Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Яке ускладнення амілоїдозу може призвести до швидкого прогресування хронічної ниркової недостатності на будь-якій клінічній стадії захворювання?



А. Загострення основного захворювання.

Б. Приєднання інтеркурентної інфекції.

В. Тромбоз ниркових вен.

Г. Значні електролітні зрушення.

Д. Всі вищеназвані.

 

39 Найбільш інформативним морфологічним методом підтвердження діагнозу амілоїдозу є:

А. Дослідження біоптату стінки прямої кишки (слизового та підслизового шару).

Б. Біопсія нирки, печінки.

В. Біопсія ясен.

Г. Біопсія кісткового мозку.

Д. Сцинтиграфія з міченим 123J сироватковим Р-компонентом.

 

Яку категорію хворих з вторинним амілоїдозом лікують колхіцином?

А. Туберкульозом. Г. Ревматоїдним артритом.

Б. Остеомієлітом. Д. Мієломною хворобою.

В. Періодичною хворобою.

 

41 Терапію колхіцином при амілоїдозі нирок проводять довічно у добовій дозі:

А. 0,5-1,0 мг. Г. 3,5-4,0 мг.

Б. 1,5-2,0 мг. Д. 4,5-5,0 мг.

Г. 2,5-3,0 мг.

 

42 Пряму розсмоктувальну дію на амілоїдні відкладення здійснює диметилсульфоксид протягом не менше 6 місяців у добовій дозі:

А. 2,0-4,0 г. Г. 8,0-10,0 г.

Б. 4,0-6,0 г. Д. ³ 10,0 г.

В. 6,0-8,0 г.

43 При первинному амілоїдозі нирок використовують різні схеми поліхіміотерапії для зменшення продукції ланцюгів імуноглобулінів. Так, використовують інтермітуючі дози мелфолану і преднізолону 7-денними курсами з перервою 4-6 тижнів, тривалістю 6-12 місяців. Серед перелічених схем стосовно доз одна є правильною:

А. Мелфолан 0,1 мг/кг і преднізолон 0,5 мг/кг/добу.

Б. Мелфолан 0,15 мг/кг і преднізолон 0,6 мг/кг/добу.

В. Мелфолан 0,2 мг/кг і преднізолон 0,7 мг/кг/добу.

Г. Мелфолан 0,25 мг/кг і преднізолон 0,8 мг/кг/добу.

Д. Мелфолан 0,15 мг/кг і преднізолон 0,8 мг/кг/добу.

44 Основними принципами лікування ренопаренхіматозної гіпертензії є застосування комбінації різних засобів. Так, на етапі відсутньої ниркової недостатності застосовують, разом з гіпертен-зивними всі, крім:

А. Цитостатиків. Г. Антикоагулянтів.

Б. Глюкокортикоїдів. Д. Антиагрегантів.

В. Антибіотиків.

 

45 У хворих з ренопаренхіматозною гіпертензією при збереженій функції нирок, сечокам’яній хворобі, супутній серцевій недостатності серед діуретиків препаратами вибору є:

А. Ті азидні. В. Тіазидоподібні.

Б. Петельні. Г. Калійзбережні.

 

46 Протипоказаннями до тіазидних діуретиків у лікуванні рено-паренхіматозних гіпертензій є:

А. Диселектролітемія.

Б. Гіповолемія.

В. Цукровий діабет і подагра.

Г. Нефротичний синдром і хронічна ниркова недостатність з рівнем клубочкової фільтрації менше 20 мл/хв. і гіперкратинемія більше 0,221 ммоль/л.

Д. Всі перелічені.

 

47 Протипоказаннями до петельних діуретиків у лікуванні рено-паренхіматозних гіпертензії є:

А. Гіповолемія . Г. Перші місяці вагітності.

Б. Виражена анемія. Д. Всі перелічені.

В. Порушення функції печінки.

 

48 Показаннями до проведення гемодіалізу при хронічній нирковій недостатності є:

А. Клубочкова фільтрація менше 5 мл/хв.

Б. Стабільне пониження добового діурезу нижче 700 мл.

В. Гіперкреатинінемія до 1100-1300 мкмоль.

Г. Симптоми перикардиту, енцефалопатії, нейропатії.

Д. Всі перелічені.

 

Для якого клінічного періоду гострої ниркової недостатності характерними є наростання азотемії, диспепсичних розладів, позаклітинна гіпергідратація з набряками?

А. Періоду відновлення діурезу.

Б. Олігоанурічного періоду.

В. Періоду початкової дії етіологічного фактора.

Г. Періоду видужування.

Д. Всі перелічені.

 

50 При тубулоінтерстиціальному нефриті найчастішою і найтипо-вішою є одна з перелічених і властивих цьому захворюванню клінічних форм:

А. Розгорнута.

Б. Класична форма гострої ниркової недостатності.

В. Тубулоінтерстиціальний нефрит на фоні іншого хронічного захво-рювання нирок.

Г. „Абортивна форма”.

Д. „Вогнищева” форма зі стертою симптоматикою.

 

Розділ 5 ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

5.1 Клінічна гастроентерологія. Діагностика і лікування

Виразкова хвороба і хронічні гастрити

 

1 Основними причинами пептичної виразки є всі, крім:

А. Асоціації виразкової хвороби (ВХ) з інфекцією Helicobacter pylori (Нр).

Б. Лікарських засобів (ацетилсаліцилова кислота, стероїдні і нестероїдні).

В. Наслідків патологічної гіперсекреції.

Г. Факторів середовища.

Д. Змішаної етіології (хвороба Крона, саркоїдоз).

 

2 Діагностика неускладненої пептичної виразки базується на таких критеріях, крім:

А. Клініко-анамнестичних критеріїв.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.