Ознайомитись із способами галуження щільнокущових, нещільнокущових і кореневищних злаків

Рис. 68.Кущіння злаків:

А – Жита (Secale cereale); Б – нещільнокущового злака (Poa annua); В – щільнокущового злака (Nardus stricta);

Г – кореневищного злака (Agropyron repens): 1 – зернівка, 2 – зародкові корені, 3 – додаткові корені, 4 – вузел кущіння, 5 – головний пагін (вісь першого порядку), 6₂, 6₃, 6₄, 6₅ - бокові пагони другого і наступних порядків, 7 – кореневище

Питання для самоконтролю та розвитку мислення:

1. Дайте визначення поняття «корінь» та «коренева система».

2. Розвиток кореня в онтогенезі рослин.

3. Формування бічних коренів.

4. Розвиток кореневої системи бічних коренів.

5. Охарактеризуйте зони кореня.

6. Що являють собою кореневі волоски?

7. Вбирання коренями води і розчинених мінеральних речовин.

8. Охарактеризуйте метаморфози коренів, як пристосувальну функцію рослин до середовища існування.

9. Опишіть рух води з грунтового розчину до провідної системи рослин.

Матеріали та обладнання:

1. Живі екземпляри одно- і дводольних рослин з різними типами кореневих систем і формами коренів.

2. Морфологія кореня, типи кореневих систем, метаморфози коренів – таблиці.

3. Гербарні екземпляри рослин з різними типами кореневих систем.

Література:

1. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С. 33-37.

2. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 195 – 206.

3. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С. 128-152.

4. Хржановский В.Г. и др. Практический курс ботаники. – М.: Высшая школа, 1963. – С. 50-56.

Лабораторна робота №11

Тема: Первинна і вторинна будова коренів.

Мета: Вивчити первинну і вторинну анатомічну структуру коренів та будову коренеплодів.

Теоретичні питання:

1. Призначення та функції коренів.

2. Зони коренів.

3. Первинна анатомічна структура коренів.

4. Вторинна анатомічна структура коренів.

5. Формування бічних коренів.

6. Утворення додаткових коренів у однодольних рослин.

7. Коренеплоди, як видозміна коренів дводольних рослин.

8. Флоемний, ксилемний та полікамбіальний типи коренеплодів.

Завдання:

1. Розглянути на проростках пшениці (Triticum aestivum) та замалювати зони кореня.

2. На прикладі цибулі городньої (Allium cepa) розглянути та замалювати первинну анатомічну будову кореня.

3. Вивчити вторинну анатомічну будову кореня на прикладі гарбуза (Cucurbita pepo).

4. Розглянути неозброєним оком поперечні перерізи коренеплодів флоемного, ксилемного та полікамбіального типів. Замалювати схеми.

Основні відомості

За будовою і функціональними можливостями у корені виділяється чотири гістологічні зони: ділення клітин (з кореневим чохликом); росту; всмоктування; проведення; укріплення і галуження [3].

Зона ділення клітин, або ембріонального росту - кінчик корення, наймолодша зона довжиною 1-2 мм. Складається із клітин-ініціалей апікальної меристеми, які знаходяться у стані постійного поділу, а також з їх похідних. Кінчик кореня прикритий кореневим чохликом - каліптрою, що захищає молоді клітини від механічних та інших ушкоджень. Утворюється він зовнішнім каліптрогенним шаром апікальної меристеми. Має ковпачкоподібну форму (рис. 69) і складається з живих паренхімних клітин із високим тургором і тонкими оболонками, що ослизнюються. Поверхневий шар чохлика постійно руйнується, але поповнюється зсередини новими клітинами. У кореневому чохлику головного кореня містяться зерна оберігального крохмалю, які чутливі до гравітації і забезпечують позитивний геотропізм - ріст кореня вниз. Кореневий чохлик відсутній у напівпаразитів (омела, повитиця), а у багатьох водних рослин кінчик кореня захищений від вимивання солей та ушкоджень "кишенькою" (ряска).

Рис. 69. Будова кореня дводольної рослини:

А – зовнішній вигляд; Б – схема поздовжнього зрізу; В-Е – стадії первинного росту і переходу до вторинного потовщення;

Ж – вторинна безпучкова будова; 1 – зона ділення клітин, захищена кореневим чохликом, 2 – зона розтягування і диференціації, 3 – зона всмоктування, 4 – зона проведення і укріплення з бічними коренями, 5 – апікальна меристема,

6 – прокамбій, 7 – основна меристема, 8 – протодерма, 9 – елементи флоеми, 10 – елементи ксилеми, 11 – епіблема з кореневими волосками, 12 – перицикл, 13 – первинна кора, 14 – первинна ксилема, 15 – первинна флоема, 16 – камбій,

17 – вторинна ксилема, 18 – вторинна флоема, 19 – серцевинний промінь, 20 – перидерма

Зона росту, розтягування і диференціації клітин складає також кілька міліметрів. Тут клітини набувають циліндричної форми, вакуолізуються, збільшуються у розмірах, що обумовлює здовження кореня, його заглиблення в ґрунт. Ближче до зони всмоктування відбувається спеціалізація, диференціація клітин на паренхіму, елементи ксилеми і флоеми [3].

Зона всмоктування, або зона кореневих волосків, становить 5-20 мм, знаходиться над зоною росту. Характеризується наявністю всисної тканини епіблеми і кореневих волосків - трубчастих виростів клітин епіблеми (рис. 70, В), які всмоктують із ґрунту воду і мінеральні розчини.

Волоски функціонують протягом 10-20 днів, відмирають і замінюються новими. У цій зоні завершується диференціація клітин первинних тканин і формується первинна анатомічна будова (рис. 70 В).

Зона проведення і укріплення, або зона бічних коренів, розташована вище зони всмоктування (рис.70 А). Сформовані в ній провідні тканини забезпечують пересування двох течій - мінеральних і органічних речовин, а утворені із перициклу бічні корені закріплюють рослину у ґрунті (рис. 69.4). У цій зоні односім'ядольні рослини зберігають первинну будову з невеликими змінами, а у двосім'ядольних і голонасінних у зв'язку з появою і діяльністю камбію і фелогену корінь потовщується і набуває вторинної анатомічної будови (рис. 69.Ж). Якщо корінь виконує запасаючу функцію (коренеплід, коренебульба), то ця зона накопичує поживні речовини і значно потовщується за рахунок розростання запасаючої тканини лубу чи деревини (рис. 69. Ж).

Поиск по сайту: