вакуолі - порожнини в центрі клітки, заповненої клітинним соком.
КЛІТинА
клітинна стінка вакуоль протопласт
цитоплазма ядро
гіалоплазма органели частки
Клітинна стінка (чи оболонка) і вакуоль є продуктами життєдіяльності протопласта. Хімічний склад протопласта характеризується наявністю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних та інших речовин, а також високим вмістом води (75—90 % і більше).
Із загального складу сухих речовин протопласта найбільше припадає на білкові сполуки, які й становлять матеріальну основу життя клітини. Вони знаходяться в комплексних зв'язках з іншими складними органічними речовинами і в своїй сукупності становлять складні сполуки — протеїди.
З вуглеводів зустрічаються моносахариди (монози), глюкоза, фруктоза, які мають формулу С6Н12О6; дисахариди — С12Н24О11 (сахароза); полісахариди —(С6Н10О5)—крохмаль, глікоген, інулін.
Відомі два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнова (ДНК) і рибонуклеїнова (РНК). Основна маса ДНК міститься в ядрі. Крім того, вона є в цитоплазмі, мітохондріях, хлоропластах. РНК знаходиться в рибосомах, незначна кількість в ядрі та цитоплазмі.
Протопласт - це складне утворення, диференційоване на різні компоненти – органели (чи органоїди). До органел клітки відносяться: ядро, пластиди, мітохондрії, лізосоми, ендоплазматичний ретикулум (ЕПР), диктіосоми.
Структурну основу цитоплазми становить гіалоплазма (від гр. huаlоs — скло і плазма), вона є матриксом (від лат. mаtriх — субстрат, основа), в якому розташовані всі органели клітини. Гіалоплазма неоднорідна, має сітку розгалужених канальців, трубочок і міхурців з мембранними оболонками. Вона активно рухається внаслідок перетворення хімічно зв'язаної енергії на механічну, що забезпечує внутрішньоклітинне транспортування речовин, синтез та обмін ліпідів, вуглеводів тощо.
Важливим компонентом гіалоплазми є мікротрубочки і мікрофіламенти. Це надмолекулярні білкові агрегати. У мікротрубочках стінки побудовані з субодиниць білка тубуліна, які утворюють 13 повздовжних ниток. Центральна частина їх прозора. Мікротрубочки зорієнтовані одна з одною і розташовані недалеко від плазмалеми. Довжина мікротрубочок становить кілька мікрометрів.
Мікрофіламенти мають розмір 4—10 нм, за будовою вони подібні до мікротрубочок, але внутрішня частина їх не пустотіла, а стінки складаються із скорочувального білка актіна. Мікрофіламенти разом з мікротрубочками утворюють гнучку сітку – цитоскелет.