Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття



Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд ведуть провадження у кримінальній справі з метою викриття винних, забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК).

Притягнення як обвинуваченого пов’язане з суттєвими обмеженнями прав людини, а також можливістю застосування до особи заходів кримінально-процесуального примусу, тому воно здійснюється на підставах і в порядку встановлених законом (ст. 5 КПК).

Підстави для притягнення особи як обвинуваченої передбачені у ст. 131 КПК. Для сприйняття змісту даної норми слід пам’ятати, що “достатність доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою” – це поняття оціночне. Встановити у законі, яка кількість доказів і яких саме необхідна для притягнення особи як обвинуваченої, неможливо. Тому у кожній кримінальній справі питання про достатність доказів для достовірного висновку про винуватість особи слід вирішувати виходячи з конкретних обставин справи. Важливо підкреслити, що процесуальне рішення про притягнення особи як обвинуваченої слідчий повинен приймати лише у тому разі, коли повністю впевнений у винуватості особи.

Щоб розкрити зміст другої частини питання про значення притягнення як обвинуваченого, необхідно знати, які процесуальні наслідки тягне за собою прийняття цього рішення слідчим.

Підготовку до другого питання слід починати з вивчення вимог ст.ст. 132, 133, 140, 142, 144 КПК, у яких встановлений процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченої. Необхідно звернути увагу на те, хто з суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності уповноважений притягти особу як обвинуваченого, коли саме можна прийняти таке рішення, які вимоги до змісту і форми постанови, у які терміни необхідно пред’явити обвинувачення і яка процедура цієї слідчої дії.

Норми КПК України передбачають загальний порядок притягнення особи як обвинуваченої. Необхідно звернути увагу на те, що у законах України, які запропоновані переліком рекомендованої літератури та нормативних актів до цієї теми, встановлений виключний порядок притягнення як обвинуваченого Президента України, кандидатів у президенти, депутатів та кандидатів у депутати, суддів та народних засідателів.

Після ознайомлення обвинуваченого з постановою про притягнення як обвинуваченого, слідчий зобов’язаний вручити йому примірник цієї постанови, роз’яснити права, скласти протокол і не пізніше доби допитати як обвинуваченого.

Порядок виклику і допиту обвинуваченого передбачений ст.ст. 134, 139, 143, 145, 146КПК. Вивчаючи це питання необхідно керуватись методичними рекомендаціями, що викладені у темі “Слідчі дії”.

Після пред’явлення обвинувачення слідство продовжується. В результаті одержання нових доказів може виникнути необхідність змінити або доповнити обвинувачення. Процесуальний порядок зміни або доповнення обвинувачення у стадії досудового слідства спеціально регламентується законом (ст. 141 КПК) і має за мету охороняти права обвинуваченого. Під час обговорення четвертого питання важливо звернути увагу на процесуальне оформлення зміни обвинувачення у випадках:

1) коли частина обвинувачення “відпадає” і внаслідок цього зміна кваліфікації злочину не наступає;

2) коли частина обвинувачення “відпадає” і кваліфікація злочину змінюється;

3) коли раніше пред’явлене обвинувачення, доповнюється новими епізодами злочинної діяльності;

4) коли обвинувачення змінюється суттєво за фактичними обставинами.

При підготовці до питання про оголошення розшуку обвинуваченого слід звернути увагу на правові підстави цієї процесуальної дії і з’ясувати, отримання якої інформації попереджує оголошенню розшуку обвинуваченого.

Завдання для практичного заняття

1.Після пред’явлення обвинувачення і допиту Адамова як обвинуваченого, захисник оскаржив прокуророві дії слідчого і вказав, що у постанові про притягнення особи як обвинуваченого слідчий не вказав докази, на підставі яких складене обвинувачення. Такі обставини, як вказав захисник, заважають обвинуваченому у повному обсязі захищати свої права, а також ознайомитись з матеріалами справи після пред’явленого обвинувачення.

Дайте оцінку обґрунтованості скарги захисника. Чи може суд розглянути скаргу про притягнення особи як обвинуваченого?

2.Під час розслідування кримінальної справи про злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК слідчий встановив, що підозрюваний Іваненко являється народним депутатом Верховної Ради України.

Який порядок притягнення Іваненка як обвинуваченого?

3.Слідчий затримав Ростенко з дотриманням вимог ст. 115 КПК, склав протокол і роз’яснив йому, що до першого допиту як підозрюваного він має право на побачення з захисником. У протоколі роз’яснення прав підозрюваний Ростенко вказав, що послуги захисника на досудовому слідстві йому не потрібні. Коли слідчий склав постанову про притягнення Ростенко як обвинуваченого і пред’явив йому постанову, той заявив клопотання про участь захисника у справі. Але слідчий своєю постановою відмовив в задоволенні клопотання мотивуючи тим, що Ростенко письмово відмовився від захисника і у справі є протокол про відмову. Після чого Ростенко був допитаний як обвинувачений без участі захисника.

Дайте оцінку дій слідчого.

4.Вікторенко було пред’явлено обвинувачення за одержаний хабар та привласнення колективного майна в особливо великих розмірах. Винним у пред’явленому обвинуваченні себе не визнав, але показання по суті обвинувачення почав давати. Під час допиту Вікторенко раптово заявив, що погано себе почуває, в нього болить голова. Присутній під час допиту захисник заявив, що допит необхідно зупинити і він бажає залишитись зі своїм підзахисним наодинці. Таке клопотання підтримав і обвинувачений.

Як необхідно повестись слідчому?

5.Антоненко було пред’явлено обвинувачення у скоєнні трьох грабежів (ч. 2 ст. 186 КК). Під час подальшого розслідування було встановлено, що Антоненко скоїв ще два аналогічних злочини.

Яке рішення необхідно прийняти слідчому?

6.Горгіладзе було пред’явлено обвинувачення як посібнику у розбійному нападі (ст.ст. 27, 187 ч. 3 КК). Під час допиту обвинувачений пояснив, що він дійсно дав свій автомобіль знайомим, але не знав, що вони мають намір скоїти злочин, а коли вночі вони повернули йому автомобіль і перенесли в його помешкання відеоапаратуру він взнав про скоєний злочин. У зв’язку з тим, що у справі не було ніяких доказів, які підтвердили б співучасть Горгіладзе у скоєнні розбійного нападу, слідчий прийшов висновку змінити раніш пред’явлене обвинувачення на ст. 396 ч. 1 КК (переховування злочину).

Як процесуально слід оформити зміну обвинувачення у такій ситуації?

7.Іванченко, Петренко і Лавриков скоїли за попередньою домовленістю два розбійних напади і їм було пред’явлено обвинувачення. Під час розслідування було встановлено, що Петренко, крім того, скоїв ще дві крадіжки чужого майна з квартир.

Яке рішення повинен прийняти слідчий? Який порядок притягнення особи як обвинуваченого у разі скоєня злочину кількома особами?

8.Леонов, Слабунова і Вітер скоїли за попередньою домовленістю кілька злочинів і їм було пред’явлено обвинувачення. Але під час розслідування участь Слабунової у скоєнні грабежу не підтвердилась.

Яке рішення повинен прийняти слідчий?

9.Після пред’явлення Дмитренку обвинувачення і допиту за скоєний грабіж з іншого райвідділу до слідчого надійшла кримінальна справа відносно Дмитренка, де йому також було пред’явлене обвинувачення за хуліганство (ст. 296 ч. 2 КК). Слідчий об’єднав дві кримінальні справи в одне провадження, про що склав постанову, після чого оголосив обвинуваченому про закінчення слідства. Після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи потерпілих, обвинуваченого і захисника слідчий склав обвинувальний висновок, у якому дії Дмитренка були кваліфіковані по ч. 2 ст. 186 і ч. 2 ст. 296 КК.

Оцініть дії слідчого.

10.Косінов обвинувачувався у скоєні крадіжки валізи, що належала Сивокінь та крадіжці особистих речей Карцева з автоматичної камери схову у залі очікування на вокзалі. Під час розслідування було встановлено, що речі Карцева викрала інша особа.

Яке рішення необхідно прийняти слідчому?

Тема № 13. Зупинення і закінчення досудового слідства.

Навчальні питання

1. Підстави і процесуальний порядок зупинення досудового слідства.

2. Форми закінчення досудового слідства.

3. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи.

4. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.

5. Дії і рішення прокурора у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.

Література

1. Бахин В.П., Карпов Н.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 гг.). – Киев, 2002.

2. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. – М., 1996.

3. Богословська Л.О. Зупинення попереднього слідства. (Конспект лекції). – Харків, 1994.

4. Губська О.А. Чи потрібне громадське поручительство Україні? // Науковий вісник ДЮІ МВС України. – 2001. – № 1. – С. 275-281.

5. Гуськова А.П. Личность обвиняемого в уголовном процессе (проблемы теории и практики): Автореф. дис. доктора юрид. наук. - Екатеринбург, 1997. - 42 с.

6. Маланчук П. Проблеми здійснення захисту особи, яка притягається до кримінальн6ої відповідальності. // Кримінальне право. - 2002. - № 12. - С. 115-118.

7. Михайленко О., Юрчишин В. Обвинувачення: його види і значення у кримінальному судочинстві України. // Вісник Прокуратури. - 2003. - № 5 (23). - С. 46-51.

8. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.

9. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві: Навч. посібн./ за ред. Ю.М. Грошевого.- Х: Право, 2002. –150 с.

10. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник – 4е вид. Доп .та перероб. – К, -2003.

11. Филин Д.В. Прекращение уголовного дела с освобождением обвиняемого от уголовной ответственности // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - Вип. 55. – С. 148- 153.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.