Тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна

Як називається земельна ділянка з природною або спеціально висадженою рослинністю, з дорогами, алеями, водоймами, призначеними для прогулянок, відпочинку, ігор?

1. ліс;

2. парк;

3. квітник;

4. меморіал;

5. бульвар.

№ 18

Міські парки поділяються на:

1. напівфункціональні та закриті;

2. спеціалізовані та відкриті;

3. напівфункціональні та спеціалізовані;

4. спеціалізовані та ботанічні;

5. напівфункціональні та історичні.

№19

За розмірами площі парки поділяють на:

1. малі, середні, крупні, дуже крупні;

2. малі, середні, невеликі, дуже крупні;

3. малі, середні, крупні, дуже малі;

4. малі та великі;

5. крупні та середні.

№20

Які парки призначені для культурного відпочинку населення і проведення багатогранної культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед різних вікових груп людей?

1. спортивні парки;

2. парки атракціонів і розваг;

3. парки культури і відпочинку;

4. етнографічні парки;

5. меморіальні парки.

№ 21

Призначенням яких парків є відзначення видатних подій чи осіб, які відіграють роль у житті народу:

1. спортивні парки;

2. парки атракціонів і розваг;

3. парки культури і відпочинку;

4. етнографічні парки;

Меморіальні парки.

№22

Які парки призначені для активного відпочинку:

1. спортивні парки;

2. парки атракціонів і розваг;

3. парки культури і відпочинку;

4. етнографічні парки;

5. меморіальні парки.

№ 23

В яких парках недопустиме розміщення великих сучасних атракціонів:

1. спортивних та етнографічних;

2. меморіальних та історичних;

3. дитячих та історичних;

4. етнографічних та спортивних;

5. дитячих та спортивних.

№ 24

До моносаду належить:

1. розарій;

2. дендрарій;

3. альпінарій;

4. рокарій;

5. газон.

№ 25

Доступність всіх паркових елементів та зручність пересування відвідувачів забезпечує:

1. серпантинна доріжка;

2. дорожно-стежкова мережа;

3. тільки система доріжок;

4. система алей;

5. система пересування.

№ 26

Структурний елемент системи озеленення міста, призначений для короткочасного відпочинку населення називається:

1. міський сад;

2. історичний сад;

3. ботанічний сад;

4. етнографічний парк;

5. меморіальний парк.

№ 27

Які озеленені території розташовані в радіусі не більше 500 м від житлових будинків і призначені для відпочинку за місцем проживання:

1. заміські сади;

2. міжквартальні сади;

3. сквери;

4. монументальні сади;

5. бульвари.

№28

Озеленену смугу вздовж транспортної магістралі, яку використовують для пішохідного руху і короткочасного відпочинку називають:

1. сквером;

2. садом;

3. бульваром;

4. алеєю;

5. квітником.

№29

У великих містах ширина набережної має бути не менше:

1. 60 м;

2. 15 м;

3. 30 м;

4. 40 м;

5. 10 м.

№ 30

Які насадження створюють перед малоповерховими будинками:

1. захисні;

2. маскувальні;

3. палісади;

4. розмежувальні;

5. сквери.

№31

Якими ліанами краще декорувати стіни будинків південної орієнтації:

1. гліцинією, партеноцісусом, виноградовником;

2. гліцинією, партеноцісусом, пеларгонією;

3. гліцинією, партеноцісусом, іпомеєю;

4. партеноцісусом, виноградовником, амарантом;

5. партеноцісусом, виноградовником, лобелією.

№32

На прибудинкових смугах до 5 м завширшки найкраще висаджувати:

1. високорослі дерева та чагарники;

2. високорослі дерева та сланкі чагарники;

3. високорослі дерева, створювати газони та квітники;

4. низькорослі чагарники, створювати газони і квітники;

5. низькорослі чагарники та створювати газони.

№ 33

Які рослини не можна використовувати на шкільних ділянках:

1. колючі, отруйні, хвойні;

2. колючі, отруйні, плодові;

3. алергенні, колючі, отруйні;

4. алергенні, колючі;

5. отруйні, хвойні.

№34

Які види рослин повинні переважати в шкільних насадженнях:

1. екзоти;

2. аборигенні види;

3. хвойні;

4. плодові;

5. лікарські.

№ 35

Ступінь озелененості садів-ясел сягає:

1. 55-59 %;

2. 5-10 %;

3. 1-2 %;

4. 30-40 %;

5. 15-25 %.

№ 36

Які види рослин використовують для озеленення дитячих садків:

1. дельфініум, дурман, рудбекію, петунію;

2. піон, портулак, беладонну, космею;

3. дельфініум, рудбекію, петунію, шавлію;

4. дельфініум, дурман, беладонну, шавлію;

5. дельфініум, дурман, петунію, космею.

№ 37

Які види деревних рослин можна застосовувати в насадженнях на території дошкільної установи:

1. робінію псевдоакацію, дуб звичайний, клен гостролистий;

2. гледічію, дуб звичайний, клен гостролистий;

3. дуб звичайний, клен гостролистий, липу серцелисту;

4. тополю білу, гледічію, дуб звичайний;

5. платан, тополю білу, робінію псевдоакацію.

№ 38

Площа озеленення земельної ділянки вузу має бути не менше:

1. 40 %;

2. 10 %;

3. 5 %;

4. 25 %;

5. 90 %.

№ 39

При створенні системи озеленення на навчально-дослідних ділянках вузів рекомендується застосовувати:

1. регулярні прийоми;

2. пейзажні прийоми;

3. змішані прийоми;

4. нейтральні прийоми;

5. вільні прийоми.

№ 40

Площа зелених насаджень на території лікарень становить в середньому на одного хворого:

1. 25 м²;

2. 200 м²;

3. 50 м²;

4. 100 м²;

5. 75 м²;

№ 41

Для усунення нервового напруження в насадженнях реабілітаційних центрів використовують:

1. гіркокаштан, клен-явір, черемху;

2. гіркокаштан, сосну звичайну, липу;

3. бересклет, липу, клен-явір;

4. сосну чорну, клен, липу;

5. ліщину, крушину, бересклет.

№ 42

Для посилення циркуляції крові та поліпшення обміну речовин у хворих в насадженнях на території лікарень використовують:

1. сосну звичайну, липу, клен;

2. сосну звичайну, сосну чорну, сосну Веймутову;

3. сосну звичайну, ялівець козацький, липу;

4. ялівець козацький, липу, ялину колючу;

5. платан, клен, сосну звичайну.

№ 43

Для відновлення сил хворих на території медичних закладів створюють затишні алеї з:

1. дуба звичайного, липи, ліщини, бересклета;

2. сосни звичайної, ялівця козацького, липи;

3. ялівця козацького, липи, ялини колючої;

4. гіркокаштана, клен-явіра, черемхи;

5. клена, липи, береслета, черемхи.

№ 44

Чому масив дерев і чагарників з гостровершинних хвойних порід сприяють піднесенню настрою:

1. створюють спокійні силуети;

2. створюють неспокійні силуети;

3. створюють ннейтральні силуети;

4. створюють дисгармонію;

5. створюють контраст.

№45

При підборі рослин і їх розміщенні на території спортивних комплексів уникають посадки дерев та чагарників, які:

1. мають велику кількість летючого насіння та рано скидають листя;

2. продукують велику кількість летючого насіння та мають щільну крону;

3. мають щільну крону та строкате забарвлення листя;

4. мають неоднакове забарвлення крони та стовбурів;

5. рано плодоносять та скидають листя.

№ 46

Який відсоток території санітарно-захисної зони промислових підприємств мають займати зелені насадження:

1. 20-50 %;

2. 60-70 %;

3. 15-25 %;

4. 5-15 %;

5. 10-20 %.

№ 47

Найпоширеніший типовий елемент вуличного озеленення, особливо в старих містах:

1. рядові посадки на тротуарах в лунках;

2. рядові посадки дерев у смугах газонів чи квітників;

3. зелені смуги перед будинками;

4. квітники на тротуарах;

5. газони на розподільних смугах.

№ 48

При посадці каштану, дуба, тополі діаметр лунки становить:

1. 3,8 м;

2. 1,8 м;

3. 0,8 м;

4. 1 м;

5. 2,3 м.

№ 49

Яка відстань повинна бути від проїжджої частини до дерева в лунці:

1. не менше 1 м;

2. не більше 1 м;

3. не менше 2,5 м;

4. не більше 2 м;

5. не менше 3 м.

№ 50

Для збереження крон вузькокронних дерев від пошкодження транспортом рядові посадки розташовують на відстані від осі міжпуття:

1. не ближче 10-20 м;

2. не ближче 4,5-4,0 м;

3. не ближче 6,0-6,5 м;

4. не ближче 15 м;

5. не ближче 1м.

№ 51

Зелені смуги вздовж фасадів будинків створюють у вигляді:

1. щільного насадження з дерев та чагарників;

2. газонів, рабаток або квітників;

3. газонів, скверів;

4. альпінаріїв та алей;

5. квітників та рокаріїв.

№ 52

Які деревні рослини використовують для створення ґрунтозахисних насаджень:

1. робінія, карагана, глід, тополя;

2. верба, липа, клен, сосна;

3. ялина, платан, липа, тополя;

4. бузок, робінія, бересклет, каштан;

5. айлант, верба, дуб,сосна.

№ 53

У водоохоронних насадженнях віддається перевага таким видам рослин:

1. верба, липа, клен, сосна;

2. верба, робінія, карагана, скумпія;

3. ялина, платан, липа, тополя;

4. бузок, робінія, бересклет, каштан;

5. робінія, карагана, глід, тополя.

№ 54

Який з перелічених принципів не використовують при створенні дендрарію:

1. еколого-типологічний;

2. фітоценотичний;

3. біогеоценотичний;

4. систематичний;

5. декоративний.

№ 55

Організований простір, що має свої межі, характеризується певним набором компонентів та елементів і відрізняється від інших територій парку своїми функціями і своїм художнім виглядом називають:

1. садово-парковим ландшафтом;

2. міським ландшафтом;

3. акультурним ландшафтом;

4. фацією;

5. місцевістю.

№ 56

Однорідна за умовами розвитку природна система, основна категорія територіального поділу географічної оболонки, що складається з морфологічних частин, або елементів, і компонентів називається:

1. географічним ландшафтом;

2. садово-парковим ландшафтом;

3. міським ландшафтом;

4. акультурним ландшафтом;

5. фацією.

№ 57

Свідомо змінений господарською діяльністю природний ландшафт називається:

1. акультурним;

2. стихійним;

3. культурним;

4. агрокультурним;

5. функціональним.

№ 58

За соціально-економічними функціями культурні ландшафти поділяють на:

1. агрокультурні, лісогосподарські, гігроморфні, індустріальні;

2. агрокультурні, лісогосподарські, гігроморфні,редукційні;

3. лісогосподарські, гігроморфні, індустріальні, дегенеративні;

4. лісогосподарські, гігроморфні, індустріальні, компенсаційні;

5. агрокультурні, лісогосподарські, гігроморфні, акультурні.

№ 59

Обмежений простір, який сприймається з певної точки парку називається:

1. ландшафт;

2. пейзаж;

3. вид;

4. видовий кадр;

5. картина.

№ 60

Деревні масиви з високою зімкнутістю намету створюють у парках:

1. закритий простір;

2. відкритий простір;

3. напіввідкритий простір;

4. закритий та відкритий простори;

5. напіввідкритий та закритий простори.

№ 61

Паркові ділянки без насаджень створюють:

1. закритий простір;

2. відкритий простір;

3. напіввідкритий простір;

4. закритий та відкритий простори;

5. напіввідкритий та закритий простори.

№ 62

Паркові ділянки із зрідженими насадженнями створюють:

1. закритий простір;

2.відкритий простір;

3. напіввідкритий простір;

4. закритий та відкритий простори;

5. напіввідкритий та закритий простори.

№ 63

До елементів ландшафту належать:

1. місцевість, урочище, фація;

2. рельєф, клімат, ґрунтовий шар, рослинний і тваринний світ;

3. рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ;

4. місцевість, урочище, рельєф, клімат;

5. урочище, фація, клімат, рельєф.

№ 64

До компонентів ландшафтів належать:

1. місцевість, урочище, фація;

2. рельєф, клімат, ґрунтовий шар, рослинний і тваринний світ;

3. рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ;

4. місцевість, урочище, рельєф, клімат;

5. урочище, фація, клімат, рельєф.

№ 65

Як називається будь-яка частина місцевості неподібна до іншої:

1. місцевість;

2. фація;

3. урочище;

4. ландшафт;

5. пейзаж.

№ 66

Елементарний природно-територіальний комплекс, в межах якого зберігається однорідний екологічний режим та функціонує характерний для цих умов біоценоз:

1. місцевість;

2. фація;

3. урочище;

4. ландшафт;

5. пейзаж.

№ 67

Найактивнішим з точки зору участі в пейзажних композиціях компонент ландшафту є:

1. рослинність;

2. вода;

3. клімат;

4. рельєф;

5. ґрунт.

№ 68

Всі прийоми використання рослинного матеріалу можна звести до таких форм:

1. масиви, галявини, куртини, групи, алеї, боскети, живоплоти;

2. масиви, гаї, водойми, групи, алеї, боскети, живоплоти;

3. масиви, гаї, куртини, групи, алеї, боскети, живоплоти;

4. масиви, гаї, газони, групи, алеї, боскети, живоплоти;

5. масиви, гаї, альпінарії, групи, алеї, боскети, живоплоти.

№69

Для утворення широколистяних паркових масивів використовують едифікатори:

1. березу повислу, осику, багряник;

2. дуб звичайний, граб, липу дрібнолисту;

3. сосну звичайну, модрину європейську, дуб звичайний;

4. ялину, ялівець, липу;

5. модрину європейську, дуб звичайний, бересклет.

№ 70

Острівки лісів, які залишилися як рештки агрокультурних ландшафтів поблизу міст і сіл називаються:

1. гаї;

2. масиви;

3. ліси;

4. сади;

5. парки.

№ 71

Поєднання деревних рослин однієї або декількох порід, розташованих ізольовано на відкритому просторі у парку називається:

1. гаї;

2. масиви;

3. групи;

4. сади;

5. парки.

№ 72

Грубу крону має:

1. дуб;

2. верба;

3. в’яз;

4. береза;

5. дерен.

№ 73

Тонку крону має:

1. дуб;

2. верба;

3. в’яз;

4. сосна;

5. дерен.

№ 74

Середню крону має:

1. дуб;

2. верба;

3. в’яз;

4. сосна;

5. дерен.

№ 75

Який з прийомів не використовується при створені груп рослин:

1. регулярне розташування рослин;

2. хаотичне розташування рослин;

3. зближене розташування рослин;

4. створення чистих за складом груп із різновікових саджанців;

5. створення груп із дерев і чагарників.

№ 76

Фоном для садово-паркових композицій зазвичай є:

1. газон;

2. квітник;

3. галявина;

4. група;

5. масив.

№77

Як називають поодиноко стояче дерево в парку:

1. масив;

2. солітер;

3. гай;

4. галявина;

5. боскет.

№ 78

Класичним солітерним деревом вважають:

1. дуб, бук, березу, липу, кедр, ялину;

2. дуб, бук, березу, вербу, кедр, ялину;

3. дуб, бук, тополю, липу, кедр, ялину;

4. дуб, бук, клен, липу, кедр, ялину;

5. дуб, бук, березу, сосну, кедр, ялину.

№ 79

Чагарникові солітери створюють з:

1. бузку, калини,троянди;

2. бузку, чубушнику, шипшини;

3. бузку, смородини, шипшини;

4. бузку, калини, шипшини;

5. бузку, калини, бересклету;

№ 80

Дорога, пішохідна або проїжджа, обсаджена з обох боків деревами інколи в поєднанні з кущами називається:

1. алея;

2. гай;

3. набережна;

4. парк;

5. бульвар.

№ 81

Який тип алей спрямовує погляд відвідувача парку строго за віссю руху:

1. відкритий;

2. напівзакритий;

3. закритий;

4. прозорий;

5. метричний

№ 82

З хвойних дерев найкраще в алейних посадках виглядають:

1. модрина, кипарис, туя гігантська, ялиця;

2. липа, дуб звичайний, бук, береза;

3. дугласія, кипарис, ялиця, клен;

4. туя гігантська, кипарис, ялівець, тополя;

5. модрина, кипарис, дуб, липа.

№ 83

З листяних дерев найкраще в алейних посадках виглядають:

1. модрина, кипарис, туя гігантська, ялиця;

2. липа, дуб звичайний, бук, береза;

3. дугласія, кипарис, ялиця, клен;

4. туя гігантська, кипарис, ялівець, тополя;

5. модрина, кипарис, дуб, липа.

№ 84

Середня віддаль між деревами алеї в ряду:

1. 5 м;

2. 12 м;

3. 15 м;

4. 10 м;

5. 25 м.

№ 85

Середня віддаль між рядами дерев алеї:

1. 5 м;

2. 12 м;

3. 15 м;

4. 10 м;

5. 25 м.

№ 86

Як називаються вільно ростучі або формовані чагарники, висаджені в один або більше рядів, які виконують декоративну, загороджувальну або маскувальну функції:

1. живоплоти;

2. масиви;

3. гаї;

4. сквери;

5. парки.

№ 87

Живоплоти за системою догляду за ними класифікують на:

1. стрижені (формовані) та нестрижені;

2. високі та нестрижені;

3. стрижені та трирядні;

4. формовані та низькі;

5. однорядні та нестрижені.

№ 88

Для створення стрижених живоплотів використовують:

1. бирючину, глід, барбарис, сніжноягідник;

2. ялівець, клен, глід, барбарис;

3. смородину альпійську, ялівець, клен, глід;

4. бирючину, глід, барбарис, клен;

5. самшит, робінію, сосну, вербу.

№ 89

Високі живоплоти, створені з дуже густо посаджених дерев або чагарників, які регулярно підстригають називаються:

1. стриженими стінами;

2. декоративними стінами;

3. зеленими стінами;

4. зеленими живоплотами;

5. вертикальними масивами.

№ 90

Невеликі простори в регулярних садах і парках, обмежені зеленими стінами, деколи в поєднанні з живоплотами називають:

1. боскетами;

2. алеями;

3. зеленими стінами;

4. галявинами;

5. газонами.

№ 91

Яке насадження не є боскетом:

1. газон;

2. конс-конс;

3. куліси;

4. стрижена стіна;

5. зелена стіна.

№ 92

Найпоширенішими в бордюрах деревно-чагарникові рослинами є:

1. айва японська, аронія, робінія, бирючина;

2. айва японська, гледічія, барбарис, бирючина;

3. айва японська, аронія, барбарис, бирючина;

4. айва японська, горобина, барбарис, бирючина;

5. айва японська, аронія, верба, бирючина.

№ 93

Зовсім непридатні для живоплотів і бордюрів наступні рослини:

1. горобинники, спірея бузковоцвіта, вишня степова, терен;

2. айва японська, горобина, маслинка срібляста, бирючина;

3. айва японська, горобина, барбарис,бруслина Маака;

4. айва японська, карагана чагарникова, барбарис, бирючина;

5. айва японська, сумах пухнастий, барбарис, бирючина;

№ 94

Вертикальні стовпи з перекладинами на них для підтримки пагонів рослин називаються:

1. трельяжами;

2. перголами;

3. альтанками;

4. контейнерами;

5. огорожами.

№ 95

У вертикальному озелененні не використовують:

1. плющ звичайний;

2. виноград справжній;

3. сумах пухнастий;

4. клематис звичайний;

5. лимонник китайський.

№ 96

Тонкі решітки для в’юнких рослин, які мають декоративне і гігієнічне (сонцезахисне) значення називаються:

1. трельяжами;

2. перголами;

3. альтанками;

4. контейнерами;

5. огорожами.

№ 97

Глухі малодекоративні огорожі озеленюють великими масивами із:

1. деревних рослин;

2. в’юнких рослин;

3. чагарникових рослин;

4. сланких рослин;

5. високогірних рослин.

№ 98

Як називається сад або ділянка парку, де декоративні рослини поєднуються з каменем:

1. альпінарій;

2. рокарій;

3. дендрарій;

4. боскет;

5. розарій.

№ 99

В рокаріях не використовують:

1. ялівець козацький;

2. айву японську;

3. сосну звичайну;

4. самшит;

5. магоню подуболисту.

№ 100

Групу високогірних рослин, культивованих в умовах, близьких до природних називають:

1. альпінарієм;

2. рокарієм;

3. дендрарієм;

4. боскетом;

5. розарієм.

№ 101

Як називається ділянка землі із спеціально створенним трав’яним покровом:

1. партер;

2. газон;

3. галявина;

4. квітник;

5. рокарій.

№ 102

Мавританський газон влаштовують із суміші деяких видів:

1. однорічних газонних трав із квітковими рослинами;

2. однорічних і багаторічних квіткових рослин;

3. однорічних і багаторічних газонних трав та деяких квіткових рослин;

4. однорічних газонних трав та однорічних квітковими рослинами;

5. однорічних і багаторічних газонних трав.

№ 103

Квітник у вигляді смуги завширшки від 0,5 до 3 м, обрамлений бордюрними декоративними рослинами називається:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

№ 104

Квітник витягнутої, у більшості випадків прямолінійноїформи, в якому використовується широкий асортимент багаторічників та однорічників, називається:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

№105

Вузька смуга низькорослих рослин, якими обрамляють партери, квітники і дороги, називаєтья:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

№ 106

Як називається композиція, яка вирішується у вигляді різних форм, що повторюються у певному співідношенні:

1. рабаткою;

2. бордюром;

3. міксбордером;

4. модульним квітником;

5. боскетом.

№ 107

Для створення водного саду не використовують:

1. примули;

2. іриси;

3. календулу;

4. астильбу;

5. осоку.

№ 108

Найважливіший, організуючий компонент художньої форми, який надає садово-парковому об’єкту єдності і цільності, підпорядковуючи його елементи частковому і цілому називається:

1. ландшафтом;

2. композицією;

3. галявиною;

4. простором;

5. гармонією.

№ 109

Композиції, в яких основні осі перетинаються під прямим кутом в геометричному центрі саду, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

№110

Композиції, в яких основні осі перетинаються під гострим кутом, панують діагоналі, круги й овали, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

№111

Композиції, в яких переважають центрорівнонаправлені сили, а зображення всебічно розкривається глядачу, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

№ 112

Композиції, в яких переважають центрострімкі сили, які стягують зображення до центру саду, називаються:

1. стійкими;

2. відкритими;

3. динамічними;

4. закритими;

5. напівзакритими.

№ 113

До просторових форм належать:

1. масиви, групи, солітери, архітектурні споруди;

2. скульптура, масиви, солітери, групи, архітектурні споруди;

3. скульптура, солітери, групи, архітектурні споруди;

4. скульптура, масиви, групи, архітектурні споруди;

5. скульптура, масиви, солітери, архітектурні споруди.

