Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття



Досудове розслідування – друга стадія кримінального процесу, яка наступає після порушення кримінальної справи. Успішне здійснення задач кримінального судочинства було б неможливе безпосередньо у суді тому, що для повного, всебічного і об’єктивного дослідження судом обставин справи необхідна велика підготовча робота пов’язана з виявленням, закріпленням і перевіркою доказів, що підтверджують винуватість особи у скоєні злочину.

Досудове розслідування може мати дві складових частини – дізнання та досудове слідство (якщо кримінальна справа порушена органом дізнання і у встановлені законом строки передана слідчому), а також досудове розслідування може складатись тільки з досудового слідства (якщо кримінальна справа порушена прокурором або слідчим).

Назва слідства “досудовим” пов’язана з тим, що воно попереджає судове слідство і призване забезпечити успішне проведення судового розгляду. Перед досудовим розслідуванням поставлені свої специфічні задачі, що можна визначити аналізуючи вимоги ст.ст. 2, 23, 23¹, 29 КПК. Для досудового розслідування характерне коло посадових осіб. Після вивчення вимог ст.ст. 102, 103, 114, 114¹ КПК слід назвати тих осіб, що мають право здійснювати досудове слідство, а також осіб, що можуть приймати у ньому участь.

Готуючись до відповіді на перше запитання семінару важливо засвоїти співвідношення між змістом визначення “досудове розслідування” і його складовими – “дізнанням” і “досудовим слідством”.

Як процесуальне поняття дізнання означає частину досудового розслідування у якій проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи з метою виявлення ознак злочину і встановлення осіб, що скоїли злочин (ст. 103 КПК). Дізнання здійснюється посадовими особами, що перелічені у ст. 101 КПК. Порядок провадження дізнання у кримінальному процесі залежить від того, ознаки якого злочину виявлені – тяжкого або такого, що не є тяжким. У такому разі є підстави вважати, що йдеться про два види дізнання у кримінальному процесі:

1) дізнання про злочини, що не є тяжкими;

2) дізнання про тяжкі злочини.

Під час самостійної підготовки питання про види дізнання слід вивчити вимоги ст.ст. 104, 108, 109 КПК визначити різницю про порядок їх провадження. Крім того, вивчаючи питання дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими, необхідно розкрити зміст поняття “встановлення особи”, з яким закон пов’язує обчислення строків дізнання цієї категорії справ, а в ряді випадків і строку досудового слідства в цілому (ч. 5 ст. 120 КПК).

Загальні положення досудового слідства можна розглянути як встановлені законом і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що виражають характерні особливості досудового слідства, як самостійної стадії процесу, і визначають найбільш суттєві вимоги, що пред’являються до порядку провадження слідчих дій та прийняття рішень.

Загальні положення досудового слідства містять правові положення, що забезпечують єдиний і обов’язковий по всіх кримінальних справах процесуальний порядок розслідування. Основні положення досудового слідства викладені у главі 11 КПК (ст.ст. 111-130 КПК).

Завдання для практичного заняття

1.Неповнолітні Алієв і Битянов були затримані працівниками ППС за порушення громадського порядку і доставлені до райвідділу для вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК. Дільничий інспектор, не порушуючи кримінальну справу, підготував необхідні документи за протокольною формою досудової підготовки матеріалів (ст.ст. 425-430 КПК) і надіслав їх до суду для вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно неповнолітніх Алієва і Битянова і притягнення їх до відповідальності по ч. 1 ст. 296 КК.

Які порушення закону допущені? Які наслідки такого порушення?

2.До слідчого органу, що розслідував кримінальну справу про крадіжку поєднану з проникненням у житло (ч. 3 ст. 185 КК), яку скоїв Дмитрієв у Київському районі м. Харкова, надійшло ще дві кримінальні справи про крадіжки, скоєні Дмитрієвим у інших районах м. Харкова. Слідчий виніс постанову про об’єднання кримінальних справ в одне провадження і почав виконувати слідчі дії по об’єднаній справі.

Дайте оцінку діям слідчого.

3.Група неповнолітніх скоїла злочини, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 187 КК .

Який орган зобов’язаний здійснювати розслідування?

4.Під час розслідування кримінальної справи про крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 185 КК), слідчий встановив, що обвинувачений скоїв ще й злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК. Зважаючи на те, що справи про злочини, передбачені ст. 364 КК підслідні органам прокуратури, слідчий склав постанову про передачу кримінальної справи за підслідністю і надіслав її до прокуратури.

Дайте оцінку рішенням слідчого.

5.Складаючи вирок по кримінальній справі про умисне вбивство, суд прийняв рішення про порушення кримінальної справи відносно експерта, що давав висновки у судово-медичній експертизі в цій справі за завідомо неправдивий висновок за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК.

Який орган зобов’язаний провести розслідування по кримінальній справі?

6.Вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, суддя встановив, що слідчий органів внутрішніх справ порушив вимоги ст. 112 КПК і закінчив розслідування кримінальної справи про злочин, що підслідний слідчим прокуратури.

Яке рішення повинен прийняти суд?

7. Серафімов і Горін на території спортивного комплексу увечері 28 липня здійснили розбійний напад на Хрунова і заволоділи його барсеткою з грошима і документами. Того ж вечора у тому ж місці Гаркавий на підставі особистої неприязні заподіяв Хрунову тяжкі тілесні ушкодження. Слідчий порушив дві кримінальні справи, які потім об’єднав в одне провадження посилаючись на те, що потерпілий в обох кримінальних справах один.

Дайте оцінку рішень слідчого.

8. 5 вересня Гутському були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості. Дізнавач порішив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК. 15 вересня за підозрою у скоєні цього злочину з додержанням вимог ст. 106 КПК був затриманий Фурсов.

Визначте подальший порядок провадження у справі. Який процесуальний порядок провадження дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими?

9. За дорученням слідчого, що здійснював досудове слідство у справі про скоєні крадіжки майна з квартир неповнолітнім Петренко за попереднім зговором з невстановленими особами, співробітники карного розшуку проводили оперативно-розшукові заходи з метою встановлення співучасників. Після того, як слідчому надійшла інформація відносно одного співучасника, він висловив бажання ознайомитись з матеріалами оперативно-розшукової справи. Але співробітник карного розшуку відмовив йому посилаючись на те, що матеріали ОРС секретні.

Дайте оцінку позицій слідчого і оперуповноваженого карного розшуку.

10.У зв’язку з від’їздом у службове відрядження слідчий, посилаючись на вимоги ст. 114 КПК, доручив органу дізнання пред’явити обвинувачення і допитати як обвинуваченого Соколова у справі, що знаходиться в провадженні слідчого.

Дайте оцінку дій слідчого.

11. Розслідуванням кримінальної справи відносно Дрокіна було встановлено, що він скоїв ряд розбійних нападів, грабежів і крадіжок у Дзержинському, Київському та Червонозаводському районах м. Харкова, де були також порушені кримінальні справи по факту. Слідчий слідчого управління УМВС м. Харкова, що одержав всі кримінальні справи про злочини скоєні Дрокіним, поставив питання про створення слідчо-оперативної групи у зв’язку з великим обсягом роботи.

Який процесуальний порядок створення слідчо-оперативної групи? Які особливості провадження досудового слідства групою слідчих?

12.За ознаками ч. 2 ст. 186 КК 17 жовтня слідчий порушив кримінальну справу. У зв’язку з тяжким захворюванням обвинуваченого 16 листопада досудове слідство було призупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 206 КПК. Після одужання обвинуваченого слідчий відновив слідство 4 січня і, не порушуючи клопотання про провадження строків досудового слідства перед прокурором, закінчив розслідування, склав обвинувальний висновок і 4 лютого надіслав кримінальну справу прокуророві.

Чи додержав слідчий встановлені законом строки досудового слідства?

13.За фактом виявлення трупа Скурідіна з ознаками насильницької смерті органом дізнання (міліцією) порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 115 КК. Проведеним впродовж 10-ти діб дізнанням встановлено, що Скурідін страждав психічним захворюванням (шизофренією) і декілька разів намагався покінчити життя самогубством. Доказами зібраними по справі було встановлено, що Скурідін кинувся під потяг, що рухався, вдарився об підніжку вагону і впав на насип.

Яке рішення має прийняти орган дізнання при таких обставинах?

 

 

Тема № 11. Провадження слідчих дій

Навчальні питання

1. Поняття та сутність слідчих дій.

2. Види слідчих дій.

3. Процесуальна характеристика слідчих дій.

Література

1. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навчальний посібник. – Харків: Вид-во НУВС, 2001.

2. Бахин В.П., Карпов Н.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 гг.). – Киев, 2002.

3. Каркач, Суходубов В. Нагляд за дотриманням законності при проведенні обшуку та виїмки // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 1 (19). – С. 50-52.

4. Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі: Практ. посібник. – Х.: “Рубікон”, 2001.

5. Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Судебные экспертизы. – Харьков, 1997.

6. Коваленко Е.Г. Использование экспертных знаний в деятельности органов внутренних дел. – К., 1990.

7. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа, 1989.

8. Смітієенко З., Клименко Я. Обов’язок слідчого по своєчасному забезпеченню цивільного позову у кримінальному процесі // Право України. – 2002. – № 4. – С. 56-61.

9. Тертышник В.М., Слинько С.В. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1995.

10. Тертышник В.М., Слинько С.В. Тайное становится явным: взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при расследовании преступлений. – Харьков: Гриф, 1997.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.