На графіку зображено кількість коштів витрачених та зекономлених за 1877 рік у рублях на жіночу ремісничу школу, яка відкрита з ініціативи Феодосії Павлівни Максимович

Слайд

Привітання

Слайд

Актуальність теми. Вивчення історії благодійництва в освітянській галузі другої половини ХІХ-початку ХХ ст. у Харківській губернії дає можливість ознайомитися з різноманітною діяльністю різноманітних організацій, опікунських рад,системою додаткового інвестування в розвиток освіти. Аналіз ситуації характерної для розвитку благодійності в Харківській губернії, дозволяє створити цілісне уявлення про генезис проблеми, її особливості й тенденції, властиві цьому явищу у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Слайд

Мета роботи –дослідження історії формування й розвитку благодійних організацій та опікунських рад в освітянській галузі Харківської губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Слайд

Завдання

· визначити передумови й умови виникнення й розвитку благодійних організацій та опікунських рад в освітянській галузі Харківської губернії в досліджуваний період;

· дослідити генезис благодійності в системі освіти;

· проаналізувати основні напрями й форми діяльності благодійних товариств, організацій, опікунських рад;

· показати роль держави, громадськості в благодійному русі в освітянській галузі.

Слайд

Предмет дослідження– роль благодійних організацій та опікунських ради в галузі освіти на Харківщині в другій половині ХІХ- на початку ХХ ст.

Слайд

• Структура роботи

• ВСТУП

• РОЗДІЛ І. ДІЯЛЬНІСТЬ БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

• РОЗДІЛ ІІ. СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПІКУНСЬКИХ РАД

• ВИСНОВКИ

• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

• ДОДАТКИ

Слайд

(Структура роботи– вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.)

У першому розділі розкрито, що для створення й функціонування опікунської ради навчальні заклади знаходилися під контролем Міністерства народної освіти. Оскільки опікунські ради були громадськими організаціями та існували за рахунок членських внесків і пожертв, то їхня діяльність не регламентувалася власним статусом, а цілком підпорядковувалася статуту навчального закладу, в якому були визначені основні права й обов’язки опікунської ради, а також її функції.

Товариство Грамотності займалося будівництвом Народного Дому в Харкові з великими аудиторіями, бібліотекою і читальним залом, сценою, при чому частину приміщення відводилося безкоштовно під їдальню і чайну Міського Комітету Піклування про народну тверезість.

Головне призначення опікунських рад у галузі освіти полягало у двох речах, а саме – у необхідності наблизити школу до потреб народу і використати позабюджетні форми фінансування освіти.

Слайд

Необхідно відзначити, що Харківське товариство поширення в народі грамотності існувало в основному за рахунок членських внесків і пожертвувань. Допомагали такі артисти, як А.Рубінштейні Ф.І. Шаляпін, давали концерти, збір з яких надходив до каси Товариства; люди науки, О.І. Кірпічніков,Д.М. Овсяннико-Куликовський,П.Д. Хрущов, І.Г. Оргіомський,А.М. Краснов,В.Я. Данилевський і багато інших; читали на користь Товариства лекції; великі підприємці приходили на допомогу грошовими пожертвами.

Система освіти на Слобожанщині в ХІХ ст. розвивалася в складних і суперечливих умовах: посилення кріпосного гніту, з одного боку, і зародження капіталістичних елементів, з іншого, і саме в цей неоднозначний період, проведені Олександром IІ реформи в галузі економіки, місцевого самоуправління, судоустрою, військових справ, культури зробили стимулюючий вплив на розвиток освіти. Виникає ціла мережа нових навчальних закладів, однак у держави не вистачало коштів для їх утримання і подальшого вдосконалення системи освіти. Велику допомогу в розвитку освіти в цих умовах зробило благодійництво яке, широко розвивається в ХІХ ст. Досить показова і типова в цьому відношенні ситуація на Слобожанщині. Соціально-економічні та політичні зміни ХІХ ст. привели до динамічного заселенню і розвитку цих територій. Зростання торгівлі та ремесел, соціальне поглиблення в поділі праці, модернізація військової справи зажадали розширення та диференціації системи освіти.

Слайд

Пізніше почали відкриватися такі товариства піклування і в середніх навчальних закладах. Товариство піклування про бідних вихованців 2-гої гімназії виникло в 1876-1877 рр., в 3-ій гімназії таке товариство відкрилося в 1881 р., в музичному училищів 1885 р., у 1-ій жіночої гімназії – в 1893 р., а товариство піклування про нужденних нижчих закладів – на початку XX ст.

Слайд

У Харківській губернії благодійність в освітянській галузі другої половини ХІХ–початку ХХ ст. поєднувала у собі приватну ініціативу, громадські засади і державний вплив. Головними засновниками навчальних закладів були міські та губернські управління освіти, установи і професійні організації, земства, культурно-просвітницькі товариства, церква і приватні особи, а також благодійні організації. Саме благодійність забезпечила перехід від системи державного управління освітніми установами до державно-громадської форми роботи і визначила пріоритетні напрями благодійного руху.

У 1843р. з ініціативи Харківського губернатора С.М. Муханова виникло Харківське благодійне товариство.

У другому розділі було доведено, що головним призначенням опікунських рад у галузі освіти було наближення школи до потреб народу і використання позабюджетних форм фінансування освіти. Опікунські ради спочатку виникли в початкових і середніх навчальних закладах, а пізніше – у вищих навчальних закладах.

Створення й функціонування опікунської ради навчального закладу знаходилися під контролем Міністерства народної освіти. Оскільки опікунські ради були громадськими організаціями та існували за рахунок членських внесків і пожертв, то їхня діяльність не регламентувалася власним статусом, а цілком підпорядковувалася статуту навчального закладу, в якому були визначені основні права й обов’язки опікунської ради, а також її функції.

Слайд

Вивчення матеріалів діяльності благодійних закладів і товариств другої половини XIX-початку XX ст. указує, що пріоритетним для їх діяльності була освіта. Можна виділити як мінімум чотири групи благодійних установ по роду доброчинності в освіті:

Слайд

1)дитячі притулки, виховні будинки для бездомних дітей, ясла, навчальні та ремісничі заклади;

2) землеробські колонії і ремісничі дитячі виправні притулки, благодійні гуртожи

3) притулки для невиліковно хворих дітей і дорослих, санаторії, лікарні, установи глухонімих і сліпих, інших інвалідів; установи сестер милосердя, товариства милосердя, служби, комітети з вивчення бідності, злиднів та інших соціальних проблем.

Слайд

На графіку зображено кількість коштів витрачених та зекономлених за 1877 рік у рублях на жіночу ремісничу школу, яка відкрита з ініціативи Феодосії Павлівни Максимович.

Виникали школи, притулки, безкоштовні їдальні для учнів і студентів. Так, в 1877 р. з ініціативи Феодосії Павлівни Максимович була відкрита жіноча реміснича школа, яка, крім професійного навчання, повинна була надавати добру початкову освіту. Ця школа була розрахована на представників найбідніших верств міського населення. 1 вересня 1877 р. до неї було прийнято 55 учениць. На відкриття школи засновники зібрали всього 170 руб., які пішли на придбання найнеобхідніших меблів, на сплату завдатку за приміщення. Почавши справу з такою скромної суми, засновники зуміли протягом першого року зібрати близько 2400 руб., з яких до кінця року вдалося заощадити 1100 руб. Незначні витрати на утримання школи пояснювалося тим, що майже всі викладачі працювали безкоштовно.

Слайд

Поиск по сайту: