3. Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки, дискусії.
Варіант № 26
Проблема і її роль в пізнанні
План
1. Поняття проблемної ситуації.
2. Питання як форма відображення проблеми. Передумови і види питань.
3. Теоретичні умови позитивного вирішення проблеми: рішення в межах існуючої теорії; рішення, яке потребує модифікації існуючої теорії; рішення створення принципово нової теорії.
Варіант № 27
Гіпотеза
План
1. Гіпотеза як форма розвитку знання.
2. Побудова і способи підтвердження гіпотез.
3. Гіпотеза і наукові передбачення.
V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Індивідуальні завдання студенти виконують у формі рефератів за такими темами:
1. Мова як репрезентант мислення і міркування.
2. Логіка висловлювань – вчення про складні судження.
3. Мова логіки висловлювань.
4. Гіпотеза: визначення, структура і види.
5. Логічні парадокси.
6. Здатність мислити логічно: переваги та недоліки.
7. Логіка в Давній Індії та Давньому Китаї.
8. Логіка Давньої Греції.
9. Середньовічна логіка.
10. Логіка у моїй майбутній професії.
11. Логічні основи переконання.
12. Логіка і мистецтво полеміки.
13.Логічна теорія стоїків.
14. Проблема істини у софістів.
15. Філософська логіка.
16. Логічні основи аргументації.
17. Елементи теорії імен.
18. Новаторські ідеї логіки Ф.Бекона.
19. Поняття «інтенсіонального» та «екстенсіонального» контексту.
20. Функціональний аналіз у логіці.
21. Сучасна формальна логіка – другий етап у розвитку логіки як науки.
22. Силогістика та метод аналітичних таблиць.
23. Поняття «культура мислення».
24. Ім’я, смисл, значення.
25. Парадокс іменування.
VІ. ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
1. Логіка як наука, основні етапи її розвитку.
2. Традиційна формальна логіка
3. Закони формальної логіки. Формальна і діалектична логіка.
4. Поняття, (визначення). Методи творення понять (аналіз, порівняння, абстрагування, синтез).
5. Знак та його значення.
6. Семіотика як наука про знаки.
7. Поняття і образ. Поняття і ім’я. Взаємозв’язок образу, емоцій і поняття в процесі мислення.
8. Зміст і обсяг поняття. Співвідношення між обсягом і змістом поняття.
9. Типи співвідношення обсягів понять.
10. Помилки при визначенні. Визначення в юридичній практиці.
11. Види понять.
12. Поділ понять.
13. Визначення понять і його правила.
14. Судження: його структура (суб’єкт, предикат, зв’язка ). Судження і речення.
15. Основні види суджень.
16. Поділ суджень: за характером предиката, за якістю зв’язки, за обсягом суб’єкта, за модальністю.
17. Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях.
18. Співвідношення між судженнями, логічний квадрат.
19. Складні судження. Логічні та граматичні сполучники.
20. Таблиці визначень істинності логічних сполучників.