Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Функціонування товарних ринків



Важливою умовою функціонування товарного ринку є економічна свобода його суб'єктів. Вони повинні мати право вільно вибирати галузь виробництва, тип продукції, розпоряджатися нею, встановлювати зв'язки, вести власну фінансову політику згідно з чинним законодавством тощо. Ступінь економічної свободи, як відомо, визначається формою власності. Життєздатний розвинутий ринок вимагає наявності як приватної, так і державної власності на засоби і результати виробництва. Однак потрібна ще достатня кількість економічно незалежних суб'єктів ринку, коли є можливість вибору партнера, створення конкурентного середовища. Конкуренція забезпечує (разом з іншими чинниками) ефективне функціонування товарного ринку. Конкуренція виконує ряд функцій: регулювання, розподілу, мотивації.
Ф-ція регулювання полягає в тому, що в умовах конкуренції механізм ринку гарантує переливання чинників в-ва в галузі, на продукцію яких існує найбільший попит.
Функція розподілу означає, що досягнута в умовах конкуренції ринкова рівновага визначає прибутки підприємств, які в подальшому перерозподіляються між домашніми господарствами та іншими підприємствами й установами.
Функція мотивації полягає в тому, що конкуренція створює для підприємств стимули щодо економії витрат, впровадження прогресивних технологій.
В економічній теорії існує поняття досконалої конкуренції. Вважається, що конкуренція є досконалою, якщо жоден з продавців або покупців не в змозі суттєво вплинути на ціну товару.
Очевидно, що досконала конкуренція в сучасній практиці зустрічається рідко. Протилежністю ринку з досконалою конкуренцією є монополізований ринокОсновними проявами монополізму на товарному ринку є вимивання «дешевого» асортименту, нав'язування споживачам виробниками вигідних для себе умов поставок: обсягів, термінів, створення штучного дефіциту вироблюваної монополістами продукції. Проявом монополізації є також цінова дискримінація, коли підприємство-монополіст продає однакові товари або послуги різним покупцям за різними цінами залежно від їх платоспроможності.

Однак як досконала конкуренція, так і чиста монополія є крайніми варіантами ринкових структур. Для сучасного ринку характерним є синтез конкуренції та монополії у вигляді олігополії. Олігополія являє собою таку ринкову структуру, коли в окремій галузі економіки домінують декілька великих корпорацій, які конкурують між собою. При цьому існують високі вхідні бар'єри в галузь для інших виробників. Таким чином, складається ситуація, коли зовнішня конкуренція майже відсутня, але зберігається в межах самої олігополістичної структури.
Для визначення ступеня конкуренції на товарному ринку використовується ряд індексів:
індекс Харфіццала—Хіршмана (ННІ);
коефіцієнт ринкової концентрації (CR); —ступінь (рівень) монополізації ринку (MR);
індекс монополізації ринку (IMR).
Найпоширенішим є індекс Харфіндала—Хіршмана, який розраховується за такою формулою:

 

де і — порядковий номер суб'єкта господарювання; п — кількість суб'єктів господарювання, які випускають конкуруючу продукцію; Ч, — частка і-го підприємства у випуску цієї продукції (в частках одиниці).
Ккоефіцієнта ринкової концентрації (CR ~ 100%). Ступінь (рівень) монополізації ринку визначається сукупною часткою монопольних підприємств за формулою

 


де / — порядковий номер підприємства-монополіста на ринку даного товару; п — кількість підприємств-монополістів на ринку даного товару; Чм/ — частка (в частках одиниці) 1-го підприємства-монополіста в обсязі реалізації даного товару.
З метою аналізу тенденцій розвитку конкуренції протягом періоду більше року можна використовувати індекс монополізації (IMR)
27. Маркетингові дослідження як фундамент маркетингової діяльності п-ва.

Дослідницька (аналітична) функція маркетингу являє собою фундамент усієї маркетингової діяльності підприємства та охоплює всю підготовку, що передує прийняттю будь-якого рішення щодо кожного елементу комплексу маркетингу. Без ґрунтовного дослідження стану та перспектив розвитку зовнішнього середовища, без аналізу внутрішнього середовища підприємства практично неможливо провадити господарську та комерційну діяльність, змінювати на користь підприємства контрольовані чинники зовнішнього середовища. Маркетингові дослідження — це систематичний збір та аналіз, пов'язаних з наявною ситуацією даних щодо маркетингової діяльності підприємства чи організації. Мета маркетингових досліджень — виявити можливості підприємства для оволодіння конкурентними позиціями на конкретному ринку, знизити рівень невизначеності та комерційного ризику, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності підприємства на ринку. Результатом маркетингових досліджень є обґрунтоване планування маркетингової діяльності підприємства або організації, ідентифікація маркетингових можливостей та загроз, а також формування гнучкої системи реагування на зміни чинників зовнішнього середовища. Потреба у маркетингових дослідженнях зумовлена також тим, що керівництво будь-якої організації чи підприємства, ухвалюючи маркетингові рішення, повинно обрати найефективніші з них з погляду прибутковості та рівня ризику. Одержуючи достовірну інформацію, можна уникнути помилок, здатних призвести до збитків, до того, як витрати стануть відчутними, вчасно відреагувати на дії конкурентів, припинити виробництво неперспективного або занадто дорогого товару тощо. Характер маркетингових рішень зумовлений великою низкою чинників, а визначення ступеня та інтенсивності їхнього впливу пов'язане як з кількістю цих чинників, так і з труднощами щодо передбачуваності дії більшості з них. Підпорядкування всіх аспектів діяльності підприємства завданням прибутковості бізнесу робить вивчення широкого спектру чинників ринку і проявів їхньої дії вихідним пунктом для ухвалення будь-якого господарського рішення. Основними напрямами маркетингових досліджень є: — чинники макросередовища (демографічні, економічні, науково-технічні, природні, політико-правові, культурні); — чинники мікросередовища (конкуренти, постачальники, посередники, споживачі); — комплекс маркетингу (товарна політика, цінова політика, політика розподілу та маркетингових комунікацій); — саме підприємство чи організація (ефективність організаційної структури, виробничі можливості, професійна кваліфікація працівників тощо).

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.