Глибокі (власні) м'язи спини

М'язова система.

М'язова система (мал. 77, 78,) - одна з основних біологічних підсистем у вищих тварин, завдяки якій в організмі здійснюється рух у всіх його проявах.

Малюнок 77. М'язи передньої поверхні тіла людини. Загальний вигляд. 1 - трапецієподібний м'яз; 2 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, 3 - м'яз-опускач кута рота; 4 - жувальний м'яз; 5 - великий скуловий м'яз; 6 - круговий м'яз ока; 7 - скроневий м'яз, 8 - переднє черевце надчерепного м'язи, 9 - круговий м'яз рота; 10 - м'яз, що опускає нижню губу, 11 - дельтоподібний м'яз, 12 - двоголовий м'яз плеча; 13 - прямий м'яз живота; 14 - зовнішній косий м'яз живота; 15 - пірамідальний м'яз; 16 - гребінчастий м'яз; 17 - довгий привідний м'яз стегна; 18 - кравецький м'яз; 19 - великий привідний м'яз стегна; 20 - прямий м'яз стегна; 21 - медіальний широкий м'яз стегна; 22 - передній великогомілковий м'яз; 23 - сухожилок довгого м'яза, розгинача пальців стопи; 24 - камбалоподібний м'яз; 25 - литковий м'яз; 26 - латеральний широкий м'яз стегна; 27 - м'яз, що напружує широку фасцію стегна; 28 - м'яз. розгинач пальців кисті; 29 - довгий променевий м'яз, розгинач зап'ястка, 30 - плече-променевий м'яз; 31-плечовий м'яз, 32 - передній зубчастий м'яз; 33 - великий грудний м'яз

Малюнок 78. М'язи задньої поверхні тіла людини. Загальний вигляд. 1 - жувальний м'яз; 2 - скроневий м'яз; 3 - заднє черевце надчерепного м'яза; 4 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, 5 - трапецієподібний м'яз; 6 - дельтоподібний м'яз; 7 - малий круглий м'яз; 8 - великий круглий м'яз; 9 - триголовий м'яз плеча; 10 - двоголовий м'яз плеча; 11 - плечопроменевий м'яз; 12 - променевий згинач зап'ястка; 13 - ліктьовий згинач зап'ястка; 14 - напівсухожилкоий м'яз; 15 - напівперетинчастий м'яз, 16 - двоголовий м'яз стегна; 17-литковий м'яз; 18 - камбалоподібний м'яз; 19 - довгий і короткий малогомілкові м'язи; 20 - підколінний м'яз; 21 - клубово-великогомілковий тракт, 22 - великий сідничний м'яз; 23 - середній сідничний м'яз; 24 - зовнішній косий м'яз живота; 25-найширший м'яз спини; 26 - підостьовий м'яз; 27 - довгий променевий розгинач зап'ястка; 28 - плечопроменевий м'яз.

М'язова система являє собою сукупність здатних до скорочення м'язових волокон, об'єднаних в пучки, які формують особливі органи – м’язи або ж самостійно входять до складу внутрішніх органів. Маса м'язів набагато більше ніж інших органів, і у хребетних вона може досягати 50% маси всього тіла, у дорослої людини - до 40%. В м'язових тканинах відбувається перетворення хімічної енергії в механічну енергію і теплоту.

У хребетних виділяють три типи м'язів:

1. Скелетні м'язи (вони ж поперечно-посмуговані, або довільні). Прикріплюються до кісток. З їх допомогою зберігається рівновага тіла, проводиться переміщення в просторі, здійснюються дихальні і ковтальні рухи. Ці м'язи скорочуються зусиллям волі під дією імпульсів, що надходять до них по нервах з центральної нервової системи.

2. Гладкі м'язи (мимовільні). Вони знаходяться в стінках внутрішніх органів і судин. Ці м'язи беруть участь у транспортуванні вмісту порожнистих органів, наприклад їжі по кишечнику, у регуляції кров'яного тиску, звуженні і розширенні зіниці і інших мимовільних рухів усередині організму. Гладкі м'язи скорочуються під дією вегетативної нервової системи.

3. Серцевий м'яз. Він є тільки в серці. Ця м'яз невтомно скорочується протягом всього життя, забезпечуючи рух крові по судинах і доставку життєво важливих речовин до тканин. Серцевий м'яз скорочується «самопроизвольно», а вегетативна нервова система тільки регулює його роботу.

М'яз, musculus, є активним елементом апарату руху і має різну форму (рис. 79).

Малюнок 79. М'язи різної форми. А - веретеноподібний м'яз, Б - широкий м'яз, В - одноперистий м'яз, Г - двоперистий м'яз, Д - двоголовий м'яз, Е - двочерецевий м'яз. 1 - черевце м'яза; 2 - сухожилля; 3 - апоневроз (широке сухожилля).

Скелетний м'яз утворений поперечно посмугованими м'язовими волокнами (мал.. 80). Їх поперечна посмугованість зумовлена наявністю чергуючихся, двоякопреломляючих проходимість світла, дисків - анізотропних, темніших, і однопреломляюих світло - ізотропних, більш світлих. Кожне м'язове волокно складається з недиференційованої цитоплазми, або саркоплазми, з численними ядрами, яка містить безліч диференційованих поперечно посмугованих міофібрил. Периферія м'язового волокна оточена прозорою оболонкою, або сарколемою, яка містить фібрили колагенової природи. Невеликі групи м'язових волокон оточені сполучнотканинною оболонкою - ендомізіем, endomysium; більші комплекси представлені пучками м'язових волокон, які укладені в пухку сполучну тканину - внутрішня перимізій, perimysium internum; весь м'яз загалом оточений зовнішнім перимізіем, perimysium externum.

Малюнок 80. 1 - Схема будови м'язового волокна: а - миофибрилла; б - ядро. 2 - Схема будови міофібрили: а - оболонка; б - міозин; в - актин; г - місток між ними; д - нервове волокно.

Всі сполучнотканинні структури м'яза, від сарколеми до зовнішнього перимізія, є продовженням одна одної і безупинно пов'язані між собою. Весь м'яз одягає сполучнотканинний футляр - фасція, fascia. У більшості м'язів розрізняють черевце, venter, і два кінці, з яких один є початком м'язи і отримує назву головки, caput, а інший, протилежний кінець, називається хвостом м'яза, cauda. У кінців м'язи сполучна тканина утворює сухожилок, tendo, яким м'яз прикріплюється до кістки. Сухожилок утворений з оформленої щільної волокнистої сполучної тканини, колагенові волокна якої в місці прикріплення до кістки пронизують окістя і закінчуються в кістковій тканині.

Окремі пучки різного порядку оточені сполучнотканинною оболонкою - ендотендініем, переходить у зовнішню оболонку, що оточує всі сухожилля загалом, - перитендиній, peritendineum. Плоске сухожилля отримує назву сухожилкового розтягу, або апоневроза, aponeurosis. По напрямку м'язових пучків та його відношення до сухожилка розрізняють три основні типи м'язів: а) паралельний тип - м'язові пучки розташовуються паралельно довгій осі м'яза (наприклад, кравецький м'яз, m. sartorius), б) перистий тип - паралельно йдуть м'язові пучки прикріплюються під кутом до довгої осі м'яза. Розрізняють м'язи одноперисті, mm. unipennati, м'язові пучки яких прикріплені з одного боку сухожилка (наприклад, довгий згинач великого пальця кисті, m. Flехог pollicis longus); двоперисті м'язи, mm. bipennati, де м'язові пучки прикріплюються по обидва боки сухожилля (наприклад, довгий згинач великого пальця стопи, m. flexor hallucis longus); багатоперисті м'язи, mm. multipennati, в яких м'язові пучки у вигляді багатьох перистих груп прилягають один до одного (наприклад, дельтоподібний м'яз, m. deltoideus), в) трикутний тип м'язів - м'язові пучки з різних напрямків сходяться до одного спільного кінцевого сухожилка (наприклад, скроневий м'яз, m. temporalis).

Деякі м'язи мають дві або кілька головок. М'яз, що має дві головки, отримує назву двоголового, m. biceps, три головки - триглавого, m. triceps, чотири головки - чотириголового, m.quadriceps. Зустрічаються м'язи, що мають два черевця, розділених проміжним сухожиллям. Такі м'язи отримують назву двочеревцеві, mm. digastrici.

Зазвичай м'язи одним кінцем кріпляться вище, а іншим нижче суглоба. При такому кріпленні скорочення м'язів приводить у рух кісти в суглобах.

До допоміжного апарату м'язів, при його роботі, відносять фасції, синовіальні і фіброзні піхви сухожилків, синовіальні сумки і сесамоподібні кістки. Фасції, fasciae, утворюють сполучнотканинні футляри, які оточують окремі м'язи або цілі групи м'язів. Фасції є різної протяжності, товщини і шаруватості сполучнотканинні пластини з безліччю колагенових і еластичних волокон, орієнтація яких обумовлена тими функціональними особливостями, які несуть м'яз чи група м'язів, пов'язаних з даною фасцією. У ряді місць фасції, розташовуючись між м'язами як міжм'язова перегородка, septa intermuscularia, зростаються з окістям, утворюючи кістково-фіброзні піхви, до стінок яких прикріплюються м'язи. Фіброзні піхви сухожилків, vaginae fibrosae tendineae, знаходяться в найбільш рухливих місцях кінцівок в області кисті і стопи, сприяючи ковзанню сухожилків у суворо визначених напрямках. Волокниста сполучна тканина утворює фіброзні і кістково-фіброзні піхви і канали, усередині яких залягають синовіальні піхви. vaginae synoviales tendinum.

Синовіальні сумки, bursae synoviales, є порожнини, заповнені рідиною, вони розташовуються в місцях найбільшої рухливості сухожилків, м'язів, шкіри, сприяючи зменшенню тертя.

До кожного м'язу підходять один або кілька нервів і судини, що забезпечують його кровью. М’язи виконують велику роботу, тому вони багаті кровоносними судинами, по яких кров постачає їх киснем, поживними речовинами, виносить продукти обміну речовин.

Іннервація м'язів (рис. 81). Кількість нервових закінчень у різних м'язах неоднаково. У м'язах стегна їх порівняно мало, а окорухових м'язи, цілими днями вчиняють тонкі і точні рухи, багаті закінченнями рухових нервів. Кора півкуль нерівномірно пов'язана з окремими групами м'язів. Наприклад, величезні ділянки кори займають рухові області, керуючі м'язами обличчя, кисті, губ, стопи, і відносно незначні - м'язами плеча, стегна, гомілки. Величина окремих зон рухової області кори пропорційна не масі м'язової тканини, а тонкощі і складності рухів відповідних органів.

Малюнок 81. Іннервація м'язів. 1 - еферентні волокна; 2 - спинальний ганглій; 3 - аферентні волокна; 4 - волокно інтрафузального апарату; 5 - волокно від рецептора Гольджі; 6 - сухожиллка; 7 - інтрафузальне м'язове волокно, 8 - вільне нервове закінчення, 9 - волокна мотонейрона, 10 – сухожилок

Кожен м'яз має подвійне нервове підпорядкування. Одними нервами подаються імпульси з головного і спинного мозку. Вони викликають скорочення м'язів. Інші, відходячи від вузлів, які лежать з боків спинного мозку, регулюють їх харчування.
Нервові сигнали, що керують рухом і харчуванням м'язи, узгоджуються з нервовою регуляцією кровопостачання м'яза. Виходить єдиний потрійний нервовий контроль.

Робота м'язів. М'язи, скорочуючись або напружуючись, робляють роботу. Вона може виражатися в переміщенні тіла або його частин. Така робота здійснюється при піднятті ваги, ходьбі, бігу. Це динамічна робота. Утримання частин тіла в визначеному положенні, утримування вантажу, стоянні, збереженні пози відбувається статична робота. Одні й ті ж м'язи можуть виконувати і динамічну, і статичну роботу.

Скорочуючи, м'язи приводять у рух кістки, діючи на них, як на важелі. Кістки починають рухатися навколо точки опори під впливом прикладеної до них сили. Рух в будь-якому суглобі забезпечується як мінімум двома м'язами, що діють у протилежних напрямках. Їх називають м'язи-згиначі і м'язи-розгиначі. Наприклад, при згинанні руки двоголовий м'яз плеча скорочується, а триголовий м'яз розслабляється. Це відбувається тому, що напруження двоголового м'яза через центральну нервову систему викликає розслаблення триголового м'яза.

Малюнок 82. Робота м'язів.

Скелетні м'язи прикріплюються з двох сторін від суглоба і при своєму скороченні роблять у ньому рух. Зазвичай м'язи, що здійснюють згинання, - флекстори - знаходяться спереду, а м’язи що роблять розгинання-екстензори – розташовані ззаду від суглоба. Тільки в колінному і гомілковостопному суглобах передні м'язи, навпаки, роблять розгинання, а задні - згинання.

М'язи, що лежать зовні (латерально) від суглоба, - абдуктори - виконують функцію відведення, а м’язи що лежать досередини (медіально) від суглоба - аддуктори - виконують функцію приведення. Обертання виробляють м'язи, розташовані косо або поперечно по відношенню до вертикальної осі (пронатори - обертаючі всередину, супінатори - назовні). У здійсненні руху бере участь звичайно кілька груп м'язів. М'язи, що виробляють одночасно рух в одному напрямку в даному суглобі, називають синергістами (плечовий, двоголовий м'язи плеча); м'язи, виконують протилежну функцію (двоголовий, триголовий м'яз плеча), - антагоністами. Робота різних груп м'язів відбувається узгоджено: так, якщо м'язи-згиначі скорочуються, то м'язи-розгиначі в цей час розслабляються. Для тонкого керування м'язовою активністю необхідна регуляція напруги, що розвивається в кожному окремому м'язові. Таке регулювання здійснюється одним із двох способів (або одночасно обома):

1. Може змінюватися число м'язових волокон, що збуджуються в кожен конкретний момент часу. Розвиваєма, м'язом сила буде тим більша, чим більше буде число стимульованих волокон, і навпаки. Так зазвичай йде справа в скелетних м'язах.

2. Може змінюватися частота нервових імпульсів, що приходять до м'язових волокон. Таким чином, більш часта стимуляція теж буде приводити до збільшення сили, що розвивається м’язом.

Скорочення м'язів в організмі відбувається плавно і координовано. Це забезпечується асинхронним скороченням різних груп м'язових волокон в м'язах-антагоністах.Назви присвоювалися м'язам протягом століть. Здебільшого це описові терміни, які відображають розміри, положення, форму, будову, місце прикріплення або функцію м'яза. Вони до цих пір вживаються, наприклад великий ромбовидний м'яз (форма та розміри); квадратний пронатор (форма і функція); м'яз, що піднімає лопатку (функція і прикріплення). Розміри м'язів варіюють від великого сідничного м'яза, що розгинає стегно, наприклад при ходьбі по сходах, до дуже маленької (довжиною 3 мм) стременний м'язи, що регулює чутливість вуха до звукових коливань.

Функції. Рухова. Це одна з основних функцій скелетних м'язів. М'язи здатні розвивати силу тільки при вкороченні (тобто можуть тільки тягти, а не штовхати), отже, для того щоб змістити кістку, а потім повернути її в колишнє положення, необхідні щонайменше два м'язи або дві групи м'язів. Пари м'язів, що діють таким чином, називаються антагоністами. Дуже рідко в русі бере участь лише одна пара м'язів-антагоністів. Зазвичай кожен окремий рух забезпечується групами м'язів; м'язи, що діють спільно і одно направлено (наприклад, група згиначів), називаються синергістами.

Сполучна. У відношенні деяких м'язів не так важливі руху, які вони виконують, як ті, яким вони перешкоджають. Так, група з чотирьох м'язів - малого круглого, підостьового, надостьового і підлопаточного - оточує плечовий суглоб, утримуючи верхній кулястий кінець (головку) плечової кістки в неглибокій суглобової западини. М'язи стопи підтримують склепіння стопи і є ще одним прикладом м'язів, що зберігають взаєморозташування кісток.

Функція підтримки. Черевна порожнина утворена переважно широкими плоскими м'язами, які підтримують внутрішні органи. Передня і бічна стінки порожнини покриті трьома шарами м'язів, а її дно утворене у людини двома м'язами: м’яз, що піднімає задній прохід і куприковий м’яз (у чотириногих ці два м'язи забезпечують рух хвоста).

Тулуб, (truncus) - тіло людини за винятком голови та кінцівок.

М'язи тулуба поділяють на:
1. м'язи спини, musculi dorsi;
2. м'язи шиї, mm. colli;
3. м'язи грудей, mm. thoracis;

До м'язів тулуба відносять м'язи спини, грудей і живота. Розрізняють поверхневі м'язи спини (трапецієподібний, широкий та ін..) і глибокі м'язи спини. Поверхневі м'язи спини забезпечують рух кінцівок і частково голови і шиї; глибокі м'язи розташовуються між хребцями і ребрами і при своєму скороченні викликають розгинання і обертання хребта, підтримують вертикальне положення тіла.

М'язи спини (рис. 84-88), musculi dorsi, ділять на поверхневі і глибокі.

I. Поверхневі м'язи спини.

а) м'язи спини, що мають відношення до верхньої кінцівки:

1. Трапецієподібний м'яз, m. trapezius.

2. Найширший м'яз спини, m. latissimus dorsi.

3. Великий і малий ромбовидні м'язи, mm. rhomboidei major et minor.

4. М'яз, що піднімає лопатку, m. levator scapulae.
б) М'язи ребер:

5. Верхній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior superior.

6. Нижній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior.

ІІ. Глибокі (власні) м'язи спини.
а) Довгі:

1. Реміннй м'яз голови, m. splenius capitis.

2. Ремінний м'яз шиї, m. splenius cervicis.

3. М'яз, що випрямляє тулуб, m. erector trunci.

4. Поперечно-остистий м'яз, m. transversospinalis.
б) Короткі:

1. Міжостистих м'язи, mm. interspinales.

2. Межпоперечние м'язи, mm. intertransversarii.

3. М'язи, що піднімають ребра, mm. levatores costarum.

4. Група підпотиличнх м'язів. Глибокі м'язи спини покриті попереково-грудною фасцією,fascia thoracolumbalis.

Малюнок 83. Області спини.

Розрізняють такі області спини, regiones dorsi: задня область шиї, regio colli posterior, непарна, займає задні, потиличні відділи шиї; хребетна область, regio vertebralis, непарна, відповідає контурам хребетного стовпа; лопаткова область, regio scapularis, відповідає контурам лопатки; підлопаткова область , regio infrascapularis, права і ліва, розташовується нижче лопатки; поперекова область, regio lumbalis, права і ліва, обмежується зверху XII ребром, знизу - гребенем клубової кістки; крижова область, regio sacralis, непарна, відповідає контурам крижів. При огляді областей спини видно по серединній лінії поздовжньо йде борозна спини, sulcus dorsi, уздовж якої можна промацати остисті відростки виступаючого хребця і всіх нижчих хребців. З боків від цієї борозни видно рельєф м'яза, що випрямляє тулуб, а у верхньому відділі, крім того, помітні контури лопатки і наявної на ній ості, spina scapulae. Верхній край лопатки відповідає II ребру, нижній кут - VII ребру. При скороченому стані добре розвиненої мускулатури у верхньому відділі спини помітно поглиблення - ромбовидний майданчик, в центрі якої залягає processus spinosus виступаючого хребця. Це поглиблення відповідає розширеного в цій ділянці сухожилку трапецієподібного м'яза. У нижньому відділі спини доступні для промацування гребені клубових кісток. Тут же позначається ще одне поглиблення ромбовидної форми, вгорі обмежене processus spinosus V поперекового хребця, з боків - spina iliaca posterior superior, внизу - куприком.

Поверхневі м'язи спини.

1. Трапецієподібний м'яз, m. trapezius, плоский, широкий м'яз, займає поверхневе положення в задній області шиї і у верхньому відділі спини. Трапецієподібний м'яз має форму трикутника, основою зверненого до хребетного стовпа, а вершиною - до акроміона лопатки; трапецієподібні м'язи обох сторін разом мають форму трапеції. М'яз починається від остистих відростків усіх грудних хребців, VII шийного хребця, каркової зв’язки, зовнішнього потиличного виступу, верхньої каркової лінії. Сухожильні пучки м'яза короткі і лише в області нижніх шийних і верхніх грудних хребців, досягаючи великої довжини, утворюють ромбовидної форми сухожильний майданчик. Пучки м'яза сходяться радіально до лопатки і прикріплюються до ості та над плечового відростка лопатки, акроміального кінця ключиці. Функція: скорочуючись усіма пучками, м'яз наближає лопатку до хребетного стовпа; скорочуючись верхніми пучками, піднімає лопатку, а нижніми - опускає її. При фіксації лопатки обидві трапецієподібні м'язи тягнуть голову назад, а при однобічному скороченні м'яз нахиляє голову у відповідну сторону. Іннервація: ramus extemus n. accessorii і nn. cervicales (С3-С4). Кровопостачання: аа.transversa coli, occipitalis, suprascapularis, intercostales.

2. Великий ромбовидний м'яз, m. rhomboideus major, м'яз другого шару, розташовується під трапецієподібним м'язом між лопатками і має вигляд плоскої, широкої пластини форми ромба. Починається від остистих відростків 4 верхніх грудних хребців. Пучки її направляються латерально і кілька донизу і прикріплюються до медіального краю лопатки.

3. Малий ромбовидний м'яз, m. rhomboideus minor, бере початок від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і прикріплюється до медіального краю лопатки. Обидва ромбовидні м'язи нерідко відокремлені один від одного невеликий сполучнотканинної прошарком. Дія: наближають лопатку до хребетного стовпа по косій лінії, що прямує до середини і вгору. Іннервація: n. dorsalis scapulae (C4-С6).Кровопостачання: аа. transversa colli, suprascapularis, intercostales.

4. М'яз, що піднімає лопатку, m. levator scapulae, м'яз другого шару, довгаста, потовщена, розташовується в бічних відділах задньої області шиї під m. trapezius. Починається чотирма окремими зубцями від задніх горбків поперечних відростків верхніх 4 шийних хребців і, прямуючи вниз і трохи латерально, прикріплюється до верхнього відділу медіального краю лопатки і верхньому кутку. Дія: піднімає лопатку, особливо верхній її кут, повідомляючи тим самим обертальний рух, що зміщують нижній кут у бік хребетного стовпа; при укріпленої лопатці нахиляє шийну частину хребетного стовпа ззаду і в свою сторону. Іннервація: n. dorsalis scapulae (C4, С5).Кровопостачання: аа. transversa colli, cervicalis superficialis, cervicalis ascendens.

5. Верхня задня зубчастий м'яз, m. serratus posterior superior, м'яз тонка, прикрита ромбовидним м’язом. Начинається від нижньої частини ligamentum nuchae і остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців. Пучки її направляються косо вниз і латерально і прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні II-V ребра, кілька латеральне їх кутів. Дія: піднімає верхні ребра, беручи участь в акті вдиху. Іннервація: nn. intercostales (Th1-Тh4).Кровопостачання: аа. intercostales, cervicalis profunda.

6. Нижня задня зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior, так само як і попередній, плоский, тонкий, розташовується під m.latissimus dorsi. Починається від поверхневого листка fascia thoracolumbalis на рівні двох нижніх грудних та двох верхніх поперекових хребців. Пучки м’яза направляються косо вгору і латерально і прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні 4 нижніх ребер. Дія: опускає нижні ребра, беручи участь в акті дихання. Іннервація: nn.intercostales (Th9-Th12). Кровопостачання: аа. intercostales.

Малюнок 84. Поверхневі м'язи спини. 1 - зовнішній потиличний виступ; 2- півостьовий м'яз голови; 3 - ремінна м'яз голови; 4 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, 5 - трапецієподібний м'яз; 6 - остистий відросток VII шийного хребця; 7 - ость лопатки; 8 - дельтоподібний м'яз; 9 - підостьовий м'яз; 10 - великий ромбовидний м'яз; 11 - найширший м'яз спини; 12 - поперековий трикутник, 13 - крило клубової кістки; 14 - великий сідничний м'яз; 15 - сіднична фасція; 16 - зовнішній косий м'яз живота; 17 - апоневроз найширшого м'язу спини; 18 - великий круглий м'яз; 19 - підостьова фасція.

Малюнок 85. Поверхневі м'язи спини і потилиці.(Трапецієподібні м'язи і лівий найширший м'яз спини видалені). 1 - півостьовий м'яз голови; 2 - ремінний м'яз голови; 3 - ремінний м'яз шиї; 4 - м'яз, що піднімає лопатку; 5 - малий ромбовидний м'яз; 6 - великий ромбовидний м'яз; 7 - надостьовий м'яз; 8 - підостьовий м'яз (частково видалений) ; 9 - малий круглий м'яз (відрізаний); 10 - великий круглий м'яз (відрізаний); 11 - найширший м'яз спини; 12 - апоневроз найширшого м'яза спини; 13-зовнішний косий м'яз живота; 14 - поперековий трикутник; 15 - сіднична фасція, 16 - середній сідничний м'яз; 17 - малий сідничний м'яз; 18 - грушоподібний м'яз; 19 - верхній близнюковий м'яз; 20 - внутрішній замикальний м'яз; 21 - нижній близнюковий м'яз; 22 - великий сідничний м'яз (відрізаний), 23 - квадратний м'яз стегна ; 24-сідничний горб; 25 - двоголовий м'яз стегна; 26 - напівсухожилковий м'яз; 27 - великий привідний м'яз; 28 - крижово-бугрова зв'язка; 29 - великий сідничний м'яз; 30-поверховий листок грудо-поперекової фасції (розрізаний та відвернутий в сторону ); 31 - глибокий листок грудо-поперекової фасції, 32 - м'яз, що випрямляє тулуб (відтягнутий в медіальну сторону); 33 - нижній задній зубчастий м'яз; 34 - грудо-поперекова фасція, 35 - передній зубчастий м'яз; 36 - великий круглий м'яз; 37 - довга голівка триголового м'яза плеча (відрізана), 38 - малий круглий м'яз; 39 - підостьовий м'яз; 40 - ость лопатки; 41 - надостьовий м'яз; 42 - м'яз, що піднімає лопатку (відтягнутий в сторону).

Малюнок 86. М'язи спини і потилиці. (М'язи та кістки плечового пояса видалені). 1-півостьовий м'яз голови; 2 - ремінний м'яз голови; 3 - верхній задній зубчастий м'яз; 4 - ремінний м'яз шиї; 5 - зовнішні міжреберні м'язи; 6 - клубово-реберний м'яз спини; 7 - найдовший м'яз спини; 8 - остьовий м'яз; 9 - нижній задній зубчастий м'яз; 10 - найширший м'яз спини (перерізаний і відвернутий в сторону); 11 - апоневроз найширшого м'яза спини; 12 - поперековий трикутник; 13-гребінь клубової кістки; 14 - внутрішній косий м'яз живота; 15 - зовнішній косий м'яз живота; 16 - грудопоперекова фасція, 17 - потилична зв'язка.

Малюнок 87. Глибокі м'язи спини і потилиці. (На лівій стороні клубово-реберні м'язи попереку, спини та голови відвернуті в сторони). 1 - півостьовий м'яз голови; 2 - найдовший м'яз голови; 3 - остистий відросток ІІ шийного хребця; 4-клубово-ребровий м'яз; 5 - найдовший м'яз; 6 - остьовий м'яз; 7 - внутрішній косий м'яз живота; 8 - клубово- ребровий м'яз попереку; 9 - зовнішні міжреберні м'язи; 10 - клубово-ребровий м'яз спини; 11 - клубово-ребровий м'яз шиї; 12-півостьовий м'яз шиї; 13 - нижній косий м'яз голови; 14 - великий задній прямий м'яз голови; 15 - верхній косий м'яз голови; 16 - малий задній прямий м'яз голови.

Малюнок 88. Глибокі м'язи спини і потилиці. 1 - полуостьові м'язи голови; 2-малий задній прямий м'яз голови; 3 - верхній косий м'яз голови; 4 - великий задній прямий м'яз голови; 5 - нижній косий м'яз голови; 6 - півостьовий м'яз голови (відрізаний і відвернутий); 7 - півостьовий м'яз шиї; 8 - півостьовий м'яз спини; 9-м'язи, що піднімають ребра; 10 - міжпоперечні м'язи; 11 - глибокий листок грудо-поперекової фасції; 12 - поперечний м'яз живота, 13 - багатороздільні м'яз; 14 - крило клубової кістки; 15 - клубово-реберний м'яз; 16 – найдовший м'яз; 17-зовнішні міжреберні м'язи; 18 - найдовший м'яз шиї; 19 - міжостисті м'язи шиї; 20 - найдовший м'яз голови.

Глибокі (власні) м'язи спини

поділяються на довгі і короткі. Довгі м'язи спини:

I. Ремінний м'яз голови, m. splenius capitis, починається від ligamentum nuchae і остистих відростків III шийного - III грудного хребців і закінчується на бічних відділах linea nuchae superior і вздовж заднього краю processus mastoideus.

II. Ремінний м'яз шиї, m. splenius cervicis, бере початок від остистих відростків III-V грудних хребців і закінчується на задніх горбках поперечних відростків 2-3 верхніх шийних хребців. Дія: при двосторонньому скороченні тягне голову і шию ззаду, при однобічному – обертає їх в сторону, відповідну скороченому м'язу. Іннерва-ція: n. occipitalis major et nn.cervicales III-IV.

III. М'яз, що випрямляє тулуб, m. erector trunci, найпотужніший і довгий м'яз спини; він заповнює на всьому протязі спини поглиблення з боків від остистих відростків до кутів ребер у так званої sulcus dorsalis. Починається цей м'яз від заднього відділу crista iliaca, від дорсальній поверхні крижової кістки, від остистих відростків нижніх поперекових хребців і почасти від поверхневого листка попереково-грудної фасції.

Прямуючи догори, м'яз ділиться у поперекової області на три частини:
1. латерально розташовується клубово-реберний м'яз, m.iliocostalis;
2. медіально розташовується остьовий м'яз, m. spinalis;
3. між ними знаходиться найдовший м'яз m. longissimus.

1. Клубово-реберна м'яз, m. iliocostalis, прикріплюючись численними м'язовими і сухожильних зубцями до кутів всіх ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців, топографічно ділиться на клубово-ребровий м’язпопереку mm. iliocostalis lumborum, грудей та шиї thoracis et cervicis.

а) клубово-реберний м'яз попереку, m. iliocostalis lumborum. бере початок від заднього відділу клубового гребеня та спинної поверхні крижової кістки та fascia thoracolumbalis, і, прямуючи в бік і вгору, дає 8-9 зубців, які тонкими вузькими сухожиллями прикріплюються до кутів 8-9 нижніх ребер.

б) Клубово-реберний м'яз грудей, m. iliocostalis thoracis, починаючись поблизу кутів нижніх 5-6 ребер, слід трохи косо догори і назовні і прикріплюється тонкими, вузькими сухожиллями до кутів верхніх 5-7 ребер.

в) клубово-реберний м'яз шиї, m. iliocostalis cervicis, починається від кутів 5-7 верхніх ребер, направляється також косо вгору і латерально і прикріплюється трьома зубцями до задніх бугорків поперечних відростків IV, V та VI шийних хребців. Іннервація: nn. spinales (С3-C9; Th1-Th12; L1).

2. Найдовший м'яз, m. longissimus, розташовується медіально від попередньої, тягнучись від крижів до підстави черепа. Топографічно в ньому розрізняють три частини:

а) Найдовший м'яз грудей, m. longissimus thoracis, починається від поперечних відростків поперекових і нижніх 6-7 грудних хребців і, слідуючи вгору, прикріплюється до кутів 10 нижніх ребер і до задніх відділах поперечних відростків усіх грудних хребців.

б) найдовший м'яз шиї, m. longissimus cervicis, бере початок від поперечних відростків (processus transversus) 6 верхніх грудних і нижніх шийних хребців і, прямуючи вгору, прикріплюється до processus transversusдо задніх горбків поперекових відростків 6-ти нижніх хребців.

в) найдовший м'яз голови, m. longissimus capitis, починається від поперечних відростків processus transversus 3 верхніх грудних і 3-4 нижніх шийних хребців, прямує вгору і прикріплюється до заднього краю соскоподібного відростку processus mastoideus. Іннервація: nn. spinales (С1-С8; Th1-Th12; L1-L5; S1-S2).

3. Остьовий м'яз, m. spinalis, розташовується уздовж остистих відростків і топографічно ділиться на три частини:

а) остьовий м'яз грудей, m. spinalis thoracis, починається від остистих відростків (processus spinosus) 2-3 верхніх поперекових і 2-3 нижніх грудних хребців і, прямуючи звідси догори, прикріплюється на остистих відростках VIII-II грудних хребців.

б) остьовий м'яз шиї, m. spinalis cervicis, бере початок від остистих відростків 2 верхніх грудних і 2 нижніх шийних хребців і, слідуючи догори, закінчується на остистих відростках верхніх шийних хребців від IV до II.

в) остьовий м'яз голови, m. spinalis capitis, слабо розвинена частина остьового м'яза, часто відсутня; починається від остистих відростків верхніх грудних і нижніх шийних хребців і, прямуючи догори, прикріплюється поблизу зовнішнього потиличного виступу. Дія: весь м'яз, що випрямляє тулуб, m.erector trunci, при двосторонньому скороченні є потужним розгиначем хребетного стовпа; утримує тулуб у вертикальному положенні. При односторонньому скороченні цей м'яз нахиляє хребтовий стовбур у відповідну сторону. Верхні її пучки тягнуть голову у свій бік. Частиною своїх пучків (m. iliocostalis thoracis) він опускає ребра. Іннервація: nn.spinales (С1-С8; Th1-Th12; L1-L5; S1-S2).

4. Поперечно-остьовий м'яз, m. transversospinalis, прикритий m.erector trunci і заповнює уздовж всього хребетного стовпа поглиблення між остистими і поперечними відростками; має косий напрямок порівняно коротких м'язових пучків, перекидаються від поперечних відростків нижчележачих хребців до остистих відростках вищерозміщених.

По довжині м'язових пучків, тобто за кількістю хребців, через які перекидаються м'язові пучки, у поперечно-остьовому м'язі розрізняють три частини:

а). півостьовий м'яз, m. semispinalis, пучки якого перекидаються через 5 і більше хребців; вона розташовується більш поверхнево;

б). багатороздільний м'яз, m. multifidus, пучки якого перекидаються через 2-4 хребця; вони прикриті півостьовим м'язом;

в). м'язи-обертачі, mm. rotatores, пучки яких займають найглибше положеніе.

а). півостьовий м'яз, m. semispinalis, топографічно ділиться на три частини:

¾ півостьовий м'яз грудей, m. semispinalis thoracis; його пучки знаходяться між поперечними відростками 6 нижніх і остистими відростками 7 верхніх грудних хребців, при цьому кожний пучок перекидається через 6-7 хребців.

¾ півостьовий м'яз шиї, m. semispinalis cervicis: пучки його натягаються між поперечними відростками верхніх грудних і остистими відростками нижніх 6 шийних хребців, як пучки попереднього м'яза, але через 5 хребців.

¾ півостьовий м'яз голови, m. semispinalis capitis; залягає між поперечним відростками 5 верхніх грудних хребців і 3-4 нижніх шийних з одного боку і потиличної майданчиком потиличної кістки - з іншого. У цьому м'язі розрізняють латеральну та медіальну частини; медіальна частина у своєму м'язовому черевці переривається сухожилковою перемичкою. Дія: при скороченні всіх своїх пучків м'яз розгинає верхні відділи хребетного стовпа і тягне голову назад або утримує її в закинутою положенні; при односторонньому скороченні відбувається незначне обертання. Іннервація: nn. spinales (С2-С8; Th1-Th12).

б) багатороздільний м'яз, m. mullijidus; прикритий півостьовим, а в поперековій області - поперекової частиною найдовшого м'язу; його пучки розташовуються на всьому протязі хребетного стовпа між поперечними і остистими відростками хребців (до II шийного), перекидаючись через 2, 3 або 4 хребця. М'язові пучки його починаються від задньої поверхні крижів, заднього відрізка клубового гребеня, сосочкових відростків processus mamillaris поперекових, поперечних відростків processus transversus грудних і processus articularis 4 нижніх шийних хребців і закінчуються на остистих відростках processus spinosus всіх хребців, крім атланта.

в) М'язи-обертачі, mm. rotatores, є найглибшою частиною поперечно-остьових м'яза топографічно діляться на три частини:
– М’язи-обертачі шиї, mm. rotatores cervicis;
– М’язи-обертачі грудей, mm. rotatores thoracis;
– М’язи-обертачі попереку, mm. rotatores lumborum.

Вони починаються від поперечних відростків усіх хребців, крім атланта, і від сосочкових відростків processus mamillaris поперекових хребців і, перекидаючись через один хребець, прикріплюються до остистих відростках вищерозміщених хребців, до прилеглих відрізків їхніх дуг і до основи дуг сусідніх хребців. Дія: поперечно-остьові м'язи при двосторонньому скороченні розгинають хребетний стовп, а при однобічному – обертають його в бік, протилежний відносно м'яза що скорочується. Іннервація: nn.spinales (С2-С8; Th1-Th12; L1-L5).

