Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Удосконалення знань, навичок, умінь з дисциплін



„Охорона праці в галузі”

Студент підтверджує свою підготовленість до самостійної виробничої діяльності в області охорони праці шляхом самостійної розробки глави "Цивільний захист" в дипломної роботи і захисті його перед Державною екзаменаційною комісією.

У главі " Цивільний захист " дипломної роботи на основі аналізу умов праці на об'єкті відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* виявляють небезпечні й шкідливі виробничі фактори, що можуть проявитися при недотриманні необхідних заходів безпеки [17]. Потім оцінюють здійснювані на об'єкті заходи щодо колективного й індивідуального захисту працюючих від виявлених студентом потенційних небезпек і шкідливостей з погляду дотримання вимог нормативних документів. Результатом такої оцінки є заходи, намічувані студентом з підвищення безпеки і поліпшення умов праці на об'єкті. Рішення з цивільного захисту доповідають при захисті дипломного проекту .

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи та індивідуального семестрового завдання

Загальні вимоги до оформлення роботи

Після вивчення теоретичної частини курсу „Охорона праці в галузі”, програма якої наведена вище, студенти виконують індивідуальне семестрове завдання або контрольну роботу. Робота складається з розв’язання відповідно чотирьох або шести завдань згідно з обраним варіантом. Варіант контрольної роботи визначається залежно від двох незалежних між собою груп параметрів: передостанньої та останньої цифри номера залікової книжки виконавця.

Вся сукупність вихідних даних до кожної задачі поділена на дві групи варіативних параметрів та б), частина яких (а) залежить від передостанньої цифри, інша частина (б) - від останньої цифри номера залікової книжки студента. Таким чином, залежно від сполучення індивідуальних особливих даних (які залежать як від передостанньої, так і від останньої цифри номеру) утворюється досить велика кількість варіантів (від 00 до 99), що практично виключає можливість повторення їх в межах однієї академічної групи.

Контрольну роботу або індивідуальне семестрове завдання пишуть чітко і розбірливо в учнівському зошиті або на аркушах паперу формату А-4 з полями для зауважень викладача-рецензента. На обкладинці контрольної роботи студент вказує назву кафедри („Загальнотехнічних дисциплін, технологій та цивільної безпеки”), університету та міністерства (освіти і науки, молоді та спорту України), до якого вона відноситься; робить надпис „Контрольна робота” із зазначенням дисципліни, по якій вона виконується; вказує групу, рік навчання, номер залікової книжки (передостання і остання цифри якого формують номер варіанта), своє прізвище та ініціали; прізвище та ініціали викладача, під керівництвом якого виконується робота. Відповіді на запитання і розв’язання задач студенти супроводжують ескізами, схемами і графіками. Текстову частину, формули необхідно супроводжувати посиланнями на використану літературу, перелік якої наводять наприкінці контрольної роботи. Там же студент ставить дату її виконання і свій підпис.

Задача 1

Виробнича організація (або її підрозділ) виконує роботи, назва яких наведена в табл. .

 

Таблиця
Вихідні дані за варіантами
Передостання цифра номеру залікової книжки Варіативний параметр а: Найменування робіт Примітки
Навантажувально-розвантажувальні роботи (робота вантажопідйомних кранів) Умови виконання заданої роботи студент приймає самостійно
Грабарство
Робота машинобудівного обладнання (токарські, фрезерувальні верстати та ін.)
Технологічні процеси мікробіологічної промисловості
Очистка вод питного призначення (технологічні процеси на очисних спорудах)
Електро- або газозварювальні роботи
Робота шахт, копалень, рудників
Монтажні роботи (в будівництві)
Робота металургійного підприємства
Автозаправна станція (робота із паливо-мастильними матеріалами)

Потрібно:

1) Дати визначення поняттям „небезпечний виробничий фактор” і «шкідливий виробничий фактор» [11].

2) Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* скласти перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для виконання роботи, порядковий номер якої збігається з передостанньою цифрою номеру студента.

3) Коротко описати методику оцінки стану охорони праці за коефіцієнтом безпеки, заохочення працюючих за дотримання правил охорони праці. Дати характеристику поняття "безпека праці". Розрахувати коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт ваги травматизму та загальний показник травматизму, що характеризують стан умов охорони праці у виробничій організації, відповідно до варіантів, вихідні дані до яких треба брати з табл. 1б).

 

 

Таблиця
Вихідні дані за варіантами: варіативні параметри групи б
Остання цифра номеру залікової книжки Загальна кількість працюючих Нещасних випадків за рік Днів непрацездатності за рік

Вказівки до виконання задачі:

Перш ніж приступити до виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів /ОВПФ/ для заданого виду робіт, студент повинен вивчити технологію виробництва цих робіт з літератури [1, 16, 18] і ін. Після цього студент приймає самостійні рішення з конкретизації умов праці при виробництві заданих йому робіт, максимально спрощуючи виробничий процес. Ці рішення він викладає в короткому описі умов праці при виконанні заданих робіт.

На підставі сформульованих вихідних даних, користуючись ГОСТ 12.0.003-74*[17] студент складає перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть виявити себе при виконанні заданого виду робіт. Перелік слід складати по групах /фізичні, хімічні і т.д./ у тій же послідовності і термінології, як вони наведені в ГОСТ 12.0.003-74*. У дужках дають лаконічне пояснення з приводу походження того чи іншого ОВПФ, виявленого студентом.

Розрахунок коефіцієнтів частоти, ваги й загального показника травматизму здійснюють за формулами:

а) показник частоти

Кч= Т*1000/Р;

б) показник ваги

Кт= Д/Т,

де Т – кількість нещасних випадків;

Р – кількість робітників підприємства;

Д – кількість днів непрацездатності;

в) загальний показник травматизму

Кзагальний = Кчт.

Задача № 2

Номер теми завдання студент визначає за останньою цифрою номера своєї залікової книжки.

Задача № 2 складається з відповідей на контрольні питання теоретичного матеріалу, згідно розділам і темам наданої програми, та вирішення задачі.

Наприклад, якщо остання цифра номера залікової книжки “3”, то студент вибирає питання 3, 33, 63, 93.

Для послідовного і чіткого викладу матеріалу слід скласти план роботи.

Під час виконання роботи необхідно використовувати джерела, наведені в навчальній програмі і рекомендовані на лекціях, а також підручники та нормативні акти, що відповідають темі роботи.

 

 

ТЕМИ ЗАВДАНЬ

1. Оцінка динаміки ефективності функціонування системи управління охороною праці в галузі.

2. Аналіз системи управління охороною праці в галузі, її структура та функціонування. Пропозиції щодо її удосконалення.

3. Організація контролю дотримання вимог щодо проведення навчання працівників підприємства з питань охорони праці.

4. Розробка вимог до системи управління охороною праці щодо конкретного підприємства галузі чи його підрозділу.

5. Визначення класу умов праці за показниками шкідливості та небезпечності умов праці при комплексній дії кількох факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

6. Розробка першочергових заходів і засобів поліпшення стану виробничого середовища для умов галузі.

7. Розробка пропозицій щодо зниження напруженості праці та тяжкості робіт за окремими професіями та характером робіт у галузі.

8. Визначення коефіцієнту частоти та тяжкості виробничого травматизму у галузі та першочергових напрямів робіт щодо профілактики й попередження виробничого травматизму.

9. Визначення категорії і класу вибухо- і пожежонебезпечних галузевих об’єктів і факторів пожежної небезпеки.

10. Визначення типу, кількості первинних засобів гасіння пожежі та вимог до стаціонарних засобів гасіння пожежі.

11. Вимоги щодо обладнання приміщень, галузевих об’єктів засобами автоматичної пожежної сигналізації.

12. Організація розслідування нещасного випадку на виробництві.

13. Організація спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві.

14. Визначення коефіцієнта частоти травматизму для конкретних умов на основі даних щодо травматизму та кількості працюючих.

15. Вимоги щодо навчання працівників з урахуванням їх функціональних обов’язків.

16. Організація служби охорони праці на підприємстві.

17. Організація навчання та перевірки знань з питань охорони праці на виробництві.

18. Організація навчання та перевірки знань з питань охорони праці у закладах освіти.

19. Організація громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

20. Порядок створення комісії з питань охорони праці на підприємстві.

21. Проведення інструктажів на робочому місці.

22. Проведення інструктажів для вихованців, учнів і студентів.

23. Порядок розробки інструкцій з питань організації та охорони праці.

24. Аналіз, прогнозування травматизму і професійних захворювань на виробництві.

25. Профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві.

26. Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень.

27. Визначення параметрів мікроклімату приміщень.

28. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці.

29. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату приміщень.

30. Методи розрахунку природного освітлення.

31. Методи розрахунку штучного освітлення.

32. Норми і методи захисту від впливу вібрації на організм.

33. Норми і методи захисту від впливу шуму на організм.

34. Норми і методи захисту від впливу електромагнітних випромінювань на організм.

35. Норми і методи захисту від впливу іонізуючих випромінювань на організм.

36. Паспортизація робочого місця.

37. Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей.

38. Вимоги до конструкції машин і обладнання.

39. Роль механізації, автоматизації, дистанційного та програмного управління у підвищенні безпеки праці.

40. Аналіз небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж.

41. Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом.

42. Організація надання допомоги при ураженнях електричним струмом.

43. Організація пожежної охорони підприємства.

44. Організація пожежного захисту підприємства.

45. Оцінка пожежної небезпеки виробництва.

46. Забезпечення пожежної безпеки на виробництві.

47. Організація евакуації людей із будівель і приміщень. Розрахунок часу на евакуацію людей.

48. Організація навчання працівників з питань пожежної безпеки.

49. Визначання категорії і класу вибухо-, пожежонебезпечних галузевих об’єктів.

50. Організація охорони праці на виробництві.

51. Система управління охороною праці на підприємстві.

52. Завдання системи управління охороною праці на підприємстві.

53. Принципи побудови та організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві.

54. Функції системи управління охороною праці на підприємстві.

55. Служба охорони праці на підприємстві, її склад.

56. Основні функції та повноваження служби охорони праці.

57. Управління охороною праці на підприємстві.

58. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

59. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

60. Основні нормативні акти про навчання, інструктажі та перевірку знань працівників з питань охорони праці.

61. Види інструктажів.

62. Стажування.

63. Основні нормативні акти про гігієну праці та виробничу санітарію.

64. Поняття про діяльність, її категорії, види.

65. Поняття про умови праці.

66. Гігієнічна класифікація праці.

67. Класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

68. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.

69. Положення про комісію з питань охорони праці на виробництві.

70. Наслідки впливу шкідливого виробничого фактора на людину. Приклад у галузі.

71. Заходи та засоби пожежної безпеки у галузі.

72. Умови праці. Поняття, характеристика. Приклади в галузі.

73. Шкідливий виробничий фактор. Поняття, характеристика. Приклади в галузі.

74. Небезпечний виробничий фактор. Поняття, характеристика. Приклади в галузі.

75. Фізичні виробничі фактори. Приклади в галузі.

76. Хімічні виробничі фактори. Приклади в галузі.

77. Біологічний виробничий фактор. Приклади в галузі.

78. Психофізіологічний виробничий фактор. Приклади в галузі.

79. Наслідки впливу небезпечного виробничого фактора на людину. Приклад у галузі.

80. Розслідування хронічних професійних захворювань та отруєнь.

81. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.

82. Фактори, які можуть спричинити професійні захворювання у галузі.

83. Заходи щодо попередження професійних захворювань у галузі.

84. Функції Кабінету Міністрів щодо охорони праці.

85. Функції Національної Ради з питань безпечної життєдяльності.

86. Функції Державного комітету України з нагляду за охороною праці.

87. Система управління охороною праці в галузі.

88. Основні функції системи управління охороною праці в галузі.

89. Організація охорони праці на виробництві.

90. Система управління охороною праці на підприємстві.

91. Завдання системи управління охороною праці на підприємстві.

92. Принципи побудови та організаційна структура системи управління охороною праці на підприємстві.

93. Функції системи управління охороною праці на підприємстві.

94. Служба охорони праці на підприємстві, її склад.

95. Основні функції та повноваження служби охорони праці.

96. Управління охороною праці на підприємстві.

97. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

98. Положення про комісію з питань охорони праці на виробництві.

99. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.

100. Основні нормативні акти про навчання, інструктажі та перевірку знань працівників з питань охорони праці.

101. Види інструктажів.

102. Стажування.

103. Основні нормативні акти про гігієну праці та виробничу санітарію.

104. Поняття про діяльність, її категорії, види.

105. Поняття про умови праці.

106. Гігієнічна класифікація праці.

107. Класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

108. Нещасні випадки: поняття, класифікація.

109. Класифікатори нещасних випадків

110. Розслідування та облік нещасних випадків у галузі.

 

 

Задача № 3

Визначити ширину нормативної та розрахункової санітарно-захисної зоні промислового об'єкта, що проектується, за чинником зовнішнього шуму. Даний об'єкт відноситься до вказаного в табл. класу виробничої шкідливості і має прямокутну форму розміром 200 х 100 м.

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів а Передостання цифра номеру залікової книжки
Клас шкідливості II III IV V V IV III II IV V

 

Розміщення промислового об'єкта планується поблизу території житлової забудови, де допустима величина рівня шуму складає Lдоп = 55 дБА (згідно з [26]). На території об'єкта планується розмістити два цехи з гучним обладнанням, акустичні характеристики зовнішнього шуму яких мають наступні величини:

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів б Остання цифра номеру залікової книжки
L0,1, дБА та (r0,1, м) 92 (5) 91 (5) 92 (5) 89 (5) 90 (5) 91 (5) 91 (5) 90 (5) 91 (5) 89 (5)
L0,2, дБА та (r0,2, м) 90 (5) 90 (5) 92 (5) 90 (5) 90 (5) 90 (5) 91 (5) 92 (5) 92 (5) 89 (5)

 

Загальні вказівки. Санітарно-захисна зона (СЗЗ) для підприємств згідно з діючим порядком встановлюється відповідно до виду й обсягу виробничої діяльності. Потім СЗЗ коректується залежно від рози вітрів місцевості. Ця СЗЗ називається нормативною. Після проведення розрахунків розсіювання викидів розміри СЗЗ уточнюють відповідно до результатів розрахунків. Розрахункова величина може виявитися як більше, так і менше нормативної. Такі розрахунки фахівці-екологи роблять для розсіювання різних забруднень: хімічних речовин, пилу та ін. У нашому випадку розмір СЗЗ визначають за чинником шуму виробничих джерел.

Потрібно, користуючись методикою розрахунку [14, с. 53-55] і розглянутим там прикладом [14, с. 56-61], визначити:

1. Розмір нормативної СЗЗ (див. додаток 3, або [14, с. 54, табл. 3.4]);

2. Координати джерел шуму і розрахункових точок;

3. Значення рівнів шуму L, дБА від кожного джерела;

4. Сумарні значення рівнів шуму від обох джерел;

5. Інтенсивність звукової енергії в розрахункових точках;

6. Середнє значення інтенсивності звукової енергії по території підприємства (Iср), Вт/м2;

7. Середній рівень звуку по території підприємства;

8. Координати акустичного центра (Хб та Уб) території підприємства;

9. Приріст рівня звуку 6 в базовій точці (акустичному центрі) промислового об'єкта (за допомогою графіка, зображеного на [14, с. 55, рис. 3.7]);

10. Рівень звуку в базовій точці;

11. Необхідну величину зниження рівня звуку до допустимої величини;

12. Відстань для зниження рівня звуку від промислового об’єкту (за допомогою графіка, зображеного на [14, с. 56, рис. 3.8]);

13. Величину СЗЗ об'єкта за чинником його зовнішнього шуму вздовж осей.

Потрібно за аналогією із прикладом зробити висновок, перевищує розрахункова СЗЗ нормативну, чи ні? Необхідно зобразити їх на кресленні.

Задача № 4

Визначити необхідну кількість повітря та кратність повітрообміну для вентиляційної системи виробничого цеху об'ємом V (табл. ). Шкідливі речовини (хімічний склад яких вказано в табл. ) рівномірно розподіляються у повітрі приміщення.

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів а Передостання цифра номеру залікової книжки
Хімічний склад пилу Оксид азоту Вапняк Хлор Цемент Аміак Азбест Ацетон Кам’яне вугілля Бензол Алюміній
Об'єм приміщення, м3

 

Вказівки до розрахунку. Розрахунок необхідної кількості повітря L, м3/год, необхідного для вентиляції приміщення при наявності в ньому шкідливих речовин у вигляді випарів, пилу та газів, визначають згідно з [27]:

L = Lрз +, м3/год.

де М - кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщення, м3/год., (табл. 4б);

Lрз - кількість повітря, що виводиться з робочої зони місцевими всмоктувачами або надходить на технологічні потреби, м3/год., (табл. );

kрз; kвих; kпод; - вміст шкідливих речовин у повітрі, що відповідно: kрз - виводяться з робочої зони; kвих - виходять з приміщення; kпод - подаються в приміщення, мг/м3 (табл. ).

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів б Остання цифра номеру залікової книжки
Кількість пилу, що виділяється, г/год.
Вміст пилу у повітрі робочої зони, мг/м3 1,8 5,8 0,9 5,5 1,0 5,9 2,0 0,8 5,8 2,0
Вміст пилу у повітрі, що надходить, мг/ м3 0,1 0,2 0,1 0,4 0,3 0,25 0,35 0,2 0,3 0,2
Кількість повітря, що витягується всмоктувачами, м3/год.

 

У розрахунку слід приймати kвих = гранично-допустимій концентрації (ГДК) для даної речовини, мг/м3. Для визначення kвих треба визначити довідкову величину - ГДК для даної речовини, мг/м3 за [4]. (Довідкові дані відносно ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони також наводяться, в [6]).

Після визначення величини L потрібно розрахувати таку характеристику вентиляційної системи, як кратність обміну повітря:

Коп = L/V, 1/год.;

де v – об’єм приміщення, м3;

L - розрахована вище кількість повітря, м3/год.

 

Задача № 5

(тільки для студентів заочної форми навчання. (студенти денної форми це завдання виконують в рамках відповідної лабораторної роботи)

Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень з розмірами, наведеними у табл. 5а:

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів а Види приміщень Розміри приміщень а х b х h, м Примітка
Передостання цифра номеру залікової книжки Читальний зал 15 х 8 х4,0 а – довжина, b – ширина, h – висота приміщення, м
Спортивний зал 30 х 12 х 5,0
Конструкторське бюро 10 х 8 х 4,0
Машинописне бюро 8 х 6 х 3,5
Навчальна аудиторія 15 х 8 х 4,5
Зал засідань 12 х 10 х 5,0
Столярна майстерня 16 х 10 х 5,0
Актовий зал 20 х 12 х 5,0
Котельня 12 х 8 х 6,0
Торговий зал 15 х 8 х 4,5

 

Керуючись СНіП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількість ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1. Вибрати джерело світла і тип світильника;

2. Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3. Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4. Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

5. Розрахувати кількість світильників та кількість ламп в одному світильнику;

6. Вибрати схему розташування світильників (подати графічно).

Вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. )

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів б Лампи Тип ламп Коефіцієнти відбиття:
стелі стін підлоги
Остання цифра номеру залікової книжки розжарювання В-20
газорозрядні ЛБ-40
газорозрядні ЛДС-40
розжарювання Г-40
газорозрядні ЛД-40
газорозрядні ЛБ-30
газорозрядні ЛД-80
газорозрядні ЛДС-80
розжарювання Г-150
газорозрядні ЛБ-20

 

Використовуючи додаток 4, визначають необхідний світловий потік однієї лампи Ф л, що забезпечує нормовану освітленість.

За СНіП II-4-79 /табл.2/ визначають норму освітленості для заданого приміщення Ен, лк залежно від його функціонального призначення).

Залежно від геометричних характеристик приміщення знаходять i – індекс приміщення:

i = S / [h(a+b)].

де S - площа приміщення,м2;

S = a · b,

a - довжина, b - ширина приміщення, м;

h - висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею (не плутати із загальною висотою приміщення), м.

Знаючи індекс приміщення i та сполучення коефіцієнтів відбиття ρстелі; ρстін; ρпідлоги, за додатком 5 визначають так званий коефіцієнт використання світлового потоку: η, %.

η = f(і; ρстелі; ρстін; ρпідлоги),

де ρстелі; ρстін; ρпідлоги - коефіцієнти відбиття відповідно стелі, стін та підлоги (табл. 5б).

Потім виконують остаточний розрахунок:

n = (Ен · S · K3 · Z) / (N · Фл · η),

де n - кількість світильників, шт. При розрахунку слід вважати, що n (та N) – неодмінно ціле число (неможливо зробити якусь дрібну частину лампи чи світильника);

N - кількість ламп в одному світильнику, шт. Світильники з лампами розжарювання можуть мати довільне число ламп. Люмінесцентне освітлення в приміщеннях з постійним перебуванням людей для боротьби з явищем пульсації світлового потоку вимагає число ламп в одному світильнику, кратне 2, тобто N=2, N=4, N=6 тощо. У приміщеннях з постійним перебуванням людей категорично забороняється застосовувати однолампові люмінесцентні світильники, які живляться від змінного струму і не мають спеціальних засобів боротьби з пульсацією;

Ф л- світловий потік однієї лампи, лм (беруть з технічних характеристик ламп);

Ен – нормована освітленість за СНіП II-4-79 /табл.2/ (див. вище), лк;

K3 - коефіцієнт запасу, що враховує старіння, запилення світильників: (див. додаток 6);

Z - коефіцієнт рівномірності: для ламп розжарювання Z = 1,15, для люмінесцентних (газорозрядних) – Z = 1,1;

S - площа приміщення,м2;

η – коефіцієнт використання визначають за таблицями. У вищезгадану формулу підставляють у частках одиниці (а не у відсотках).

Таким чином, на підставі розрахунку визначають необхідну кількість ламп (N); обирають місця розташування світильників і їхню кількість n, що показують на графічній схемі (де зображують розстановку світлових приладів на стелі).

Задача № 6

(тільки для студентів заочної форми навчання)

Розрахувати заземлюючий пристрій для заземлення електродвигуна серії 4А напругою U =380 В у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю при наступних вихідних даних:

грунт - суглинок з питомим електричним опором "ρ", що вказано в табл.. Необхідний за опір пристрою, що заземлює (згідно з ГОСТ 12.1.030-81) див. там же.

 

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів а Показники Одиниця Передостання цифра номеру залікової книжки
ρ, Ом · м 115 125 100 120
Rзазем. Ом ≤ 4 ≤ 4 ≤ 10 ≤ 4 ≤ 4 ≤ 10 ≤ 4 ≤ 4 ≤ 10 ≤ 4

Як заземлювачі прийняті сталеві труби діаметром "d" і довжиною "l", розташовані вертикально і з'єднані на зварюванні сталевою смугою 40 х 4 мм (див. табл. ).

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця
Група варіативних параметрів б Показники   Одиниця Остання цифра номеру залікової книжки
d м 0,05 0,08 0,06 0,08 0,07 0,05 0,08 0,07 0,06 0,06
l м 2,5 3,0 2,5 2,6 3,0 2,7 2,8 2,6 2,8 3,0

 

Потужність електродвигуна - 15 кВт, число обертів - 3000 за хвилину. Потужність трансформатора 170 кВА.

Потрібно:

1. Визначити опір одиночного вертикального заземлювача.

2. Визначити опір сталевої смуги, що з'єднує стержневі заземлювачі.

3. Визначити необхідну кількість одиночних стержневих заземлювачів.

4. Визначити загальний опір пристрою, що заземлює, з урахуванням сполучної смуги й оцінити його відповідно до вимог ДСТ 12.1.030-81

5. Накреслити схему пристрою електродвигуна, що заземлює, і розташування одиночного заземлювача

Вказівки до розв’язання задачі

Схему пристрою, що заземлює, зобразити за аналогією з рис.VI.3 на сторінці 88 [19]. Додатково необхідно показати контур пристрою, що заземлює, у плані. При цьому число одиночних стержневих заземлювачів, показаних на схемі, повинно відповідати розрахунковому.

Задачу вирішувати за методикою, викладеною на сторінках 87 - 88 [19] з урахуванням допустимої величини загального опору пристрою, що заземлює, установленої ГОСТ 12.1.030-81. При вирішенні завдання можливе використання [14, с. 188-193].

Схему пристрою, що заземлює, зобразити за аналогією з рис.VI.3 на сторінці 88 [19] або з рис. 6.24 на сторінці 191 [14]. Додатково необхідно показати контур пристрою, що заземлює, у плані. При цьому число одиночних стержневих заземлювачів, показаних на схемі, повинно відповідати розрахунковому.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Брежнев В.И. Трескунов В.М. Охрана труда при эксплуатации систем водоснабжения и канализации. - М.: Стройиздат, 1988.

2. ГОСТ 12.0.003-74*. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

3. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

4. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

5. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности.

6. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. М. Энергоатомиздат,1984.

7. ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. К. – 1998.- 380 с.

8. ДНАОП 0.04-4.12-99. Типове положення про навчання з питань охорони праці.

9. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 37.

10. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42.

11. ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.

12. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С.[ВЭА1] , Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

13. Законодавство України про охорону праці. Т. 1.- К., 1995.- 558 с.

14. Інженерні рішення з охорони праці при розробці дипломних проектів інженерно-будівельних спеціальностей: Навч. посібник. /За ред. Сафонова В.В. – К.: Основа, 2001. – 336 с.

15. Кондратьев А.И., Местечкина Н.М. Охрана труда в строительстве. - М.: Высш. шк., 1990.

16. Любарский А.Д. Охрана труда при технической эксплуатации зданий. - М.: Стройиздат, 1980.

17. Методичні вказівки до глави "Охорона праці" дипломної роботи (для студентів денної форми навчання спеціальності 7.070801 „Екологія та охорона навколишнього середовища") / Абракітов В.Е. -Харків: ХНАМГ, 2004. - 18 с. (бібл. № 71).

18. Нифонтов А.И. и др. Краткий справочник строителя. - К.: Будівельник,1987.

19. Орлов Г.Г. Инженерные решения по охране труда в строительстве: Справочник. - М., Стройиздат, 1985.

20. Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Постанова Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112.

21. Правила відшкодування власником підприємства, установи чи організації, або уповноваженим їм органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням їм трудових обов'язків. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.93.

22. Пчелинцев В.А. и др. Охрана труда в строительстве. - М.: Высш. шк., 1991.

23. РД 34.21.122-99. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

24. СНиП ІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве. - М., 1982.

25. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение.

26. СНиП II-12-77. Защита от шума. Нормы проектирования.

27. СНиП 2.04.05-86.Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

28. Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу „Охорона праці” в колективному договорі. Від 26.11.1998 р.

 

Додаток 3

Розміри санітарно-захисних зон від виробничих підприємств

 

Клас шкідливості підприємства Розмір санітарно-захисної зони, м
I
II
III
IV
V 50 (або безпосередньо в селитьбі)

 

 

Додаток 4

Світлові характеристики ламп

Тип лампи розжарювання Напруга живлення 220 В Тип газорозрядної лампи Напруга живлення 220 В
Світловий потік, лм Світлова віддача, лм/Вт Світловий потік, лм Світлова віддача, лм/Вт
В-15 7,0 ЛДС-20
В-20 8,0 ЛД-20
Г-40 10,0 ЛБ-20
К-40 11,5 ЛДС-30 48,8
Г-60 11,9 ЛД-30 54,5
БК-100 14,5 ЛБ-30 70,5
Г-150 13,3 ЛДС-40 52,5
Г-200 14,0 ЛД-40 58,5
Г-300 15,4 ЛБ-40
Г-500 16,6 ЛДС-80 44,5
Г-750 17,5 ЛД-80 50,8
Г-1000 18,6 ЛБ-80 65,3

 


 

Додаток 5

Коефіцієнт використання η для різних типів ламп

Сполучення коефіцієнтів відбиття → Лампи розжарювання Газорозрядні лампи
Індекс приміщення i ρстелі
ρстін
ρпідлоги
0,5
0,6
0.7
0,8
0,9
1,0
1,1
1,25
1,5
1,75
2,25
2,5
3,5

 

 

 

Додаток 6

Коефіцієнт запасу

Освітлювальні прилади Коефіцієнт запасу для
ламп розжарювання газорозрядних ламп
Прожектори та інші освітлювальні прилади із посиленням світла 1,5 1,7
Світильники 1,3 1,5

 

 

Питання для самопідготовки студентів (згідно з програмою курсу)

Модуль І . Правові й організаційні питання охорони праці




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.