Розподіл (товарорух) — це д-сть з планування, втілення в життя та контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готових виробів від виробників до споживачів із метою задоволення запитів споживачів і отримання прибутку. У сфері розподілу перед підприємством стоять такі завдання: • вчасна доставка товару в потрібне місце;
• максимальне задоволення потреб посередників і кінцевих споживачів при високому рівні обслуговування;
• досягнення намічених показників обсягу продажу і величини прибутку.
Чинники,які впливають на розподіл, можна згрупувати так: • виробничі; • транспортні; • торговельні. До виробничих чинників належать: розміщення промислових підприємств, спеціалізація, сезонність виробництва. Транспортні чинники — це: • стан транспортних шляхів; • наявність і стан транспортних засобів; • наявність контейнерних майданчиків. До торговельних чинників входять: • купівельний попит; • підготовленість торговельних п-тв до використання прогресивних систем товароруху; • обсяг партій товарів, які може прийняти підприємство; • розміри мінімальних норм відвантаження; • розміри торговельних підприємств; • товари; • рівень організаційної та комерційної роботи і т. ін.; • рівень конкуренції. Для забезпечення ефективності процесу розподілу потрібно спрямувати зусилля на вирішення двох основних завдань: скорочення часу на перебування товарів у дорозі і скорочення витрат обігу. Канал розподілу — це сукупність юридичних чи фізичних осіб, які приймають на себе або беруть участь у передачі іншим права власності на товар або послугу на шляху від виробника до споживача. М-гові канали можна розглядати як системи доставки цінності споживачеві, в яких кожний учасник каналу збільшує цінність товару для споживача. У такому разі необхідно з'ясувати, які цінності хочуть отримувати споживачі від каналів розподілу в різних сегментах ринку, чи будуть споживачі купувати товар у зручних магазинах або чи готові вони їздити в центральні магазини, якому асортименту надають перевагу, чи потрібні споживачам додаткові. Чим більше додаткових послуг пропонують, тим вищий рівень обслуговування спож. обраним каналом. Завдання каналу має бути виражено необхідним рівнем обслуговування цільового ринку. Підприємство може виділити кілька сегментів ринку, яким потрібні різні рівні обслуговування каналом. Обслуговуючи будь-який сегмент ринку, підприємство має прагнути мінімізувати витрати на забезпечення каналом необхідного рівня обслуговування. Учасниками каналу розподілу є: • промислові підприємства; • оптові підприємства; • роздрібні підприємства; • транспортні підприємства. Узгодження їхньої д-сті — необхідна умова підвищення ефективності всього каналу розподілу. Шлях, яким товари рухаються від виробників до споживачів, являє собою канал розподілу. Він дозволяє подолати розходження в часі, місці і праві власності, що відділяє товари і послуги від покупців, для яких вони призначені. Функції розподілу здійснюють каналами. Учасники каналу розподілу виконують певні функції. • Інформаційна функція:збір, обробка та інтерпретація і-ції. • Проведення МД і використання результатів цих дослідж. для обґрунтування планів і здійснення товарообміну. • Стимулювання збуту. • Встановлення контактів, взаємин з партнерами: пошук передбачуваних покупців і налагодження контакту з ними. • Комунікаційна: просування товарів. • Оптовий і роздрібний продаж. • Приведення товару у відповідність з потребами спож. • Перетворення виробничого асортименту в торговий. • Провед. переговорів:досягнення угоди про ціну та інше. • Організаційна: транспортування і складування товарів. • Накопичення і зберігання товарних запасів. • Фінансова: пошук і використання коштів на покриття витрат для забезпечення функціонування каналу. • Прийняття ризику: прийняття в-сті за виконання ф-цій каналу розподілу. • Перерозподіл товарних ресурсів. • Надання послуг.