Г. Неінфекційний гранулематозний

Д. Еозинофільний.

24 Діагностичним критерієм лімфоцитарного хронічного гастриту вважають такий показник:

А. > 10 лімфоцитів на 100 епітеліальних клітин.

Б. > 15 лімфоцитів на 100 епітеліальних клітин.

В. > 20 лімфоцитів на 100 епітеліальних клітин.

Г. > 25 лімфоцитів на 100 епітеліальних клітин.

Д. > 30 лімфоцитів на 100 епітеліальних клітин.

(норма 4-7 лімфоцитів)

25 Неінфекційний гранулематозний гастрит частіше всього зумовлюється такими хворобами, крім:

А. Хвороби Крона. Г. Гранулематозу Вегенера.

Б. Туберкульозу. Д. Наявністю чужорідних тіл .

В. Саркоїдозу.

26 Еозинофільний гастрит (алергічний) часто сполучається з втягненням до патологічного процесу таких органів, крім:

А. Стравоходу. В. Ободової кишки.

Б. Тонкої кишки. Г. Прямої кишки.

27 “Потрійна” терапія І варіанта при неатрофічному хронічному гастриті враховує тільки одну правильно названу комбінацію:

А. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + метронідазол 1 г у 2 прийоми + амок-сицилін 2 г у 2 прийоми.

Б. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + метронідазол 1,5 г у 3 прийоми + амок-сицилін 2 г у 2 прийоми.

В. Омепразол 20 мг на ніч + метронідазол 1,5 г у 3 прийоми + амок-сицилін 2 г у 2 прийоми.

Г. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + метронідазол 1,5 г у 2 прийоми + амок-сицилін 2 г у 2 прийоми.

Д. Омепразол 20 мг на ніч + метронідазол 2 г у 2 прийоми + амоксицилін 2 г у 2 прийоми.

28 У разі резистентності до нітроімідозолів (метронідазолу або тенідазолу) хронічний неатрофічний гастрит лікують інгібіторами протонної помпи і амоксициліном у комбінації з:

А. Еритроміцином. Г. Гентаміцином.

Б. Тетрацикліном. Д. Лінегоміцином.

В. Кларитроміцином.

29 ІІ варіант “потрійної” терапії хронічного неатрофічного гастриту складається з однієї правильної схеми:

А. Інгібіторів протонної помпи + 480 мг вісмуту у 4 прийоми + тетра-цикліну 2 г у 4 прийоми.

Б. Вісмуту 480 мг у 4 прийоми + тетрацикліну 2 г у 4 прийоми + метро-нідазолу 1 г у 4 прийоми.

В. Вісмуту 480 мг у 3 прийоми + тетрацикліну 2 г у 4 прийоми + метро-нідазолу 1 г у 4 прийоми.

Г. Вісмуту 480 мг у 4 прийоми + тетрацикліну 2 г у 3 прийоми + метро-нідазолу 1 г у 4 прийоми.

Д. Вісмуту 480 мг у 4 прийоми + тетрацикліну 1,5 г у 3 прийоми + метро-нідазолу 1 г у 4 прийоми.

30 “Квадротерапія” хронічного неатрофічного гастриту має одну правильну комбінацію:

А. Інгібітори протонної помпи (омепразол 40 мг у 2 прийоми) + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетрациклін 2 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

Б. Омепразол 20 мг на ніч + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетрациклін 2 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

В. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + вісмут 360 мг у 3 прийоми + тетра-циклін 2 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

Г. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетра-циклін 1 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

Д. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетра-циклін 2 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 2 прийоми.

5.1.2. Хронічний безкам’яний холецистит (ХБХ).

Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ)

31 До діагностичних критеріїв ХБХ відносять всі нижчеперелічені, крім:

А. Зниження фракції викиду жовчного міхура через 15 хв. Після інфузії холецистокініну під час холесцинтиграфії.

Б. Зниження щільності міхуровї жовчі і РН її в кислий бік.

В. Зменшення холатохолестеринового коефіцієнта у міхуровій жовчі і збільшення в ній концентрації білірубіну і сіалової кислоти.

Г. Товщини стінки жовчного міхура > 4мм за відсутності супутньої патології.

Д. Збільшення розмірів жовчного міхура більше ніж на 2 см від верхньої межі норми для даного віку.

32 У період загострення ХБХ для ліквідації больового синдрому, за наявності гіпертонічних типів дискінезії жовчного міхура вико-ристовують блокатори М-холінорецепторів. До них не відносять:

А. Гастроцепін. Г. Платифіліну гідротартрат.

Б. Атропіну сульфат. Д. Пілорид.

В. Метацин.

33 Посилюють ефект блокаторів М-холінорецепторів міотропні спазмолітики. До них не відносять:

А. Папаверин.

Б. Но-шпу.

В. Галідор.

Г. Хіконцил.

Д. Дюспаталін (мебевеліну гідрохлорид).

34 Після ліквідації больового синдрому хворим ХБХ за наявності гіпотонічної дискінезії жовчного міхура призначають холеретики, до яких не відносять:

А. Хологон. Г. Холензим.

Б. Дехолін. Д. Фебіхол.

В. Аллохол.

35 Хворим ХБХ у разі сполучення гіпотонії жовчного міхура з гіпертонусом сфінктера Одді призначають міотропні спазмолітики з подальшим застосуванням холекінетиків, до яких не відносять:

Поиск по сайту: