Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СПОСОБИ ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНИХ РЕАКЦІЙ



Частина I

 

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

Якісний аналіз — це процес ідентифікації речовини, що дозволяє встановити з яких хімічних елементів складається досліджувана проба, які іони, функціональні групи або молекули входять до її складу. При вивченні невідомої речовини спершу виконують якісний аналіз, а потім — кількісний. У залежності від складу досліджуваної суміші розрізняють: аналіз неорганічних ре­човин, який включає визначення катіонів та аніонів; аналіз ор­ганічних речовин, що підрозділяється на елементний аналіз — від­криття і визначення елементів та функціональний аналіз — аналіз функціональних груп, які складаються з декількох хімічних еле­ментів і мають певні властивості; молекулярний — аналіз окремих хімічних сполук.

Головною метою якісного аналізу є відкриття в досліджуваній пробі окремих катіонів, функціональних груп або елементів, які входять до її складу з використанням хімічних, фізичних і фізико-хімічних методів аналізу.

У хімічних методах якісного аналізу використовують характерні якісні аналітичні реакції, які переводять досліджувані іони в сполуку, що має ряд характерних властивостей: колір, запах, агре­гатний стан. Речовину, яку використовують для проведення якіс­ної аналітичної реакції, називають реагентом.

Хімічні методи характеризуються високою селективністю, про­стотою виконання, надійністю, але чутливість їх невисока: 10 -5 – 10 -6 моль/дм3. У тих випадках, коли потрібна більш висока чутли­вість, вживають фізичні або фізико-хімічні методи аналізу.

При виконанні якісного аналізу потрібна визначена маса про­би. У залежності від величини взятої для аналізу проби методи поділяються на: макро-, напівмакро-, мікро- та ультрамікрометоди якісного аналізу.

У макроаналізі використовують 0,5 - 1,0 г речовини, або 20 - 50 см3 розчину. Аналіз виконують у звичайних пробірках, хіміч­них стаканах, колбах. Осади відокремлюють фільтруванням через паперові фільтри.

У мікроаналізі використовують, як правило, від 0,010 до 0,001 г речовини і від 0,05 до 0,50 см3 розчину, реакції виконують крап­линним або мікрокристалоскопічним методами. У мікрокристалоскопічному методі про наявність досліджуваних іонів судять по кольору і формі кристалів, які утворилися, спостерігаючи їх під мікроскопом.

Напівмікроаналіз займає проміжне місце між макро- і мікро-методами. Для аналізу, як правило, використовують від 0,01 до 0,10 г сухої речовини або 0,5—5,0 см3 розчину. Аналітичні реакції виконують за допомогою крапельниць. Відділення твердої і рідкої фаз проводять за допомогою центрифуги. Найчастіше в аналітич­ній практиці використовують напівмікрометод.

 

СПОСОБИ ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНИХ РЕАКЦІЙ

Аналітичні реакції виконують сухим або вологим спо­собом. У першому випадку досліджувану пробу і аналітичний ре­агент беруть у твердому стані і піддають нагріванню до високої температури. До таких реакцій відносять:

- реакцію забарвлення полум'я — леткі солі деяких металів на платиновій або ніхромовій дротинці вносять у безбарвну частину полум’я пальника і спостерігають його забарвлення в характерні кольори;

- реакції утворення перлин бури — невелику кількість Na2B4O7 сплавляють у петлі платинового або ніхромового дроту до утво­рення склоподібної маси; на неї кладуть декілька крупинок дослі­джуваної речовини і знову вносять у полум'я газового пальника; по характерному забарвленню перлини роблять висновок про на­явність відповідних іонів;

- реакції спікання з деякими сухими реагентами (Na2CO3, KClO3, KNO3) для одержання характерних забарвлених продуктів.

Реакції, які виконують сухим способом, носять допоміжний характер. Найчастіше їх використовують у попередніх випробу­ваннях.

Реакції, які виконують вологим способом, є основними в які­сному аналізі. Вони повинні супроводжуватись зовнішнім ефек­том: зміною забарвлення розчину, утворенням або розчиненням осаду, виділенням газу.

Аналітичні якісні реакції між електролітами проходять, як пра­вило, у водних розчинах, тому їх записують у скороченій іонній формі за такими правилами:

- для сильних електролітів записують тільки іони, які дають ефективні зіткнення, наприклад:

 

Ba2+ + SО42- = BaSO4

 

- слабкі електроліти, малорозчинні та газоподібні сполуки записують у молекулярній формі, наприклад:

 

BaCO3 + 2CH3COOH = Ba2+ + 2CH3COO - + H2O + CO2

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.