Фактори сегментування ринку

Процедура сегментування ринку починається з вибору факторів (ознак, змінних) сегментування.

Існує велика кількість можливих факторів сегментації ринку. За ступенем специфічності й відповідності певній ситуації фактори сегментації розподіляються на потенційні, релевантні, визначальні та специфічні. Потенційні ф-ри–усі можливі фактори розподілення ринку на сегменти; Релевантні –ф-ри, що належать до певного ринку, який підлягає сегментації; Визначальні–ф-ри, які впливають на купівлю певного різновиду товару; Специфічні ф-ри–ф-ри, які впливають на купівлю певної ТМ.

Розглянемо потенційні фактори сегментації ринку.

Географічний принцип передбачає поділ ринку відповідно до географічних відмінностей: країна, регіон, область. Регіон х-ся кліматом, чисельністю, густотою населення, співвідношенням міських та сільських жителів. Виділяють не лише для визнач. територіального аспекту ринку (весь регіон чи певна частина ), але й для прийняття більш кваліфікованого ріш. щодо попиту на певні товари.

Демографічний принцип сегментації ринку передбачає групування споживачів за віком, статтю, чисельністю сім’ї, етапами життєвого циклу, рівнем доходів, родом занять, освітою, релігійними переконаннями, расовою належністю, національністю. Сегментування за демографічними ознаками дає змогу оцінити розміри сегментів, вибрати для реклами ТМ ті чи інші ЗМІ, яким віддають перевагу різні за доходами, віком, рівнем освіти сегменти споживачів.

Психологічний принцип орієнтує на розподіл споживачів за належністю до сусп. класу, за способом життя, типами особистості. З цим пов’язані такі ф-ри психологічного порядку, як мотивація, сприйняття, переконання. Психологічні фактори стають у нагоді при виборі стилю, дизайну на етапі проектування виробу, у розробці маркетингового комплексу на різних етапах ЖЦТ.

Поведінковийпередбачає поділ ринкуна підставі поведінкових особливостей покупців, яких розрізняють залежно від знань, взаємин, реакції на товар і його використання. Сегментування на основі факторів поведінки споживачів має широке застосування: розробка різних моделей виробу з різними х-ми, складання рекламних звернень, що наголошують різні вигоди товару, навчання торгового персоналу; спеціальні програми підтримки інтенсивних споживачів, рівень інтенсивності купівель яких вище за інших; спеціальні умови оплати; різні за розмірами та якістю варіанти товарів; спеціальні послуги (залежно від інтенсивності споживання товару та ступеня лояльності споживачів до торгової марки).

Ринки розбивають на сегменти залежно від: статусу користувача: тих, хто ще не користується товаром; колишніх користувачів; потенційних користувачів; регулярних користувачів; інтенсивне споживання товару (слабкі, помірковані та активні споживачі); від ступеня прихильності до товарних марок.

Як правило, при сегментуванні використовують не один, а декілька факторів. Вибір будь-якого з ф-рів залежить від конкретного завдання с-ння, яке вирішується: вибір оптимальних каналів розподілу, розробка нового тов. чи вибір рекламного аргументу для провед. рекламної камп.

Дещо специфічною є сегментація ринку ор-цій-споживачів. Ф-ми сегментування ринку промислових товарів є: масштаби фірми; обсяги закупівлі; вимоги до товарів; репутація фірми; за формою власності, враховуючи специфіку роботи з державними та приватними фірмами;

вагомістю споживачів Маркетологи вважають, що правильне виділення ринкового сегмента – половина комерційного успіху, і постійно згадують модифікацію відомого принципу Паретто . У межах одного ринку не всі покупці рівні. Фактично 20 % покупців на будь-якому ринку забезпечують 80 % продажу.. Споживачі купують 80 % товарів визначеної марки через деякі обумовлені причини ю Інші 80 % споживачів купують 20 % товарів, даної марки, спонтанно. Виробники намагаються орієнтуватися при виробництві товарів і розробленні комплексу маркетингу на ці 20 % споживачів ("стрілянина по цілях"), а не на весь ринок у цілому ("стрілянина по площинах").

Поиск по сайту: