Д. Ендемічного зобу, впливу тіреостатиків, кордарону

82 До вторинного гіпотиреозу зумовленого ураженням гіпофізарної зони і гіпосекрецією тиреотропіну відносять, всі, крім однієї при-чини:

А. Ішемії аденогіпофізу внаслідок масової крововтрати під час пологів або травми.

Б. Запальних процесів у ділянці гіпофіза.

В. Аутоімунних уражень гіпофіза.

Г. Тривалого приймання великими дозами резерпіну, леводоте, парлоделу.

Д. Непластичних процесів в щитоподібній залозі.

83. До третинного гіпотиреозу, що зумовлений ураженням гіпота-ламуса і зниженням секреції тиреоліберину, відносять все, крім:

А. Запальних процесів у ділянці гіпоталамуса.

Б. Черепно-мозкових травм.

В. Пухлин головного мозку.

Г. Непластичних процесів в щитоподібній залозі.

Д. Лікування препаратами серотоніну.

84 Периферичний гіпотиреоз внаслідок інактивації тиреоїдних гормонів у процесі циркуляції, або зниження чутливості периферичних тканин до тиреоїдних гормонів зумовлений всіма чинниками, крім:

А. Інактивації тіреоїдних гормонів антитілами в процесі циркуляції.

Б. Сімейного зниження чутливості рецепторів тиреоїдзалежних пери-феричних тканин до тиреоїдних гормонів.

В. Аутоімунного ураження гіпофіза.

Г. Порушення конверсії Т₄ і Т₃ в печінці і нирках.

Д. Вибіркової резистентності до Т₄.

85 Суб’єктивними критеріями гіпотиреозу є всі, крім однієї із скарг:

А. Прогресуючої загальної і м’язової слабкості, підвищеної втоми.

Б. Проносів.

В. Відчуття постійної мерзлякуватості, сонливості, зниження пам’яті.

Г. Набряків обличчя, нерідко всього тіла, сухості шкіри.

Д. Низького грубого голосу, пониження слуху, випадіння волосся.

86 Характерними ознаками випоту в перікарді є всі, крім:

А. Кількості 15-100 мл. В. Багатий на білок.

Б. Багатий на холестерин. Г. Багатий на лімфоцитоз.

87 Об’єктивними критеріями гіпотиреозу є всі, крім:

А. Адинамії, апатії, сонливості.

Б. Блідо-жовтого відтінку шкіри, її лущення, гіперкератозу, холодності.

В. Одутлості обличчя, набряків рук і ніг.

Г. Сповільненої мови.

Д. Тахікардії.

88 Причинами артеріальної гіпертензії при гіпотиреозі є всі, крім:

А. Підвищеного периферійного опіру.

Б. Зниження продукції передсердного натрійуретичного фактора.

В. Підвищеного серцевого викиду.

Г. Підвищення чутливості артеріальної стінки до судинозвужувальної дії катехоламінів.

89 Для первинного субклінічного гіпотиреозу характерними є всі лабораторні ознаки, крім:

А. Підвищення тиреотропіну крові.

Б. Зниження тиретропіну крові.

В. Норми, або підвищення в крові вмісту загального Т₃.

Г. Норми, або зниження в крові вмісту загального Т₄.

90 Для явного вторинного гіпотиреозу характерними є всі лабораторні показники, крім:

А. Підвищення тиреотропіну крові. В. Зниження в крові загального Т₃.

Б. Зниження тиреотропіну крові. Г. Зниження в крові загального Т₄.

91 Основою лікування хворих гіпотиреозом є:

А. Мерказоліл.

Б. Хірургічне лікування.

В. Замісна терапія тиреоїдними засобами.

Г. Комбінована терапія, яка містить антиліпідні засоби.

Д. Єдина правильна відповідь не зазначена.

92 Вміст Т₃ і Т₄ в тиреоїдіні залежить від того, з щитоподібної залози якої тварини він отриманий. Співвідношення Т₄ і Т₃ на користь Т₄ більше всього в тиреоїдіні отриманому від:

А. Свині. Г. Вівці.

Б. Корови. Д. Однакове у всіх.

93 Препаратом вибору серед антитиреоїдних засобів є:

А. Тиреоїдин. Г. Тиреотом, тиреотом-форте.

Б. L-тироксин. Д. Тиреокамб.

В. Трийодтиронін.

94 Доза тироксину, яка необхідна для досягнення еутиреозу, в середньому становить:

А. 100-150 мкг. Г. 200-250 мкг.

Б. 150-175 мкг. Д. 250-300 мкг.

В. 150-200 мкг.

95 До побічних ефектів тіреоїдної терапії відносять всі, крім:

А. Загострення ІХС. Г. Загострення гіпертензії.

Б. Розвитку тахікардії і аритмії. Д. Розвитку брадикардії.

В. Розвитку диспепсії.

96 При гіпотиреоїдній комі першочергова добова доза тироксину становить:

А. 200-300 мкг в/в. Г. 500-600 мкг в/в.

Б. 300-400 мкг в/в. Д. 600-700 мкг в/в.

В. 400-500 мкг в/в.

6.1.4 Аутоімунний тиреоїдит

97 Найбільшу імуномоделюючу активність у лікуванні аутоімун-ного тиреоїдиту має:

А. L-тироксин. В. Тиреотом.

Б. Трийодтиронін Г. Тиреотом форте.

98 Початкова доза преднізолону в лікуванні аутоімунного тиреої-диту становить:

А. 20-30 мг/добу. Г. 50-60 мг/добу.

Б. 30-40 мг/добу. Д. 60-70 мг/добу.

В. 40-50 мг/добу.

99 Показаннями для призначення імуномодуляторів при ауто-імунному тиреоїдиту є всі, крім:

Поиск по сайту: