Розглянути й замалювати будову бруньки. Ознайомитись із типами бруньок за призначенням, за місцем розміщення їх на тілі рослини, ступенем захищеності меристематичної зони
Брунька– це зачатковий, нерозвинений пагін. Вона складається з меристематичної зачаткової осі, яка закінчується конусом наростання. Нижче конуса закладаються зачатки листків. Листки розташовані в бруньці один над одним. В пазухах зачаткових листків утворюються горбочки – зачатки бічних (пазушних) бруньок. Отже, вегетативна брунька – це пагін з усіма його елементами, кожен з яких перебуває в зачатковому стані.
У більшості дерев і кущів переважно холодного і помірного клімату в кінці літа на верхівці пагона, а також в пазухах листків уже є сформовані спочиваючі бруньки.
Для деяких рослин характерним є утворення поверхневого волосяного покриву (опушення), який посилює захист бруньки від надмірного випаровування води. Бруньки, що мають захисні луски називаються закритими. Серед рослин помірної зони лише незначна кількість їх мають зимуючі бруньки, які не захищені типовими захисними лусками – їх називають відкритими.