Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стаття 178. Домашній арешт



1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.

2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

4. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

5. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

6. Строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності він може бути продовжений до шести місяців за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 197 цього Кодексу. По закінченні цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід скасовується.

 

Стаття 179. Застава

1. Застава полягає у внесенні коштів у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок, визначений в порядку, затвердженому Національним Банком України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього зобов’язань під умовою звернення внесених коштів в доход держави в разі невиконання цих зобов’язань.

2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (за виключенням тих, які мають державну або комунальну форму власності, фінансуються з місцевого чи державного бюджету, або у статутному капіталі яких є частка, що належить державі, державному чи комунальному підприємству).

3. При вирішенні питання щодо внесення застави підозрюваному, обвинуваченому, роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а іншій особі, яка вносить заставу, - суть та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки з забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків, передбачені частиною сьомою цієї статті.

4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених в статті 174 цього Кодексу. Розмір застави повинен в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим взятих на себе зобов’язань та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави, за виключенням випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, визначається у наступних межах:

1) у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м'яке покарання, - від 10 до 20 мінімальних заробітних плат;

2) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, - від 20 до 50 мінімальних заробітних плат;

3) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, - від 50 до 80 мінімальних заробітних плат;

4) у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.

6. У провадженнях щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 149, частиною 5 статті 185, частиною 5 статті 186, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 189, частиною 4 статті 190, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 199, статтею 201, частиною 3 статті 204, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 210, частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 212-1, частиною 3 статті 258-5, частиною 3 статті 305, частиною 2 статті 306, частиною 3 статті 307 частинами 2,3 статті 368 Кримінального кодексу України розмір застави визначається у межах від 150 до 400 мінімальних заробітних плат.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд у цих кримінальних провадженнях встановить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього зобов’язань, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 400 мінімальних заробітних плат.

7. Особа, яка внесла заставу, може відмовитись від взятих на себе обов’язків до виникнення підстав для звернення застави в дохід держави. У цьому випадку вона забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання по заміну запобіжного заходу у відношенні нього на інший. Застава повертається особі лише після обрання підозрюваному, обвинуваченому, нового запобіжного заходу.

8. У випадку невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього зобов’язань або не виконання обов’язків особою, яка внесла заставу, застава звертається в доход держави.

9. Питання про звернення в дохід держави застави вирішується слідчим суддею, судом, за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю особи, яка внесла заставу, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття у судове засідання фізичної особи або представника юридичної особи, що внесла заставу, яка була належним чином повідомлена про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

10. Питання про повернення застави під час досудового розслідування вирішується слідчим суддею, під час судового провадження – судом.

11. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена іншими особами може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за їх згодою.

12. Застосування запобіжного заходу у вигляді застави здійснюється з урахуванням положень статті 192 цього Кодексу.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.