють собою унікальні підземні галереї (печеру Альтамира в Іспанії називають «Сікстинською капелою» первісного мистецтва). Картинна галерея Альтамири тягнеться більш ніж на 280 метрів у довжину й складається з безлічі просторих залів.

При створенні наскального живопису первісна людина використовувала природні барвники й окиси металів, які він або застосовував у чистому виді, або змішував з водою або тваринним жиром. Ці фарби він наносив на камінь рукою або пензликами із трубчастих костей з пучками волосків диких звірів на кінці, а часом видував через трубчасту кістку кольоровий порошок на вологу стіну печери.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.