Вчитель: Доведено: вірус імунодефіциту не передасться від хворого здоровому під час звичайних побутових контактів, через повітря або через навколишні предмети. Тому головне – не давати хворому підстави вважати, що ті, хто знаходяться поруч, його бояться. Хворі на СНІД потребують особливої уваги, дбайливого, душевного ставлення оточення, друзів і родичів. Таке ставлення вкрай необхідне, бо ці люди через свій хворобливий стан часто бувають пригніченими, відчувають різні страхи. Важко уявити, який тягар взяли на себе чоловік ВІЛ-інфікованої дружини; друг молодої дівчини-вірусоносія; мати маленького сина, якого заразили в лікарні; лікар, який підтримує душевну й фізичну рівновагу пацієнта; чоловік, який спиняє свого інфікованого друга на краю прірви. Співіснування з інфікованими ВІЛ для багатьох людей стає випробуванням справжніх людських якостей, щирості материнських, подружніх та дружніх почуттів, фактично мірилом їхньої людяності. Кожній людині важливо виявляти співчуття до ВІЛ-позитивних людей та вміти протидіяти дискримінації і підтримувати людей, які живуть з ВІЛ. Я передаю по ряду список. Учень, який сидить зліва, читає варіант поведінки, а той, хто сидить справа, моделює його, не використовуючи варіант у дужках. Вчитель передає по ряду наведений нижче список
3. Захистіть від нападок, образ ("можеш розраховувати на мене")
4. Вислухайте («я радий, що ти довіряєш мені»)
5. Зателефонуйте (з будь-якого приводу)
6. Візьміть за руку (можна і мовчки)
7. Поспілкуйтесь, але не нав'язуйтесь (про хобі, почуття, новини, тощо)
8. Запевніть у своїй дружбі («я ціную твою дружбу»)
9. Запитайте, чим Ви можете допомогти («що я можу зробити для тебе?»)
10. Запросіть на свято («обов'язково приходь на день народження»)
11. Прийдіть у гості (особливо, якщо робили це раніше «можна я зайду завтра в гості?»)
12. Відсвяткуйте якусь подію («чому б нам не відсвяткувати це, в мене є вільний час»)
13. Познайомте зі своїми друзями («а це мої приятелі, хочеш, познайомлю»). 14. Пограйте разом («у мене є чудова гра, приходь»)
15. Поговоріть про майбутнє («які в тебе плани після школи/училища»)
16. Напишіть листа (якщо Ви проживаєте в різних населених пунктах або не наважуєтесь поговорити віч-на-віч, зрештою, у багатьох є доступ до Інтернет і електронна пошта).
Підсумок заняття
На щастя, є ряд факторів, усвідомлення яких допомагає планувати і впроваджувати заходи, спрямовані на призупинення не тільки епідемії ВІЛ/СНІДу, а й епідемії страхів і чуток, якими переповнена вся історія виявлення і розвитку пандемії. Зокрема: · шляхи передачі інфекції відомі, обмежені і можуть бути контрольовані людиною; · розвиток інфекції можна вповільнювати медикаментозним шляхом, тим самим продовжуючи життя – так ВІЛ-інфекція перетворюється на варіант хронічної хвороби; · у ході лікування концентрація вірусу в рідинах організму знижується, що майже унеможливлює передачу інфекції; · зняття стигми з ВІЛ-інфікованості та ВІЛ-інфікованих поліпшує життя не тільки їм та їхньому оточенню, а й сприяє своєчасному зверненню за допомогою, уникненню ризикованих контактів тощо. Від страху і стигматизації, пов'язаної з ВІЛ/СНІДом, людство поступово переходить до усвідомлення того, що для призупинення епідемії потрібно не тільки говорити про ВІЛ-інфекцію та про те, яка вона небезпечна. Вочевидь, настає час вчитися жити в світі, де носієм інфекції може виявитись будь-хто, жити в світі, де є ВІЛ
Складання "пам'ятки безпеки" (5 хв.)
Матеріал: окремі картки, на яких записані способи, якими ВІЛ передається чи не передається. Дошка ділиться вертикально на 2 частини (або вивішуються 2 великі аркуші). На одній частині дошки (першому аркуші) прикріплюється або малюється червоне коло – сигнал небезпеки, на іншій (другому аркуші) – зелене коло. Картки тасуються і порівну діляться між командами. Команда читає текст на картці і прикріплює її в обраній зоні (безпека – небезпека), даючи короткий коментар, (якщо група не достатньо поінформована, можна застосувати варіант з підказкою групи: безпека – всі сидять, небезпека – встають, плескають в долоні тощо).
Червоний колір: ВІЛ передається:
· через кров та інші рідини організму;
· якщо користуються використаними ВІЛ-інфікованими шприцами;
· якщо інтимні стосунки з ВІЛ-інфікованим не захищені (особливі стосунки між чоловіком і жінкою);
· якщо переливають заражену кров;
· якщо дитина народжується від ВІЛ-інфікованої матері (часто);
· якщо контакти з кров'ю зараженої ВІЛ людини незахищені.
Зелений колір: ВІЛ не передасться:
· через чхання, кашель;
· за умови перебування в одному приміщенні з людиною, яка інфікована ВІЛ; · якщо сидіти за однією партою, користуватися спільними предметами та книжками;
· якщо потискати руки;
· якщо користуватися спільним посудом, постільною білизною, рушниками;
· якщо користуватися спільними: ванною кімнатою, туалетом, сауною, басейном;
· від домашніх тварин; · через поцілунки;
· через укуси комах;
· через обійми.
Складена „пам'ятка безпеки" узагальнюється і вивішується плакат
„Елементарні правила безпеки" ТИ НЕ ЗАРАЗИШСЯ ВІЛ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИМЕШСЯ ПРОСТИХ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИЕлементарні-правила безпеки · Будь обережним! Ніколи не грайся шприцами, які ти випадково знайшов на вулиці, і навіть не торкайся їх! · Якщо ти випадково вколовся знайденим шприцом, негайно повідом про це дорослих · Уникай всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промий шкіру проточною водою та негайно повідом дорослих · Слідкуй за тим, щоб медичний працівник, який тебе обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци