Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Симптом Пастернацького (постукування)



Для цього проіодять короткі, легкі удари пальцями правої (або лівої) руки або боковим (ліктьовим) краєм правої кисті (з разом складеними пальцями) по тильній поверхні пальців лівої руки, покладеної на поперекову ділянку. При наявності запалення хворий відчуває біль. Слід пам’ятати, що симптом Пастернацького може бути позитивним при міозитах, радикулітах. У дітей раннього віку складно оцінити суб’єктивні відчуття, що виникають при визначенні даного симптому.

 

Пальпація верхньої та середньої сечовідних точок

Верхняя сечовідна точка знаходиться на місці перехрещування двох таких ліній:

горизонтальної на рівні пупка та вертикальної – на три поперечних пальці по обидві сторони від нього.

Середня сечовідна точка знаходиться на перехрещуванні двох ліній – горизонтальної, яка з’єднує передні ості обох клубових кісток і вертикальної, яка проходить через лобковий горбок.

 

Перкусія сечового міхура у дітей раннього віку

 

Здійснюється по серединній лінії від рівня пупка в напрямку до лобка. Палець-плесиметр розміщують параллельно до лобка. Якщо сечовий міхур наповнений, при вистукуванні з’являється тупість над лобком, якщо він випорожнений – коробковий звук.

 

Дослідження сечі

Загальний аналіз сечі

Для дослідження використовують всю сечу першого ранкового сечовипускання. Сечу збирають після обов’язкового ретельного підмивання дитини в чистий (нестерильний) посуд, в якому вона буде доставлена в лабораторію, щоб уникнути руйнування деяких елементів сечового осаду.

Нормативні дані загального аналізу сечі

Колір сечі

в перший день життя дитини сеча безбарвна;

— потім протягом 2-4 днів — темно-червона (виводиться багато сечової кислоти)

— з пізнього неонатального періоду:

при природньому вигодовуванні сеча майже безбарвна, а після введения прикорму i на все життя вона набуває солом'яно-жовтого кольору;

при штучному вигодовуванні такий солом'яно-жовтий колір буде з перших тижнів життя.

Колір сечі є важливим допоміжним показником як при захворюваннях нирок i сечовидільних шляхів, так i при ураженні інших органів.

безбарвна сеча визначається при поліурії;

жовтогарячий колір сеча набуває, якщо в їжі багато каротину;

малиновий колір — якщо прийнято багато буряка;

— прийом деяких лікарських npenapaтів дає такі зміни кольору:

червоний — ріфампіцин;

рожевий — анальгін, фенол фталеін, сульфаніламіди;

зелений, блакитний — метиленова синь;

• шафраново-жовтий — нітроксолін

— змінює колір сечі пщвищена кількість солей:

cipo-молочний колір — фосфати;

цегляно-червоний колір — урати, оксалати;

— колір пива = темно-коричневий — одна з диференційних ознак вірусного гепатиту; такий колір дає велика кількість жовчних пігментів; характерним при цьому є поява піни жовтого кольору після збовтування ceчi, що обумовлене бiліpyбiнypiєю;

— колір «м'ясних помиїв» (такий колір має вода після митгя м'яса). Він виникає у випадку ураження ниркового тільця і проходження через базальну мембрану еритроцитів, які при цьому втрачають гемоглобін; такі еритроцити називаються вилужені; це ознака гострого гломерулонефриту.

— червоний яскравий колір (як кров) виникає при наявності в сечі так званих свіжих еритроцитів, які надійшли прямо з кровоносного рус­ла — травма, туберкульоз, гострокінцеві камені, пухлина нирок, цистит, уретрит;

темно-фіолетовий, навіть чорний колір — це ознака знач­ного гемолізу еритроцитів при важкому отруєнні отрутою, лікарськими речовинами, Rh-конфлікті, переливанні крові невідповідної групи та ін;

— рожевий колір дає уробілін при хронічному гепатиті.

Прозорість. В нормі непрозорою, тобто каламутною сеча може бути тільки у новонародженого протягом декількох днів, потім у здорової людини завжди прозора. Прозорість ceчi у вигляді помутніння визначається при:

— підвищеній кількості в ній солей;

— наявності бактерій;

Реакція ceчi відрізняється у дітей різного віку i залежить від прийнятої їжі:

новонароджений — слабко кисла (рН 5,5-6);

грудний період — природне вигодовування — слабколужна (рН 7-8);

штучне вигодовування — слабкокисла (рН 5,5-7);

після 1 року — звичайно слабко кисла (рН 5-7);

якщо в їжі більше білкових речовин, сеча змінюється в кислу сторону, більше рослинних продуктів — в лужну сторону.

Кисла реакція виникає при:

нирковій недостатності (хвора нирка не утворює аміаку, який нейтралізує сечу);

— туберкульозі нирок i сечових шляхів;

— цукровому діабеті;

— діатезі алергічного генезу;

— тривалому голодуванні

Підвищення в бiк лужної реакції відбувається при:

— прийомі лужних лікарських препаратів i мінеральних вод;

— інфекції сечовидільних шляхів (бактерії руйнують сечовину, в результаті чого утворюється аміак, який вилужує сечу);

—розсмоктуванні набряків;

— підвищеній кислотності шлункового соку;

— значному кислому блюванні;

— метаболічному алкалозі.

 

Питома вага=відносна щільність(=густина)— це показник концентрації розчинених в ceчi речовин. Він залежить від кількості прийнятої рідини, виду продуктів, а також від віку.

Нормативні середні дані:

Перші дні – 1006-1012

Грудний вік – 1002-1006

2-5 років – 1010-1015

Старше 5 років – 1010 – 1025

Зниження питомої ваги (гіпостенурія) визначається при:

—прийомі великої кількості рідини;

— важкій нирковій недостатності;

— зменшенні набряків;

— нецукровому діабеті.

Підвищення питомої ваги (гіперстенурія) відбувається при:

— прийомі недостатнього об'єму рідини;

— олігурії

— цукровому діабеті (незважаючи на наявність поліурії, так як 0,1 г/л глюкози підвищує відносну щільність ceчi на 0,004);

— виділенні великої кількості білків (0,4 г протеїну підвищує пито­му вагу на 0,001).

 

Білкав сечі звичайно немає, проте припускається нормальна кількість до 0,033%о=0,033г/л (іноді в аналізі в такому випадку може бути написано — сліди).

Виділення білка з сечею називається протеінурія:

— помірна — до 1г/л;

— висока (=значна) — більше 1 г/л.

Kpiм того, по етіології розрізняють:

— ниркову=справжню (органічну i функціональну) протеінурію;

— позаниркову протеінурію.

Причиною ниркової органічної протеінурії є ураження структури ниркової паренхіми (наприклад, при гломерулонефриті), коли підвищується фільтрація i знижується реабсорбція білків.

Ниркова функціональна протеінурія виникає в результаті збільшення проникності ниркового фільтра або уповільнення течії крові у відповідь на сильні зовнішні подразники:

альбумінурія у новонародженого — функціонально незрілий фільтр i позаниркова втрата великої кількості piдини=perspiratio insensibilis);

аліментарна протеінурія — від прийому іжі,багатої на білки;

ортостатична протеінурія — відзначається у дітей дошкільного i шкільного віку тільки в стоячому положенні (зникає в лежачому по­ложенні);

— важка серцева недостатність, асцит, пухлина; проте, при тривалому застої крові може розвинутись органічне ураження нирок;

— інфекційні захворювання, що супроводжуються лихоманкою.

Функціональна ниркова протеінурія менш виражена, чим органічна протеінурія, i проходить після зникнення чинника.

Позаниркова протеінурія — це наявність в сечі білків, що виділяються при запаленні сечових шляхів i статевих органів (цистит, уретрит, вульвовагініт).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.