Розглянути та замалювати хромопласти в плодах шипшини, горобини, червоного перцю

Хромопласти - це пластиди червоного, бурого, оранжевого і жовтого кольору. Вони містяться в квітках, фруктах, овочах. Утворюються в результаті нагромадження каротиноїдів.

За допомогою препарувальної голки наносять невелику кількість м'якоті горобини, перцю або томату на предметне скло в краплину води і накривають покривним скельцем. Розглядають хромопласти при малому і великому збільшенні мікроскопа і замальовують їх (рис. 13).

Хромопласти - кінцева стадія розвитку пластид. Перетворюватись в хлоро-і лейкопласти вони не можуть.

Рис. 13.Хромопласти в клітинах:

А – горобини; Б – шипшини

Питання для самоконтролю та розвитку мислення:

1. Що являє собою клітина?

2. Розшифруйте значення поняття «протопласт».

3. Чому вакуолі та клітинна оболонка не входять до складу протопласту?

4. Опишіть будову, призначення та функції ядра клітини.

5. Що означає поняття «типова рослинна клітина»? Які органели рослинної клітини характерні виключно для рослин?

6. Які органічні та мінеральні речовини входять до складу цитоплазми? Назвіть їх процентне співвідношення.

7. Що являють собою рибосоми? Яку функцію здійснюють рибосоми?

8. Опишіть будову, функції та взаємоперетворення пластид.

9. Як забезпечується взаємозв’язок між протопластами сусідніх клітин?

10. Яка з органел приймає найактивнішу участь у формуванні клітинної оболонки?

11. Поясніть анатомічну структуру та функції ендоплазматичного ретикулуму, мітохондрій, лізосом.

12. Назвіть відомі Вам запасні поживні речовини рослинної клітини.

Матеріали та обладнання:

1. Мікроскопи, лупи, препарувальні голки, скальпелі, пінцети, предметні та накривні скельця.

2. Листки традесканції, елодеї, луски цибулі, зернівки гороху, пшениці, вівса, гречки, плоди шипшини, горобини, перцю.

3. Реактиви: розчин йоду в йодистому калії, цукор.

Література:

1. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. – К.: Вища школа, 1992. – С. 15-83.

2. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцент», 2004. – С. 14-58.

3. Гришко-Богменко Б.К., Морозюк С.С., Мороз І.В., Огляницька Л.Г. Географія рослин з основами ботаніки. – К.: Вища школа, 1991. – С. 22 – 30.

4. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 23-54.

5. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1971. – С. 27-50.

Лабораторна робота №4

Тема: Запасні поживні речовини в клітинах рослин.

Мета: Ознайомитись з будовою крохмальних та алейронових зерен в клітинах різних рослин.

Теоретичні питання:

1. Прості і складні вуглеводи, що синтезуються рослиною.

2. Жироподібні речовини (олії) рослин.

3. Конституційні та запасні білки.

4. Запасаючі органи рослин.

5. Використання людиною запасних поживних речовин рослин.

Завдання:

1. Виготовити препарати крохмальних зерен картоплі, рису, вівса, пшениці, гречки, кукурудзи. Провести якісну реакцію на крохмаль йодом в розчині йодистого калію.

2. Виявити алейронові зерна в насінні гороху, зернівках пшениці.

Основні відомості

У рослинній клітині містяться ряд речовин і структур, що безпосередньо не належать до її живого вмісту. Звичайно вони відсутні в клітинах, які щойно з'явилися в результаті поділу, а утворюються пізніше в процесі їх росту і розвитку. Це — запасні поживні речовини, вакуолі з клітинним соком, клітинна оболонка [1].

Поиск по сайту: