СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ. У ході заняття студенти ознайомлюються з основними етапами покращання якості питної

У ході заняття студенти ознайомлюються з основними етапами покращання якості питної води на водопровідній станції, розраховують дозу хлорного вапна для обробки води в джерелах місцевого водопостачання, вивчають основні показники ДСТу на воду питну та воду вододжерел, засвоюють методику оцінки якості води, розв'язують ситуаційні задачі, обґрунтовують висновок про якість проведеної обробки та можливість використання її для потреб водопостачання.

До провідних способів покращання якості питної водиналежать:

• очистка;

знезараження;

• дезактивація;

• знешкодження.

О ч и с т к а— це комплекс технічних заходів, що спрямовані на покращання органолептичних, фізичних та хімічних властивостей води, а також її підігрів або охолодження.

Основними методами очистки питної води є:

· освітлення (відстоювання, коагуляція, фільтрація,флокуляція);

· знебарвлення (відстоювання та фільтрація);

· дезодорація (фільтрація води через активоване вугілля, аерування,

· оброблення окислювачами);

· пом’якшення (фізичний, хімічний та іонообмінний способи);

· опріснення (дистиляція, іонообмінний спосіб, електроліз, гіперфільтрація,

· випаровування під вакуумом, діаліз, екстракція, виморожування);

· спеціальні методи очистки (знезалізнення, фторування, дефторування тощо).

З н е з а р а ж є н н я— це комплекс технічних заходів, що спрямовані на покращання мікробного складу води та знищення патогенних мікроорганізмів. Основними методами знезараження питної води є:

· хімічні, або реагентні методи (використання препаратів хлору, перекисних сполук, препаратів срібла та проведення озонування);

· фізичні, або безреагентні методи (використання ультрафіолетового випромінювання, швидких електронів, високочастотного струму, імпульсного струму низької напруги, ультразвуку та кип'ятіння).

До головних методів хлорування належать:

· хлорування нормальними дозами хлору (хлорування за хлорпотребою);

· перехлорування;

· подвійне хлорування;

· хлорування з преамонізацією.

Необхідно підкреслити, що показниками надійності проведеного знезараження води є показники вмісту залишкового хлору (0,3-0,5 мг/л) та бактеріологічні показники.

Д є з а к пі и в а ці я— комплекс технічних заходів, що забезпечують доведення кількості радіоактивних речовин у питній воді до гранично допустимої концентрації та гранично допустимого рівня.

Найбільш поширеними методами дезактивації є:

• коагуляція;

• відстоювання;

• фільтрація через спеціальну шихту;

• хлорування.

З н є ш к о д ж єни я— комплекс технічних заходів, що забезпечують усунення з питної води токсичних хімічних речовин.

Найбільш доцільними методами знешкодження питної води є:

· перехлорування (передусім суперхлорування);

· кип'ятіння.

Основні етапи санації (оздоровлення) криниці:

· оздоровлення прилеглої території;

· покращання технічного стану криниці (видалення з дна намулу та насипання піску або гравію на дно криниці);

· обливання цямриння 3-5%розчином хлорного вапна;

· визначення необхідної кількості хлорного вапна для проведення зне­зараження води;

· знезараження води у криниці;

· видалення надлишкового хлору;

· відбір проб води для лабораторного дослідження та контроль якості знезараження.

До основних елементів централізованої системи водопостачання належать:

· забірні труби і берегові колодязі;

· насосні станції підйому;

· очисні споруди;

· резервуари для чистої води;

· насосні станціїII підйому;

· водонапірна башта;

· головний водогін і розвідна мережа водопроводу.

Під с а н і т а р и о ю о ч и с т к о юрозуміють комплекс організаційних, санітарно-технічних та господарських заходів, що спрямовані на збирання, видалення, знешкодження та утилізацію твердих і рідких відходів.

Існує дві головні технології знешкодження та знезараження твердих відходів:

· утилізаційна (переробка відходів у мінеральні добрива, біопаливо і т. ін.);

· ліквідаційна (захоронення в землю, викидання у море, спалювання без використання тепла тощо).

За технічками особливостями методи знешкодження можуть бути по­ділені на:

· біотермічні (використання полів компостування, біотермічних камер, сміттєвих звалищ,

полігонного захоронення та заводського біотермічного компонування);

· термічні (сміттєспалювання та пірол із);

· хімічні (гідроліз у присутності агресивних речовин);

· механічні (механічна сепарація).

Знешкодження, знезараження та утилізація рідких відходів передбачає:

· проведення механічної очистки (за допомогою системи ґрат, пісколовок, відстоювання у радіальних, вертикальних та горизонтальних відстійниках, метантенках, септиках тощо);

· проведення біологічної очистки (поля фільтрації та зрошення, біологічні фільтри, біологічні ставки, аеротенки тощо);

· проведення знезараження (використання препаратів хлору).

Поиск по сайту: