Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Який з нижченаведених засобів не слід застосовувати при кардіогенному шоці з синдромом малого серцевого викиду?



A. Допамін. D. Глюкагон.

B. Добутамін. E. Пропранолол.

C. Преднізолон.

 

92 При стандартній терапії хворих на нестабільну стенокар­дію інфаркт міокарда розвивається у:

A. 3-8 % хворих. D. 30-35 % хворих.

B. 10-15% хворих. Е. 40-45 % хворих.

С. 20-25 % хворих.

93 Спонтанний тромболіз, за даними коронарографії, спостерігає­ться у хворих на інфаркт міокарда, які госпіталізовані у стаціонар:

А. 0-19%. D. 42-52 %.

B. 20-30 %. Е. 53-63 %.

C. 31-41 %.

 

94 У хворого Д. 63 років, який страждає нападами загруднинного болю при проведенні велоергометрії встановлено, що порогове навантаження складає 120 кгм/хв. Зазначте функціональний клас стенокардії напруження.

A. IV. D. І.

B. ІІІ. E. Проба не інформативна.

C. II.

 

95 Безбольову ішемію міокарда можна діагностувати за допомогою:

A. Холтерівського моніторування. D. Комп'ютерної спірографії.

B. Хлоретилової проби. E. Комп'ютерної томографії.

C. Холодової проби.

 

96 Критеріями наявності ішемічної хвороби серця при проведенні черезстравохідної електрокардіостимуляції є виявлення одразу після стимуляції:

A. АВ-блокади II ступеня.

B. Депресії сегмента ST.

C. Міграції водія ритму.

D. Синдрому слабості синусового вузла.

E. Появи значення RV5>RV4.

 

97 Ефективність інгібіторів ангіотензинконвертованого ферменту у лікуванні гострого інфаркту міокарда:

A. Доведена. D. Сумнівна.

B. Не доведена. Е. Негативна.

С. Частково доведена.

98 Доведеною є ефективність застосування у хворих на гост­рий інфаркт міокарда:

A. Аспірину.

B. Нітратів.

C. Гепарину.

D. Первинної черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики.

E. Ургентного аортокоронарного шунтування за життєвими показаннями.

 

99 При "терапевтичному вікні" 2-6 годин, відсутності протипо­казань, віці хворого до 75 років показанням до тромболітичної терапії при гострому інфаркті міокарда є:

A. Депресія сегмента ST у двох сусідніх грудних відведеннях.

B. Комплекс QrS.

C. Комплекс QS.

D. Елевація сегмента ST у двох сусідніх грудних відведеннях.

E. Інверсія зубця Т.

 

100 Хворий Д. 49 років був госпіталізований у стаціонар через 32 години після початку болю у лівій половині грудної клітки на ЕКГ— комплекси QS та елевація сегмента ST на 4 мм у V3-V4 з інверсією зубця Т, позитивні серцеві маркери пошкодження. Застосування тромболітичної терапії:

A. Без сумніву, доцільне.

B. Є деякі сумніви, однак є і достатня впевненість у доцільності

C. Є серйозні сумніви.

D. Протипоказана.

E. Необхідна додаткова інформація за ЕхоКГ.

 

2.2 Фармакотерапія артеріальної гіпертензії

1 Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:

А. Фуросемідом. В. Гіпотіазидом.

Б. Оксодоліном. Г. Арифоном.

 

2 Несприятливі зміни показників ліпідного складу крові викликають:

А. Арифон. Г. Козаар.

Б. Гіпотіазид. Д. Ізоптин.

В. Капотен.

 

3 Резистентність до інсуліну у хворих АГ зменшується при терапії:

А. Діуретиками.

Б. Бета-блокаторами.

В. Інгібіторами АПФ.

Г. Антагоністами кальцію.

Д. Інгібіторами АПФ і антагоністами кальцію.

 

4 Сприятливий вплив на прогноз у хворих АГ на цей час доказано для:

А. Діуретиків і бета-блокаторів.

Б. Антагоністів кальцію і інгібіторів АПФ.

В. Діуретиків і антагоністів кальцію.

Г. Інгібіторів АПФ і бета-блокаторів.

 

5 При комбінованій терапії інгібіторами АПФ і діуретиками найбільш вірогідно:

А. Спочатку призначити діуретик, а потім інгібітор АПФ.

Б. Спочатку призначити інгібітор АПФ, а потім діуретик.

В. Призначити обидва препарати одночасно.

Г. Послідовність призначення не має значення.

 

6 Не можна поєднувати:

А. Бета-блокатори з діуретиками. В. Інгібітори АПФ з діуретиками.

Б. Бета-блокатори з ніфедипіном. Г. Бета-блокатори з клонідином.

7 Найбільш тривалий і стабільний гіпотензивний ефект має:

А. Ломір. В. Норваск.

Б. Плендил. Г. Кордипін.

8 Так званий феномен “рикошету” може бути пов’язаний з прийманням:

А. Нахололу. В. Клофеліну.

Б. Цинту. Г. Моноприлу.

 

9 При вагітності протипоказані:

А. Бета-блокатори. В. Антагоністи кальцію.

Б. Інгібітори АПФ. Г. Допегіт.

 

10 Хворим АГ з супутнім цукровим діабетом протипоказані:

А. Оксодолін. В. Арифон.

Б. Верапаміл. Г. Каптоприл.

 

11 Гіпотензивний ефект тіазидових діуретиків може зменшуватись при прийманні:

А. Індометацину. Г. Всі відповіді правильні.

Б. Аспірину. Д. Правильної відповіді немає.

В. Преднізолону.

 

12 “Рикошетний” ефект клофеліну може посилюватися при терапії:

А. Антагоністами кальцію. В. Празозином.

Б. Інгібіторами АПФ. Г. Бета-блокаторами.

 

13 Найбільш тривалий гіпотензивний ефект має:

А. Ісрадипін. В. Верапаміл.

Б. Амлодипін. Г. Ділтіазем.

 

14 Найбільш тривалий гіпотензивний ефект має:

А. Надолол. В. Окспренолол.

Б. Атенолол. Г. Піндолол.

 

15 Засобами вибору у хворих АГ, що перенесли великовогнищевий інфаркт міокарду, є:

А. Інгібітори АПФ. Г. Всі відповіді правильні.

Б. Бета-блокатори. Д. Правильної відповіді немає.

В. Верапаміл.

 

16 Рівень холестерину і тригліцеридів у хворих АГ знижується при терапії:

А. Діуретиками. Г. Антагоністами кальцію.

Б. Бета-блокаторами. Д. Празозином.

В. Інгібіторами АПФ.

17 Найбільш токсичним з перелічених препаратів є:

А. Гіпотіазид. В. Допегіт.

Б. Фуросемід. Г. Обзидан.

 

18 У хворих АГ часто побічні ефекти виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Верапамілом.

Б. Амлодипіном. Г. Ділтіаземом.

 

19 Набряки нижніх кінцівок найбільш часто виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Ділтіаземом.

Б. Верапамілом. Г. Каптоприлом.

20 Селективними агоністами імідазолінових рецепторів є:

А. Козаар. В. Цинт.

Б. Метопролол. Г. Резерпін.

 

21 Побічні ефекти найменш часто трапляються при терапії:

А. Бета-блокаторами. В. Інгібіторами АПФ.

Б. Антагоністами кальцію. Г. Лозартаном.

 

22 Болі пекучого характеру “в ділянці серця” можуть пов’язува-тися з терапією:

А. Надололом. В. Резерпіном.

Б. Моноприлом. Г. Клофеліном.

 

23 Сухість в роті є одним з частих побічних ефектів:

А. Обзидану. В. Каптоприлу.

Б. Ізоптину. Г. Клофеліну.

 

24 Препарат “цинт” має міжнародну назву:

А. Гуанфацин. В. Моксонідин.

Б. Міноксидил. Г. Клонідин.

 

25 Препарат “трітаце” має міжнародну назву:

А. Периндоприл. В. Каптоприл.

Б. Раміприл. Г. Лізиноприл.

26 Препарат “престаріум” має міжнародну назву:

А. Периндоприл. В. Еналаприл.

Б. Квінаприл. Г. Лізиноприл.

27 Препарат “моноприл” має міжнародну назву:

А. Периндоприл. В. Раміприл.

Б. Фозиноприл . Г. Лізиноприл.

 

28 Препарат “арифон” має міжнародну назву:

А. Клопамід. В. Індапамід.

Б. Хлортамідон. Г. Ксипамід.

 

29 Препарат “козаар” має міжнародну назву:

А. Лозартан. В. Лізиноприл.

Б. Фелодипін. Г. Хлортамідон.

30 Препарат “коргард” має міжнародну назву:

А. Атенолол. В. Талінолол.

Б. Надолол. Г. Бісопролол.

 

31 Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні преста-ріуму, становлять:

А. 1-2 мг на день. В. 10-20 мг на день.

Б. 4-8 мг на день. Г. 20-40 мг на день.

 

32 Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні тритаце, становлять:

А. 2,5-5 мг на день. В. 30-40 мг на день.

Б. 10-20 мг на день. Г. 50-80 мг на день.

 

33 Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні моно-прилу, становлять:

А. 1-2 мг на день. В. 30-40 мг на день.

Б. 10-20 мг на день. Г. 50-100 мг на день.

 

34 При терапії козааром сухий кашель трапляється:

А. Більш часто, ніж при терапії інгібіторами АПФ.

Б. Стільки ж часто, що і при терапії інгібіторами АПФ.

В. Більш рідко, ніж при терапії інгібіторами АПФ.

Г. Практично не трапляється.

 

35 При купіруванні гіпертензивного кризу засобом вибору є:

А. Гіпотіазид. В. Лізиноприл.

Б. Каптоприл. Г. Пропранолол.

36 При лікуванні АГ у дітей найбільш доцільними є:

А. Бета-блокатори і діуретики.

Б. Інгібітори АПФ.

В. Антагоністи кальцію.

Г. Антагоністи кальцію і інгібітори АПФ.

 

37 Слабкий натрійуретичний ефект має:

А. Пропранолол. В. Клонідин.

Б. Метилдоп. Г. Моксонідин.

38 При прийманні інгібіторів АПФ рівень калію плазми крові:

А. Незначно знижується. В. Не змінюється.

Б. Незначно підвищується. Г. Не змінюється або знижується.

 

39 Найбільш ризикованою комбінацією препаратів є:

А. Каптоприл + гіпотіазид. В. Каптоприл + верашпірон.

Б. Каптоприл + верапаміл. Г. Каптоприл + обзидан.

 

40 Загальним для всіх інгібіторів АПФ побічним ефектом є:

А. Порушення смакових відчуттів. В. Сухий кашель.

Б. Лейкопенія. Г. Протеїнурія.

 

41 Для інгібіторів АПФ, що містять сульфгідрильні групи специ-фічним побічним ефектом є:

А. Сухий кашель. В. Гіперкаліємія.

Б. Порушення смакових відчуттів. Г. Ортостатична гіпотонія.

 

42 Інгібітори АПФ найбільш аргументовано поєднувати з:

А. Бета-блокаторами.

Б. Антагоністами кальцію.

В. Діуретиками.

Г. Діуретиками та антагоністами кальцію.

 

43 Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:

А. Трирезидом. В. Кристепіном.

Б. Адельфаном. Г. Капозидом.

44 Ризик ортостатичної гіпотонії найбільш великий при прийманні:

А. Гуанетидину. В. Обкидану.

Б. Гідралазину. Г. Каптоприлу.

45 При нирковій недостатності ефективні:

А. Гіпотіазид. В. Гігротон.

Б. Аквафор. Г. Бринальдикс.

 

46 Препаратом вибору при купіруванні гіпертонічного кризу у хворого з феохромоцитомою є:

А. Обзидан. В. Каптоприл.

Б. Клофелін. Г. Фентоламін.

 

47 Засобом вибору у хворих з первинним альдостеронізмом, зу-мовленим двосторонньою гіперплазією кори надниркових залоз є:

А. Верошпірон. В. Ізоптин.

Б. Каптоприл. Г. Клофелін.

 

48 Найбільш високу селективність відносно судинної стінки має:

А. Верапаміл. В. Ніфедипін.

Б. Амлодипін. Г. Дилтіазем.

 

49 Хворим з подагрою небажано призначати:

А. Бета-блокатори. В. Діуретики.

Б. Антагоністи кальцію. Г. Інгібітори АПФ.

 

50 Хворим з цукровим діабетом небажано призначати:

А. Антагоністи кальцію. В. Клонідипін.

Б. Інгібітори АПФ. Г. Бета-блокатори.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.