Фармакологічні властивості. Конвалія звичайна (Convallaria majalis)

Житній хліб належить до сильних збудників шлункової секреції. Затримуючись у шлунку 3—4 години, він є його механічним і хімічним подразником. Житній хліб виявляє легку послаблюючу дію і особливо корисний при тривалих запорах. Розмочений у гарячому молоці житній хліб або тепле житнє тісто прикладають до наривів і твердих болісних пухлин для прискорення їхнього «визрівання»,

*8*

розм'якшення та розсмоктування. Відвар житніх висівок вживають як пом'якшувальний та відхаркувальний засіб і при проносах. До негативних якостей слід віднести здатність житнього хліба спричинювати метеоризм.

Конвалія звичайна (Convallaria majalis)

Опис рослини

Це — багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, заввишки 20— 30 см. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Квітконосне стебло прямостояче, просте, голе, безлисте, коротше за листки. Листки (їх 2, рідше 1 або 3) прикореневі, видовженоланцетні або еліптично-ланцетні, загострені, звужені в черешок. Квітки дзвониковидні, білі, запашні, в однобічній 6—10-квітковій пониклій китиці. Плід — червона куляста ягода. Цвіте у квітні — травні.

Поширення

Конвалія звичайна росте по всій території України у світлих мішаних і листяних лісах, серед чагарників.

Хімічний склад

Глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і копвалямарнн. ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, цукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Фармакологічне застосування

Конвалія регулює діяльність серця, підвищує йою працездатність, збільшує діурез.
Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екст­расистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, знач­не фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, без­соння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як се­чогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.

*9*

Мак дикий(Papaver rhoeas)

Опис рослини

Це — однорічна трав'яниста ченоволосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3—5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскравочервоні, рідше — рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші; ніж у довжину. Плід — широкоеліпсоїдна коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень.

Поширення

Мак дикий росте розсіяно по всій території України як бур'ян на полях, на межах і засмічених місцях, уздовж доріг, на кам'янистих схилах.

Хімічний склад

Квітки маку містять близько 0,05 % алкалоїдів (коптизин, реадин, реагенін, хлорид N-метилстилопіну, глауцин та ін.), вітамін С, антоціани (похідні пеларгонідину й ціанідину, 3-біозид пеларгонідину та нудикаулін), слиз, пектин, смолисті речовини та солі заліза і магнію. В головках є алкалоїди (коптизин, реадин, сангвінарин, папаверрубіни), вітамін Е, вищі жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова, лінолева).

Поиск по сайту: