41 При лікуванні бронходілататорами та інгаляційними глюкокортикоїдами, використовують контрольні параметри пікової швидкості видиху. Підставою для проведення активізації терапії або госпіталізації хворого є:
А. Значення ПШВ < 90% від належного або відхилення добових коли-вань > 10%.
Б. Значення ПШВ < 80% і добових коливань > 20%.
В. Значення ПШВ < 70% і добових коливань > 25%.
Г. Значення ПШВ < 60% і добових коливань > 30%.
Д. Значення ПШВ < 50% і добових коливань > 40%.
42 Значним ступенем вираженості зворотності бронхіальної обструкції є показник:
А. > 25%. Г. > 40%.
Б. > 30%. Д. ³ 50%.
В. > 35%.
43 Помірним ступенем вираженості бронхообструкції є її показник:
А. 20-30%. Г. 5-10%.
Б. 15-24%. Д. < 5%.
В. 10-15%.
44 Незначним ступенем вираженості бронхообструкції є її показник:
А. 15-24%. Г. < 10%.
Б. 10-14%. Д. < 5%.
В. 20-15%.
45 Негативною реакцією є зворотність бронхообструкції на :
А. < 10%. Г. < 6%.
Б. < 15%. Д. < 5%.
В. < 8%.
46 Для якого ступеня тяжкості дихальної недостатності характерне напруження механізмів газообміну, особливо вентиляції, нормальний газовий склад артеріальної крові у спокої:
А. Латентного. В. Некомпенсованого.
Б. Компенсованого. Г. Всіх перелічених.
47 Для першого (початкового) ступеня декомпенсованої дихальної недостатності характерним є:
А. Обмежена здатність виконувати щоденні навантаження.
Б. Нездатність виконувати навантаження, що перевищують повсякденні.
В. Прояви дихальної недостатності у спокої.
Г. Необхідна характеристика не зазаначена.
48 З позицій патогенетичних позалегеневих механізмів частіше інших трапляється форма дихальної недостатності:
А. Парієтальна або торакодіафрагмальна (плеврити, кіфосколіоз).
Б. Центральна (ураження мозку, отруєння).
В. Нервово-м’язова (полірадикулоневрит, полімієліт).
Г. Гемічна (анемія).
Д. Циркуляторна (серцева астма, ТЕЛА, гіповолемія).
49 З позицій патогенетичних легеневих механізмів частіше інших трапляється форма дихальної недостатності:
А. Обструктивна (хронічна обструктивна хвороба легень).
Б. Рестриктивна (фіброз, плеврит, ателектаз, пневмонія).
В. Дифузійна (альвеолі ти, ідіопатичний фіброз).
Г. Змішана.
50 Найбільш частим патогенетичним механізмом проявів задишки є:
А. Легеневий. В. Гематогенний.
Б. Серцевий. Г. Нервовий або центральний.
1.5 Діагностика і фармакотерапія плевральних випотів
1 У нормі між листками парієтальної і вісцеральної плеври знаходиться рідина в кількості:
А. 1-2 мм. Г. 7-10 мм.
Б. 2-5 мм. Д. 10-20 мм.
В. 5-7 мм.
2 У нормі більше лімфатичних судин, ніж кровоносних, у:
А. Парієтальній плеврі. В. В обох однаково.
Б. Вісцеральній. Г. Індивідуально.
3 Вважається, що в парієтальній плеврі утворюється за 1 годину і всмоктується відповідно:
А. 20 мл і 60 мл. Г. 100 мл і 300 мл.
Б. 50 мл і 100 мл. Д. 150 мл і 400 мл.
В. 75 мл і 150 мл.
4 У здорових осіб дренаж рідини через лімфатичні судини стано-вить за 1 годину, і відповідно за добу:
А. 10 мл/год. і 250 мл/добу. Г. 40 мл/год. і 1000 мл/добу.
Б. 20 мл/год. і 500 мл/добу. Д. 50 мл/год. і 1200 мл/добу.
В. 30 мл/год. і 720 мл/добу.
5 Основними механізмами накопичення рідини в плевральній порожнині є такі, крім одного неправильного:
А. Підвищення проникливості судин парієтальної плеври, що призво-дить до підвищення капілярного гідростатичного тиску у вісцеральній і парієтальній плеврі.
Б. Підвищення проникливості листків плеври для білка, і внаслідок цього збільшення кількості білка в плевральній порожнині.
В. Зниження онкотичного тиску плазми крові і внутрішньоплевраль-ного тиску (зокрема при ателектазах при бронхогенному раку легені, саркоїдозі).
Г. Підвищення онкотичного тиску плазми крові і внутрішньоплевраль-ного тиску.
Д. Порушення відтоку плевральної рідини по лімфатичних судинах.
6 Транссудат – це незапальна рідина, яка утворюється при нижче перелічених станах, крім одного неправильного:
А. Підвищенні капілярного гідростатичного тиску в вісцеральній плеврі при лівошлуночковій недостатності і збільшення секреції рідини через вісцеральну плевру.
Б. Підвищенні капілярного тиску в парієтальній плеврі при право-шлуночковій недостатності.
В. При значному зниженні онкотичного тиску плазми крові (нефро-тичний синдром, кахексія, цироз печінки).