Неповнолітній злочин або інші антигромадські дії

Ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, статтями 323 і

324), котрі є щодо неї спеціальними нормами. У разі вчинення

злочину, передбаченого спеціальною нормою, кваліфікувати дії

винної особи ще й за ст. 304 КК не потрібно.

4. Кримінальній відповідальності за втягнення неповнолітнього

у злочинну чи іншу антигромадську діяльність можуть бути піддані

особи, які на час вчинення цих дій досягли вісімнадцятирічного

віку.

Зважаючи на те, що такі злочини можуть бути вчинені тільки з

прямим умислом, суди повинні з'ясовувати, чи усвідомлювала доросла

особа, що своїми діями втягує неповнолітнього у вчинення злочину

або в іншу антигромадську діяльність.

Однак необхідно враховувати, що кримінальна відповідальність

за зазначені дії настає як у разі, коли доросла особа знала про

неповнолітній вік втягуваного, так і тоді, коли вона за

обставинами справи повинна була або могла про це знати.

5. За змістом закону під втягненням неповнолітнього у

Злочинну чи іншу антигромадську діяльність треба розуміти певні

Дії дорослої особи, вчинені з будь-яких мотивів і пов'язані з

Безпосереднім впливом на неповнолітнього з метою викликати у нього

Рішучість взяти участь в одному чи декількох злочинах або

займатись іншою антигромадською діяльністю. Втягнення завжди

передбачає наявність причинного зв'язку між діями дорослої особи і

виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії.

Зазначений наслідок може досягатися за допомогою всіх видів

фізичного насильства (заподіяння тілесних ушкоджень, мордування,

катування тощо) і психічного впливу (погроза застосувати

насильство, завдати матеріальних збитків, зганьбити в очах

однолітків та товаришів, позбавити повсякденного спілкування,

переконання, залякування, обман, шантаж, підкуп, розпалювання

почуття помсти, заздрості або інших низьких почуттів; давання

порад про місце й способи вчинення злочину або приховання його

слідів; обіцянка приховати сліди злочину, забезпечити грошима,

подарунками, розвагами тощо).

Злочин, відповідальність за який передбачена ст. 304 КК

( 2341-14 ), вважається закінченим з моменту здійснення дорослою

Особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього у злочинну

Або іншу антигромадську діяльність, незалежно від того, чи вчинив

неповнолітній злочин або інші антигромадські дії.

За відсутності ознак втягнення дорослі особи, які вчинили

злочини в групі з неповнолітніми, несуть відповідальність за

співучасть у конкретних злочинах.

Відповідальність за втягнення неповнолітнього у злочинну

діяльність настає в разі вчинення ним хоча б одного злочину.

6. При вирішенні питання про кваліфікацію злочину, вчиненого

дорослою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок

свого віку (ст. 22 КК ( 2341-14 ) чи неосудності (ст. 19 КК) не є

його суб'єктами, треба мати на увазі, що таке спільне вчинення

злочину не утворює співучасті. У зазначених випадках відповідно до

ч. 2 ст. 27 КК доросла особа розглядається як виконавець злочину,

і її дії кваліфікуються за статтями КК, якими передбачено

відповідальність за цей злочин і за втягнення неповнолітніх у

злочинну діяльність.

7. При втягненні у вчинення злочину неповнолітнього, котрий

досяг віку, з якого відповідно до ст. 22 КК ( 2341-14 ) може

наставати кримінальна відповідальність, дії дорослого учасника

злочину мають кваліфікуватися за статтями КК, якими передбачено

відповідальність за втягнення неповнолітнього у злочинну

діяльність і за вчинений разом із ним злочин.

Дії дорослого, який, не будучи співвиконавцем злочину,

втягнув у нього неповнолітнього, кваліфікуються за відповідною

статтею КК ( 2341-14 ), якою передбачено відповідальність за

втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, та за відповідною

частиною ст. 27 КК (залежно від виду співучасті) і статтею цього

Кодексу, якою передбачено відповідальність за вчинений

неповнолітнім злочин.

Коли неповнолітній добровільно відмовився від вчинення

злочину або не закінчив його (вчинив готування чи замах), дорослий

несе відповідальність за втягнення неповнолітнього у злочинну

діяльність і за співучасть у незакінченому злочині.

Якщо неповнолітній взагалі не робив спроби вчинити злочин і

не готувався до цього, дорослий за наявності до того підстав

притягається до відповідальності за втягнення його у злочинну

діяльність і за готування до злочину, у вчинення якого намагався

втягнути неповнолітнього.

БАТЬКИ, ОПІКУНИ,ПІКЛУВАЛЬНИКИ
8. Дії опікунів і піклувальників, котрі, зловживаючи

опікунськими правами з корисливою метою, втягнули неповнолітніх

підопічних у антигромадську діяльність, додатково кваліфікуються

за ст. 167 КК ( 2341-14 ).

Батьки, опікуни, піклувальники, інші особи, які були

зобов'язані за рішенням суду сплачувати кошти на утримання

неповнолітніх дітей, але злісно ухилялися від цього або не

виконували обов'язків по догляду за дітьми і втягували останніх у

вчинення злочинів чи іншу антигромадську діяльність, за наявності

до того підстав мають нести відповідальність за сукупністю

злочинів - за відповідною статтею КК ( 2341-14 ), якою передбачено

відповідальність за втягнення неповнолітніх у таку діяльність, та

за ст. 164 чи ст. 166 КК.

СЛУЖБОВА ОСОБА

9. Втягнення неповнолітнього у злочинну чи іншу

антигромадську діяльність, вчинене службовою особою, яка при цьому

зловживала владою чи службовим становищем або перевищила владу чи

службові повноваження, за наявності до того підстав кваліфікується

за статтею КК ( 2341-14 ), якою передбачено відповідальність за

втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську

діяльність, і за відповідною частиною ст. 364 чи ст. 365 КК. При

цьому вчинення неповнолітнім злочину, заняття іншою

антигромадською діяльністю, його захворювання на алкоголізм чи

наркоманію мають розглядатись як настання тяжких наслідків (ч. 2

ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК).

ПИЯЦТВО

10. Під втягненням у пияцтво (ст. 304 КК ( 2341-14 ) слід

розуміти умисне схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до

систематичного вживання спиртних напоїв, збудження у нього такого

бажання (спільне вживання спиртних напоїв, умовляння їх вжити,

пригощання ними, дарування, розрахунок ними за виконану

неповнолітнім роботу тощо). Той факт, що неповнолітній, незважаючи

на такі дії, не вживав спиртних напоїв, так само як і ступінь його

сп'яніння, на кваліфікацію дій винної особи не впливають.

Поодинокий випадок доведення неповнолітнього до стану сп'яніння

тягне адміністративну відповідальність за ст. 180 Кодексу України

про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ).

ЖЕБРАЦТВО

Втягнення у заняття жебрацтвом (ст. 304 КК ( 2341-14 ) - це

умисне схиляння неповнолітнього у будь-який спосіб до

систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних

цінностей у сторонніх осіб як самостійно неповнолітнім, так і

спільно з дорослими особами.

АЗАРТНІ ІГРИ

Під втягненням у заняття азартними іграми (ст. 304 КК

( 2341-14 ) розуміється умисне схиляння неповнолітнього у

будь-який спосіб до систематичної гри на гроші чи інші матеріальні

цінності, при якій виграш залежить від випадковості (у карти,

рулетку, "наперсток" та ін.).

Вживання спиртних напоїв, заняття жебрацтвом або азартними

іграми визнаються систематичними, якщо вчинюються не менше 3(трьох)

разів протягом нетривалого часу.

НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ

11. Залучення неповнолітнього у незаконне виробництво,

виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання

наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети

збуту (ч. 3 ст. 309 КК ( 2341-14 ), а також залучення

неповнолітнього чи малолітнього до вчинення таких дій з метою

збуту чи до незаконного збуту цих речовин (частини 2, 3 ст. 307

КК) може здійснюватись у різних формах, наприклад в обіцянні

матеріальної чи іншої вигоди, використанні їх матеріальної чи

службової залежності, обмані тощо.

Відповідальність дорослого за ч. 3 ст. 307 КК ( 2341-14 )

настає в тому разі, коли він усвідомлював, що особа, яка

залучається ним до вчинення суспільно небезпечних дій, є

малолітньою, чи коли він за обставинами справи міг і повинен був

про це знати.

12. Схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів,

психотропних речовин, їх аналогів (ч. 2 ст. 315 КК ( 2341-14 ) або

одурманюючих засобів, які не є наркотичними, психотропними чи їх

аналогами (ст. 324 КК), полягає у вчиненні умисних ненасильницьких

дій (умовляння, залякування, пропонування, давання порад тощо),

спрямованих на збудження у неповнолітнього бажання вжити ці засоби

(речовини) хоча б один раз.

13. Спонукання неповнолітніх до застосування ДОПІНГУ (ст. 323

КК ( 2341-14 ) - це будь-які умисні дії (умовляння, пропозиції,

поради, переконування, примушування, застосування насильства,

погрози, шантажу тощо), спрямовані на збудження у такої особи

бажання вживати допінг чи спробувати це зробити хоча б один раз.

Такі дії можуть полягати у даванні тренерами, керівниками

спортивних, культуристських чи інших товариств, клубів, груп,

секцій вказівок про застосування допінгу, у погрожуванні

відрахуванням у разі відмови тощо.

14. Судам необхідно враховувати, що серед різноманітних

способів втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську

діяльність найбільш небезпечним є примушування до вчинення

конкретного суспільно небезпечного діяння. У випадках, коли таке

примушування супроводжувалося мордуванням, катуванням, заподіянням

середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, погрозою

вбивством, умисним знищенням або пошкодженням майна тощо,

відповідальність повинна наставати за сукупністювчинених

злочинів.

Поиск по сайту: