Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Генетика статі. Успадкування, зчеплене зі статтю



Стать особин визначає хромосомний набір. У самця і самки всі пари хромосом, крім однієї, однакові. Хромосоми, за якими відрізняють самця від самки, називають статевими, решту хромосом — аутосомами. У дрозофіли 4 пари хромосом — 3 пари аутосом і 1 пара статевих хромосом, у людини 23 пари — 22 пари аутосом і 1 пара статевих хромосом.

Статеві хромосоми бувають двох типів: X і Y. Стать визначається їхнім сполученням: XX або ХY. Стать, що визначається наявністю одного типу хромосом, називається гомогаметною. Гомогаметні особини утворюють один тип гамет, що несуть тільки Х-хромосоми. Стать, що визначається наявністю двох типів хромосом, називається гетерогаметною. Гетерогаметні особини утворюють два типи гамет, які несуть X- і Y-хромосоми. Y-хромосома являє собою Х-хромосому, яка втратила одне плече, і тому гени, локалізовані в тому плечі Х-хромосоми, яке відповідає втраченому плечу Y-хромосоми, можуть проявлятись у рецесивному стані, оскільки алельних генів у Y-хромосомі немає.

У більшості організмів (людини, ссавців, рептилій, амфібій, мух та ін.) жіноча стать гомогаметна (XX), чоловіча — гетерогаметна (ХY). У птахів, деяких риб, метеликів самці гомогаметні (XX), а самки гетерогаметні (ХY). У деяких випадках стать визначається відсутністю однієї хромосоми (Y) у парі. У прямокрилих, павуків, жуків самки мають набір XX, а самці — ХY набір хромосом.

Розщеплення за ознакою статі у популяціях будь-якого виду однакова і відбувається у співвідношенні 1 : 1.

Успадкування, зчеплене зі статтю, пов’язане з тим, що ряд ознак визначається генами, які лежать у статевих хромосомах. Наприклад, черепахове забарвлення шерсті в котів виникає внаслідок взаємодії домінантного й рецесивного генів, локалізованих в Х-хромосомі, домінантний ген визначає чорне, а рецесивний — руде забарвлення шерсті. Черепахове забарвлення шерсті зустрічається лише в кішок. Коти ж бувають лише чорними або рудими, оскільки в їх геномі може бути присутній лише один з даної пари алельних генів, який локалізується в Х-хромосомі. Зчеплено зі статтю успадковуються такі хвороби людини, як гемофілія та дальтонізм. Наприклад, у людини ген дальтонізму знаходиться в Х-хромосомі і є рецесивним. Носієм його може бути жінка, а прояв ознаки спостерігається у чоловіків.

Цитоплазматична спадковість — спосіб передавання генетичної інформації структурними елементами цитоплазми. Явище цитоплазматичної спадковості відкрив К. Корренс у 1908 р. В клітинах еукаріотів є органели, які містять ДНК, — мітохондрії і хлоропласти. Ця ДНК зумовлює формування ознак організму. При цьому успадковуються тільки гени, які містяться у цитоплазмі яйцеклітини.

 

 

Закони і закономірності спадковості

Тип схрещування Схема схрещування Назва закону Автор закону Формулювання закону
Моногібридне схрещування за однією парою ознак Закон одноманітності гібридів першого покоління (перший закон) Г. Мендель1865 р. У разі схрещування двох гомозиготних особин з альтернативними ознаками у першому поколінні всі гібриди однакові за фенотипом і виявляють тільки домінантну ознаку
  Закон розщеплення ознак (другий закон) Г. Мендель1865 р. У разі схрещування двох гібридів першого покоління у другому поколінні гібридів спостерігається розщеплення ознак за фенотипом у співвідношенні 3:1
Дигібридне схрещування за двома парами ознак Закон незалежного успадкування ознак (третій закон) Г. Мендель1865 р. У разі схрещування особин, які відрізняються за двома парами ознак, у другому поколінні успадкування за кожною парою відбувається незалежно від іншої пари ознак. Утворюються 4 фенотипові групи у співвідношенні 9:3:3:1
Зчеплене успадкування ознак, гени яких розташовані в одній хромосомі Без кросинговеру   Кросинговер Закон зчепленого успадкування   Т. Морган1911 р.   Гени, що містяться в одній хромосомі, успадковуються разом, зчеплено. Відбувається перехрещення та обмін ділянками — кросинговер
Успадкування, зчеплене зі статтю. Ознаки визначаються генами, які лежать у статевих хромосомах   Т. Морган   Успадкування ознак, зчеплених з X- і Y-хромосомами, відбувається неоднаково; — ознаки, зчеплені з Х-хромосомою, у певних схрещуваннях передаються від матері синам, а від батька — дочкам, тобто «хрест-навхрест»; — ознаки, зчепленіз Y-хромосомою, передаються по лінії гетерогаметної статі

 

Мутації

За характером змін генотипу мутації поділяються на такі види.

1) Генні (точкові) мутації— зміни нуклеотидної послідовності ДНК в межах одного гена внаслідок помилки репликації призводять до змін в амінокислотній послідовності кодованого геном білка і розвитку аномальної ознаки. Результатом генної мутації в людини є такі захворювання, як серпоподібноклітинна анемія, фенілкетонурія, дальтонізм, гемофілія.

2) Хромосомні мутації, або хромосомні перебудови, — зміни в структурі хромосом. Основні типи хромосомних мутацій:

— делеція — втрата ділянки хромосоми;

— транслокація — перенесення частини хромосом на іншу негомологічну хромосому (екстрахромосомні транслокації), як результат — зміна групи зчеплення генів; перенесення у межах однієї хромосоми (інтрахромосомні);

— інверсія — поворот ділянки хромосоми на 180°;

— дуплікація — подвоєння набору генів у певній ділянці хромосоми.

 

 

Хромосомні мутації призводять до зміни генів і мають значення для еволюції виду.

3) Геномні мутації — зміни кількості хромосом у клітині, поява зайвої або втрата хромосоми в результаті порушень розходження хромосом до полюсів клітини під час мейозу та мітозу. Кратне збільшення кількості хромосом називається поліплоїдією (3n, 4n тощо). Цей вид мутації часто трапляється в рослин. Багато культурних рослин є поліплоїдними відносно диких предків.

Анеуплоїдія — збільшення кількості хромосом на одну-дві. У тварин призводить до аномалій розвитку або загибелі організму. У людини трисомія по 21-й парі хромосом (2n+1) спричиняє синдром Дауна.

Мутації можуть спричинятися дією мутагенних чинників: радіації, рентгенівських, ультрафіолетових променів, хімічних речовин, теплових впливів.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості М. І. Вавилова. Радянський учений-біолог М. І. Вавилов установив закономірність виникнення мутацій у близькоспоріднених видів: «Генетично близькі роди і види характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачати наявність таких самих форм в інших видів і родів».

Закон дає можливість передбачити характер мінливості у близькоспоріднених видів, що має значення в селекції.

Властивості змін

Модифікації Мутації
Не успадковуються Успадковуються
Мають груповий характер Мають індивідуальний характер
Пристосувальні Нейтральні, корисні або шкідливі
Поступові Стрибкоподібні
Збільшують імовірність виживання особин, підвищують життєздатність Призводять до виникнення нових популяцій, ознак або спричиняють загибель організмів

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.