Писемність та освіта в Київській Русі

Піктографічне письмо – рання форма писемності, коли поді, факти, предмети передавались умовними знаками, схемами малюнками.

Про те,що була писемність на К.Р. в дохристиянський період засвідчують такі факти:

1)Кирило знайшов у Херсонесі (Корсуні) «Євангеліє» та «Псалтир», які були написані руськими письменами

2)Договори київських князів з греками про торгівлю.

3)Імператор Візантії Констянтин Багрянородний у своєму творові про церемонії Візантійського двору зазначав, що Ольгу супроводжувало 12 перекладачів.

4)Відомості про застосування писемності в язичницікому культі на Русі наводять Ібн Фадлам і Аль Масудді і нім. Єпископ Татмар Марзебурський.

5) Під час розкопок Гнєздовських (Смоленських) курганів знайшли посудину, на якій був напис «гороухща» (гірчиця).

6)використання словянами письма підтверджує памятка «Софіївська абетка», яку виявив археолог Висоцький. Вона складалася з 27 букв, з яких 23 відпов. Грецікому алфавіту, а 4 (б,ж,ш,щ) відповідали словянському мовленню.

Упорядкування словянського письма пивязують з іменами словянських просвітників Кирила та Мефодія.

Більшість вчених вважає,що глаголицю створив Кирило, а кирилицю – не занють:43 літери, з яких 24 запозичені з гр. алфавіту, а 19 відпов. Словянському мовленню.

Із азпровадженням християнства не К.Р. приходить кирилиця. Нею написані найдавн. Книжкові пам’ятки «Остромирове Євангеліє» (1056-1057) та 2 «Ізборника Святослава» (1073-1076). Визначн. Памятками писемності є знайдені в Новгороді, а пізніше в Смоленську, Вітебську, Мінську «Берестяні грамоти». В них ішла мова про різні госп справи: купівлю землі, готовність до сівби,про борги, опис духівниці, заповіти. На Україні такі пам’ятки були знайдені лише в Звенигороді на Львівщині.

Важливе значення має дослідження давньоруських написів на стінах храмів. У Софії Київській знайдені такі записи: про смерть Яросл.Мудрого, про князювання сина його, про продаж Боянової землі.

Високого рівня культура К.Р. досягає в часи правління Я.М. книжкові знання трактувались як найбільша доблесть. Була заснована пераш бібліотека у Софії Київській: книги з історії, літ-ри, філософії, притчі, домінували книги церковного характеру.

В соборі Святої Софіїбула написана «Руська правдв» Я.М., « ІзборникиСвятослава», «Слово про Закон і Благодать» Ілларіона, «Літопис 1037-1039» - найдавн. Київське зведення.

Однією із найдавн. Пис. Памяток є «Остромирове Євангеліє», яке замовив написати Новогородський посадник Остромир. Автори: дяк Григорій з помічниками(1056-10567)

В ХІ ст. зявляються книги для світського читання – «Ізборники Святослава»: виписки з Біблії, з промов візант. Проповідників, матеріал зграматики,логіки,поетики.

Дійшли до нас «Мстиславове» і «Юріївське» Євангелії(євангелія – добра вість).

Орав. Освіти у К.Р. ґрунтувався на нац.. традиціях та викор. Античного, віз ант., болгарського досвіду шкільного навчання. Першу школу заснувв князь Володимир для знаті, Я.М. засн… школу в Новгороді(300 дітей). Шкільна освіта за князювання В.В. і Я.М. стає частиною загальнодержавною. Утворюються 3 типи шкіл:

1) Палацова: за рахунок князя, навч. Знать)

2) шк.. книжного навчання: готували священнослужителів.

3) приватна(світська).

Для навчання використовували азбуковники, Псалтир, Шестиднєв, Фізіолог( опис тварин), християнську топографію (географія).

Перший наук. Медичний трактат «Мазі» написала внучка В.В. Євпраксія Зоя – дружина візант. Імператора. Цей трактат зберігається в Італії.

Син Ярослава Всеволод знав 5 мов: лат., грец., нім., угорськ., половецьку. Він заснував Видубицький монастир.

Донька Ярослава Анна знала іноземні мови, історію, співи, малювала, знала правила придворного етикету – дружина фінського короля Генріха І. Анна заснувала монастир і церкву Св.Інокентія у містечку Сан-Лісі. Анна привезла в Париж
Євангеліє, на якому фр. Королі до 1789р. присягались на вірність Франції.

Онука Я.М. Ганна Всеволодівна відкрила у 1086р. приАндріївському монастирі в Києві школу для дівчат, де їх навчали читати,писати, рахувати, навч. Музиці, співу і рукоділлю.

Розвивалася в Київській Русі освіта. Освіченими були багато представників влади – князів, правителів, воєвод: Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Рюрик Ростиславович та ін. Князі завжди переймалися проблемами освіти. Літопис свідчить, що Володимир Святославич відкрив у Києві школу, де навчалися князівські і боярські діти. Ярослав Мудрий відкрив у Новгороді школу для дітей старост і священиків.

Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика, граматика. Вивчали в Київській Русі й іноземні мови. Кількома мовами володіли Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Святослав Ярославич, Володимир Мономах та ін.

Були відомі на Русі й твори античних філософів – Геродота, Сократа, Платона, Піфагора, Аристотеля, Аврелія.

Осередками освіти були церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва. Одним з таких осередків був Києво-Печерський монастир, що його за правління Ярослава Мудрого заснував виходець з м. Любича (на Чернігівщині) преподобний Антоній. Печерський монастир був центром не тільки православ’я, а й літописання, мистецтва, медицини; він уславився іменами Нестора літописця, Іоанна, Симона, Аліпія, Агапіта, Григорія і багатьох інших.

Поиск по сайту: