Основні поняття групової психотерапії: групова динаміка, групова згуртованість, групова напруга

Вперше термін «групова динаміка» був використаний К.Левіним в 1939 р. у статті «Експерименти в соціальному просторі». За визначенням К.Левіна групова динаміка - є взаємодія сил тяжіння і відштовхування, що діють в групі. Це теорія про сили, структуру і процеси, що діють в групі. Основні елементи групової динаміки по К. Левіну: цілі групи, норми групи, структура групи і лідерство, згуртованість групи, фази розвитку групи.

1. Групові цілі визначають напрям руху групи,завдання та шляхи їх досягнення,планований результат. Цілі і завдання психотерапевтичної групи: розкриття, аналіз, усвідомлення, переробка психологічних проблем членів групи, їх міжособистісних і внутрішньоособистісних конфліктів, корекція неадекватних установок, емоційних і поведінкових реакцій на основі використання міжособистісної взаємодії в групі.Цілями психотерапевтичної групи можуть бути: розвиток комунікативних навичок,особистісний ріст (групи зустрічей), досягнення катарсису через повторне проживання ситуації у рольовій грі і досягнення нової щаблі інтеграції особистості (психодрама), досягнення справжності (екзистенціальна психотерапія), автентичності (гештальт- терапія), самоактуалізації.

2. Норми групи - прийняті в групі правила поведінки.

Групові норми визначають те, яка поведінка в групі є прийнятним, а яке не схвалюється. Група строго контролює виконання норм і реагує на їх порушення. Універсальними нормами є: конфіденційність, саморозкриття, чесність, щирість, почуття.

3. Згуртованість групи- привабливість групи для її членів, потреба членів групи належати групі і брати участь в ній, співробітництво при вирішенні спільних завдань, ступінь вазаємопідтримки, прийняття, взаємодопомоги, емоційне тяжіння членів групи один до одного. Групова згуртованість виникає не відразу, а в результаті спільної діяльності і спільно пережитого емоційного досвіду.

Групова напруга виникає в групі обов'язково в зв'язку з розбіжністю очікувань учасників групи і реальною груповою ситуацією, у зв'язку з розбіжністю особистих і групових прагнень, цілей, позицій, бажань, у зв'язку зі зверненням до хворобливих проблем і переживань. Групова згуртованість і групова напруга виконують у групі протилежні функції: ГЗ - стабілізуючий фактор, створює безпечну ситуацію і підтримку, ГН -викликає незадоволення і бажання змін. У групі необхідно підтримувати динамічну рівновагу між ними. Напруга може бути наслідком внутрішньогрупових конфліктів, незадоволених бажань і фантазій, придушення почуттів і потреб членів групи. Усвідомлення і вербалізація цих моментів знімає напругу. Занадто висока і тривала групова напруга може розвалити групу, створюючи ворожу, холодну атмосферу. Якщо групова напруга відсутня, то група перестає працювати, виникає нудьга, немає негативних емоцій, які створюють динаміку.

3.загальні цілі психотерапевтичної групи

Психотерапевтична група- називається мала цільова група людей що знаходяться між собою в безпосередньому особистому спілкуванні та взаємодії, створена для досягнення певних психотерапевтичних цілей.

Загальні цілі психотерапевтичної групи. Ялом виділяє наступні цілі:

-вияснення проблем кожного учасника групи і допомога в розумінні і зміні свого стану;

-поетапне збільшення рівня адекватної соціальної адаптації;

-подання інформації про закономірності міжособистісних і групових процесів як основи ефективного і гармонійного спілкування з іншими людьми;

-підтримка процесів дозрівання особистості,яке проявляється в розкритті його духовного потенціалу.

Розенбаум найбільш спільні цілі групової психотерапії характеризує трьома рисами особистості,розкриття і розвиток яких повинно бути забезпечене у групі:

1.прийняття індивідуальної відповідальності за свій життєвий вибір.

2.Прийняття на себе відповідальності за інших, позакінченню групи вона перемінюється в соціальну і культурну відповідальність.

3.Усвідомлення самого себе і своїх відносин з іншими.

Для характеристики цілей групової психотерапії,орієнтованої на самопізнання учасників Фенстер використовував : Речі,які я знаю про себе Речі,які я не знаю про себе

Речі,які інш ізнають про мене - я відомий білі плями

Речі,які інші не знаютьпро мене -я скритий я невідомий.

У тому, що окремий учасник групи розповідає про себе, є речі, які однаково добре знають і він сам, і інші учасники групи. Це "Я відомий". Є речі, які він знає про себе, а інші - ні. Це "Я прихований". Однак бувають речі, які про людину знають інші, а він сам не знає.Це його "білі плями". Нарешті, є речі, яких про людину не знають ні він сам, ні інші учасникигрупи. Це "Я невідомий".За словами Фенстера, мета групової психотерапії полягає в тому, щоб розширити межі "Відомого Я" за рахунок областей "Я прихованого", "білихплям" і "Я невідомого". В рамках названих універсальних цілей кожен терапевт психотерапевтичної групи прагне сформулювати найбільш загальні цілі конкретноїгрупи, беручи до уваги також конкретні особисті цілі учасників групи.

Поиск по сайту: