Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Фармакологічні властивості. Конвалія звичайна (Convallaria majalis)



Житній хліб належить до сильних збудників шлункової секреції. Затримуючись у шлунку 3—4 години, він є його механічним і хімічним подразником. Житній хліб виявляє легку послаблюючу дію і особливо корисний при тривалих запорах. Розмочений у гарячому молоці житній хліб або тепле житнє тісто прикладають до наривів і твердих болісних пухлин для прискорення їхнього «визрівання»,

*8*

розм'якшення та розсмоктування. Відвар житніх висівок вживають як пом'якшувальний та відхаркувальний засіб і при проносах. До негативних якостей слід віднести здатність житнього хліба спричинювати метеоризм.

 

Конвалія звичайна (Convallaria majalis)

Опис рослини

Це — багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, заввишки 20— 30 см. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Квітконосне стебло прямостояче, просте, голе, безлисте, коротше за листки. Листки (їх 2, рідше 1 або 3) прикореневі, видовженоланцетні або еліптично-ланцетні, загострені, звужені в черешок. Квітки дзвониковидні, білі, запашні, в однобічній 6—10-квітковій пониклій китиці. Плід — червона куляста ягода. Цвіте у квітні — травні.

Поширення

Конвалія звичайна росте по всій території України у світлих мішаних і листяних лісах, серед чагарників.

Хімічний склад

Глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і копвалямарнн. ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, цукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Фармакологічне застосування

Конвалія регулює діяльність серця, підвищує йою працездатність, збільшує діурез.
Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екст­расистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, знач­не фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, без­соння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як се­чогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.

*9*

Мак дикий(Papaver rhoeas)

Опис рослини

Це — однорічна трав'яниста ченоволосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3—5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскравочервоні, рідше — рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші; ніж у довжину. Плід — широкоеліпсоїдна коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень.

Поширення

Мак дикий росте розсіяно по всій території України як бур'ян на полях, на межах і засмічених місцях, уздовж доріг, на кам'янистих схилах.

Хімічний склад

Квітки маку містять близько 0,05 % алкалоїдів (коптизин, реадин, реагенін, хлорид N-метилстилопіну, глауцин та ін.), вітамін С, антоціани (похідні пеларгонідину й ціанідину, 3-біозид пеларгонідину та нудикаулін), слиз, пектин, смолисті речовини та солі заліза і магнію. В головках є алкалоїди (коптизин, реадин, сангвінарин, папаверрубіни), вітамін Е, вищі жирні кислоти (пальмітинова, стеаринова, лінолева).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.