Фармакологічні властивості. Препарати з вівса мають протизапальну, пото­гінну, жовчогінну

Препарати з вівса мають протизапальну, пото­гінну, жовчогінну, вітрогінну, обволікаючу, діуретичну, тонізуючу, загально­зміцнювальну, збуджуючу апетит дію. Нас­тій з неочищеного зерна дають пити при цук­ровому діабеті. Настій та настойка трави мають седативні, снодійні та діуретичні властивості. Досвід індійської народної медицини, а також дослідні дані британських учених свідчать про ефективність вів­са при лікуванні звикання до наркотиків та тютюну. Не менш широко застосовують овес і зов­нішньо. Борошно і вівсяні пластівці використовують для косметичних масок, а відвар трави або соломи — для ванн, примочок, обмивань при скрофульозі, рахіті, ревматизмі, гіпергідрозі ніг, різних шкірних хворобах. Використовують Овес посівний і в гомеопатії. Вівсяні крупи і борошно, які містять збалансовану кількість легкозасвоюваних, багатих на незамінні амінокислоти білків, вуглеводів, жирів, широко використовують у дієтичному і дитячому харчуванні. Солома вівса йде на виготовлення грубих сортів паперу. Страви з вівса вживають як обволікаючі при гострих запальних захворюваннях ШКТ, при атонії кишечнику, вірусному гепатиті, астенії, порушенні ритму серцевої діяльності та при залізодефіцитній анемії. Вівсяні пластівці знижують рівень холестерину в крові, сприяють стабілізації артеріального тиску. Вівсяний куліш рекомендують вживати при туберкульозі легень.

Цікаві факти

В Нюрнберзі в 1290 році було видано акт, який вказував, що пиво слід варити лише з ячменю. Категорично заборонялося варити пиво з вівса, пшениці та жита. Але у 16 столітті пивовари Гамбурга та Нюрнберга варили біле пиво з вівса.

Походження вівса залишалося б незрозумілим, якби в 1916 році під час подорожі по Ірану Микола Іванович Вавилов не помітив поля полби (Triticum dicoccum), біля Хамадана. Ці посіви виявилися засміченими звичайним вівсом (Avena sativa), адже його взагалі не вирощують ні в Ірані, ні в сусідніх країнах, і знайти його можна тільки серед полби.

Виверження вулкану Тамбора в Індонезії призвело до зміни світового клімату, результатом стала вулканічна зима та «рік без літа». Як наслідок — повсюдні неврожаї і голод. Це викликало дуже великий ріст цін на овес, наприклад, в США ціна піднялася з 12 до 92 центів за один бушель. Це спричинило голод та вимирання коней, що в свою чергу вилилось в транспортні проблеми, які намагався вирішити барон Карл Де Дрез, створюючи попередник велосипеда — «машину для ходіння».

*13*

Підбіл звичайний(Tussilago farfara)

Опис рослини

Пiдбiл звичайний- багаторічна трав'яниста рослина. Ранньої весни від кореневища відростають поодинокi або кiлька надземних стебел до 25 см заввишки, вкриті яйцеподібно -ланцетними рожево-фiолетовими лусочками, якi несуть великі жовті квіткові кошики, обгорнуті двома рядами листкiв, зовнішні в яких бiльшi. Квiтколоже голе і плоске. Пicля достигання i розсiювання насiння розвиваються розеткові листки. Вони на довгих черешках, часто фіалкового забарвлення. Пластинка округлояйцевидна, долонеподiбна, жилкована, до 15-20 см завдовжки, по краю з великими i хвилястими зубцями. 3убцi закiнчуються маленькими червоно-коричневими, твердими шипами. Пластинки зверху зеленi i гладенькi, а зiсподу – товстоопушенi, через що виглядають бiлими.

Поширення

Підбіл трапляється по сирих глинистих берегах, тiнистих i оголених мiсцях, по ярах, насипах, крутих балках, краях струмків.

Хімічний склад

Листя підбілу мiстить слизистi речовини, фiтостерин, дубильнi речовини (до 17%), галову, яблучну i винну кислоти, гіркі речовини тусилагiн i ситостерин, аскулетин, фарадiол, арнiдiол, тараксантин, стигмастерин, бiлковi речовини, декатрин, iнулiн, сапонiни, каротин, вітамін С та iн. У золi листя мiститься доволi значна кiлькiсть нітратів.

Поиск по сайту: