Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА 13. ПІДСУДНІСТЬ. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ



Методичні рекомендації

У першому питанні крім з’ясування поняття підсудності та значення необхідно звернути увагу на суб’єктів визначення підсудності на різних етапах судочинства. Слід звернути увагу на осіб, які приймають участь у цій стадії та участь яких є обов’язковою. Необхідно зробити акцент на коло та зміст питань, що підлягають вирішенню суддею під час підготовчого провадження. Неохідно знати, на які етапи поділяється судовий розгляд у першій інстанції, зокрема звернути увагу на відкриття судового розгляду, початок судового розгляду, судові дебати та ухвалення рішення суду першої інстанції. Слід також вивчити загальні умови (засади) судового розгляду у суді першої інстанції, межі судового розгляду та види рішень суду за результатом розгляду кримінального провадження. Слід звернутися до основних положень чинного кримінально-процесуального законодавства.

 

Практичне заняття № 1

Час: 2 години

Мета заняття:закріплення і поглиблення знань студентів з практичного застосування норм кримінального процесуального закону, які пов'язані із визначенням підсудності кримінальних справ та порядком попереднього розгляду кримінальної справи суддею, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Що таке підсудність. Види підсудності?

2. Поняття, сутність та значення підготовчого провадження в суді першої інстанції?

3. Процесуальний порядок підготовчого провадження?

4. Які питання підлягають з’ясуванню під час підготовчого провадження?

5. Види рішень суду за результатами підготовчого провадження?

 

ВИРІШІТЬ ПИСЬМОВОНАСТУПНІ ЗАДАЧІ:

Задача № 1

Петров спільно з неповнолітнім Дмитрієвим здійснив крадіжку з крамниці. Закінчивши розслідування, слідчий Ленінського РВ Донецького МУ ГУ МВС України в Донецькій області направив її прокурору Ленінського району міста Донецька з обвинувальним актом. Який суд буде розглядати цю справу по суті? Хто повинен визначити її підсудність?

Задача № 2

Петровський суд міста Донецька розпочав підготовче засідання кримінального провадження у звинуваченні Тарасова, однак до суду не прийшов прокурор. Суд, дізнавшись думку учасників провадження, прийняв рішення проводити підготовче провадження за відсутності прокурора. Оцініть рішення суду. Обгрунтуйте відповідь.

Задача № 3

Під час підготовчого провадження обвинувачений заявив клопотання про проведення додаткових слідчих дій з метою отримання інформації про місце його пребування під час вчинення злочину (допитати свідків). Суд прийняв рішення повернути справу прокурору у зв’язку з неповнотою досудового розслідування. Оцініть дії суду. Обгрунтуйте відповідь номами КПК України.

Практичне заняття № 2

Час: 2 години

Мета заняття:закріплення і поглиблення знань студентів з практичного застосування норм кримінального процесуального закону щодо порядку судового розгляду кримінальної справи, навчити застосовувати теоретичні знання під час розв’язання практичних ситуацій.

Метод:групова вправа шляхом проведення рольової гри.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Загальні умови судового розгляду у першій інстанції?

2. Етапи судового розгляду у першій інстанції?

3. Межі судового розгляду у першій інстанції?

4. Процесуальний порядок відкриття судового засідання?

5. Процесуальний порядок початку судового розгляду (судового слідства)?

6. Процесуальний порядок судових дебатів та останнього слова підсудного?

7. Ухвалення рішення суду як самостійний етап судового розгляду. Засади ухвалення рішення суду?

8. Види рішень суду за результатами судового розгляду у першій інстанції?

ЛІТЕРАТУРА

1. Гусев Л.Н. Подследственность и подсудность в советском уголовном процессе. – М., 1974.

2. Ендольцева А.В. Освобождение от уголовной ответственности в связи с примирением с потерпевшим (некоторые аспекты применения соответствующих норм уголовного и уголовно-процессуального законодательства) // Российский следователь. – 2001. - № 9. – С. 29-31.

3. Мiкулiн В., Кубрак П. Попереднiй розгляд справи суддею: пiдстави повернення справи на додаткове розслiдування // Пiдприємництво, господарство i право. - 2002. - N 12. - C. 122-123.

4. Петрухин И. Л. Судебные гарантии прав личности в уголовном процессе. -М., 1992.

5. Руденко М. Новий судоустрій України // Вісник прокуратури. – 2002. - № 4. - С. 62-69.

6. Сердюк В.В. До питання розширення підсудності військових судів України // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 5. – С. 41-45.

7. Амирбеков К. Правовой статус прокурора в судебных стадиях уголовного процесса // Законность. - 2002. - N 8. - С. 7-8.

8. Бандурка С. Судебное производство по уголовным делам. – Харьков: Арсис, 2000.

9. Барак А. Судейское усмотрение. – М.: Норма, 1999.

10. Бушуев Г. И. Совещание судей при постановлении приговора. - М., 1988.

11. Веретехин Е.Г. Пробелы предварительного расследования и их восполнение в суде 1-й инстанции. – Казань, 1988.

12. Грошевий Ю. М.. Марочкін I. Є. Органи судової влади в Україні. - К.: Ін. Юре, 1997.

13. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судебного убеждения в уголовном судопроизводстве. – Харьков, 1975.

14. Грошевой Ю.М. Профессиональное правосознание судьи и социалистическое правосудие. – Харьков, 1986.

15. Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Харьков, 1979.

16. Жученко Д. Вплив прокурора на порушення судами законних прав та інтересів учасників судового процесу // Вісник прокуратури. - 2001. - № 2. – С. 78-80.

17. Загорский Г. И. Судебное разбирательство по уголовному делу. - М., 1985.

18. Иванов А.В. О сущности и видах судебного следствия // Российский следователь. – 2001. - № 9. – С. 16-19.

19. Ігнатенко Ю. Окремі питання участі прокурора в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2002. - № 1. – С. 70-75.

20. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді та її правові наслідки // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 4. – С. 31-41.

21. Мартынчик Е.Г. Особое мнение судьи по уголовному делу. – Кишенев, 1989.

22. Мартынчик Е.Г. Основы формирования приговора в советском уголовном процессе. – Кишенев, 1989.

23. Матiєк С. Вiдмова прокурора вiд обвинувачення як наслiдок його обвинувальної дiяльностi // Вiсник прокуратури. – 2002. - № 3. - С. 25-29.

24. Мирецкий С.Г. Приговор суда. – М., 1989.

25. Побегайло Г.Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. – М., 1982.

26. Причини необґрунтованого засудження громадян та безпідставного виправдання винних осіб (аналіз судової практики) // Вісник Верховного Суду України. - 2000. - № 5. – С. 26-31 (узагальнення Дороніної В.П., Шевченко М.І.).

27. Розгляд судами загальної юрисдикції справ різних категорій протягом 1990-2000 рр. // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - № 1. – С. 12-26.

28. Середа В. Визначення правового статусу прокурора в суді першої інстанції (теоретичні аспекти) // Вісник прокуратури. - 2001. - № 4. – С. 61-63.

29. Слинько С.В. Судебное производство по уголовным делам: Учебное пособие. – Харьков: Арсис, 2002. – 384 с.

30. Сокира Л. Скорочений порядок судового розгляду кримінальних справ // Вісник прокуратури. – 2002. - № 4. - С. 35-38.

31. Стефанюк В.С. Судова система України та судова реформа. – 2000. – 176 с.

32. Толочко О.М. Судовий вирок і його мотивування. – К., 1991.

33. Тубелец А. К. Рассмотрение уголовных дел. - К., 1994.

34. Шорін М., Матвієнко К. Організація участі прокурорів в кримінальному судочинстві // Вiсник прокуратури. – 2002. - № 3. - С. 30-34.

35. Щолкін В., Стулов О. Визнання вини підсудним як спосіб спрощення кримінального процесу: “за” і “проти” // Вісник прокуратури. – 2002. - № 1. – С. 66-69.

36. Чеджемов Т.Б. Судебное следствие. – М., 1979.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.