Короткі м'язи спини:

1. Міжостьові м'язи, mm. interspinales, короткі парні м'язові пучки, натягаються між остистими відростками двох сусідніх хребців. Розрізняють: міжостьові м'язи шиї, mm. interspinales cervicis; міжостьові м'язи грудей, mm. interspinales thoracis (часто відсутні), міжостьові м'язи попереку, mm. interspinales lumborum. Дія: розгинають хребетний стовп і утримують його випрямленим. Іннервація: nn. spinales (С3-L5).

2. Міжпоперечні м'язи, mm. intertransversarii, короткі м'язи, натягаються між поперечними відростками двох сусідніх хребців. Розрізняють задні і передні міжпоперечні м'язи шиї, mm. inlertransversarii posteriores et anteriores cervicis, міжпоперечні м'язи грудей, mm. intertransversarii thoracis, латеральні і медіальні міжпоперечні м'язи поясниці, mm.inlertransversarii laterales et mediales lumborum. Дія: утримують хребетний стовп, а при однобічному скороченні нахиляють його в бік. Іннервація: nn. spinales (С1-С6; L1-L4).

3. М'язи, що піднімають ребра, mm. levatores costarum, є лише в грудному відділі хребетного стовпа. Вони прикриті m. erector trunci і мають вигляд віялоподібно розходяться м'язових пучків, які починаються від поперечних відростків виступаючого хребця і 11 верхніх грудних хребців. Прямуючи косо вниз і латерально, пучки їх розходяться і прикріплюються до кутів нижчележачих ребер. Часто в нижніх відділах грудної частини хребетного стовпа є м'язові пучки, перекидаються через одне ребро. Такі м'язи отримують назву довгих м'язів, які піднімають ребра, mm. levatores costarum longi, на відміну від коротких м'язів, які піднімають ребра, mm. levatores costarum breves, що йдуть до сусідніх нижележащим ребрах.Дія: піднімають ребра. Іннервація: nn. spinales, nn. intercostales (C8; Th1-Th11).

4. Група підпотиличних м'язів - короткі, слабкі м'язи, що займають саме глибоке розташування. До них відносяться:
а) Великий задній прямий м'яз голови, m. rectus capitis posterior major, розташовується між processus spinosus осьового хребця і латеральним відрізком linea nuchae inferior;
б) Малий задній прямий м'яз голови, m. rectus capitis posterior minor, йде від tuberculum posterius atlantis до медіальний відрізкам linea nuchae inferior;
в) Нижній косий м'яз голови, m. obliquus capitis inferior, натягується між processus spinosus axis і processus transversus atlantis;
г) Верхній косий м'яз голови, m. obliquus capitis superior, йде від processus transversus atlantis до латеральним відрізкам linea nuchae inferior.

Дія: рух голови до заду при двосторонньому скороченні, назад і в сторону - при односторонньому; при цьому нижній косий і частково задній великий прямий м'язи обертають голову. Іннервація: n. suboccipitalis, n. cervicalis II. Кровопостачання: всі глибокі (власні) м'язи спини забезпечуються кров'ю аа.intercostales, lumbales, sacrales, а в задній області шиї - з аа.occipitalis, cervicalis profunda, vertebralis.

Розрізняють такі фасції спини:

Мімічні м'язи, або м'язи обличчя, розташовуються під шкірою і на відміну від інших скелетних м'язів позбавлені фасцій. Однією своєю частиною більшість мімічних м'язів починається на кістках голови або її фасціях, інший - вплітається в товщу шкіри. Мімічні м'язи, скорочуючись, зміщують певні ділянки шкіри голови і тим самим надають особі різноманітні вираження, зумовлюють міміку, тому їх називають мімічними. Мімічні м'язи групуються переважно навколо природних отворів особи (очна щілина, ротова щілина, отвори носа, слухові отвори). Зазначені отвори під дією мімічних м'язів або зменшуються до повного закриття, або збільшуються, тобто розширюються.
Відповідно до цього всі мімічні м'язи ділять на чотири групи.
1. М'язи склепіння черепа.
2. М'язи кола очі.
3. М'язи кола рота.
4. М'язи окружності носа.

Жувальні м'язи, скорочуючись, зміщують нижню щелепу і тим самим обумовлюють акт жування. Жувальні м'язи мають рухому точку, або прикріплення, на нижній щелепі і нерухому точку, початок, - на кістках черепа. Жувальних м'язів чотири пари:
1. Жувальний м'яз, m. masseter.
2. Скроневий м'яз, m. temporalis.
3. Медійна крилоподібний м'яз, m. pterygoideus medialis.
4. Латеральна крилоподібний м'яз, m. pterygoideus lateralis.

Мімічні м'язи. М'язи склепіння черепа.
М'язи шиї (рис. 95-99), mm. colli, покриваючи одна одну, утворюють три групи - поверхневу, серединну і глибоку. Глибокі м'язи можна розділити на бічну і перед хребтову групи.

Малюнок 95. Поверхневі м'язи шиї. Вид спереду. 1 - переднє черевце двочеревцевого м'яза; 2 - щелепно-під’язиковий м'яз; 3 - підщелепна залоза; 4 - шило-під'язиковий м'яз; 5 - заднє черевце двочеревцевого м'яза; 6 - внутрішня яремна вена; 7 - спільна сонна артерія; 8 - верхнє черевце лопатково-під'язиковий м'яза; 9 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз; 10 - нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза; 11-середній драбинчастий м'яз; 12 - задній драбинчастий м'яз; 13 - трапецієподібний м'яз; 14 - ключиця; 15 – великий грудний м'яз; 16 - ключична частина груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, 17 - груднина частина груднинно-ключично-соскоподібного м'яза; 18-груднинно-щитоподібний м'яз; 19 - груднинно-під'язиковий м'яз; 20 - підшкірний м'яз шиї; 21 - під'язикова кістка.

Малюнок 96. М'язи шиї. Вигляд справа. I - жувальний м'яз; 2 - шило-під'язиковий м'яз; 3 - заднє черевце двочеревцевого м'яза; 4 - під'язиково-мовний м'яз; 5-щелепно-під’язиковий м'яз; 6 - переднє черевце двочеревцевого м'яза; 7 - сухожилкова петля, що утримує сухожилля двочеревцевого м'яза біля під'язикової кістки; 8- під'язикова кістка; 9 - щито-під'язиковий м'яз; 10 - верхнє черевце лопатково-під'язикового м’яза; 11 - груднинно-під'язиковий м'яз; 12 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз; 13 - ключична головка груднинно-ключично-соскоподібного м'яза ; 14 - грудина головка груднинно-ключично-соскоподібного м'яза; 15 - дельтоподібний м'яз; 16 - великий грудний м'яз; 17 - ключиця; 18 - нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза; 19-задній драбинчастий м'яз; 20 - середній драбинчастий м'яз; 21 - передній драбинчастий м'яз; 22 - трапецієподібний м'яз; 23 - м'яз, що піднімає лопатку; 24 - ремінний м'яз голови; 25 - привушна залоза; 26 - потиличне черевце надчерепного м'яза

Малюнок 97. М'язи шиї. Підшкірний м'яз шиї та груднинно-ключично-соскоподібний м'яз видалені. Вигляд справа. 1 - щелепно-під'язиковий м'яз; 2 - під'язиково-мовний м'яз; 3-переднє черевце двочеревцевий м'яза; 4 - під'язикова кістка; 5 - щито-під’язиковий м’яз; 6 - нижній зжимач (констріктор) гортані; 7 - верхнє черевце лопатково-під'язикового м'яза ; 8 - груднинно-під'язиковий м'яз; 9 - груднинно-щитоподібний м'яз; 10-щитоподібна залоза; 11 - стравохід; 12 - трахея; 13 - ключиця (відрізана); 14 - 1-е ребро; 15-поверхневий міжреберний м'яз; 16 - задній драбинчастий м'яз; 17 - середня драбинчастий м'яз; 18 - передня драбинчастий м'яз; 19 - нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза; 20 - довгий м'яз шиї; 21 - м'яз, що піднімає лопатку; 22 - довга м'яз голови; 23 - півостьовий м'яз голови; 24 - найдовший м'яз голови; 25 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (відрізаний); 26 - заднє черевце двочеревцевого м'яза; 27 - шило-під'язиковий м'яз; 28 - жувальний м'яз; 29 - шило-мовний м'яз.

Малюнок 98. Глибокі м'язи шиї. Вид спереду. 1 - передній прямий м'яз голови; 2-бічна (латеральна) пряма м'яз голови; 3 - міжпоперечні м'язи; 4 - довгий м'яз голови; 5 - довгий м'яз шиї; 6 - 1-е ребро; 7 - задній драбинчастий м'яз; 8-середняій драбинчастий м'яз; 8 - передній драбинчастий м'яз; 10 - м’яз, що піднімає лопатку (відрізаний); 11 - II шийний хребець; 12 - поперечний відросток атланта; 13-шилоподібний відросток; 14 - основна (базилярна) частина потиличної кістки.

Рис. 99. М'язи та фасції шиї на поперечному розрізі. 1 - передтрахеальна пластинка шийної фасції (середня фасція шиї); 2 - груднинно-під'язиковий м'яз; 3 - поверхнева пластинка шийної ФАЗП (поверхнева фасція шиї); 4 - груднинно-щитоподібний м'яз; 5-підшкірний м'яз шиї; 6 - передхребтова пластинка шийної фасції (передхребтової фасція); 7 - лопатково-під'язиковаий м'яз; 8 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз; 9-довгий м'яз шиї; 10 - передній драбинчастий м'яз; 11 - середній і задній драбинчастий м'язи; 12 - півостьовий м'яз шиї; 13 - півостьовий м'яз голови; 14 - м'яз, що піднімає лопатку; 15 - ремінні м'язи голови і шиї; 16 - трапецієподібний м'яз; 17 - потилична зв'язка; 18 - остистий відросток шийного хребця; 19 - хребетні артерія і вена; 20 - блукаючий нерв; 21 - загальна сонна артерія; 22 - внутрішня яремна вена; 23-стравохід; 24 - щитовидна залоза; 25 - трахея.

I. Поверхневі м'язи шиї (підшкірний м'яз шиї, platysma, груднинно-ключично-соскоподібний м'яз, m. sternocleidomastoideus).

II. Серединна група:
1. Надпід'язикові м'язи, mm.suprahyoidei (двочеревцевий м'яз, m. digastricus, шило-під'язиковий м'яз, m. stylohyoideus, щелепно-під'язиковий м'яз, m. mylohyoideus, підборідно-під’язиковий м'яз, m. geniohyoideus).
2. Підпід'язикові м'язи, mm. infrahyoidei (груднинно-під'язиковий м'яз, m. sternohyoideus, груднинно-щитоподібний м'яз, m. sternothyroideus, щито-під'язиковий м'яз, m. thyrohyoideus, лопатково-під'язикова м'яз, m. omohyoideus).

III. Глибокі м'язи шиї:
1. Бічна група (передня драбинчастий м'яз, m. scalenus anterior, середній драбинчастий м'яз, m. scalenus medius, задня драбинчастий м'яз, m. scalenus posterior).
2. присередня група (довгий м'яз голови, m. longus capitis, довгий м'яз шиї; m. longus colli, передній прямий м'яз голови, m. rectus capitis anterior, латеральний прямий м'яз голови, m. rectus capitis lateralis).

Поверхневі м'язи бічні:
1. Підшкірний м'яз шиї, platysma, у вигляді тонкої м'язової пластини розташовується під шкірою шиї, щільно зростаючись з нею. М'язові пучки platysma, починаючись в області грудей на рівні II ребра, прямують вгору і медіально і, досягнувши краю нижньої щелепи, своїми медіальними пучками переплітаються з пучками однойменної м'язи протилежної сторони і прикріплюються до краю нижньої щелепи; латеральні пучки м'яза переходять на обличчя, де вплітаються в fascia parotidea et fascia masseterica і досягають кута рота. Дія: натягує шкіру шиї і частково грудей, опускає нижню щелепу і відтягує кут рота назовні і донизу. Іннервація: r. colli (n. facialis).Кровопостачання: аа. cervicalis superficialis, facialis.
2. Груднинно-ключично-соскоподібний м'яза, m.sternocleidomastoideus, розташовується позаду (під) platysma.Вона являє собою досить товстий злегка сплощений м'язовий тяж, який косо, спіралеподібно перетинає область шиї від соскоподібного відростка до груднинно-ключичного зчленування. М'яз починається двома головками (ніжками): латеральної - від груднинного кінця ключиці і медіальної - від передньої поверхні рукоятки грудини. Обидві голівки з'єднуються під гострим кутом таким чином, що пучки медіальної головки розташовуються більш поверхнево. Утворене м'язове черевце прямує вгору і назад і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки і до бічного відрізка каркової лінії linea nuchae superior. Між медіальної і латеральної ніжками m.sternocleidomastoideus утворюється невелике заглиблення - мала надключична ямка, fossa supraclavicularis minor, а між медіальними ніжками лівого і правого груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, над яремною вирізкою рукоятки грудини, - яремна ямка. Дія: при укріпленій грудній клітці одностороннє скорочення м'язи нахиляє голову у свій бік, а особа при цьому повертається в протилежну сторону; при двосторонньому скороченні м'яза голова закидається назад і кілька висувається наперед; при укріпленої голові м'яз тягне вгору ключицю і грудину. Іннервація: r. externus n. accessorii і n.cervicalis II. Кровопостачання: аа. occipitalis, stemocleidomastoidea, thyroidea superior.

Поверхневі присередні м’язи:

1.Двочеревцевий м'яз, m. digastricus,
2. Шило-під'язиковий м'яз, m. stylohyoideus,
3. Щелепно-під’язиковий м'яз, m. myiohyoideus,
4. Підборідно-під'язиковий м'яз, m. geniohyoideus,
5. Груднинно-під’язиковий м'яз, m. slernohyoideus,
6. Груднино-щитоподібний м'яз, m. sternothyroideus,
7. Щито-під’язиковий м'яз, m. thyrohyoideus,
8. М'яз-підіймач щитовидної залози, m. levator glandulae thyroideae,
9. Лопатково-під’язиковий м'яз, m. omohyoideus.

Бічна група м'язів
1. Передній драбинчастий м'яз, m. scalenus anterior, починається від передніх горбків Ш-VI шийних хребців, прямує вниз і вперед і прикріплюється до I ребра на tuberculum m. scaleni anterioris.Дія: при укріпленому хребетному стовпі тягне I ребро догори; при укріпленої грудній клітці при односторонньому скороченні нахиляє шийний відділ хребетного стовпа у свій бік, а при двосторонньому - нахиляє його вперед. Іннервація: nn.cervicales (С5-С7). Кровопостачання: аа. cervicalis ascendens, thyroidea inferior.
2. Середній сходовий м'яз, m. scalenus medius, починається від передніх горбків б верхніх шийних хребців, прямує вниз позаду передній сходовому м'язи і прикріплюється до верхньої поверхні I ребра, позаду борозни підключичної артерії. Над зазначеної борозною між передньої і середньої сходовими м'язами є трикутної форми щілину – між драбинчастий проміжок, spatium inter scalenum, в якій залягають підключична артерія, a. subclavia, і нервові стовбури плечового сплетення, nn. plexus brachialis. Дія: при укріпленому хребетному стовпі піднімає I ребро; при укріпленої грудній клітці нахиляє шийний відділ хребетного стовпа вперед. Іннервація: nn. cervicales (С5-C8).Кровопостачання: аа. vertebralis, profunda colli.
3. Задній сходовий м'яз, m. scalenus posterior, починається від задніх горбків V-VI (іноді виступає) шийних хребців, прямує вниз позаду середньої сходовому м'язи і прикріплюється до зовнішньої поверхні II ребра. Дія: при укріпленому хребетному стовпі піднімає II ребро; при укріпленої грудній клітці двостороннє скорочення м'язи нахиляє шийний відділ хребетного стовпа вперед. Іннервація: nn. cervicales (С7-С8).Кровопостачання: аа. profunda et transversa colli, intercostalis I.

Області голови, лиця та шиї

Обидва mm. sternocleidomastoidei ділять передню область шиї, regio colli anterior, на три трикутники: один передній і два бічних. Кожна половина шиї з боків від серединної лінії ділиться груднинно-ключично-соскоподібний м'язом на два трикутника: медіальний і латеральний. Медіальний трикутник шиї обмежений нижнім краєм нижньої щелепи, серединною лінією шиї і переднім краєм груднинно-ключично-соскоподібний м'яза. Обидва, правий і лівий, медіальні трикутники таким шляхом утворюють один передній трикутник шиї. Бічний трикутник шиї обмежений заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, ключицею і краєм трапецієподібного м'яза. Кожен із зазначених трикутників за допомогою м'язів шиї ділиться на ряд менших трикутників. Медіальний трикутник шиї за допомогою двубрюшной м'язи і верхнього черевця лопатково-під'язикової м'язи ділиться на піднижньощелепної і сонний трикутники.
1. Піднижньощелепної трикутник, trigonum submandibulare, обмежений переднім і заднім черевцем двубрюшной м'язи і нижнім краєм нижньої щелепи. У піднижньощелепної трикутнику виділяють невеликий мовний трикутник, trigonum linguale (або trigonum Pirogowi). Він обмежений заднім краєм щелепно-під'язикової м'язи, заднім черевцем двубрюшной м'язи і під'язикового нервів.
2. Сонний трикутник, trigonum caroticum, обмежений: заднім черевцем двубрюшной м'язи, верхнім черевцем лопатково-під'язикової м'язи і переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. Бічний трикутник шиї включає:
3. Лопатково-ключичний трикутник, trigonum omoclaviculare, обмежений заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, ключицею і нижнім черевцем лопатково-під'язикової м'язи; трикутник відповідає великий надключичній ямці, fossa supraclavicularis major.

Малюнок 101. Області грудей і живота.

На передньобоковій стінці грудної клітини розрізняють такі області грудей, regiones pectoris.

1. Підключична область, regio infraclavicularis, у вигляді незначного поглиблення визначається нижче ключиці. До складу цієї області входить невелика ямка трикутної форми - дельтоподібного-грудний трикутник, що триває в дельтоподібного-грудну борозну.

2. Область молочної залози, regio mammalis, внизу обмежується нижнім краєм великого грудного м'яза, m.pectoralis major, а вгорі межує з підключичної областю.

3. Пахвова область, regio axillaris.

На грудній стінці позначають наступні вертикальні лінії.
1. Серединна передня лінія, linea mediana anterior.
2. Сосковая лінія, linea mamillaris, або linea medioclavicularis, проходить через сосок або через середину ключиці з кожного боку.
3. Пахвова лінія, linea axillaris, йде по пахвовій ямці прямовисно вниз.
4. Лопаткова лінія, linea scapularis, слід через нижній кут лопатки.
5. Серединна задня лінія, linea mediana posterior, проходить по остистих відростках хребців.

М'язи тулуба (грудей і живота) (рис. 102-114), mm. thoracis, діляться на дві групи: поверхневі (що мають відношення до поясу верхньої кінцівки) та глибокі (власні м'язи грудей).

Поверхневі м'язи грудей:

1. Велика грудний м'яз, m. pectoralis major.
2. Мала грудний м'яз, m. pectoralis minor.
3. Підключична м'яз, m. subclavius.
4. Передній зубчастий м'яз, m. serratus anterior.

Глибокі м'язи грудей:

1. Зовнішні міжреберні м'язи, mm. intercostales externi.
2. Внутрішні міжреберні м'язи, mm. intercostales intemi.
3. Самі внутрішні міжреберні м'язи, mm. intercostales intimi.
4. Підреберну м'язи, mm. subcostales.
5. Поперечний м'яз грудей, m. transversus thoracis.

Крім того, до м'язів грудей відноситься м'язово-сухожильная перегородка між грудної та черевної порожнинами-діафрагма, diaphragma.

Малюнок 102. М'язи та фасції тулуба. Вид спереду. 1 - фасція грудей (поверхневий листок), 2 - дельтоподібного-грудна борозна, 3 - дельтоподібна фасція, 4 - фасція плеча; 5-фасція живота; 6 - пупкове кільце; 7 - верхня передня клубова ость; 8 - насіннєвий канатик; 9 - пахова зв'язка; 10 - біла лінія живота; 11 - апоневроз зовнішнього косого м'яза живота; 12 - зовнішня косий м'яз живота; 13 - передня зубчастий м'яз; 14-найширша м'яз спини; 15 - двоголовий м'яз плеча; 16 - велика грудний м'яз; 17 - дельтоподібний м'яз; 18 - ключиця; 19 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз; 20 - підшкірний м'яз шиї.

Малюнок 103. М'язи тулуба. Вигляд справа. 1 - великий грудний м'яз; 2 - передній зубчастий м'яз; 3 - зовнішній косий м'яз живота; 4 - апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, 5 - м'яз, що напружує широку фасцію (стегна); 6 - великий сідничний м'яз; 7 - найширший м'яз спини; 8 - великий круглий м'яз; 9 - малий круглий м'яз; 10-підостьовий м'яз; 11 - дельтоподібний м'яз; 12 - трапецієподібний м'яз; 13 - груднинно-ключично-соскоподібний м'яз.

Малюнок 104. М'язи тулуба (грудей і живота). Вид спереду. 1 - глибока пластина грудної фасції; 2 - дельтоподібний м'яз (відтягнутий в сторону); 3 - великий грудний м'яз (частково видалений); 4 - передній зубчастий м'яз; 5 - внутрішні міжреберні м'язи; 6-прямий м'яз живота; 7 - сухожилкові перемички; 8 - поперечний м'яз живота; 9-внутрішній косий м'яз живота (відрізаний і відвернутий вниз); 10 - пірамідальний м'яз; 11 - пахова зв'язка; 12 - апоневроз внутрішнього косого м'яза живота, 13 - внутрішній косий м'яз живота; 14 - біла лінія живота; 15 - двоголовий м'яз плеча; 16 - малий грудний м'яз; 17 – великий грудний м'яз.

Малюнок 105. Глибокі м'язи грудей і живота. I - внутрішні міжреберні м'язи; 2-зовнішні міжреберні м'язи; 3 - прямий м'яз живота (частково видалений); 4 - біла лінія живота, 5 - піхва прямого м'яза живота (задня пластинка); 6 - півмісяцева лінія; 7 - поперечний м'яз живота; 8 - передня пластинка піхви прямого м'яза живота, 9 - пахова зв'язка; 10 - насіннєвий канатик; 11 - пірамідальний м'яз (відрізаний і частково видалений); 12 – кравецький м'яз; 13 - м'яз-напружувач широкої фасції (стегна); 14 - поперечна фасція