Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сім’я репресованого Миколи Наумовича Гавора



Ідейним натхненником підпільного молодіжного національного руху у селі був Лев Михайлович Демчишин – вчитель німецької мови , директор школи. За його керівництва школа стає провідником просвітницького, національно-патріотичного життя в селі. Лев Михайлович дбав про розвиток освіти серед мешканців села і водночас підтримував нелегальні зв’язки з оунівським підпіллям, мав особисті контакти з його провідниками і вояками УПА. Особливо тісні зв’язки Лев Михайлович підтримував з провідником ОУН «Богуном» - Василем Степановичем Киценюком з Долинян – людиною високого інтелекту, що очолював групу-боївку з десяти чоловік. Василь Кеценюк – мешканець села Долиняни , після закінчення Долинянської школи навчався в Рогатинській , а потім у Коломийській гімназіях. Зі спогадів його товариша гімназійних років Богдана Івановича Бандури, Василь Киценюк був здібним , старанним гімназистом, виділявся своєю розсудливістю і доказовістю. Особливо захоплювався історією та математикою. Брав активну участь у роботі класної самоуправи , відповідав за порядок і дисципліну . Василь Киценюк був учасником краєзнавчого товариства «Плай», хорового та спортивного гуртків. З початком московсько-більшовицької окупації вливається в ряди ОУН-УПА. Виконував доручення проводу теренового провідника. Загинув 14 листопада 1947 року в селі Долиняни . Де похований поки що невідомо.

    Василь Степанович Киценюк.

 

З 1946 року школа у Долинянах стає семирічною . Педагогічний колектив поповнюється учительськими кадрами зі Східних областей України. Зокрема , заступником директором школи і вчителькою біології в 1948 році була призначена Ірина Йосипівна Несіна , уродженка Сумської області , яка до цього часу працювала вчителькою початкових класів базової школи Рогатинського педучилища.

Органами НКВС при допомозі місцевих таємних агентів за роботою школи встановлюється постійний контроль і 6 січня 1950 року на перший Святвечір, Лев Михайлович Демчишин як співучасник оунівського підпілля був арештований разом зі сім’єю : дружиною Меланією, дочкою Мартою і сином Зиновієм. Після слідства сім’ю Демчишиних висилають у Сибір в місто Усурійськ на десять років. Після повернення із заслання Леву Михайловичу Демчишину не дозволили займатися улюбленою працею – нести світло знань у дитячі голови.

  Лев Михайлович Демчишин – директор Долинянської школи з 1944 по 1949 роки
     
     


З родини Демчишина походить дружина сучасного патріота України , керівника всеукраїнського обєднання «Свобода» Олега Тягнибока – Ольга Тягнибок у дівоцтві Демчишин. Ольга Тягнибок є донькою сина Лева Михайловича Демчишина Зеновія.

В січні 1950 року директором Долинянської семирічної школи була призначена Ірина Йосипівна Несіна, уродженка Сумської області, яка до цього часу працювала вчителькою початкових класів Рогатинського педучилища, а з 1948 року – завучем Долинянської школи і вчителькою біології.

І. Й. Несіна – директор Долинянської НСШ в 1950-1960рр. Виступ Ірини Йосипівни на загальношкільній лінійці
Випускники Долинянської семирічної школи 50-х років Учительський колектив

 

 

У грудні 1949 року в Долинянах розпочинається створення колгоспів. До колгоспу від сільської громади села забирали все: землю, коней, корів, вози, сани, весь сільськогосподарський реманент, сіножаті. Таким чином в Долинянах був створений колгосп під назвою «Комунар». Із створенням колгоспів життя селян ще більше погіршилося. За зароблені трудодні колгоспникам видавали мізерну натуральну плату в кінці року. Так , у 1950 році , з часу заснування колгоспу , розцінки за трудодень середньому складали: 1,8 кг. зерна, 0,5 кг. картоплі, 1,8 кг. соломи, 0,9 карбованців грішми.

Першим головою колгоспу був призначений в січню 1950 року Микола Білоган. В колгоспі було створено п’ять рільничих бригад, п’ять тваринницьких ферм, які розміщались у господарствах селян. На будову колгоспних приміщень керівництво збирало матеріал у мешканців села: розбирали стайні, стодоли, обороги окремих господарств та заготовляли ліс у Карпатах.

У 1951 році головою колгоспу було обрано Лавра Гнатовича Біляка, який очолював артіль 2 роки. Так як він мав у своїй біографії погляди і переконання несумісні з більшовицько-радянською системою був звільнений з посади партійними органами. У 1952 році головою колгоспу був призначений Купріян Степанович Дзева. Учасник радянсько-німецької війни пропрацював на цій посаді понад 20 років. Спочатку землю обробляли виключно за допомогою коней та вручну. Перший трактор з’явився в селі після жнив у 1950 році. Першими трактористами були Петро Стахович Шипульський, Степан Федорович Кицинюк, Михайло Киндратович Кузенко та Ярослав Кузьмович Комар.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.