Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Характеристика регулятивних інститутів глобальної економіки



 

На сьогоднішній день систему основних регулятивних інститутів, що керують глобалізацією й глобальною економікою, можна представити у такому вигляді:

- Світова організація торгівлі (СОТ) (World Trade Organization) - головний міжнародний регулятор світової торгівлі;

- Міжнародні кредитно - фінансові інститути (передусім група СБ);

- Міжнародні валютно - фінансові організації (передусім МВФ);

- Міжнародні організації регулювання світового ринку праці та інші.

При цьому з - поміж них провідну роль у сучасному світі відіграють три інституції: Міжнародний валютний фонд, Світовий банк (його квінтесенція - Міжнародний банк рекострукції і розвитку), Світова організація торгівлі.

Розглянемо деякі регулятивні інституції глобальної економіки більш детально.

Світова організація торгівлі. Основними напрямами глобального регулювання міжнародної (світової) торгівлі на сучасному етапі є:

- створення договірної правової основи торгово-економічних відносин;

- вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торговельно-політичних засобів впливу на міждержавні зв’язки;

- формування та розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішенню спірних проблем;

- обмін інформацією і досвідом організації торговельно - економічних зв’язків.

Завдання СОТ полягають у: наданні допомоги в упорядкуванні процесу торгівлі в межах системи, заснованої на певних правилах; об’єктивному врегулюванні торговельних суперечок між урядами; організації торговельних переговорів.

З часу свого створення (01.01.1995 р.) СОТ виступала форумом для успішних переговорів про відкриття ринків у галузі телекомунікацій, інформаційно - технологічного обладнання та фінансових послуг.

Керівний орган СОТ - Конференція міністрів - скликається раз на два роки; повсякденною роботою займається Г енеральна рада.

Головні цілі СОТ: лібералізація міжнародної торгівлі, усунення

дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини.

Функціями СОТ є: нагляд за станом світової торгівлі й надання консультацій з питань її регулювання; забезпечення механізмів врегулювання міжнародних торговельних спорів; розробка й прийняття світових стандартів торгівлі; нагляд за торговою політикою країн; обговорення загальних проблем міжнародної торгівлі.

Сфера діяльності СОТ охоплює: митно-тарифне регулювання,

антидемпінгове регулювання, використання субсидій і компенсацій, нетарифні обмеження, діяльність митних союзів і зон вільної торгівлі, торговельні аспекти захисту прав інтелектуальної власності та інвестиційних заходів тощо.

Регулювання міжнародної торгівлі в межах СОТ здійснюється на базі основних певних принципів, а саме:

- принцип недискримінації, який означає, що всі контрактні сторони - члени СОТ зобов’язані надавати одна одній однакові сприятливі умови;

- принцип взаємності, який одначає, що жодна країна «де - факто» не може відступити від попередньо взятих на себе зобов’язань у зв’язку з економічними наслідками для неї;

- принцип зобов ’язання - тарифні зобов’язання, створені членами СОТ, пронумеровані у спеціальному списку, що ставновить межу зобов’язань;

- принцип запобіжних заходів - у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.

Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар’єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

Поряд із визнанням беззаперечних вигод від СОТ вона має й певні недоліки, що обумовлює об’єктивність її критики:

- критики аргументують думку про те, що вільна торгівля не допомагає зробити життя звичайних людей процвітаючим, а лише робить багатих (країн та людей) багатшими;

- критики доводять, що малі країни у СОТ користуються незначним впливом, і всупереч цілі СОТ, замість допомоги країнам, що розвиваються, впливові нації у СОТ фокусуються на власних комерційних інтересах;

- критики стверджують, що принципи здоров’я, безпеки та охорони довкілля стабільно ігноруються.

Міжнародні кредитно - фінансові інститути (МФІ) - це всесвітні та регіональні інститути, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних валютно - кредитних і фінансових відносин. Вони є розгалуженою системою (мережею) міжнародних валютно-фінансових організацій, створених країнами - членами для узгодження економічного розвитку та функціонування світової валютної системи. До складу розгалуженої інституційної структури входять як глобальні, так і регіональні кредитно-фінансові установи.

Метою створення, загальними цілями та завданнями діяльності МФІ є:

- стабілізація світового господарства та міжнародних фінансів на основі об’єднання зусиль світового співтовариства;

- вивчення і розв’язання найбільш важливих глобальних проблем міжнародних фінансів й міжнародної економіки;

- спільна розробка стратегії світової валютно-кредитної і фінансової політики, координація її проведення;

- забезпечення стабілізації національних і колективних валют;

- усунення троговельних бар’єрів і сприяння активній економічній співпраці між державами;

- фінансова підтримка міжнародних, регіональних та національних програм технолоогічного і соціально-економічного розвитку;

- лібералізація всіх форм міжнародних економічних відносин.

Міжнародні валютно - фінансові організації (передусім МВФ) - спеціальне

агенство ООН, засноване з метою регулювання валютно - кредитних відносин країн - членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом забезпечення коротко - й середньостроковими кредитами в іноземній валюті.

Основними функціями МВФ як регулятивного інституту глобальної економіки є: сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці; розширення світової торгівлі; стабілізація грошових обмінних курсів; кредитування країн.

МВФ у своїй діяльності поєднує функції регулювання, функціонування, нагляду та консультування країн - учасниць у сфері валютно-фінансових відносин, які передбачають окремі напрями діяльності.

Світовий банк. Діяльність Світового банку (СБ) спрямована не на максимізацію прибутку, а на координацію політики економічної допомоги промислово - розвинених країн тим своїм членам, які тільки розвиваються. СБ нікому не нав’язує своїх кредитів, а навпаки - висуває низку вимог для їх одержання. Світовий банк був заснований у 1944 р.

Організаційно СБ є багатосторонньою кредитною установою, що об’єднує п’ять інституцій:

- Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР);

- Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

- Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

- Багатостороннє агенство з гарантій інвестицій (БАГІ);

- Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС),

діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що

розвиваються, шляхом надання кредитів, гарантій та аналітичних і консультативних послуг.

Офіційною метою діяльності МБРР є сприяння країнам - членам у розвитку їхньої економіки за допомогою надання довгострокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій.

Основними завдання МБРР є:

- сприяння країнам - членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;

- заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

- стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн - членів.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була заснована у 1956 р. для заохочення інвестицій приватного капіталу у промисловість країн, що розвиваються. МФК має у своєму розпорядженні більшу сукупність інструментів, ніж МБРР.

Цілями МФК є:

- надання підтримки у фінансуванні приватного підприємництва;

- надання допомоги в керівництві підприємствами, створеними за участю як іноземного капіталу, так і місцевих інвестицій;

- стимулювання надходження приватного капіталу у виробничу сферу;

- реалізація принципу рентабельності у співпраці з приватним сектором.

Тобто, дільність МФК полягає у фінансуванні приватних підприємств у менш

розвинених країнах світу. Вона не тільки надає кредити, а й купує акції компаній, але при цьому не має наміру закріплюватися як один із власників компаній. Її завдання полягає у залученні своїми діями приватних інвесторів, особливо неризедентів, тому МФК регулярно поновлює структуру портфеля акцій. На відміну від МБРР, МФК не вимагає урядових гарантій і не бере на себе ризики, тому проекти вибираються з особою прискіпливістю. Кредити від МФК зазвичай не перевищують 25 % вартості проекту.

МФК сприяє додатковому фінансуванню проектів, що створюються приватним сектором.

В останні роки МФК активізувала діяльність у сфері технічної допомоги у реалізації проектів корпоративного розвитку, проекту розвитку агробізнесу, проекту забезпечення електронними засобами малих і середніх підприємств.

МФК не надає фінансування урядам та не може отримувати від них платіжних гарантій.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована у 1964 р. як дочірня організація МБРР з метою надання фінансової допомоги на пільгових умовах урядам найбідніших країн і країн, що розвиваються, тобто тим, що не здатні вчасно і в повному обсязі розраховуватися за кредитами МБРР. З 1961 р. МАР - спеціалізована установа ООН.

Мета МАР полягає у:

- наданні довгострокових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються;

- підтримці в економічному розвитку, підвищенні рівня життя в найменш розвинених країнах - членах МАР, у тому числі шляхом надання їм необхідних коштів на фінансування конкретних проектів, потребу в яких підтверджують експерти МБРР;

- наданні підтримки в підвищенні ефективності праці у країнах із найнижчим доходом на одну особу.

Основним напрямами діяльності МАР є такі:

- кредитування проектів у найбідніших кредитоспроможних країнах з метою їхнього економічного розвитку;

- проведення експертизи проектів, що фінансуються, для визначення ефективності використання фінансової допомоги;

- надання підтримки країнам - членам у проведенні економічних реформ, забезпеченні розвитку у сфері екології, у боротьбі з бідністю.

Структура кредитів МАР має чітко виражену соціальну спрямованість: більша частина кредитів припадає на охорону здоров’я, освіту, сільське господарство, розвиток сільських регіонів.

На МАР прападає чверть усіх кредитних операцій, що здійснюються групою Світового банку.

Багатостороннє агенство з гарантій інвестицій (БАГІ) було засноване у 1988 р. членами МБРР, з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, у залученні іноземних інвестицій.

Метою діяльності є заохочення прямих іноземних інвестицій у менш розвинених країнах світу шляхом надання гарантій від некомерційних ризиків, надання технічної допомоги, консультацій урядам щодо поліпшення інвестиційного клімату, необіхідного для залучення іноземних капіталів.

До основних напрямів діяльності БАГІ належать:

- надання гарантій, що мають на меті захист від втрат, зумовлених такими обставинами, як неконвертованість місцевої валюти, експропріація власності у країнін перебування, війна, порушення контракту з боку контрагента країни перебування тощо;

- здійснення операцій зі спільного страхування та перестрахування;

- надання гарантій міжнародним консорціумам;

- сприяння країнам, що розвиваються, у залученні прямих іноземних капіталовкладень; поширення інформації про нові інвестиційні проекти; надання технічної допомоги у розробці маркетингових програм.

БАГІ також надає технічну допомогу і консультаційні послуги країнам із перехідною економікою та країнам, що розвиваються, відносно залучення іноземних інвестицій, покращення інвестиційного клімату.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС) заснований у 1966 р. з метою сприяння збільшенню міжнародних інвестицій шляхом створення умов для забезпечення примирення і врегулювання суперечливих питань між урядами та іноземними інвесторами.

Діяльність МЦУІС полягає у наданні послуг з арбітражного розгляду та врегулювання суперечок між урядами та іноземними інвесторами, наданні консультацій, збиранні інформації щодо інвестиційних законодавств у різних країнах з метою сприяння зростанню приватних іноземних інвестицій.

МЦУІС не є кредитною організацією в прямому розумінні слова. Через це його не завжди включають до Групи Світового банку, хоча за цілями й організаційно він із нею пов'язаний.

Центр виступає у ролі арбітра між інвестором й урядом країни в разі виникнення конфлікту.

Установи групи СБ юридично й фізично незалежні, мають власні статути, капітал, окреме членство й окремі штати працівників. Однак вони мають спільне керівництво. Президент МБРР одночасно є президентом МАР, МФК та БАГІ, останні мають також один і той самий склад виконавчих директорів. Членство МАР, МФК, БАГІ та МЦУІС набуває тільки країна - член МБРР.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.