 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ. Під час заняття студенти вивчають методичні підходи, спрямовані на вивчення ступеня
Під час заняття студенти вивчають методичні підходи, спрямовані на вивчення ступеня токсичності й небезпеки хімічних сполук, ознайомлюються та оволодівають методикою проведення токсикологічного експерименту, що є одним з найбільш поширених у практиці гігієнічних досліджень. Сучасна класифікація шкідливих хімічних речовин передбачає врахування їх агрегатного стану в повітряному середовищі (гази, пари, рідкі аерозолі, тверді аерозолі), хімічної будови (органічні, неорганічні, елемент-органічні), шляхів надходження в організм (через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, шкіру), характеру впливу на організм (за переважним ушкодженням органів і систем: нейротропні,кардіотоксичні. гепатотропні, нефротропні, отрути крові; за специфікою дії: канцерогени, тератогени, мутагени, алергени); ступеня токсичності (надзвичайно токсичні, високотоксичні, помірно токсичні, малотоксичні) та ступеня небезпеки (надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні). Крім того, необхідно мати інформацію і про наслідки можливої одночасної дії на організм цілого комплексу шкідливих чинників виробничого середовища. У зв'язку з цим розрізняють комбінований, комплексний та поєднаний вплив шкідливих факторів різного походження. Комбінований вплив — це спільна дія декількох чинників однієї природи (наприклад, декількох промислових отрут),поєднаний вплив характеризується наявністю сумісної дії чинників різної природи (наприклад, фізичних та хімічних),комплексний випив визначається наявністю різних шляхів надходження шкідливих речовин в організм людини (наприклад, через шлунково-кишковий тракт та шкіру). Гігієнічна регламентація вмісту токсичних хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень, визначення гранично допустимої концентрації (ГДК), гранично допустимої дози (ГДД) та орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ) є надзвичайно ефективними профілактичними заходами, що дозволяють запобігти несприятливому впливу цих речовин на організм працівників. Умови виробничого середовища моделюють підчас проведення лабораторного експериментального дослідження. В умовах лабораторну спеціальній камері вивчають фізіологічні реакції людини у відповідь на вплив факторів виробничого середовища різної інтенсивності. Найчастіше моделювання проводиться в експерименті на тваринах. Тривалість досліду залежить від характеристик об'єкта спостереження та основних шляхів надходження токсичних речовин в організм. Санітарно-токсикологічний лабораторний експеримент є важливим етапом гігієнічного нормування промислових забруднень і передбачає постановку та проведення гострого (для встановлення параметрів токсичності хімічних речовин), під гострого (для вивчення особливостей токсико динаміки хімічних речовин та їх кумулятивних якостей, виявлення найбільш уразливих тканин, органів і систем) та хронічного дослідів. Гострий лабораторний експеримент(однократний вплив з подальшим двотижневим спостереженням) передбачає визначення величин ОБРВ, що засновані на показниках ступеня токсичності хімічних речовин. Для летючих органічних сполук орієнтовні величини ГДК розраховуються за певними формулами. Чим вужча зона гострої дії речовини, тим вона не безпечніша щодо можливостей виникнення гострого професійного отруєння — навіть невелике підвищення концентрації (починаючи від пирогової) вже може викликати смерть. Підгострий лабораторний дослід (тривалість — до місяця) полягає у виявленні найбільш чутливих до дії токсичних речовин органів і систем організму експериментальних тварин. Ці відомості важливі для правильного вибору методів тестування, необхідних для встановлення порогу хронічної дії. Крім того, в під гострому досліді більш детально та ретельно вивчаються кумулятивні властивості речовин. Хронічний лабораторний дослід (тривалість — до 4 місяців) полягає у встановленні порогу хронічної загально токсичної дії. Величина, що визначена під час досліду, є відправною точкою для визначення ГДК. Отже, токсиколого - гігієнічна оцінка хімічних сполук — це важлива складова частина попереджувального санітарного нагляду, я кий спрямований на профілактику гострих та хронічних професійних отруєнь. Установлення ГДК та ОБРВ слід вважати одним з найбільш ефективних профілактичних заходів, що дозволяє запобігти несприятливому впливу цих речовин на організм працюючих. Установлення величин гранично допустимої концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ) проводиться за методикою, що передбачає проведення трьох етапів токсикологічних досліджень: 1. етап — попередня токсикологічна оцінка та встановлення розрахункових ГДК і ОБРВ; 2. стап — узагальнена токсикологічна оцінка дії шкідливих хімічних речовин на організм лабораторних тварин; 3. етап — корекція величин ГДК та ОБРВ на основі клімато-статистичних (натурних) досліджень протягом 3-х років (під час вивчення віддалених наслідків цей етап може бути більш тривалим). Для встановлення розрахункових ГДК та ОБРВ запропоновано ряд математичних методів, що дозволяють визначити орієнтовно безпечні рівні впливу речовин, виходячи з їх-фізико-хімічних особливостей, а саме: вели чин поверхневого натягу, молекулярної маси, показників заломлення, температури кипіння та плавлення, пружності пари тощо. Для летких органічних сполук орієнтовна величина ОБРВ розраховується за такими формулами (19-24):
n l— показник заломлення; tпл — температура плавлення (°С); d - відносна густина (г/см3). Розрахунок ОБРВ проводять за всіма вказаними вище правилами, результати сумуютьcя і визначається спочатку середнє значення 1gОБРВ,а згодом і абсолютна величина ОБРВ. В останні роки поряд із застосуванням розрахункових методів поширився досить не трудомісткий номограний метод розрахунку ОБРВ. Номограми побудовані на основі оцінки рівнянь лінійної регресії, які враховують дані про величину середньо смертельної дози та середньо смертельної концентрації. Іноді ОБРВ встановлюється методами інтерполяціїабо екстраполяції. Під час проведення токсикологічної оцінки необхідно встановити не лише ОБРВ, але й вивчити характер загальної дії речовини на організм (наркотичні на, подразнювальна та гемолітична дія, здатність до кумуляції(накопичення) в організмі, особливості впливу на шкіру, на слизову оболонку очей та органів дихання). ОБРВ і ГДК, що встановлені за наведеною схемою, затверджуються Головним Державним санітарним лікарем України і доводяться до відома обласних, міських та районних СЕС з метою подальшого використання і у практиці проведення поточного санітарного нагляду за станом повітряного середовища на виробництві. Корекція ГДК та ОБРВ проводиться на підставі зіставлення даних захворюваності іі матеріалів поглибленого медичного вивчення стану здоров'я працюючих у реальних умовах промислового виробництва. Виявлення негативних зрушень у стані здоров'я працюючих основних цехів порівняно з контрольною групою свідчить про ненадійність розроблених гігієнічних регламентів і є підставою для їх подальшого перегляду. Основні токсикологічні дослідження виконуються на тваринах різноманітних видів: мишах, щурах, морських свинках, кролях, кішках та собаках. Слід підкреслити, що під час проведення хронічного досліду використовується не менше двох видів тварин. Основним шляхом надходження шкідливих хімічних речовин у виробничих умовах є інгаляційний. Тому під час проведення лабораторних досліджень переважно застосовується інгаляційний метод затравки, передусім динамічна та статична інгаляційна затравка. Динамічна інгаляційна затравка лабораторних тварин передбачає використання затравних камер різноманітної конструкції, скляних бутлів та ексикаторів. Для затравки тварин аерозолями застосовують пилові камери зі спеціальними дозаторами (схема 6). При статичній інгаляційній затравці(під час якої циркуляція повітря в камері не відбувається) концентрація токсичних речовин розраховується за формулою 25: К = a*d- 1000/L, (25)
Кількість тварин для проведення лабораторного дослідження визначається, виходячи з необхідного об'єму повітря на одну тварину: 4-5 л — для мишей, 8-10 л — для щурів. При цьому необхідно зазначити, що статична інгаляційна затравка є допустимою лише для проведення гострих експериментів з експозицією, що дорівнює 2 години — для мишей та 4 години — для щурів. Натомість при динамічній затравці в камери вводять повітря, яке містить речовину, що вивчається, і протягом досліду забезпечують сталий його об'єм у камері. Отже, установка для проведення затравки динамічним способом повинна складатися із збудника руху повітря, пристрою для подачі досліджуваної речовини в камеру повітродувок, реометрів тощо. Необхідно зазначити, що здійснюючи динамічну інгаляційну затравку, слід ураховувати такі положення: об'єм повітря, яке подається в камеру, повинен складати не менше ніж 5 л/хв на 1 кг маси тіла тварин, температура — бути у межах 20-25 °С, вологість повітря — не менше ніж 70-75 %, Техніка для проведення затравки повинна, насамперед, забезпечувати стабільність концентрації речовин, що нормуються, в зоні дихання тварин. Причому, вихідні концентрації визначають або за даними літератури, або на основі розрахунків концентрації летких речовин за фізико-хімічними властивостями (табл. 13). Рівень початкових концентрацій летких органічних речовин залежно від температури кипіння (за Е.І. Любліною)
Ще одним вельми поширеним шляхом надходження шкідливих хімічних речовин в організм є перкутанний шлях. Попередня оцінка шкірно-резорбційної дії проводиться при зануренні хвостів тварин (мишей) у досліджувальну речовину. Хвіст занурюється на 2/3довжини (тверді речовини розчиняють у воді або у соняшниковій олії) в пробірку із спеціальною перфорованою пробкою для запобігання випаровування речовини. Тварина фіксується. Експозиція для мишей складає 2 години, для щурів—4 години. При наявності резорбтивного ефекту проводиться кількісна оцінка перкутанної токсичності. Тварини фіксуються у спеціальному верстаті. На вистрижену поверхню ділянки шкіри (2x2 см для щурів, 4x6 см ддя морських свинок та кролів) наноситься досліджувана речовина. Для запобігання її розтіканню та випаровуванню вистрижена ділянка шкіри фіксується приклеюванням скляного циліндра пробкою. Реакція слизової оболонки ока або кон'юнктивальна проба у відповідь на дію токсичної хімічної сполуки досліджується шляхом внесення досліджуваної речовини в кількості 1-2 мл у кон'юнктивальний мішок ока кролика. Для оцінки особливостей перорального надходження токсичних хімічних речовин затравка тварин проводиться шляхом додавання речовин, що досліджуються, до їжі. Під час проведення гострого експерименту можливим є введення речовини у шлунок за допомогою металевого (еластичного) зонда або шприца. Цей спосіб вельми простий з точки зору практичного використання і надає змогу досить точно дозувати речовини. При виборі вихідних доз керуються тими ж положеннями, що і при виборі концентрації легких органічних речовин. Отже, методи виробничої токсикології спрямовані, передусім, на виявлення тих змін (в організмі в цілому, органо-тканинних, кклітинних та субклітинних), які виникають в організмі внаслідок впливу шкідливих хімічних речовин. Показники, що характеризують указані зміни, умовно розподіляються на неспецифічні або інтегральні та специфічні. ЗАНЯТТЯ 10 ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ. ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНІ ІНФЕКЦІЇ ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ПРОФІЛАКТИКИ МЕТА ЗАНЯТТЯ 1. Вивчити гігієнічні основи оцінки умов перебування хворих у лікарні 2. Закріпити знання з питань профілактики виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій.
Поиск по сайту: |
