Тема 5. Дедуктивний умовивід

Вищий навчальний приватний заклад

«Дніпропетровський гуманітарний університет»

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«Логіка»

Для студентів (денної, заочної форми навчання)

Факультету психології, юридичного

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Напрям підготовки 6.030102– «Психологія»,

Туризм», 6.030401 «Правознавство»

Дніпропетровськ – 2014

Дисципліна «ЛОГІКА»

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Одним із видів навчальної роботи є самостійна підготовка студентів, що передбачає пошук та опрацювання навчальної та методичної літератури, інтернет-джерел, написання рефератів, доповідей, повідомлень, наукових статей, есе тощо.

Під час самостійній роботі студент використовує рекомендовану літературу з кожної теми, а також лекційний матеріал.

Методичні рекомендації для самостійної роботи ставлять за мету ознайомити студентів з основними законами та правилами логіки, основними помилками в процесі мислення, правилами доведення та спростування, сформувати у студентства навички критичного аналізу, вміння застосовувати навички логічного мислення у своїй професійній та громадській діяльності.

Важливою частиною самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних робіт, які сприяють виробленню навичок роботи з літературою, оволодіння мистецтвом викладу думки, розвитку якостей необхідних для проведення самостійного дослідження, а також дають можливість викладачу оцінити глибину знань студента та логіку його мислення.

У методичних рекомендаціях вміщено питання лекцій, теми контрольних робіт, питання до заліку, а також словник основних термінів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати й уміти:

v напрямки світової історико-логічної думки;

v основні формально-логічні закони, принципи та форми мислення;

v форми розвитку наукового знання;

v основний зміст рекомендованої програмою літератури.

v розкривати зміст законів формальної логіки, форм абстрактного мислення;

v будувати міркування та встановлювати їх логічну структуру, оцінювати істинність висновків;

v відповідно до правил і законів логіки самостійно розв’язувати практичні завдання, пов’язані з професійною діяльністю;

v конструювати аргументацію та ефективно критикувати аргументацію опонента.

І. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ КУРСУ

Тема 1. Предмет і значення логіки

Роль мислення в пізнанні. Процес мислення та його внутрішня структура. Чуттєве та абстрактне мислення: характерні особливості та структура. Два елементи думки – суб’єкт і предикат. Визначення логіки як науки. Логіка – наука про закони та форми правильного мислення.

Логіка формальна та логіка діалектична, їх співвідношення. Основні етапи розвитку логіки. Сучасний етап розвитку формальної логіки. Логіка та інші науки про мислення. Логіка і філософія. Логіка і психологія. Логіка і природничонаукові дисципліни. Значення логіки для науки і техніки. Роль логіки в формуванні наукових переконань. Логічна культура особи. Логіка в нашій професії.

Тема 2. Логічні закони мислення

Види законів. Поняття логічного закону. Закони логіки та їх діалектико-матеріалістичне розуміння. Основні риси правильної думки: визначеність, логічна несуперечливість, послідовність і обґрунтованість.

Закони формальної логіки: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави. Істинність і формальна правильність міркування. Взаємозв’язок законів мислення. Методологічна функція законів логіки як законів мислення.

Тема 3. Поняття

Поняття як форма мислення. Уявлення, поняття, слово. Мовні засоби виразу поняття. Визначення поняття. Характеристика предмета думки, відображеного в поняття. Зміст поняття. Обсяг поняття.

Елементи теорії множин. Види понять; логічні відношення між поняттями. Узагальнення та обмеження понять. Визначення понять. Правила визначення понять. Логічний поділ понять. Правила поділу понять.

Тема 4. Судження

Судження як форма мислення. Загальна характеристика судження. Структура судження. Судження і речення. Класифікація суджень. Основні види суджень. Атрибутивні судження. Логічні відношення між атрибутивними судженнями. Судження з відношеннями, судження існування. Судження за модальністю.

Розподіленість термінів. Правила розподіленості термінів. Перетворення суджень. Сумісні та несумісні судження. Співвідношення істинності і хибності суджень. Складні судження. Види складних суджень. Логічні відношення між складними судженнями. Логічний аналіз висловлювань.

Тема 5. Дедуктивний умовивід

Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводів. Форми і види умовиводів. Дедуктивні умовиводи: загальні положення. Простий категоричний силогізм. Загальні правила силогізму. Фігури і модуси категоричного силогізму. Логічні помилки в силогізмах. Умовиводи із суджень з відношеннями. Скорочений силогізм. Складні силогізми. Умовні умовиводи. Розділовий умовивід.

Умовно-розділові умовиводи. Пізнавальна роль дедукції.

Поиск по сайту: