Д. Стігліц: глобалізація - усунення бар’єрів на шляху вільної торгівлі й більш тісна інтеграція національних економік
Ф. Ганн: відзначає нерівне положення країн у глобалізації, тобто розвинені країни одержують більше благ від глобалізації, чим ті, що розвиваються - які самі повинні шукати шляхи подолання такої нервівності
Експерти МВФ: глобалізація - зростаючий економічний взаємозвязок країн усього світу в результаті зростаючого обсягу й різномаїтності міжнародного обміну товарами, послугами, потоками капіталу, а також завдяки усе більш швидкої й широкої дифузії технологій
М. Делягин: глобалізація - процес формування єдиного загальносвітового фінансово - інформаійного простору на базі нових, переважно комп’ютерних технологій
І. Лукашук: глобалізація - всесвітній процес, національних соціально - економічних утворень, що взаємоув’язуються в єдину світову економічну й суспільну системи
Рис. 2 - Еволюція напрямків глобалізації в економічній літературі.
світової комунікаційної системи й технологічних макросистем у сфері виробництва, транспорту й зв’язку;
- інтенсифікація міжнародних трансакцій, розвиток електронної комерції, становлення ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового зняття бар’єрів у торгівлі;
- швидкий ріст світового фінансового ринку, що функціонує в режимі реального часу на основі об’єднання ринкових і мережевих комп’ютерно - комунікаційних технологій;
- різке збільшення обсягів і швидкості переміщення капіталів; інтенсифікація глобальних фінансових операцій;
- збільшення відкритості й взаємозалежності економік, господарсько - технологічне зближення країн, інтенсифікація регіональних інтеграційних процесів;
- становлення єдиного світового виробництва на базі розміщення складових частин виробничо - збутового процесу в різних країнах, інтенсифікації планетарної діяльності глобальних господарських комплексів мультінаціональних компаній, багатопрофільних транснаціональних корпорацій тощо;
- виникнення нових глобальних економічних суб’єктів (транснаціональних корпорацій, регіональних об’єднань, суспільних рухів) і нових форм ринкового поводження (глобальних стратегій, глобальних мереж, стратегічних альянсів);
- міжнародний рух циклічних коливань економіки, біржових, валютних, фінансових криз; зближення внутрішніх і світових цін тощо;
- уніфікація ведення бізнесу, реструктуризація діяльності фірм на основі гнучного мережевого принципу;
- формування нової системи глобального керування; збільшення кількості наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових і неурядових організацій;
- інформаційно - культурне зближення народів, поширення єдиних стандартів життя, уніфікація цінностей, принципів і норм поводження, універсалізація культури тощо;
- формування специфічних інтересів і нових розбіжностей, порушення рівноваги світової екосистеми й загострення глобальних проблем.