Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Первинна анатомічна будова стебла



Анатомічна будова стебел двосім'ядольних трав'янистих рослин.

Особливістю будови стебел двосім'ядольних рослин наявність у них камбію, що веде до потовщення та зміни будови стебел.

Судинно-волокнисті пучки відкриті і можуть збільшуватись. Розміщення пучків впорядковане, і в стеблові їх небагато, що зумов-юється характером проходження листкових слідів.

У деяких рослин (гарбуз, хвилівник та ін.) пучки в стеблі без особливих змін зберігаються протягом усього життя, утворюючи так звану пучкову будову. У багатьох рослин молоді стебла мають пучкову будову (соняшник, рицина, бавовник тощо), а по мірі старіння їх будова змінюється на непучкову, коли елементи флоеми і ксилеми з'єднуються, утворюючи кільця. Ці зміни зумовлені діяльністю камбію — як того, що знаходиться в судинно-волокнистих пучках, так і того, що утворюється в паренхімі між пучками і називається міжпучковим. Така будова стебла називається перехідною. У багатьох рослин елементи вторинних флоеми і ксилеми формують кільце майже зразу за конусом наростання (гвоздики, куколиця, льон та ін.). Такий тип будови стебла називається непучковим. Стебло двосім'ядольних рослин чітко поділяється на корову частину і центральний циліндр. Корова частина стебла відділяється від центрального осьового циліндра ендодермою. Серцевина у стебел чітко виражена. Вона може бути: однорідною із однакових живих клітин; неоднорідною із живих і відмерлих клітин (соняшник); порожнистою, коли в центрі стебла утворюється порожнина (види родин валеріанові, ясноткові, селерові тощо).

Розміщення тканин у стеблі пучкової будови таке (рис 4.7, а). Стебло вкрите первинною покривною тканиною — епідермою, на якій можуть бути трихоми, кутикула, восковий наліт. Під епідермою розташовується первинна кора, до складу якої входять коленхіма, корова паренхіма й ендодерма. Розвиток кори в різних видів рослин неоднаковий. У одних видів вона краще розвинена, багатошарова, хлорофілоносна, в інших — одношарова.

Коленхіма знаходиться звичайно безпосередньо під епідермою, утворюючи кількашарове кільце, і може бути представлена одним, Двома або всіма видами. Рідше коленхіма може розташовуватись на відстані від епідерми, або утворювати дві ділянки: під епідермою на відстані від неї. В клітинах коленхіми можуть знаходить хлоропласти, запасні речовини, іноді кристали, а між клітина-Ми є видільна тканина.

Корова паренхіма звичайно багатошарова, тонкостінна, її клітини розміщуються щільно або з міжклітинниками. У рослин, що ростуть у надто зволожених місцях, і у водяних рослин корова паренхіма звичайно репрезентована аеренхімою. В її клітинах можуть знаходитись хлоропласти, запасні речовини та інші продукти.

Центральний осьовий циліндр може починатись кільцем механічної тканини (звичайно перициклічними волокнами) або судинці волокнистими пучками, що розділяються серцевинними променями Судинно-волокнисті пучки відкриті колатеральні або біколатеральні їх флоема складається із механічної тканини — луб'яних волоком (товстостінного лубу), ситовидних трубок з клітинами-супутницями і луб'яної паренхіми (тонкостінного лубу). Якщо центральний циліндр починається кільцем механічної тканини, то в судинно-волокнистих пучках механічна тканина звичайно відсутня. В клітинах луб'яної паренхіми можуть накопичуватись запасні речовини (крохмаль, білок, жирна олія) і кристали оксалату кальцію. Між елементами флоеми може проходити видільна тканина (молочники тощо). До складу вторинної ксилеми судинно-волокнистого пучка входять усі її гістологічні елементи (судини, трахеїди, лібриформ, деревинна паренхіма). Між флоемою і ксилемою пучка знаходиться камбій, який продукує нові елементи вторинних флоеми і ксилеми, що приводить до збільшення пучка і потовщення стебла. Первинна флоема пучка руйнується, а первинна ксилема залишається в пучку, відтісняючись до серцевини. Судинно-волокнисті пучки можуть облямовуватись кристалоносною піхвою, яка здебільшого приєднується до їх ксилемної частини. У деяких рослин кристалоносна піхва облямовує судини і ситовидні трубки.

Розділяють судинно-волокнисті пучки серцевинні промені, що складаються із паренхімних, дещо радіальне видовжених клітин. Вони з'єднують серцевину стебла з коровою частиною. В клітинах серцевинних променів можуть накопичуватись кристали оксалату кальцію або продукти запасу, а між клітинами — проходити видільні тканини. Серцевина буває однорідною, неоднорідною і порожнистою. В її клітинах можуть знаходитись запасні речовини і кристали. У деяких рослин порожнина, що формується в серцевині, облямовується кристалоносною обкладкою (скабіоза). У інших рослин (калюжниця) серцевина репрезентована аеренхімою або коленхіматозною паренхімою (оболонки цих клітин потовщуються як у коленхіми).

Перехідний тип будови стебла (рис. 4.7, б) характерний тим, що в серцевинних променях центрального циліндра між судинно-волокнистими пучками на рівні пучкового камбію внаслідок меристематичної активності клітин основної паренхіми утворюється міжпучковий камбій, який продукує нові судинно-волокнисті пучки. Структура цих пучків звичайно така ж, як і тих, що сформувались раніше. У деяких рослин у судинно-волокнистих пучках, сформованих міжпучковим камбієм, не утворюється механічна тканина флоеми. Внаслідок утворення нових судинно-волокнистя пучків ділянки флоеми і ксилеми всіх пучків з'єднуються, формуй чи кільця вторинних флоеми і ксилеми, які розчленовуються лише вузькими серцевинними променями. Останні здебільшого мають один-два шари. Пучковий тип будови верхньої частий стебла переходить у нижній його частині в непучковий.

Непучковий тип будови стебла (рис. 4.7,в) характеризується тим, що ділянки флоеми і ксилеми ще в зародку об'єднуються, утворюючи кільця (циліндри), які перерізаються по радіусах серцевинними променями (льон, гвоздика, куколиця, грицики, валеріана та ін.).

Первинна ксилема в таких стеблах звичайно облямовує серцену, а первинна флоема новими гістологічними елементами вітсняється назовні і поступово руйнується. Усі зміни, відзначені для стебел пучкової будови, стосуються також стебел непучкової будови.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.