А. Пеніциліну. Г. Гентаміцину

Б. Ванкоміцину. Д. Рифампіцину

Г. Оксоциліну.

19 Які показання до призначення глюкокортикоїдів при інфекційному ендокардиті є недостатньо обґрунтованими?

А. Інфекційно-токсичний шок.

Б. Алергія на антибіотики.

В. Вторинна резистентність до антибіотиків.

Г. Імунозапальна фаза з високим рівнем циркулюючих імунних комп-лексів, полісерозитів.

Д. Посилення протизапального ефекту антибіотиків.

20 Вилікуваним від інфекційного ендокардиту (з моменту відміни антибіотиків) є клінічний стан з відсутньою клінікою, нормальними аналізами крові, враховуючи посіви на стерильність в період:

А. До 1 місяця. Г. Більше 4 місяців.

Б. До 2 місяців . Д. Більше 6 місяців.

В. Більше 2 місяців.

21 Що не є показанням до термінового хірургічного лікування при інфекційному ендокардиті:

А. Гостра руйнація клапана.

Б. Утворення абсцесів міокарда, клапанного кільця, внутрішньосерце-вих гнійних фістул.

В. Рухливі вегетації.

Г. Резистентність до етіотропної антибактеріальної терапії протягом 3-4 тижнів.

Д. Рефракторна застійна серцева недостатність.

2.6.2 Лікування кардіоміопатій

22 Заходи втручання на зменшення проявів якого клінічного синдрому є першочерговими при дилятаційній кардіоміопатії, у фазі декомпенсації:

А. Тромбоемболічного. В. Аритмічного.

Б. Серцевої недостатності. Г. Кардіалгічного.

23 Яке місце займають серцеві глікозиди при дилятаційній кардіоміопатії?

А. Першорядне. Г. Після інгібіторів АПФ.

Б. Після діуретинів. Д. Останнє.

В. Після b-блокаторів.

24 Які групи препаратів відносять до інотропних стимуляторів при лікуванні хворих дилатаційною кардіоміопатією:

А. Серцеві глікозиди.

Б. Стимулятори адренорецепторів.

В. Інгібітори фосфодіестерази.

Г. Всі разом названі.

Д. Стимулятори адренорецепторів та інгібітори фосфодіестерази.

25 Яка клінічна ситуація не буде вирішена із застосуванням непрямих антикоагулянтів у хворих дилатаційною кардіоміопатією:

А. Фібриляція передсердь.

Б. Внутрішньосерцеві тромби .

В. Тромбоемболії в анамнезі.

Г. Хронічна серцева недостатність IVФК по NYHA.

Д. Декомпенсація на фоні активної діуретичної терапії.

26 Які засоби не погіршують обструкцію виносного тракту лівого шлуночка у хворих гіпертрофічною кардіоміопатією?

А. Нітрати.

Б. Дигідропіридинові антагоністи кальцію.

В. Інгібітори АПФ і a-блокатори.

Г. Діуретики.

Д. Серцеві глікозиди.

Е. Верапаміл.

27 Яку тактику необхідно вибирати у хворих з безсимптомною гіпертрофічною кардіоміопатією?

А. Медикаментозне лікування з профілактичною метою.

Б. Динамічне спостереження.

В. Немедикаментозне лікування.

Г. Хірургічне лікування.

28 Яку тактику необхідно вибирати у хворих ГКМП з симптомами високого ризику смерті?

А. Хірургічне лікування (резекція гіпертрофованої ділянки міжшлу-ночкової перетинки).

Б. Електрокардіостимуляція.

В. Немедикаментозне лікування (катетерна селективна обтурація a. interseptalis з алкоголізацією гіпертрофованої ділянки міжшлуночкової перетинки).

Г. Аміодарон.

Д. Аміодарон + імплантація кардіовертера-дефібрилятора.

29 При не обструктивній формі гіпертрофічної кардіоміопатії для геодинамічного розвантаження серця слід призначити:

А. Аміодарон. Г. Імплантацію дефібрилятора.

Б. Бета-блокатори, верапаміл. Д. Діуретики.

В. Інгібітори АПФ.

30 Які фармакологічні засоби зменшують обструкцію виносного тракту лівого шлуночка при ГКМП і являються патогенетично обґрунтованими?

А. Пролонговані нітрати.

Б. Серцеві глікозиди.

В. Інгібітори АПФ.

Г. Бета-адреноблокатори.

Д. Верапаміл.

Е. Бетаадрино-блокатори, або верапаміл або ділтіазем.

31 Які препарати відносять до симптоматичної терапії при рест-риктивній кардіоміопатії?

А. Глюкокортикоїди.

Б. Хелаторна терапія дефероксаміном при гемохроматозі.

В. Діуретики.

32 Які антиаритмічні засоби є найбільш ефективними при аритмо-генній кардіоміопатії?

А. Препарати І класу.

Б. Верапаміл.

В. Бета-блокатори.

Г. Соталол або комбінація аміодарону з b-блокаторами.

Д. Серцеві глікозиди.

33 Який немедикаментозний метод є здебільшого ефективним стосовно ліквідації аритмій при аритмогенній кардіоміопатії?

Поиск по сайту: