Методика організації навчального процесу на практичному занятті

Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності.

У зв’язку з цим пояснити, що імунопрофілактика і імунотерапія інфекційних захворювань відіграють велику роль в загальному комплексі протиепідемічних заходів. Тому важливо ознайомитись з принципами виготовлення вакцин і сироваткових препаратів, характеристикою їх якості, переваг і недоліків, методами стандартизації і контролю. Вивчити профілактичні і лікувальні препарати, які використовуються в медицині. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття таблиці: “Вакцини та їх класифікація”, “Імунні сироватки та імуноглобуліни”, “Основні принципи контролю вакцинних препаратів та препаратів із сироваток”.

2. Викладач демонструє студентам зразки вакцинних та сироваткових препаратів, що вживаються в медицині. Студенти записують їх в протокол.

3. Студенти виконують практичну роботу з метою визначення сили дифтерійного анатоксину за допомогою реакції флокуляції. Після проведення певних розрахунків роблять висновок про силу досліджуваного дифтерійного анатоксину.

Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

6. Додатки:

Додаток 1.Матеріали для самоконтролю студентів.

· Що таке імунопрофілактика і імунотерапія?

· Які препарати використовують для створення штучного активного антимікробного імунітету?

· Які принципи класифікації вакцин?

· Хто перший отримав живі вакцини; що лежить в основі їх виготовлення?

· Які препарати використовують для створення штучного активного антитоксичного імунітету; як їх отримують?

· Які препарати використовують для створення штучного пасивного антимікробного і антитоксичного імунітету?

· З якою метою використовують імунні діагностичні сироватки, як їх отримують?

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:

“Вакцини та імунні сироватки”

Варіант 1

1. Хто вперше отримав живу вакцину?

А. Кох

Б. Пастер

В. Мечніков

Г. Дженнер

Д. Рамон

2. Як була отримана вакцина БЦЖ?

А. На нечутливих тваринах

Б. Хімічним шляхом

В. На картопляно-гліцериновому середовищі з жовчу

Г. Дією на вакцинний штам підвищеної температури

Д. На середовищі Левенштейна-Йенсена

3. Хто вперше отримав анатоксин?

А. Пастер

Б. Рамон

В. Кох

Г. Чумаков

Д. Кальметт

4. Що таке вакцини?

А. Антисептики

Б. Антибіотики

В. Препарати, що вміщують антитіла

Г. Еубіотики

Д. Антигенні препарати

5. Як створити штучний пасивний імунітет?

А. Ввести імуноглобулін

Б. Ввести живу вакцину

В. Лікувати антибіотиками

Г. Ввести анатоксин

Д. Ввести імунні діагностичну сироватку

6. Який імунітет формується після введення інактивованої вакцини?

А. Загальний і місцевий

Б. Загальний

В. Місцевий

Г. Клітинний

Д. Антитоксичний

7. Яку серологічну реакцію використовують для визначення сили анатоксину?

А. Аглютинації

Б. Флокуляції

В. Непрямої гемаглютинації

Г. Зв’язування комплементу

Д. Лізису

8. Які вакцини використовуються не стерильними?

А. Хімічні

Б. Генно-інженерні

В. Анатоксини

Г. Живі

Д. Інактивовані

9. З якою метою використовують імунні діагностичні сироватки?

А. Для серологічної ідентифікації чистої культури бактерій

Б. Для профілактики інфекційних захворювань

В. Для серологічної діагностики інфекційних захворювань

Г. Для створення штучного пасивного імунітету

Д. Для лікування хронічних хворих

10. Який метод контролю вакцинних препаратів не використовують?

А. На стерильність

Б. На відсутність шкідливості

В. Визначення антимікробної активності

Г. Здатність викликати антитілоутворення

Д. На онкогенність

“Вакцини та імунні сироватки”

Варіант 2

1. Хто вперше отримав анатоксин?

А. Кох

Б. Пастер

В. Кальметт

Г. Рамон

Д. Чумаков

2. Який імунітет формується після введення живої вакцини?

А. Клітинний

Б. Місцевий

В. Антитоксичний

Г. Загальний

Д. Загальний і місцевий

3. Що таке вакцини?

А. Еубіотики

Б. Антигенні препарати

Поиск по сайту: