92 При стандартній терапії хворих на нестабільну стенокардію інфаркт міокарда розвивається у:
A. 3-8 % хворих. D. 30-35 % хворих.
B. 10-15% хворих. Е. 40-45 % хворих.
С. 20-25 % хворих.
93 Спонтанний тромболіз, за даними коронарографії, спостерігається у хворих на інфаркт міокарда, які госпіталізовані у стаціонар:
А. 0-19%. D. 42-52 %.
B. 20-30 %. Е. 53-63 %.
C. 31-41 %.
94 У хворого Д. 63 років, який страждає нападами загруднинного болю при проведенні велоергометрії встановлено, що порогове навантаження складає 120 кгм/хв. Зазначте функціональний клас стенокардії напруження.
A. IV. D. І.
B. ІІІ. E. Проба не інформативна.
C. II.
95 Безбольову ішемію міокарда можна діагностувати за допомогою:
A. Холтерівського моніторування. D. Комп'ютерної спірографії.
B. Хлоретилової проби. E. Комп'ютерної томографії.
C. Холодової проби.
96 Критеріями наявності ішемічної хвороби серця при проведенні черезстравохідної електрокардіостимуляції є виявлення одразу після стимуляції:
A. АВ-блокади II ступеня.
B. Депресії сегмента ST.
C. Міграції водія ритму.
D. Синдрому слабості синусового вузла.
E. Появи значення RV5>RV4.
97 Ефективність інгібіторів ангіотензинконвертованого ферменту у лікуванні гострого інфаркту міокарда:
A. Доведена. D. Сумнівна.
B. Не доведена. Е. Негативна.
С. Частково доведена.
98 Доведеною є ефективність застосування у хворих на гострий інфаркт міокарда:
A. Аспірину.
B. Нітратів.
C. Гепарину.
D. Первинної черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики.
E. Ургентного аортокоронарного шунтування за життєвими показаннями.
99 При "терапевтичному вікні" 2-6 годин, відсутності протипоказань, віці хворого до 75 років показанням до тромболітичної терапії при гострому інфаркті міокарда є:
A. Депресія сегмента ST у двох сусідніх грудних відведеннях.
B. Комплекс QrS.
C. Комплекс QS.
D. Елевація сегмента ST у двох сусідніх грудних відведеннях.
E. Інверсія зубця Т.
100 Хворий Д. 49 років був госпіталізований у стаціонар через 32 години після початку болю у лівій половині грудної клітки на ЕКГ— комплекси QS та елевація сегмента ST на 4 мм у V3-V4 з інверсією зубця Т, позитивні серцеві маркери пошкодження. Застосування тромболітичної терапії:
A. Без сумніву, доцільне.
B. Є деякі сумніви, однак є і достатня впевненість у доцільності
C. Є серйозні сумніви.
D. Протипоказана.
E. Необхідна додаткова інформація за ЕхоКГ.
2.2 Фармакотерапія артеріальної гіпертензії
1 Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:
А. Фуросемідом. В. Гіпотіазидом.
Б. Оксодоліном. Г. Арифоном.
2 Несприятливі зміни показників ліпідного складу крові викликають:
А. Арифон. Г. Козаар.
Б. Гіпотіазид. Д. Ізоптин.
В. Капотен.
3 Резистентність до інсуліну у хворих АГ зменшується при терапії:
А. Діуретиками.
Б. Бета-блокаторами.
В. Інгібіторами АПФ.
Г. Антагоністами кальцію.
Д. Інгібіторами АПФ і антагоністами кальцію.
4 Сприятливий вплив на прогноз у хворих АГ на цей час доказано для:
А. Діуретиків і бета-блокаторів.
Б. Антагоністів кальцію і інгібіторів АПФ.
В. Діуретиків і антагоністів кальцію.
Г. Інгібіторів АПФ і бета-блокаторів.
5 При комбінованій терапії інгібіторами АПФ і діуретиками найбільш вірогідно:
А. Спочатку призначити діуретик, а потім інгібітор АПФ.
Б. Спочатку призначити інгібітор АПФ, а потім діуретик.
В. Призначити обидва препарати одночасно.
Г. Послідовність призначення не має значення.
6 Не можна поєднувати:
А. Бета-блокатори з діуретиками. В. Інгібітори АПФ з діуретиками.
Б. Бета-блокатори з ніфедипіном. Г. Бета-блокатори з клонідином.
7 Найбільш тривалий і стабільний гіпотензивний ефект має:
А. Ломір. В. Норваск.
Б. Плендил. Г. Кордипін.
8 Так званий феномен “рикошету” може бути пов’язаний з прийманням:
А. Нахололу. В. Клофеліну.
Б. Цинту. Г. Моноприлу.
9 При вагітності протипоказані:
А. Бета-блокатори. В. Антагоністи кальцію.
Б. Інгібітори АПФ. Г. Допегіт.
10 Хворим АГ з супутнім цукровим діабетом протипоказані:
А. Оксодолін. В. Арифон.
Б. Верапаміл. Г. Каптоприл.
11 Гіпотензивний ефект тіазидових діуретиків може зменшуватись при прийманні:
А. Індометацину. Г. Всі відповіді правильні.
Б. Аспірину. Д. Правильної відповіді немає.
В. Преднізолону.
12 “Рикошетний” ефект клофеліну може посилюватися при терапії:
А. Антагоністами кальцію. В. Празозином.
Б. Інгібіторами АПФ. Г. Бета-блокаторами.
13 Найбільш тривалий гіпотензивний ефект має:
А. Ісрадипін. В. Верапаміл.
Б. Амлодипін. Г. Ділтіазем.
14 Найбільш тривалий гіпотензивний ефект має:
А. Надолол. В. Окспренолол.
Б. Атенолол. Г. Піндолол.
15 Засобами вибору у хворих АГ, що перенесли великовогнищевий інфаркт міокарду, є:
А. Інгібітори АПФ. Г. Всі відповіді правильні.
Б. Бета-блокатори. Д. Правильної відповіді немає.
В. Верапаміл.
16 Рівень холестерину і тригліцеридів у хворих АГ знижується при терапії:
А. Діуретиками. Г. Антагоністами кальцію.
Б. Бета-блокаторами. Д. Празозином.
В. Інгібіторами АПФ.
17 Найбільш токсичним з перелічених препаратів є:
А. Гіпотіазид. В. Допегіт.
Б. Фуросемід. Г. Обзидан.
18 У хворих АГ часто побічні ефекти виникають при терапії:
А. Ніфедипіном. В. Верапамілом.
Б. Амлодипіном. Г. Ділтіаземом.
19 Набряки нижніх кінцівок найбільш часто виникають при терапії: