Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна



Як називається земельна ділянка з природною або спеціально висадженою рослинністю, з дорогами, алеями, водоймами, призначеними для прогулянок, відпочинку, ігор?

 

1. ліс;

2. парк;

3. квітник;

4. меморіал;

5. бульвар.

№ 18

Міські парки поділяються на:

1. напівфункціональні та закриті;

2. спеціалізовані та відкриті;

3. напівфункціональні та спеціалізовані;

4. спеціалізовані та ботанічні;

5. напівфункціональні та історичні.

 

№19

За розмірами площі парки поділяють на:

1. малі, середні, крупні, дуже крупні;

2. малі, середні, невеликі, дуже крупні;

3. малі, середні, крупні, дуже малі;

4. малі та великі;

5. крупні та середні.

 

 

№20

Які парки призначені для культурного відпочинку населення і проведення багатогранної культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед різних вікових груп людей?

1. спортивні парки;

2. парки атракціонів і розваг;

3. парки культури і відпочинку;

4. етнографічні парки;

5. меморіальні парки.

 

 

№ 21

 

Призначенням яких парків є відзначення видатних подій чи осіб, які відіграють роль у житті народу:

1. спортивні парки;

2. парки атракціонів і розваг;

3. парки культури і відпочинку;

4. етнографічні парки;

Меморіальні парки.

№22

Які парки призначені для активного відпочинку:

1. спортивні парки;

2. парки атракціонів і розваг;

3. парки культури і відпочинку;

4. етнографічні парки;

5. меморіальні парки.

№ 23

В яких парках недопустиме розміщення великих сучасних атракціонів:

1. спортивних та етнографічних;

2. меморіальних та історичних;

3. дитячих та історичних;

4. етнографічних та спортивних;

5. дитячих та спортивних.

 

№ 24

До моносаду належить:

1. розарій;

2. дендрарій;

3. альпінарій;

4. рокарій;

5. газон.

№ 25

Доступність всіх паркових елементів та зручність пересування відвідувачів забезпечує:

1. серпантинна доріжка;

2. дорожно-стежкова мережа;

3. тільки система доріжок;

4. система алей;

5. система пересування.

№ 26

Структурний елемент системи озеленення міста, призначений для короткочасного відпочинку населення називається:

1. міський сад;

2. історичний сад;

3. ботанічний сад;

4. етнографічний парк;

5. меморіальний парк.

№ 27

 

Які озеленені території розташовані в радіусі не більше 500 м від житлових будинків і призначені для відпочинку за місцем проживання:

1. заміські сади;

2. міжквартальні сади;

3. сквери;

4. монументальні сади;

5. бульвари.

 

№28

Озеленену смугу вздовж транспортної магістралі, яку використовують для пішохідного руху і короткочасного відпочинку називають:

1. сквером;

2. садом;

3. бульваром;

4. алеєю;

5. квітником.

№29

У великих містах ширина набережної має бути не менше:

1. 60 м;

2. 15 м;

3. 30 м;

4. 40 м;

5. 10 м.

№ 30

Які насадження створюють перед малоповерховими будинками:

1. захисні;

2. маскувальні;

3. палісади;

4. розмежувальні;

5. сквери.

№31

Якими ліанами краще декорувати стіни будинків південної орієнтації:

1. гліцинією, партеноцісусом, виноградовником;

2. гліцинією, партеноцісусом, пеларгонією;

3. гліцинією, партеноцісусом, іпомеєю;

4. партеноцісусом, виноградовником, амарантом;

5. партеноцісусом, виноградовником, лобелією.

 

 

№32

На прибудинкових смугах до 5 м завширшки найкраще висаджувати:

1. високорослі дерева та чагарники;

2. високорослі дерева та сланкі чагарники;

3. високорослі дерева, створювати газони та квітники;

4. низькорослі чагарники, створювати газони і квітники;

5. низькорослі чагарники та створювати газони.

 

 

№ 33

Які рослини не можна використовувати на шкільних ділянках:

1. колючі, отруйні, хвойні;

2. колючі, отруйні, плодові;

3. алергенні, колючі, отруйні;

4. алергенні, колючі;

5. отруйні, хвойні.

 

 

№34

Які види рослин повинні переважати в шкільних насадженнях:

1. екзоти;

2. аборигенні види;

3. хвойні;

4. плодові;

5. лікарські.

№ 35

Ступінь озелененості садів-ясел сягає:

1. 55-59 %;

2. 5-10 %;

3. 1-2 %;

4. 30-40 %;

5. 15-25 %.

№ 36

Які види рослин використовують для озеленення дитячих садків:

1. дельфініум, дурман, рудбекію, петунію;

2. піон, портулак, беладонну, космею;

3. дельфініум, рудбекію, петунію, шавлію;

4. дельфініум, дурман, беладонну, шавлію;

5. дельфініум, дурман, петунію, космею.

 

№ 37

Які види деревних рослин можна застосовувати в насадженнях на території дошкільної установи:

1. робінію псевдоакацію, дуб звичайний, клен гостролистий;

2. гледічію, дуб звичайний, клен гостролистий;

3. дуб звичайний, клен гостролистий, липу серцелисту;

4. тополю білу, гледічію, дуб звичайний;

5. платан, тополю білу, робінію псевдоакацію.

 

№ 38

Площа озеленення земельної ділянки вузу має бути не менше:

1. 40 %;

2. 10 %;

3. 5 %;

4. 25 %;

5. 90 %.

 

№ 39

При створенні системи озеленення на навчально-дослідних ділянках вузів рекомендується застосовувати:

1. регулярні прийоми;

2. пейзажні прийоми;

3. змішані прийоми;

4. нейтральні прийоми;

5. вільні прийоми.

 

№ 40

 

Площа зелених насаджень на території лікарень становить в середньому на одного хворого:

1. 25 м2;

2. 200 м2;

3. 50 м2;

4. 100 м2;

5. 75 м2;

№ 41

Для усунення нервового напруження в насадженнях реабілітаційних центрів використовують:

1. гіркокаштан, клен-явір, черемху;

2. гіркокаштан, сосну звичайну, липу;

3. бересклет, липу, клен-явір;

4. сосну чорну, клен, липу;

5. ліщину, крушину, бересклет.

 

 

№ 42

Для посилення циркуляції крові та поліпшення обміну речовин у хворих в насадженнях на території лікарень використовують:

1. сосну звичайну, липу, клен;

2. сосну звичайну, сосну чорну, сосну Веймутову;

3. сосну звичайну, ялівець козацький, липу;

4. ялівець козацький, липу, ялину колючу;

5. платан, клен, сосну звичайну.

 

 

№ 43

Для відновлення сил хворих на території медичних закладів створюють затишні алеї з:

1. дуба звичайного, липи, ліщини, бересклета;

2. сосни звичайної, ялівця козацького, липи;

3. ялівця козацького, липи, ялини колючої;

4. гіркокаштана, клен-явіра, черемхи;

5. клена, липи, береслета, черемхи.

 

№ 44

Чому масив дерев і чагарників з гостровершинних хвойних порід сприяють піднесенню настрою:

1. створюють спокійні силуети;

2. створюють неспокійні силуети;

3. створюють ннейтральні силуети;

4. створюють дисгармонію;

5. створюють контраст.

 

№45

При підборі рослин і їх розміщенні на території спортивних комплексів уникають посадки дерев та чагарників, які:

1. мають велику кількість летючого насіння та рано скидають листя;

2. продукують велику кількість летючого насіння та мають щільну крону;

3. мають щільну крону та строкате забарвлення листя;

4. мають неоднакове забарвлення крони та стовбурів;

5. рано плодоносять та скидають листя.

 

№ 46

Який відсоток території санітарно-захисної зони промислових підприємств мають займати зелені насадження:

1. 20-50 %;

2. 60-70 %;

3. 15-25 %;

4. 5-15 %;

5. 10-20 %.

№ 47

Найпоширеніший типовий елемент вуличного озеленення, особливо в старих містах:

1. рядові посадки на тротуарах в лунках;

2. рядові посадки дерев у смугах газонів чи квітників;

3. зелені смуги перед будинками;

4. квітники на тротуарах;

5. газони на розподільних смугах.

 

 

№ 48

При посадці каштану, дуба, тополі діаметр лунки становить:

1. 3,8 м;

2. 1,8 м;

3. 0,8 м;

4. 1 м;

5. 2,3 м.

№ 49

Яка відстань повинна бути від проїжджої частини до дерева в лунці:

1. не менше 1 м;

2. не більше 1 м;

3. не менше 2,5 м;

4. не більше 2 м;

5. не менше 3 м.

 

№ 50

Для збереження крон вузькокронних дерев від пошкодження транспортом рядові посадки розташовують на відстані від осі міжпуття:

1. не ближче 10-20 м;

2. не ближче 4,5-4,0 м;

3. не ближче 6,0-6,5 м;

4. не ближче 15 м;

5. не ближче 1м.

 

№ 51

 

Зелені смуги вздовж фасадів будинків створюють у вигляді:

1. щільного насадження з дерев та чагарників;

2. газонів, рабаток або квітників;

3. газонів, скверів;

4. альпінаріїв та алей;

5. квітників та рокаріїв.

 

 

№ 52

Які деревні рослини використовують для створення ґрунтозахисних насаджень:

1. робінія, карагана, глід, тополя;

2. верба, липа, клен, сосна;

3. ялина, платан, липа, тополя;

4. бузок, робінія, бересклет, каштан;

5. айлант, верба, дуб,сосна.

 

№ 53

У водоохоронних насадженнях віддається перевага таким видам рослин:

1. верба, липа, клен, сосна;

2. верба, робінія, карагана, скумпія;

3. ялина, платан, липа, тополя;

4. бузок, робінія, бересклет, каштан;

5. робінія, карагана, глід, тополя.

 

№ 54

Який з перелічених принципів не використовують при створенні дендрарію:

1. еколого-типологічний;

2. фітоценотичний;

3. біогеоценотичний;

4. систематичний;

5. декоративний.

 

№ 55

Організований простір, що має свої межі, характеризується певним набором компонентів та елементів і відрізняється від інших територій парку своїми функціями і своїм художнім виглядом називають:

1. садово-парковим ландшафтом;

2. міським ландшафтом;

3. акультурним ландшафтом;

4. фацією;

5. місцевістю.

 

№ 56

Однорідна за умовами розвитку природна система, основна категорія територіального поділу географічної оболонки, що складається з морфологічних частин, або елементів, і компонентів називається:

1. географічним ландшафтом;

2. садово-парковим ландшафтом;

3. міським ландшафтом;

4. акультурним ландшафтом;

5. фацією.

№ 57

Свідомо змінений господарською діяльністю природний ландшафт називається:

1. акультурним;

2. стихійним;

3. культурним;

4. агрокультурним;

5. функціональним.

 

№ 58

За соціально-економічними функціями культурні ландшафти поділяють на:

1. агрокультурні, лісогосподарські, гігроморфні, індустріальні;

2. агрокультурні, лісогосподарські, гігроморфні,редукційні;

3. лісогосподарські, гігроморфні, індустріальні, дегенеративні;

4. лісогосподарські, гігроморфні, індустріальні, компенсаційні;

5. агрокультурні, лісогосподарські, гігроморфні, акультурні.

 

№ 59

Обмежений простір, який сприймається з певної точки парку називається:

1. ландшафт;

2. пейзаж;

3. вид;

4. видовий кадр;

5. картина.

 

№ 60

Деревні масиви з високою зімкнутістю намету створюють у парках:

1. закритий простір;

2. відкритий простір;

3. напіввідкритий простір;

4. закритий та відкритий простори;

5. напіввідкритий та закритий простори.

 

№ 61

 

Паркові ділянки без насаджень створюють:

1. закритий простір;

2. відкритий простір;

3. напіввідкритий простір;

4. закритий та відкритий простори;

5. напіввідкритий та закритий простори.

№ 62

Паркові ділянки із зрідженими насадженнями створюють:

1. закритий простір;

2.відкритий простір;

3. напіввідкритий простір;

4. закритий та відкритий простори;

5. напіввідкритий та закритий простори.

№ 63

До елементів ландшафту належать:

1. місцевість, урочище, фація;

2. рельєф, клімат, ґрунтовий шар, рослинний і тваринний світ;

3. рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ;

4. місцевість, урочище, рельєф, клімат;

5. урочище, фація, клімат, рельєф.

 

№ 64

До компонентів ландшафтів належать:

1. місцевість, урочище, фація;

2. рельєф, клімат, ґрунтовий шар, рослинний і тваринний світ;

3. рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ;

4. місцевість, урочище, рельєф, клімат;

5. урочище, фація, клімат, рельєф.

№ 65

Як називається будь-яка частина місцевості неподібна до іншої:

1. місцевість;

2. фація;

3. урочище;

4. ландшафт;

5. пейзаж.

 

 

№ 66

Елементарний природно-територіальний комплекс, в межах якого зберігається однорідний екологічний режим та функціонує характерний для цих умов біоценоз:

1. місцевість;

2. фація;

3. урочище;

4. ландшафт;

5. пейзаж.

 

№ 67

Найактивнішим з точки зору участі в пейзажних композиціях компонент ландшафту є:

1. рослинність;

2. вода;

3. клімат;

4. рельєф;

5. ґрунт.

 

№ 68

Всі прийоми використання рослинного матеріалу можна звести до таких форм:

1. масиви, галявини, куртини, групи, алеї, боскети, живоплоти;

2. масиви, гаї, водойми, групи, алеї, боскети, живоплоти;

3. масиви, гаї, куртини, групи, алеї, боскети, живоплоти;

4. масиви, гаї, газони, групи, алеї, боскети, живоплоти;

5. масиви, гаї, альпінарії, групи, алеї, боскети, живоплоти.

 

№69

Для утворення широколистяних паркових масивів використовують едифікатори:

1. березу повислу, осику, багряник;

2. дуб звичайний, граб, липу дрібнолисту;

3. сосну звичайну, модрину європейську, дуб звичайний;

4. ялину, ялівець, липу;

5. модрину європейську, дуб звичайний, бересклет.

 

№ 70

Острівки лісів, які залишилися як рештки агрокультурних ландшафтів поблизу міст і сіл називаються:

1. гаї;

2. масиви;

3. ліси;

4. сади;

5. парки.

 

№ 71

Поєднання деревних рослин однієї або декількох порід, розташованих ізольовано на відкритому просторі у парку називається:

1. гаї;

2. масиви;

3. групи;

4. сади;

5. парки.

 

№ 72

Грубу крону має:

1. дуб;

2. верба;

3. в’яз;

4. береза;

5. дерен.

 

 

№ 73

Тонку крону має:

1. дуб;

2. верба;

3. в’яз;

4. сосна;

5. дерен.

 

№ 74

Середню крону має:

1. дуб;

2. верба;

3. в’яз;

4. сосна;

5. дерен.

№ 75

Який з прийомів не використовується при створені груп рослин:

1. регулярне розташування рослин;

2. хаотичне розташування рослин;

3. зближене розташування рослин;

4. створення чистих за складом груп із різновікових саджанців;

5. створення груп із дерев і чагарників.

 

№ 76

Фоном для садово-паркових композицій зазвичай є:

1. газон;

2. квітник;

3. галявина;

4. група;

5. масив.

 

 

№77

Як називають поодиноко стояче дерево в парку:

1. масив;

2. солітер;

3. гай;

4. галявина;

5. боскет.

 

№ 78

Класичним солітерним деревом вважають:

1. дуб, бук, березу, липу, кедр, ялину;

2. дуб, бук, березу, вербу, кедр, ялину;

3. дуб, бук, тополю, липу, кедр, ялину;

4. дуб, бук, клен, липу, кедр, ялину;

5. дуб, бук, березу, сосну, кедр, ялину.

 

№ 79

Чагарникові солітери створюють з:

1. бузку, калини,троянди;

2. бузку, чубушнику, шипшини;

3. бузку, смородини, шипшини;

4. бузку, калини, шипшини;

5. бузку, калини, бересклету;

 

№ 80

Дорога, пішохідна або проїжджа, обсаджена з обох боків деревами інколи в поєднанні з кущами називається:

1. алея;

2. гай;

3. набережна;

4. парк;

5. бульвар.

 

 

№ 81

Який тип алей спрямовує погляд відвідувача парку строго за віссю руху:

1. відкритий;

2. напівзакритий;

3. закритий;

4. прозорий;

5. метричний

 

№ 82

З хвойних дерев найкраще в алейних посадках виглядають:

1. модрина, кипарис, туя гігантська, ялиця;

2. липа, дуб звичайний, бук, береза;

3. дугласія, кипарис, ялиця, клен;

4. туя гігантська, кипарис, ялівець, тополя;

5. модрина, кипарис, дуб, липа.

 

№ 83

З листяних дерев найкраще в алейних посадках виглядають:

1. модрина, кипарис, туя гігантська, ялиця;

2. липа, дуб звичайний, бук, береза;

3. дугласія, кипарис, ялиця, клен;

4. туя гігантська, кипарис, ялівець, тополя;

5. модрина, кипарис, дуб, липа.

 

№ 84

 

Середня віддаль між деревами алеї в ряду:

1. 5 м;

2. 12 м;

3. 15 м;

4. 10 м;

5. 25 м.

№ 85

Середня віддаль між рядами дерев алеї:

1. 5 м;

2. 12 м;

3. 15 м;

4. 10 м;

5. 25 м.

№ 86

 

Як називаються вільно ростучі або формовані чагарники, висаджені в один або більше рядів, які виконують декоративну, загороджувальну або маскувальну функції:

1. живоплоти;

2. масиви;

3. гаї;

4. сквери;

5. парки.

№ 87

Живоплоти за системою догляду за ними класифікують на:

1. стрижені (формовані) та нестрижені;

2. високі та нестрижені;

3. стрижені та трирядні;

4. формовані та низькі;

5. однорядні та нестрижені.

№ 88

Для створення стрижених живоплотів використовують:

1. бирючину, глід, барбарис, сніжноягідник;

2. ялівець, клен, глід, барбарис;

3. смородину альпійську, ялівець, клен, глід;

4. бирючину, глід, барбарис, клен;

5. самшит, робінію, сосну, вербу.

 

№ 89

Високі живоплоти, створені з дуже густо посаджених дерев або чагарників, які регулярно підстригають називаються:

1. стриженими стінами;

2. декоративними стінами;

3. зеленими стінами;

4. зеленими живоплотами;

5. вертикальними масивами.

 

 

№ 90

Невеликі простори в регулярних садах і парках, обмежені зеленими стінами, деколи в поєднанні з живоплотами називають:

1. боскетами;

2. алеями;

3. зеленими стінами;

4. галявинами;

5. газонами.

 

 

№ 91

Яке насадження не є боскетом:

1. газон;

2. конс-конс;

3. куліси;

4. стрижена стіна;

5. зелена стіна.

 

№ 92

Найпоширенішими в бордюрах деревно-чагарникові рослинами є:

1. айва японська, аронія, робінія, бирючина;

2. айва японська, гледічія, барбарис, бирючина;

3. айва японська, аронія, барбарис, бирючина;

4. айва японська, горобина, барбарис, бирючина;

5. айва японська, аронія, верба, бирючина.

 

 

№ 93

Зовсім непридатні для живоплотів і бордюрів наступні рослини:

1. горобинники, спірея бузковоцвіта, вишня степова, терен;

2. айва японська, горобина, маслинка срібляста, бирючина;

3. айва японська, горобина, барбарис,бруслина Маака;

4. айва японська, карагана чагарникова, барбарис, бирючина;

5. айва японська, сумах пухнастий, барбарис, бирючина;

 

№ 94

Вертикальні стовпи з перекладинами на них для підтримки пагонів рослин називаються:

1. трельяжами;

2. перголами;

3. альтанками;

4. контейнерами;

5. огорожами.

 

№ 95

У вертикальному озелененні не використовують:

1. плющ звичайний;

2. виноград справжній;

3. сумах пухнастий;

4. клематис звичайний;

5. лимонник китайський.

 

№ 96

Тонкі решітки для в’юнких рослин, які мають декоративне і гігієнічне (сонцезахисне) значення називаються:

1. трельяжами;

2. перголами;

3. альтанками;

4. контейнерами;

5. огорожами.

 

№ 97

Глухі малодекоративні огорожі озеленюють великими масивами із:

1. деревних рослин;

2. в’юнких рослин;

3. чагарникових рослин;

4. сланких рослин;

5. високогірних рослин.

 

№ 98

 

Як називається сад або ділянка парку, де декоративні рослини поєднуються з каменем:

1. альпінарій;

2. рокарій;

3. дендрарій;

4. боскет;

5. розарій.

 

№ 99

 

В рокаріях не використовують:

1. ялівець козацький;

2. айву японську;

3. сосну звичайну;

4. самшит;

5. магоню подуболисту.

 

№ 100

Групу високогірних рослин, культивованих в умовах, близьких до природних називають:

1. альпінарієм;

2. рокарієм;

3. дендрарієм;

4. боскетом;

5. розарієм.

 

№ 101

Як називається ділянка землі із спеціально створенним трав’яним покровом:

1. партер;

2. газон;

3. галявина;

4. квітник;

5. рокарій.

№ 102

Мавританський газон влаштовують із суміші деяких видів:

1. однорічних газонних трав із квітковими рослинами;

2. однорічних і багаторічних квіткових рослин;

3. однорічних і багаторічних газонних трав та деяких квіткових рослин;

4. однорічних газонних трав та однорічних квітковими рослинами;

5. однорічних і багаторічних газонних трав.

 

№ 103

Квітник у вигляді смуги завширшки від 0,5 до 3 м, обрамлений бордюрними декоративними рослинами називається:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

 

№ 104

Квітник витягнутої, у більшості випадків прямолінійноїформи, в якому використовується широкий асортимент багаторічників та однорічників, називається:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

 

№105

Вузька смуга низькорослих рослин, якими обрамляють партери, квітники і дороги, називаєтья:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

№ 106

Як називається композиція, яка вирішується у вигляді різних форм, що повторюються у певному співідношенні:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

№ 107

Для створення водного саду не використовують:

1. примули;

2. іриси;

3. календулу;

4. астильбу;

5. осоку.

 

№ 108

Найважливіший, організуючий компонент художньої форми, який надає садово-парковому об’єкту єдності і цільності, підпорядковуючи його елементи частковому і цілому називається:

1. ландшафтом;

2. композицією;

3. галявиною;

4. простором;

5. гармонією.

№ 109

Композиції, в яких основні осі перетинаються під прямим кутом в геометричному центрі саду, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

 

№110

Композиції, в яких основні осі перетинаються під гострим кутом, панують діагоналі, круги й овали, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

 

№111

Композиції, в яких переважають центрорівнонаправлені сили, а зображення всебічно розкривається глядачу, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

№ 112

Композиції, в яких переважають центрострімкі сили, які стягують зображення до центру саду, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

 

 

№ 113

До просторових форм належать:

1. масиви, групи, солітери, архітектурні споруди;

2. скульптура, масиви, солітери, групи, архітектурні споруди;

3. скульптура, солітери, групи, архітектурні споруди;

4. скульптура, масиви, групи, архітектурні споруди;

5. скульптура, масиви, солітери, архітектурні споруди.

 

№ 114

 

Співвідношення просторових форм за величиною, геометричною побудовою, становищем у просторі, кольором, у вигляді певних композицій називається:

1. пропорцією;

2. контрастом;

3. перспективою;

4. ритмом;

5. стилем.

№ 115

До фронтальних композицій належать:

1. галявина, партерний газон, водне плесо;

2. солітер, альтанка на лужку, деревно-чагарникова група;

3. розріджене узлісся, в глибині якого проглядається галявина;

4. газон, квітник, пергола;

5. бордюр, альпійська гірка, водне плесо.

 

№ 116

До об’ємних композицій належать:

1. галявина, партерний газон, водне плесо;

2. солітер, альтанка на лужкку, деревно-чагарникова група;

3. розріджене узлісся, в глибині якого проглядається галявина;

4. газон, квітник, пергола;

5. бордюр, альпійська гірка, водне плесо.

 

№ 117

До глибинно-просторових композицій належать:

1. галявина, партерний газон, водне плесо;

2. солітер, альтанка на лужку, деревно-чагарникова група;

3. розріджене узлісся, в глибині якого проглядається галявина;

4. газон, квітник, пергола;

5. бордюр, альпійська гірка, водне плесо.

 

№ 118

Як називають характер поверхні предмета, його обробку:

1. текстурою;

2. фактурою;

3. об’ємом;

4. пропорцією;

5. співвідношенням.

№ 119

В садово-парковому мистецтві фактурою є:

1. газони, квітники, скелі, дерева та чагарники;

2. газони, квітники, скелі;

3. газони, скелі, дерева та чагарники;

4. квітники, скелі, дерева та чагарники;

5. газони, квітники, скелі, ліани та чагарники.

 

№ 120

Рослини з пухнастим, зазвичай сіруватим листям добре підкреслюють:

1. фактуру інших рослин;

2. текстуру інших рослин;

3. пропорціональність інших рослин;

4. висоту інших рослин;

5. ширину інших рослин.

№ 121

Для створення теплого бордеру необхідне наступне поєднання кольорів:

1. жовтий, оранжевий, червоний, зелений;

2. жовтий, пурпуровий, червоний, зелений;

3. жовтий, оранжевий, чорний, зелений;

4. жовтий, оранжевий, червоний;

5.жовтий, червоний, зелений.

 

№ 122

Яка крайня відстань, при якій добре розглядаються форми і структура листя і стовбурів дерев, кольори всіх відтінків:

1. 15 м;

2. 25 м;

3. 135 м;

4. 50 м;

5. 10 м.

 

№ 123

Оптимальна глибина площ полян становить:

1. 5-15 м;

2. 25-35 м;

3. 60-135 м;

4. 50-100 м;

5. 90-10 м.

№ 124

Максимальна дистанція, з якої людина не може розрізнити форми, структуру, колір, силует дерев, чагарників, споруд становить:

1. 165 м;

2. 295 м;

3. 135 м;

4. 50 м;

5. 10 м.

 

№ 125

Система зображень об’ємних тіл на площині чи на будь-якій іншій поверхні, що бере до уваги їх просторову структуру і віддаленість окремих частин від спостерігача, називається:

1. пропорцією;

2. контрастом;

3. перспективою;

4. ритмом;

5. стилем.

 

№ 126

Оптична уявна зміна кольору предметів, яка залежить від віддалі, прозорості повітря, освітленості та погодних умов називається:

1. лінійною перспективою;

2. повітряною перспективою;

3. загальною перспективою;

4. симетричною перспективою;

5. асиметричною перспективою.

 

№ 127

Якщо дерева вздовж алеї посадити лініями, які в далечині будуть сходитися, то алея буде здаватися:

1. довшою;

2. коротшою;

3. асиметричною;

4. симетричною;

5. ширшою.

№ 128

Для поєднання саду з навколишнім середовищем висаджують вздовж огорожі розріджений ряд дерев на:

1. передньому плані;

2. задньому плані;

3. середньому плані;

4. передньому та задньому плані;

5. середньому та задньому плані.

 

№ 129

Один з видів гармонійної композиції, що полягає у строго закономірному розташуванні однакових фігур стосовно осі або площини називається:

1. симетрією;

2. асиметрією;

3. контрастом;

4. нюансом;

5. ритмом.

№ 130

Для регулярних садів і парків характерний:

1. симетричний план;

2. асиметричний план;

3. контрастний план;

4. пейзажний план;

5. ритмічний план.

 

№ 131

Як називається різниця властивостей співставлених просторових форм:

1. контраст;

2. нюанс;

3. тотожність;

4. раптовість;

5. ритм.

№ 132

Дерева та кущі, які чергуються в алейній посадці, створюють:

1. контраст;

2. нюанс;

3. тотожність;

4. раптовість;

Ритм.

 

№ 133

Сучасні парки часто вимагають:

1. пейзажного планування;

2. регулярного планування;

3. англійського планування;

4. французького планування;

5. голландського планування.

 

№ 134

Вузький, обмежений певними рамками вид, що направляється облямовуючими площинами, називається:

1. контрастом;

2. вістою;

3. тотожністю;

4. раптовістю;

5. ритмом.

№ 135

До дерев першої величини належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. тис, граб, липа дрібнолиста;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець віргінський, ялівець козацький, спірея японська.

 

№ 136

До дерев другої величини належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. тис, граб, липа дрібнолиста;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець віргінський, ялівець козацький, спірея японська.

 

№ 137

До дерев третьої величини належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. тис, граб, липа дрібнолиста;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець віргінський, ялівець козацький, спірея японська.

 

№ 138

До високих чагарників належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. ялівець звичайний, бруслина, бузина;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець козацький, спірея японська.

 

№ 139

До середніх чагарників належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. ялівець звичайний, бруслина, бузина;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець козацький, спірея японська.

 

№ 140

До низьких чагарників належать:

 

1. ялина, дуб, тополя;

2. ялівець звичайний, бруслина, бузина;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець козацький, спірея японська.

 

№ 141

Розложисту форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

 

№ 142

Пірамідальну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

 

№ 143

Овальну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

 

№ 144

Яйцеподібну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

 

№ 145

Кулеподібну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

№ 146

Масивну щільну крону мають:

1. бук, граб, клен госролистий, явір;

2. айлант, береза, верба біла, сосна звичайна;

3. гледичія, аморфа, горобина звичайна, тамарикс;

4. ялівець козацький, робінія псевдоакація;

5. айлант, граб, клен гостролистий.

№ 147

Напіважурну крону мають:

1 . бук, граб, клен госролистий, явір;

2. айлант, береза, верба біла, сосна звичайна;

3. гледичія, аморфа, горобина звичайна, тамарикс;

4. ялівець козацький, робінія псевдоакація;

5. айлант, граб, клен гостролистий.

№ 148

Ажурну крону мають:

1. бук, граб, клен госролистий, явір;

2. айлант, береза, верба біла, сосна звичайна;

3. гледичія, аморфа, горобина звичайна, тамарикс;

4. ялівець козацький, робінія псевдоакація;

5. айлант, граб, клен гостролистий.

 

№ 149

Типове світло-зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

 

№ 150

Типове зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

 

№ 151

Типове темно-зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

№ 152

Типове сіро-зелене або сріблясто-біле забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

 

№ 153

Типове сизо-зелене або блакитно-зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий,ялина колюча;

тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

 

№ 154

Дуже великі квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

 

№ 155

Великі квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

 

№ 156

Невеликі квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

 

 

№ 157

Дрібні квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

 

№ 158

Дуже великі суцвіття мають:

1. вістерія китайська, гортензія, каштан кінський, софора японська;

2. горобина, бузок, черемха;

3. бирючина, дейція, спірея;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

 

№ 159

Великі суцвіття мають:

1. вістерія китайська, гортензія, каштан кінський, софора японська;

2. горобина, бузок, черемха;

3. бирючина, дейція, спірея;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

 

№ 160

Дрібні суцвіття мають:

1. вістерія китайська, гортензія, каштан кінський, софора японська;

2. горобина, бузок, черемха;

3. бирючина, дейція, спірея;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 161

До тривалоквітучих видів належать:

1. гортензія садова, камелія японська, спірея японська;

2. айва японська, троянда багатоквіткова, бузок звичайний;

3. бузина червона, черемха звичайна, яблуня ягідна;

4. гортензія садова, камелія японська, бузина червона;

5. айва японська, троянда багатоквіткова, яблуня ягідна.

 

№ 162

До видів з середньою тривалістю цвітіння належать:

1. гортензія садова, камелія японська, спірея японська;

2. айва японська, троянда багатоквіткова, бузок звичайний;

3. бузина червона, черемха звичайна, яблуня ягідна;

4. гортензія садова, камелія японська, бузина червона;

5. айва японська, троянда багатоквіткова, яблуня ягідна.

 

№ 163

До нетривалоквітучих видів належать:

1. гортензія садова, камелія японська, спірея японська;

2. айва японська, троянда багатоквіткова, бузок звичайний;

3. бузина червона, черемха звичайна, яблуня ягідна;

4. гортензія садова, камелія японська, бузина червона;

5. айва японська, троянда багатоквіткова, яблуня ягідна.

 

№ 164

Гладку фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

 

№ 165

Пластинчасту фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

№ 166

Дрібно-тріщинувату фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

 

№ 167

Глибко-тріщинувату фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

 

№ 168

Білу кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

№ 169

Світло-сіру кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

№ 170

Темно-сіру кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

 

№ 171

Коричневу кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

 

№ 172

Червону кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.