Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стратегічні орієнтири розвитку



Суть стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку. У відповідності з прогнозом світового розвитку, даним Інститутом світової економіки і міжнародних відносин РАН, у перспективі (до 2015 р.) темпи зростання промисловості у країнах ЄС становитимуть близько 3 %. З врахуванням купівельної спроможності гривні український душовий валовий внутрішній продукт (ВВП) складатиме 5 200 дол. США.

Сьогоднішнє відставання рівня виробництва України від рівня виробництва країн ЄС складає 82 %. Для збереження нинішньої ситуації (за рівнем відставання економіки України від країн ЄС) темп зростання промислового виробництва повинен складати 3,2 %. В цьому випадку і при середніх темпах зростання української економіки у 8 % рівень розвитку української промисловості щодо рівня розвитку промисловості країн ЄС (за виробництвом промислової продукції на душу населення) складе 70 %.

Виходячи з наведених прогнозних даних, Стратегією економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 роки визначається завдання щодо підняття рівня життя населення України, у т. ч. й Вінницької області[1], на зазначену перспективу до нижньої межі рівня життя у країнах ЄС.

Зважаючи на те, що обсяги валової доданої вартості (ВДВ) на одного жителя Вінницької області складають 75 % від середньодержавних, річні темпи зростання промислового виробництва у області повинні складати 11%.

Для забезпечення таких темпів зростання промислового виробництва у області, необхідно різко зменшити технологічне відставання від країн ЄС. Стратегія переслідування, яка базується на залученні у господарський комплекс області відомих, вже відпрацьованих технологій в принципі не може забезпечити більші темпи зростання, ніж у країнах ЄС [64, с. 431].

Структурно-технологічна модернізація господарського комплексу області має базуватися на технологіях, які забезпечуватимуть більшу продуктивність праці, ніж в країнах ЄС. Таку стратегію розвитку прийнято визначати як випереджувальну. Отже, перспективний технологічний уклад господарського комплексу області повинен базуватись на техніці і технологіях п’ятого і шостого покоління.

Оскільки 75 % ВДВ у господарському комплексі області припадає на сільське господарство та харчову промисловість, які споживають майже 80% енергоресурсів, основні пріоритети інноваційного розвитку передбачають поліпшення структури, технологій та енергозбереження у цих галузях.

Отже, стратегія інноваційно-інвестиційного розвитку господарського комплексу Вінницької області полягає у створенні умов для концентрації інновацій в технологію та організацію виробництва сільського господарства, харчової промисловості та енергозбереження, які будуть створюватись на п’ятому та шостому поколіннях техніки та базуватись на використанні знань, концентрованих на підприємствах, що поєднані в єдиних підприємницьких мережах.

Основні показники розвитку. Реалізація інноваційно-інвестиційного стратегії розвитку господарського комплексу області вимагає детального опису трансформаційного переходу у ньому: від нинішнього до майбутнього стану. Базовим індикатором переходу є показник ВВП на одного жителя (табл. 12.5).

Прогноз основних показників розвитку господарського комплексу

Вінницької області

 

 

У перспективі найбільше коштів інноваційного спрямування направлятиметься у галузі машинобудування, що є цілком виправданим з огляду на тенденції постіндустріального розвитку України і Вінницької області, зокрема. Відродитися має і хімічна промисловість, як одна з галузей, що визначає рівень НТП у промисловості області.

Зміцнення інституційної інфраструктури інноваційного розвитку.Практичне формування і впровадження положень інноваційно-інвестиційної моделі розвитку господарського комплексу області потребує розробки пакету узгоджених із законодавством регіональних і галузевих нормативно-правових актів щодо стратегічного планування регіонального розвитку, підвищення інституційної спроможності діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, запровадження нового механізму державного регулювання регіонального розвитку та стимулювання територіальних громад щодо забезпечення прискореного регіонального розвитку, удосконалення інформаційного забезпечення центральних та регіональних органів влади

Оскількиінфраструктура підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку обласного господарського комплексу ще не сформована, то ставиться завдання досягти швидкого прогресу у вирішенні цієї задачі шляхом об’єднання, зокрема у формі регіонального індустріального кластера, консалтингових, юридичних, інформаційних, патентних і маркетингових організацій та підприємств різних форм власності, створивши для них спільну систему обміну інформацією, координації та управління (див. п. 11).

Завдяки створенню інституційної інфраструктури інноваційного розвитку господарського комплексу області буде досягнута критична маса пропозицій і можливих варіантів ефективних управлінських рішень.

Галузеві пріоритети інноваційно-інвестиційного розвитку.До середньострокових пріоритетів інноваційно-інвестиційного розвитку господарського комплексу Вінницької області відносяться пріоритети, що забезпечують створення:

§ новітніх ресурсозберігаючих технологій;

§ енергоекономічних джерел світла та систем освітлення;

§ функціональної та силової електроніки в енергетичній галузі;

§ модернізації електромереж;

§ технології спалювання низькосортного твердого палива;

§ системних засобів технологічного проектування;

§ виробничих процесів і техніки нового покоління;

§ побутової і комунальної електронної техніки та технологічних процесів виготовлення їх елементів;

§ інформаційних технологій контролю та управління об’єктами базових технологій;

§ світлосигнальної та інформаційної апаратури;

§ комбайнів і тракторів, агрегатів тракторів середньої потужності;

§ кормозбиральної та бурякозбиральної техніки;

§ біодобрив;

§ обладнання для глибинної переробки рослинницької та тваринницької продукції;

§ сучасних технологій зберігання сільськогосподарської продукції;

§ матеріалів, технологій та обладнання для фасування, пакування і маркування продуктів харчування і напоїв;

§ екологічно чистих харчових продуктів та продуктів з високими оздоровчими властивостями з овочевих та зернових культур;

§ інноваційних технологій будівництва і реконструкції доріг, мостів та транспортних систем;

§ лікарських засобів для лікування цукрового діабету, астми, серцево-судинних, онкологічних та інфекційних хвороб (СНІД, туберкульоз тощо);

§ енергоефективного, ресурсозберігаючого, модульного, екологічно безпечного обладнання та устаткування для здійснення процесів водопідготовки, очищення води, теплопостачання та засобів управління цими процесами.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.