РОДИНА СКЛАДНОЦВІТІ АБО АЙСТРОВІ

Ч П А Г

Маленькі квітки щільно прилягають одна до одної, тому все суцвіття здається однією квіткою.

ПРЕДСТАВНИКИ:соняшник, айстри, ромашки, календула, безсмертник, волошка, череда, сухоцвіт, жоржини, гербери, кульбаба, полин, нагідки, чорнобривці, пижмо, деревій.

Є чотири види квіток:

1.трубчасті( трубочка утворена зрослими пелюстками); розміщені по центру соняшника, волошки.

2.лійчасті-не мають ні тичинок ні маточок; розміщені по краю у волошки.

3.язичкові з 5-ма зубчиками; тичинок -5; маточка -1.

4.несправжньоязичкові.Язичок з 3-ма зубчиками;не мають ні тичинок ні маточок; розміщені по краю у соняшника.

У кульбаби все суцвіття тільки язичкові квітки.

РОДИНА БЕРЕЗОВІ

Суцвіття-завійка.

ПРЕДСТАВНИКИ:береза, вільха, клен, тополя, береза, липа.

7.РОДИНА БУКОВІ

Дуб, бук, вяз , граб, ліщина, каштан.

РОДИНИ КЛАСУ ОДНОДОЛЬНИХ

РОДИНА ЗЛАКОВІ

Т-3 або 6; М-1.

Замість оцвітини часто сухі луски.

ПРЕДСТАВНИКИ:пшениця, жито, ячмінь, просо, овес, рис, кукурудза, сорго, бамбук, очерет, цукрова тростина, тонконіг, тимофіївка, ковила(Ч.К.)

Плід –зернівка; суцвіття- складний колос, волоть, початок.

Підземні пагони видозмінені на кореневище.

У більшості злаків стебло порожнє всередині- соломина.

Злакові розростаються за допомогою підземних кореневищ; пронизують грунт у різних напрямках утворюючи ДЕРНИНУ- щільний верхній шар з корінням, що міцно обплітає грунт.

РОДИНА ЛІЛІЙНІ АБО ЦИБУЛЕВІ

О 3+3Т3+3 М1

ПРЕДСТАВНИКИ:лілія лісова(Ч,К,), лілія королівська, рябчик(Ч,К,), шафран(Ч,К,), любка(Ч,К,), нарциз(Ч,К,), тюльпан(Ч,К,), конвалія, гіацинти, зірочки(Ч,К,), орхідеї, часник, цибуля.

Квітки зазвичай великі, по одиночні, не зібрані в суцвіття; яскраво забарвлені.

Підземні пагони видозмінені на кореневище або цибулини.

Плід-ягода(конвалія) або коробочка( тюльпан, лілія)

Зимують у вигляді цибулини, які можуть бути і одно -, і багаторічними.

Адвентивні рослини-це рослини, які знайшли собі другу батьківщину далеко від першої.

Реліктові рослини-це давні рослини , які збереглись до сьогодні в незмінному вигляді(гінкго).

Ефемери-це рослини, у яких короткий період цвітіння.

ЦАРСТВО ГРИБИ

- Руйнівники мертвої органіки (сапротрофи іпаразити)

Відділ:

ü Слизовики

ü Гриби

ü Лишайники

Ознаки подібності до:

Рослини Тварини

§ Необмежений ріст гетеротрофи= сапротрофи і паразити

§ Нерухомі безхлорофільні

§ Всмоктування поживи утв. сечовину

Є вакуолі з клітинним соком речовина ,що відкладається про запас-

Глікоген (вуглевод)

§ У кліт. Стінці є речовина –хітин

(на відмінну від рослин

Гриби не утв. тканин)

Тіло грибів- міцелій або грибниця.

Мікориза (грибокорінь)- утв в результаті переплетені гіфів гриба і коренів дерева.

За диханням: як аероби так і анаероби (багато видів дрижніків)

Класифікація:

Ø Слизовики(у гіфах немає перетинок)

Ø Нижчі гриби(грибниця багатоклітинна)

Ø Вищі нриби

За розмноженням:

Ø С/т, н/с, вегетативне

Слизовики – тіло не має сталої форми. Розміри від кількох мм до к-кох см.

Активно рухаються ,яскраві: За несприятливих умов переходять у стан спокою.

Тіло плазмодій- грудочка цитоплазми , що не має сталої форми.

Гриби поділяються на :

ü Істивні

ü Отруйні

ü Цвілеві (мукор-нижчий; пеніцил – вищий)

ü Паразитичні

НИЖЧІ ГРИБИ

Тіло- 1клитини.

a) Гриб мукор (ЦВІЛЕВИЙ) – викликає наліт на продуктах харчування

Розмноження не статеве (спори)

Кл. Асколіцети (вищі)

Пеніцил і аспергіл .

Пеніцил має спорангій у вигляді китичок, від яких відокремлюються спори. Росте на прод. харч. ,сіні.

Бактеринадну дію пеніцилу вперше продемонстрував Фленінг 1928 р ( з нього вперше добуто антибіотик)

Антибіотики використ. також для виготовлення сирів.

б)Дріжджі – одноклітинний організм , але цікавий бо відсутній звичайний міцелій : особливий спосіб розмноження – брунькування.

Бродіння відбувається у цитоплазмі клітини

Дріжджі – це одноклітинні , кулясті або видовженої форми, гриби.(це гриби які не утв . грибниці)

Розмноження не статевим способом – брунькуванням . Часто утв . колонія.

