Способи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі

Людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно, що створення комп'ютера понад 50 років тому буде записане в історію як подія світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий ступінь розвитку - інформаційне суспільство .

Сама назва суспільства висуває на перший план інформацію як одне з головних джерел його розвитку. Нове знаряддя праці - комп'ютер значно відрізняється від тих, що суспільство створювало до цього. На комп'ютер людина може перекласти такі завдання, що раніше їй доводилось вирішувати тільки своєю головою. Водночас комп'ютер також сприяє удосконаленню свого творця [12. c. 163]..

Застосування комп'ютерних технологій в освіті має давню історію. Проте на початковому етапі воно було визначене специфікою самих комп'ютерів, а саме: великими розмірами, значною вартістю, програмами для розрахунків виключно технічних завдань. Ключовим моментом у становленні справжнього комп'ютерного навчання стала поява комп'ютерів, що забезпечували одночасний доступ до ресурсів багатьох користувачів. У той час комп'ютери стали застосовувати для навчання програмуванню та для розробки систем контролю знань, переважно завдань з вибором відповіді у формі «запитання - кілька варіантів відповідей». Проте, як показав досвід, позитивний ефект був можливий лише тоді, коли для комп'ютерних курсів були створені відповідні навчальні та методичні посібники. Насправді ж, за ефективністю подання інформації і викладач, і гарна книжка залишали комп'ютер далеко позаду [2. c. 5].

«Ерою відродження» для комп'ютерного навчання стала поява персональних комп'ютерів (ПК) у 80-х роках. Індивідуальний характер роботи, графічні можливості і звук, зворотний зв'язок і обчислювальні потужності створили насправді чудові можливості для навчання. До того ж, з'явилось програмне забезпечення, що дало змогу створювати малюнки, анімацію та звук, без яких сьогодні навчальні програми неможливі.

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлене двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективного передавання знань, тобто максимального поліпшення і полегшення роботи викладача [11. c. 36].

Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність викладачів до використання нових технологій навчання в процесі передавання знань, що означає постійну, неперервну самоосвіту. Між тим, вибираючи комп'ютер для навчальних цілей, слід усвідомлювати ті цілі, які до того ж змінюються із розвитком самого суспільства. Скажімо, на початку комп'ютеризації головна мета була сформульована таким чином: «Програмування -друга грамотність». Час минав; почали з'являтися так звані викладацькі програмні засоби (ППЗ), і було сформульовано іншу мету: «Комп'ютерна грамотність», що передбачало вивчення основ програмування. Згодом стало зрозумілим, що за умов інформатизованого суспільства в цьому абсолютно немає потреби. Замість цього суспільство висунуло такі завдання:

1) інформатизація суспільства. Це означає, що у будь-якому навчальному закладі (від школи до вищого закладу освіти ІІІ-ІV рівня акредитації) викладачи та учні повинні мати доступ до «електронної» інформації з предмета, що вивчається;

2) інформаційна культура. Це передбачає, що викладачі володітимуть методами пошуку необхідної інформації, матимуть певний рівень культури для відбору інформації, навчаться її переробляти та пропонувати учням у друкованому вигляді;

3) гуманізація освіти через інформатизацію. Такої мети можна досягнути з появою мультимедійних комп'ютерів, за допомогою яких можна представити не тільки текстову, а й графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також із розповсюдженням таких програмних продуктів, як комп'ютерні енциклопедії, електронні книжки, довідники з літератури тощо [4. c. 7].

Узагальнюючи вищезгадані проблеми, можна зробити висновки, що будь-який технічний засіб навчання, у тому числі й комп'ютер, може давати вагомі результати в навчанні лише тоді, коли з'являються покоління викладачів, які готові і бажають використовувати комп'ютери, а також тоді, коли з'являються методисти, здатні розробити методику застосування їх в навчальному процесі, тобто скласти досить значну кількість прикладів, на основі яких навіть так званий пересічний викладач зможе користуватися комп'ютером .

Як відомо, комп'ютери в освіті у нас стали активно використовувати понад десять років тому. Тоді наукові, методисти, викладачі, вчителі та інші мріяли й писали про те, що комп'ютери суттєво змінять навчання, а вони вчитимуть учнів і учнів за найкращими методиками, створеними кращими методистами і програмістами, причому у найкоротший термін зміниться вся система навчання і т.ін. Чи зуміли ми досягнути поставленої мети? Слід визнати той факт, що не зуміли. Чи означає це, що комп'ютери не треба використовувати в освіті? Не викликає сумнівів той факт, що переважна більшість людей, причетних до освіти, навіть саме таке питання вважатиме некоректним.

Практично ті самі захоплюючі слова ми вживаємо і зараз, але в поєднанні з іншими «новими» ідолами, перед якими схиляється інформаційне суспільство: «мультимедіа», «ІNTERNET», «дистанційна освіта», «єдиний інформаційний простір» і т. Ін .

Справа в тому, що слово «комп'ютер» несе в собі магічну та надзвичайну силу, часто саме це стає причиною принципових помилок. Ми багато чуємо про його чудові можливості й уявляємо, що це маг і чарівник, здатний увійти в наше життя та змінити його на краще.

Такий підхід є хибним. Комп'ютер - це лише механізм для обробки інформації, досить складний і могутній, але все ж - механізм. Він може ефективно ввійти в існуючу технологію навчання, стати її ланкою, на його основі можна формувати нові технології навчання. Проте, ні в якому разі не слід механічно перекладати методичний досвід застосування старих засобів на цей, принципово новий.

На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями використання комп'ютерів у навчальному процесі в ПТНЗ.

По-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного використання комп'ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп'ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп'ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка і т. ін.).

По-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі.

По-третє, використання комп'ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ПТНЗ.

При цьому такому уроку властиво наступне:

· принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

· керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

· інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і викладача; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

· оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

· підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

· необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі .

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції викладача комп'ютер являє собою:

джерело навчальної інформації;

наочний посібник;

тренажер;

засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

засіб підготовки текстів, їх зберігання;

графічний редактор;

засіб підготовки виступів;

обчислювальна машина великих можливостей [8. c. 57].

При проектуванні уроку в ПТНЗ викладач може використовувати різні програмні продукти:

1. Мови програмування-за їх допомогою викладач може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.

2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютерної технології при вивченні хімії, фізики в ПТНЗ відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які викладач показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоєна. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.

3. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає викладачу пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового редактора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.

4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.

6. Електронні презентації дають можливість викладачу при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.

7. При проектуванні уроку викладач може використовувати такий програмний продукт як Skype, за допомогою котрого він може:

· Демонстрація виконання дій викладача в реальному часі;

· Проводити дистанційне навчання.

· Web-конференції.

· Чат-заняття.

· Web-заняття.

Сучасні ІКТ в освітньо-інформаційному середовищі навчальних закладів мають виконувати такі функції:

• засобу навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів);

• технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дитини, що включена у пізнавальну, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, який дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;

• зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи;

• ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їх результат, перевіряти їхню правомірність тощо. Використання комп'ютерних технологій - це не вплив моди, а необхідність, продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти. Переваги використання ІКТ можна звести до двох груп: технічні і дидактичні.

Технічними перевагами є швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів і інші мультимедійні функції.

Інформаційні технології здатні:

• стимулювати пізнавальний інтерес дітей,

• надати навчально-виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність учнів,

• забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі,

• за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її,

• сприяти соціальній адаптації дитини до школи, впливати на її відносини з однокласниками. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус.

Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:

• самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;

• навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;

• отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;

• мати доступ до методичної бази розробок;

• спілкуватися з колегами на різних форумах;

• отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;

• публікувати свої матеріали;

• брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;

• брати участь в професійних конкурсах;

• обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн.

Для ефективного впровадження ІКТ в освітньо-виховний процес від учнів , як і від педагога вимагається володіння комп'ютерною грамотністю, яка передбачає:

• вміння писати та редагувати інформацію (текстову, графічну),

• користуватися комп'ютерною телекомунікаційною технологією,

• користуватися базами даних,

• роздруковувати інформацію на принтері;

• вміння скласти та надіслати лист через мережу Інтернет;

• вміння «перекачати» інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска - в мережу;

• працювати в системах DOС і WINDOWS, користуючись редакторами WORD різної модифікації;

• входити в електронні конференції, розміщувати там власну інформацію і читати, «перекачувати» наявну в різних конференціях інформацію.

Систематичне включення інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес забезпечить формування і розвиток інформаційно-комунікаційної культури педагогічних працівників та вихованців. У науковій літературі поняття "інформаційно-комунікаційна культура особистості" розглядається як комплекс понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в особистості певний стиль мислення, що дозволить їй ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в будь-якому виді пізнавальної або творчої діяльності [16]

РОЗДІЛ 2

Поиск по сайту: