Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Синтетичний та аналітичний облік витрат



Формування інформації про витрати на виробництво за видами діяльності здійснюється на рахунках 23 “Виробництво”, 24 “Брак у виробництві”, 25 “Напівфабрикати”, 39 “Витрати майбутніх періодів”, 91 “Загальновиробничі витрати”.

Облік витрат, які включають у виробничу собівартість продукції, обліковують на рахунку 23 “Виробництво”.

Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

За дебетом рахунку 23 “Виробництво” відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції, вартість виконаних робіт та послуг, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

Аналітичний облік за рахунком 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв, за статгями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

До незавершеного виробництваналежить продукція, що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом виробництва, а також вироби, хоча і закінчені виготовленням, але не пройшли випробувань і технологічного приймання або повністю не укомплектовані.

Для бухгалтерського обліку незавершеного виробництва необхідно визначити його кількість та здійснити його оцінку. Кількість можна визначити шляхом інвентаризації або теоретично. Оцінка незавершеного виробництва може проводитися: за плановою (нормативною) виробничою собівартістю; за плановими прямими витратами;

- за собівартістю сировини, матеріалів та напівфабрикатів.

Бракому виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат па виправлення.

Залежно від місця виникненнябраку його поділяють на: внутрішній; зовнішній.

Від ступеня втрати корисностіактиву брак буває: виправний; остаточний.

Фактичні витати від браку визначають:

ФВ = ВНБ + ВВПБ - ВВБ - СВ,де

ФВ- фактичні витрати від браку;

ВНБ- вартість невиправного браку;

ВВПБ- витрати на виправлення поправного браку;

ВВБ- вартість відходів від браку;

СВ- суми, підлягають відшкодуванню за рахунок винних осіб.

Відповідно до п. 14 П(с)БО 16 до складу виробничої собівартостіяк інші прямі витрати включаються:

витрати від браку, з яких складається вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції;

- витрати, пов’язані з виправленням технічно неминучого браку.

При відображенні витрат, пов'язаних із втратами від технічно неминучого браку, слід ураховувати, що до складу виробничої собівартості відносяться перелічені вище витрати за вирахуванням сум:

- у розмірі справедливої вартості остаточно забракованої продукції та напівфабрикатів;

що відшкодовуються працівниками, які допустили брак;

- отриманих від постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби.

До складу виробничої собівартостівключаються лише втрати від технічно неминучого браку,спричинені рівнем розвитку техніки, пов’язані з технологічними процесами виготовлення деталей, вузлів, виробів. Норми технічно неминучого браку передбачаються в технічній документації, а також технологічними умовами на виготовлення продукції.

Витрати щодо непередбаченого бракуне включаються до складу виробничої собівартості та не можуть відображатися по дебету рахунка 23 “Виробництво”,а відносяться до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) із відображенням но дебету рахунка 90 “Собівартість реалізації-як наднормативні виробничі витрати за умови, що винуватець браку не відомий. Якщо ж винуватця виявлено, то витрати щодо непередбаченого браку списуються на рахунок 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 “Браку виробництві”.

За дебетом рахунка 24 “Брак у виробництві” відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень; за_кредитом - суми, що відносяться на. зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів на напівфабрикатів, які спричинили брак продукції.

Аналітичний облік за рахунком 24 “Брак у виробництві” ведеться за видами виробництва.

Рахунок 25 “Напівфабрикати”призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”.

За дебетом рахунка 25 “Напівфабрикати” відображається надходження (створених) напівфабрикатів, за кредитом - вибуття напівфабрикатів внаслідок продажу, передачі в подальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу.

Аналітичний облік ведеться за видами напівфабрикатів, визначеними виходячи з потреб підприємства.

Гоговою продукцієюпромислового підприємства вважаються конкретні вироби, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю і здані на склад або безпосередньо замовнику. При організації обліку готової продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою готову продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною складністю.

За формоюготова продукція класифікується як оречевлена і як результат виконаних робіт чи наданих послуг.

За ступенемготовності розрізняють готову продукцію, напівфабрикати та незавершене виробництво.

За технологічною складністюготову продукцію поділяють на просту І складну. Складна в свою чергу поділяється на основну, побічну і супутню.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства призначено рахунок 26 “Готова продукція”.

За дебетом рахунка 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю; за кредитом - її реалізація, використання для внутрішніх потреб та інших цілей.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів”призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”, відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та додаткові видання тощо.

За дебетом рахунка 39 “Витрати майбутніх періодів” відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

Аналітичний облік витрат'майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Загальновиробничими витратаминазивають витрати, пов’язані з організацією виробництва у цехах та на дільницях. До таких витрат належать:

1) Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2) Амортизація основних засобів загально виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

3) Амортизація нематеріальних активів загально виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

4) Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення.

5) Витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

6) Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

7) Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

8) Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища.

9) Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції(робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

При цьому перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством самостійно, виходячи із специфіки його діяльності.

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

За дебетом рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства за елементами витрати протягом звітного періоду призначені рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, а саме рахунки:

80“Матеріальні витрати”

81“Витрати на оплату праці”

82“Відрахування на соціальні заходи”

83“Амортизація”

84“Інші операційні витрати”

85“Інші затрати”

На рахунках цього класу, крім рахунка 85 “Інші затрати” ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати, пов’язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків.

За дебетом рахунків 80, 81, 82, 83, 84 відображаються суми визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 23 “Виробництво” прямих витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), на рахунки класу 9 - витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 “Фінансові результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

За дебетом рахунка 85 “Інші затрати” відображається сума визначених витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено рахунок 90 “Собівартість реалізації”.

За дебетом рахунка 90 “Собівартість реалізації'” відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” має такі субрахунки:

901“Собівартість реалізованої готової продукції-

902“Собівартість реалізованих товарів”

903“Собівартість реалізованих робіт і послуг”

904“Страхові виплати”

На субрахунку 901 “Собівартість реалізованої готової продукції-” ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.

На субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” відображається собівартість реалізованих товарів.

На субрахунку 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

На субрахунку 904 “Страхові виплати” підприємства, які не є страховиками відповідно до Закону України “Про страхування”, узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.