Дріжджі спричиняють бродіння вуглеводів з утв. спирту. (тому їх використ . у винограді ,випікання хліба)

ВИЩІ ГРИБИ

Тіло багатоклітинне, але без тканинне –талом слань

До вищих належать:аскоміцети ( з них отрим. антибіотики), базидіоміцети ( тапкові гриби), дейтероміцети

Трюфель- найдорожчий делікатесниц гриб, плодове тіло якого росте під землею.

На нижньому боці шапки є шар де дозрівають спори – гіменофор.

ВИДИ ГРИБІВ

Гіменофор гіменофор трубчастий або губчастий

Пластинчастий

(лисички, опеньки, сироїжки) (білий гриб, маслюк, підберезники)

Значення грибів:

ü Харчування прод (А,В,К,С – віт)

ü Видобувають речовину гіберелін яка впливає на ріст рослин

ü Використовують у медицині

ü Спричиняють ряд хворіб

ШАПКОВІ ГРИБИ

Отруйні неотруйні

Містять синильну к-ту

Н: мухомори, несправжні опеньки, Н: гливи, білий гриб, опеньки

Мухомор зелений ,лисички,

Бліда поганка

Істивні гриби можуть стати отруйними якщо:

1) Зберігаються понад добу

2) Неправильна кулінарна обробка

3) Виросли на трупах, або близько заводів ,доріг

4) Гриби вбирають радіоактивні речовини (лисички)

5) Надто великі містять продукти обміну речовин

Дитячий організм не виробляє ферменти, які перетравлюють гриби, тому дітям не рекомендують гриби

Дощовик –антисептик

Паразитичні гриби

- Ті що викликають шкірні захв. у людини – стригучий лишай

1) Сажкові (як обсипання сажею, мають вразливий запах) на плодах

2) Ріжки (на житі) у вигляді чорного рога на колоску

3) Фітофтора –пями на плодах, що спричиняють гниття (яблуко, помідори, картопля)

4) Трутовики (чаги) пошкоджують стовбури дерев, спричиняють гниття деревини (мають гаус торії)

5) Іржасті гриби (плямки бурого кольору на плодах)

6) Борошнисторосяні гриби ( білувата грибниця нагадує паразитичні гриби ,людина використовує як біол.. м.б-би з шкідниками)

ЛИШАЙНИКИ

- Симбіотичні організми ,тіло яких поєднює гриби та зелені водорості ,або ціанобактерії.

Відносяться до Ц. Грибів

Симбіоз- співжиття.

Тіло лишайника- слань

З а допомогою гіфів втягуються мінеральні солі, за допомогою водоростей – органічні речовини.

Живлення: автотрофне і гетеротрофне = мікотрофне

Лишайники є індикатори чистоти повітря, живуть у чистих місцях; руйнують гірські породи , гіфи роблять тріщини де знаходять Н2О

Є піонерами(першопрохідці)

СЛАНЬ

Гетеромерна гемеромерна

(клітини водорості у клітини водорості рівномірно

верхньому шарі ) розподілені між гіфами)

ВИДИ ЛИШАЙНИКІВ:

Графіс, лека нора, лецидея найневибагливіші і найпоширеніші

Містять цукри і білки. Є по всій планеті

1) Накипні – міцно, приростають до субстрату

Н: золотянка настінна – їх найбільше

2) Кущисті – слань стеблоподібної будови часто звисають , найсуттєвіші до забруднення до 3 м.

Н: Уснея= бородаті лишайники , кладонія оленяча

3) Листуваті – слань листуватої форми , пластинчаста.

«манна небесна» - ксанторія, істинний лишайник,деякі лишайники спричиняють кольорове забарвлення субстрату.

Колір залежить від виду пігментів , від концентрації солей заліза, кислот

Із лишайників добувають лакмус, антибіотики

Ягель – корм для півн. оленів

Лишайники ростуть повільно (від 1 до 3,5см)рік; можуть жити тис. років (висихають але живляться речовинами вод-й)

Розмноження лишайників: найчастіше вегетативно, частинами талому або спец. Утворенями ( іридії – вирости, або саридії – дрібні частинки) –пилуваті.

Ростуть дуже повільно ,декілька мм за рік. Живуть сотні років

ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН

Екологічні фактори:

1. Біотичні- вплив живих організмів.

2. Абіотичні – вплив неживої природи

3. Антропічний (антропогенний)- вплив людини

Прямий вплив(виробка лісів,підпали)

Непрямий вплив (ств. Заводів та фабрик, меліорація -осушування грутів)

Фітоциноз – рослинні угрупування (дерева,кущі,трави, мохи ,волорості) .

Біоциноз – угрупування всіх живих організмів (рослини,тварини,бактерії,гриби)

Біогеоценоз (тварини,рослини ,сонце)

Екосистета –угрупування усіх живих організмів та вплив на них факторів довкілля( Ц.живої природи + світло ,волога,темп)

Агроценоз

Біосфера – сукупність усіх біоценозів на Землі.

ОБМІН РЕЧОВИН(МЕТАБОЛІЗМ)

· Асиміляція – процес утворення (синтезу) складних речовин,при цьому енергія поглинається

А+В=АВ E

Q

AH >O

РЕАКЦІЯ ЕНДОТЕРМІЧНА

· Дисиміляція – процес розпаду складних речовин на простіші , при цьому енергія виділяється

АВ=А+В

H < 0

РЕАКЦІЯ ЕКЗОТЕРМІЧНА

v ФОТОСИНТЕЗ

-

- у хлоропластах (паренхімічна основа)

- енергія поглинається

- цілий день (до обіду-акт)

v ДИХАННЯ

-

- продихи, міжклітинники

- енергія виділяється

- цілодобово

Фактори впливу на організм

Абіотичні фактори Біотичні фактори

Антропогенний фактор

Прямий вплив

Непрямий вплив

Поиск по сайту: