Що ж штовхає людей до еміграції?

Якщо не брати до увага кримінальні елементи, що легалізують накрадені в Україні гроші, та головними причинами від'їзду за рубіж є, очевидно, найглибша економічна криза, нестабільність політичної ситуації. Непевність у завтрашньому дні для себе і своїх дітей, складність застосування спроможностей і талантів, неможливість реалізувати свій потенціал в умовах сьогоднішньої України - ось в чому мотивація сучасної міграції, Найбільшою мірою схильні до теперішньої міграції особи з числа біженців і змушених переселенців. Не маючи роботи і житла, будучи позбавленими елементарних прав, ці люди найчастіше поповнюють ряди нелегальних мігрантів.

Поряд з еміграцією Україна ъ останні роки зіткнула» з проблемою іммігрантів із країн колишнього СРСР, а також дальнього зарубіжжя. Мова йде про найчастіше безконтрольний вТзд на територію України громадяни з Китаю, Африки, арабських країн й інших частин світу.

Значну частину цього потоку людей утворять іммігранти, транзитні мігранти й особи, що клопочуться про надання політичного захистку. Число тільки офіційних мігрантів із країн із нерозвиненою економікою оцінюється приблизно в 100 тис. чол. щорічно. Доля цих людей схожа зі становищем вітчизняних біженців і змушених переселенців з країн СНД і Бшїщ що утворюють другу чаетину зовнішньої міграції до України.

Таким чином,хоча пріоритети міграційної політики в Україні визначені, її практичне здійснення утруднене, насамперед, через хронічну недостачу бюджетних засобів. Першочерговими задачами є скорочення масштабів еищащ,. перетворення безповоротної еміграції в поворотну, забезпечення гідних умов прийому Іммігрантів і політичних біженців, усунення причин, що штовхають людей до нелегальної міграції. Вирішення цих задач, у свою чергу, крім економічних передумов, припускає наявність відповідної нормативно-правової бази. У цьому напрямку має бути зробити дуже багато. У нас немає законів про міграцію населення, притягнення і використання іноземної робочої' сим, не укладені міждержавні договори й угоди з питань трудової міграції. Без належної нормативно-правової бази не припадає говорити про цивілізоване входження України в міжнародний ринок праці.

Міжнародна організація праці

Міжнародну організацію праці (МОП) заснували у 1919 році уряди різних країн для того, щоб підтримувати міжнародне співробітництво у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшити соціальну несправедливість за рахунок поліпшення умов праці. Характерною рисою структури МОП є те, що в її роботі спільно беруть участь як представник! роботодавців й організацій трудящих, так і представники урядових структур. У 1946 році МОГ стала першою спеціалізованою установою ООН. Сьогодні членами МОП є 170 країн. МОП приймає різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародн стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціальною забезпечення, безпеки праці й здоров'я.

Безпосередньо впливають на розв'язання цих проблем широкомасштабні програми досліджень які здійснює МОП, а також міжнародне технічне співробітництво. Сьогодні першочерговим! завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціальноп діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці. Міжнародна організація праці - МОП- це міжнародна міжурядова організація, яка з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН, а створено її в 1919 році. МОП об'єднує 171 країну. Україна була (з 1954року) і залишається членом цієї організації, але ще не всі документи підписала.

Основні завдання МОП:

- захист інтересів і прав трудящих;

- підвищення життєвого рівня трудящих;

- поліпшення умов праці;

- захист від професійних захворювань;

- захист прав працівників-мігрантів;

- сприяння зайнятості мігрантів;

- сприяння поліпшенню соціального стану мігрантів.

МОП розробляє міжнародні конвенції (міжнародні договори зі спеціальних питань) і рекомендації з питань умов праці та життя працюючих. Конвенції та рекомендації МОП складають "Міжнародний кодекс праці". Декілька конвенцій спеціально присвячені регулюванню прав працюючих мігрантів. В одній з таких конвенцій стверджується, що держави-члени МОП зобов'язані зберігати за місцем проживання працівника-мігранта права на отримання соціальних виплат, зароблених на місці найму (в тому числі і в іноземній країні). До зазначених виплат відносяться:

- оплата медичного обслуговування;

- грошова допомога при хворобі;

- грошова допомога материнству;

- грошова допомога при інвалідності;

- грошова допомога при старості;

- грошова допомога при страті годувальника;

- грошова допомога у випадку каліцтва;

- грошова допомога у випадку професійного захворювання;

- виплати у випадку безробіття;

- виплати на сім'ю.
Керівні органи МОП:

а) Генеральна конференція - це вищий орган, що збирається раз
на рік;

б) Адміністративна рада - головний виконавчий орган, який
вибирається на Генеральній конференції на трьохрічний термін;

в) Міжнародне бюро праці - постійно діючий секретаріат МОП.
Штаб-квартира знаходиться в м. Женеві (Швейцарія).

ринок трудових ресурсів знаходиться постійно в русі та переживає тенденційні зміни. Формою МЕВ, що випливає з системи факторів виробництва, є система міжнародних трудових відносин, які виникають з приводу підготовки, переміщення та використання трудових ресурсів на міжнародному ршгі. Йа сотовому риккч трудових ресурсів відбувається постійне балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів внаслідок нерівномірності кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу, що обумовлює недостачу робочої сили в одних країнах та надлишок в інших. Як правило, найбільші проблеми з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і в малорозвинених країнах. Процеси ускладнення технологій і виробництва, розвиток і удосконалення сфери послуг, виникнення нових галузей виробництва, ускладнення самого процесу управління виробництвом тощо підвищують вимоги до кваліфікації трудових ресурсів. На сучасному етапі усе більше з'являється таких технологій, працювати з якими можна тільки, маючи знання на рівні вищої освіти.

Нерівномірність розподілу трудових ресурсів на планеті спричиняє переміщення трудових ресурсів між країнами з метою пошуку роботи та найвигіднішої реалізації своєї робочої сили. Міжнародна трудова міграція є формою МЕВ, яка полягає в переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і відображає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства. Окремо варто акцентувати увагу на такому поширеному явищі, як нелегальна міграція, адже саме з ним пов'язані основні проблеми, які існують у сфері міжнародних трудових відносин. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають як позитивні, так і негативні сторони. Загалом, можна констатувати, що від міжнародної трудової міграції виграє все світове господарство, оскільки переміщення трудових ресурсів оптимізує їхнє використання, яке, в свою чергу, збільшує ефективність світової економіки і сприяє зростанню світового валового продукту.

Міграційні процеси відбуваються по всьому світу, мають багатовекторну спрямованість і потребують відповідного регулювання. Існує міжнародне адміністративно-правове регулювання, що передбачає установлення правових норм, які згладжують спірні моменти міграційного процесу, та міжнародне економічне регулювання міграційних процесів (установлення митних внесків, бар'єрів, відповідних візових ставок, регулювання заробітної плати мігрантів і запровадження різного роду штрафних санкцій).

У рамках багатостороннього регулювання провідну роль грають міжнародні організації, такі як Міжнародна організація праці (МОП) (визначає і контролює основні правові норми регулювання міжнародних трудових міграційних процесів), ЮНЕСКО (підготовка кадрів для світової економіки, зростанням кваліфікаційного рівня трудових ресурсів світу), Всесвітня організація охорони здоров'я (питання, пов'язані із здоров'ям мігрантів), Світова організація інтелектуальної власності (регламентує забезпечення прав мігрантів спеціалістів на їхню інтелектуальну власність). Набирає ваги міжнародна організація з міграції, яка намагається охопити усі основні проблеми регулювання міжнародних міграційних процесів. Характерною особливістю міжнародного регулювання міграційних процесів є те, що пріоритети в цій сфері віддаються національним державам, а тому двосторонні міждержавні угоди мають найбільше поширення

МОП активно працює в Україні з початку 90-х років. МОП вже здійснила проекти пов'язані аналізом стану соціальної політики (спільно з ПРООН і Світовим банком), кризового ринку праці в Україні (1995 рік), розвитком соціального партнерства. Протягом усього МОП надавала і продовжує надавати допомогу Урядові в експертній оцінці законопроектів ознайомленні урядовців, представників профспілок і роботодавців з міжнародними стандартам! статистики праці та її національною систематизацією. ,., „,,

Нині МОП спільно з ПРООН та іншими агенціями здійснює в Україні важливі проекти, як пов'язані з розробкою моделі соціального бюджету, ринком праці та професійним навчавшим безробітних, розвитком малого та середнього підприємництва, соціального партнерства діалогу. •

Поиск по сайту: