Філософський світогляд

Вірування.

6. Принципи діяльності.Вони є нормативно-регулятивним компонентом світогляду; визначають свідоме практичне і теоретичне ставлення соціального суб`єкта до об`єкта і до самого себе.

7. Життєві норми. зразки, стандарти діяльності, що склалися історично або усталилися як певні правила поведінки, виконання яких окремою людиною чи групою людей є необхідною умовою підпорядкування особистої діяльності суспільним вимогам.

уструктурі світогляду вирізняють такі його підструктури: а) світовідчуття, або емоційно-психологічний рівень світогляду; б) світосприймання, або досвід формування пізнавальних уявлень про світ з використанням наочних образів;

в) світорозуміння, або пізнавально-інтелектуальний рівень.

(!!! Записати дефініції !!!)

Функціонування світогляду повинно:

а) забезпечити ефективність пізнавально - орієнтаційної діяльності людини

б) бути духовним спонукачем у її соціально-практичної діяльності. Таким чином, світогляд виконує дві взаємопов`язані функції: пізнавально-орієнтаційну(яка забезпечується світоглядними знаннями і оцінками) та соціально-практичну (яка ґрунтується на світоглядних переконаннях і принципах діяльності).

світогляд – це своєрідна інтегративна цілісність знання і цінностей, розуму і чуття, інтелекту і дії, критичного сумніву і свідомої переконаності.

Історичні типи:

1. Міфологічний світогляд.по-перше, дуже схожі міфи існують у різних народів, в різних частинах світу, і, по-друге, міф був єдиною універсальною формою свідомості.

а) первісна людина ще не вирізняла себе з навколишнього середовища – природного та соціального;

б) нероздільність первісного мислення, яке ще чітко не відокремилось від емоційної сфери.

У міфі неможливо відокремити натуральне від символічного, реальне від фантастичного, існуюче від бажаного, духовне від природного, людське від нелюдського, зло від добра і т. ін.

Осн. Принцип розгляду світоглядних питань у міфології – генетичний, тобто проблема початку світу походження природніх і суспільних явищ.

2. Релігійний світогляд.( від лат. Побожність) Це другий історичний тип світогляду. Етапами її еволюції були первісні вірування (тотемізм, магія, фетишизм, анімізм), національні (іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, даосизм, конфуціанство), світові релігії (буддизм, християнство, іслам). Вирізнимо такі: а) в релігійній свідомості вже чітко розділяються суб`єкт і об`єкт, а отже, долається характерна для міфу неподільність людини й природи; б) світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, природний і надприродний, до того ж земний починає розглядатися як наслідок надприродного. в) у релігії надприродний світ, недоступний органам чуття, а тому – в об`єкти цього світу треба вірити. г) особливістю релігійного світогляду є також його практичність, оскільки віра без справ мертва. д) якщо для міфу головним є обґрунтування зв`язку індивіда з родом, то для релігії ним є досягнення єдності людини з Богом як втіленням святості та абсолютною цінністю.Специфікою релігійного світогляду є те , що він виходить із принципів монізму, де основним елементом є культова система

Філософський світогляд.

Особливості:

а) філософському світогляду властива не чуттєво-образна, як у попередніх світоглядах, форма освоєння дійсності, а абстрактно-понятійна.Він має широкий рівень узагальнення (категорії, принципи), що виходять на межу буття і небуття;

б) філософський світогляд – це теоретична форма світогляду, яка історично виникла і, перша форма систематизованого теоретичного мислення взагалі. Він спрямований на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеню достовірності та надійності таких рішень;

в) відмінність філософського світогляду від міфічного та релігійного полягає в тому, що релігія і міфологія співпадають з відповідним світоглядом, тоді як філософія становить ядро наукового світосприйняття.Вона надає йому цілісності, взаємопов`язаності й визначеності

г) на відміну від релігії і міфології, філософія в осмисленні світу систематично спирається на наукові знання. Але якщо на своєму початку філософський світогляд спирався на часткові, не систематизовані знання, то сучасний світогляд має можливість повного використання, як тепер кажуть, Великої науки. Разом з тим філософія справляє величезний вплив на розвиток науки. Вона виступає загальною методологією наукового пізнання;

д) філософія прагне поставити і розв’язати граничні, абсолютні проблеми людського буття.

е) філософія досліджує пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне та естетичне ставлення людини до світу; виробляє певні критерії і принципи суспільної та індивідуальної діяльності, спираючись не на авторитет, а на знання необхідності.

За своїми функціями світогляд постає такою формою духовного засвоєння світу, яка покликана:

♦ інтегрувати людину у світ;

♦ надати їй найперших життєвих орієнтирів та цінностей;

♦ подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях.

Світогляд в цілому постає духовним ґрунтом для виникнення та розвитку філософії, і філософія не вигадує свої проблеми, вона бере їх із життя, із живого функціонування світоглядних уявлень людини, проте підносить їх на вищий рівень осмислення, вираження та розв'язання.

Література:

Переконання як форма вияву світогляду та впливу на політичну активність. *Мельник О.А.*

http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/4%20KURS/4/1/01H1R1_1.htm

http://pidruchniki.com/1056112739281/filosofiya/ponyattya_tipologiya_svitoglyadu_svitoglyad_filosofiya

http://daviscountydaycare.com/flosofya-kolo-problem-rol-v-susplstv/1-svtoglyad-jogo-storichn-tipi-rvn-ta-formi-.html

Поиск по сайту: