Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Контроль за забрудненням грунтів шкідливими речовинами промислового походження



Перед виконанням польової програми спостережень за рівнем забруднення грунтів у природних і сільськогосподарських ландшафтах необхідно провести планування робіт, тобто визначити приблизну кількість точок відбору грунтів, які дадуть основний фізичний матеріал, скласти схему їх територіального розміщення, накреслити польові маршрути або послідовність обробки площ, встановити календарні терміни виконання завдання.

Спостереження за рівнем забруднення грунтів важкими металами в містах і на оточуючій території носять характер експедиційних робіт, і тому охоплюють усі заходи з підготовки до них. Час проведення експедиційних робіт і відбору грунтів не має принципового значення. Однак найзручніше збір матеріалів проводити у суху пору року, в період збирання врожаю основних сільськогосподарських культур, тобто влітку або на початку осені. При розгорнутих стаціонарних спостереженнях відбір проб проводиться незалежно від часу експедиційних робіт. Повторні спостереження за рівнем забруднення грунтів важкими металами раніше обстежених територій здійснюються через 5 – 10 років.

При виборі ділянок спостереження на територіях, які використовуються у сільському господарстві, вихідним робочим документом служить топографічна основа (карта) визначеного масштабу (зазвичай 1:10000). Контури (схема) міста (робочого селища) або промислового комплексу розміщуються, як правило, в центрі плану місцевості, яких перезнімається з топографічної основи. З геометричного центру (місто, промисловий комплекс, завод та інш.) за допомогою циркуля наносяться кола на відстанях 0.2; 0.5; 1.0; 1.5; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 20; 30 і 50 км, тобто позначається зона можливого забруднення грунтів, яка визначається швидкістю і частотою вітру даного румбу (розою вітрів), характером викидів у атмосферу (густиною речовини, дисперсністю частинок), висотою труб, рель’єфом території, рослинністю і т.д. Значна кількість тонкодисперсних аерозолів і газів, які містять важкі метали, залишається у атмосфері, переноситься на великі відстані і надходить до глобального кругообігу на планеті.

На підготовлений у такий спосіб план місцевості наносяться контури багаторічної рози вітрів по 8 – 16 румбах. Найбільший вектор, який відповідає найбільшій повторюваності вітрів, відкладається у підвітрений бік. Його довжина складає 25 – 30 см, тобто 25 – 30 км. Так, у контур, утворений розою вітрів, схематично включається територія найбільшої забрудненості важкими металами. Потім у напрямку радіусів будуються сектори завширшки 200 – 300 м поблизу джерел забруднення з поступовим розширенням до 1 – 3 км. У місцях перетину осей секторів з колами розміщуються ключові ділянки, а на них – мережа опорних розрізів, пункти і майданчики взяття проб.

Для повнішого розуміння взаємозв’язку між грунтами, природними і господарськими умовами району проводиться попереднє рекогносцирувальне (розвідувальне) обстеження місцевості. Під час рекогносцирування перевіряються і закріплюються відомості, взяті з різних джерел, формуються особисті погляди і закріплюються у пам’яті важливі особливості об’єкта обстежень, що передбачаються. Рекогносцирувальне обстеження проводяться маршрутним шляхом і залежать від природної складності території, ступеня її вивченості, площі та масштабу обстежень. При детальних обстеженнях забруднення грунтів навколо одиничного джерела буває достатньо 1-2 рази перетнути ділянку. При обстеженні великих площ (сільськогосподарських полів, місцевості навколо міст та ін.) необхідні значні зусилля і час, щоб обійти всю місцевість, перетинаючи її по головних географічних елементах.

У результаті рекогносцирування виявляються основні ландшафтні особливості території, загальні закономірності просторових змін грунтового покриву, головні форми грунтоутворення та ін. Одночасно проводиться ознайомлення з місцевим фондовим матеріалом, збираються відомості про клімат і мікроклімат, погодні умови останніх років, захворювання людей, викликані підвищеним вмістом шкідливих речовин в екосистемі. Після відбору декількох проб грунту складається об’єднана проба, після чого вона направляється в лабораторію разом з супроводжувальним талоном.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.