№ 114

Співвідношення просторових форм за величиною, геометричною побудовою, становищем у просторі, кольором, у вигляді певних композицій називається:

1. пропорцією;

2. контрастом;

3. перспективою;

4. ритмом;

5. стилем.

№ 115

До фронтальних композицій належать:

1. галявина, партерний газон, водне плесо;

2. солітер, альтанка на лужку, деревно-чагарникова група;

3. розріджене узлісся, в глибині якого проглядається галявина;

4. газон, квітник, пергола;

5. бордюр, альпійська гірка, водне плесо.

№ 116

До об’ємних композицій належать:

1. галявина, партерний газон, водне плесо;

2. солітер, альтанка на лужкку, деревно-чагарникова група;

3. розріджене узлісся, в глибині якого проглядається галявина;

4. газон, квітник, пергола;

5. бордюр, альпійська гірка, водне плесо.

№ 117

До глибинно-просторових композицій належать:

1. галявина, партерний газон, водне плесо;

2. солітер, альтанка на лужку, деревно-чагарникова група;

3. розріджене узлісся, в глибині якого проглядається галявина;

4. газон, квітник, пергола;

5. бордюр, альпійська гірка, водне плесо.

№ 118

Як називають характер поверхні предмета, його обробку:

1. текстурою;

2. фактурою;

3. об’ємом;

4. пропорцією;

5. співвідношенням.

№ 119

В садово-парковому мистецтві фактурою є:

1. газони, квітники, скелі, дерева та чагарники;

2. газони, квітники, скелі;

3. газони, скелі, дерева та чагарники;

4. квітники, скелі, дерева та чагарники;

5. газони, квітники, скелі, ліани та чагарники.

№ 120

Рослини з пухнастим, зазвичай сіруватим листям добре підкреслюють:

1. фактуру інших рослин;

2. текстуру інших рослин;

3. пропорціональність інших рослин;

4. висоту інших рослин;

5. ширину інших рослин.

№ 121

Для створення теплого бордеру необхідне наступне поєднання кольорів:

1. жовтий, оранжевий, червоний, зелений;

2. жовтий, пурпуровий, червоний, зелений;

3. жовтий, оранжевий, чорний, зелений;

4. жовтий, оранжевий, червоний;

5.жовтий, червоний, зелений.

№ 122

Яка крайня відстань, при якій добре розглядаються форми і структура листя і стовбурів дерев, кольори всіх відтінків:

1. 15 м;

2. 25 м;

3. 135 м;

4. 50 м;

5. 10 м.

№ 123

Оптимальна глибина площ полян становить:

1. 5-15 м;

2. 25-35 м;

3. 60-135 м;

4. 50-100 м;

5. 90-10 м.

№ 124

Максимальна дистанція, з якої людина не може розрізнити форми, структуру, колір, силует дерев, чагарників, споруд становить:

1. 165 м;

2. 295 м;

3. 135 м;

4. 50 м;

5. 10 м.

№ 125

Система зображень об’ємних тіл на площині чи на будь-якій іншій поверхні, що бере до уваги їх просторову структуру і віддаленість окремих частин від спостерігача, називається:

1. пропорцією;

2. контрастом;

3. перспективою;

4. ритмом;

5. стилем.

№ 126

Оптична уявна зміна кольору предметів, яка залежить від віддалі, прозорості повітря, освітленості та погодних умов називається:

1. лінійною перспективою;

2. повітряною перспективою;

3. загальною перспективою;

4. симетричною перспективою;

5. асиметричною перспективою.

№ 127

Якщо дерева вздовж алеї посадити лініями, які в далечині будуть сходитися, то алея буде здаватися:

1. довшою;

2. коротшою;

3. асиметричною;

4. симетричною;

5. ширшою.

№ 128

Для поєднання саду з навколишнім середовищем висаджують вздовж огорожі розріджений ряд дерев на:

1. передньому плані;

2. задньому плані;

3. середньому плані;

4. передньому та задньому плані;

5. середньому та задньому плані.

№ 129

Один з видів гармонійної композиції, що полягає у строго закономірному розташуванні однакових фігур стосовно осі або площини називається:

1. симетрією;

2. асиметрією;

3. контрастом;

4. нюансом;

5. ритмом.

№ 130

Для регулярних садів і парків характерний:

1. симетричний план;

2. асиметричний план;

3. контрастний план;

4. пейзажний план;

5. ритмічний план.

№ 131

Як називається різниця властивостей співставлених просторових форм:

1. контраст;

2. нюанс;

3. тотожність;

4. раптовість;

5. ритм.

№ 132

Дерева та кущі, які чергуються в алейній посадці, створюють:

1. контраст;

2. нюанс;

3. тотожність;

4. раптовість;

Ритм.

№ 133

Сучасні парки часто вимагають:

1. пейзажного планування;

2. регулярного планування;

3. англійського планування;

4. французького планування;

5. голландського планування.

№ 134

Вузький, обмежений певними рамками вид, що направляється облямовуючими площинами, називається:

1. контрастом;

2. вістою;

3. тотожністю;

4. раптовістю;

5. ритмом.

№ 135

До дерев першої величини належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. тис, граб, липа дрібнолиста;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець віргінський, ялівець козацький, спірея японська.

№ 136

До дерев другої величини належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. тис, граб, липа дрібнолиста;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець віргінський, ялівець козацький, спірея японська.

№ 137

До дерев третьої величини належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. тис, граб, липа дрібнолиста;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець віргінський, ялівець козацький, спірея японська.

№ 138

До високих чагарників належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. ялівець звичайний, бруслина, бузина;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець козацький, спірея японська.

№ 139

До середніх чагарників належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. ялівець звичайний, бруслина, бузина;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець козацький, спірея японська.

№ 140

До низьких чагарників належать:

1. ялина, дуб, тополя;

2. ялівець звичайний, бруслина, бузина;

3. ялівець віргінський, горобина, айва звичайна;

4. сосна гірська, барбарис, смородина;

5. ялівець козацький, спірея японська.

№ 141

Розложисту форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

№ 142

Пірамідальну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

№ 143

Овальну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

№ 144

Яйцеподібну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

№ 145

Кулеподібну форму крони мають:

1. дуб, в’яз, тополя чорна;

2. ялина, ялиця, кипарис;

3. гіркокаштан, модрина сибірська, модрина європейська;

4. дуб скельний, сосна кедрова, липа повстяна;

5. горобина круглолиста, яблуня сибірська, клен польовий.

№ 146

Масивну щільну крону мають:

1. бук, граб, клен госролистий, явір;

2. айлант, береза, верба біла, сосна звичайна;

3. гледичія, аморфа, горобина звичайна, тамарикс;

4. ялівець козацький, робінія псевдоакація;

5. айлант, граб, клен гостролистий.

№ 147

Напіважурну крону мають:

1 . бук, граб, клен госролистий, явір;

2. айлант, береза, верба біла, сосна звичайна;

3. гледичія, аморфа, горобина звичайна, тамарикс;

4. ялівець козацький, робінія псевдоакація;

5. айлант, граб, клен гостролистий.

№ 148

Ажурну крону мають:

1. бук, граб, клен госролистий, явір;

2. айлант, береза, верба біла, сосна звичайна;

3. гледичія, аморфа, горобина звичайна, тамарикс;

4. ялівець козацький, робінія псевдоакація;

5. айлант, граб, клен гостролистий.

№ 149

Типове світло-зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

№ 150

Типове зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

№ 151

Типове темно-зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

№ 152

Типове сіро-зелене або сріблясто-біле забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий, ялина колюча;

5. тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

№ 153

Типове сизо-зелене або блакитно-зелене забарвлення листя мають:

1. айлант, береза повисла,акація жовта, туя західна;

2. бундук, гледичія, граб, клен польовий, сосна звичайна;

3. абрикос, алича, бук, бузина чорна;

4. верба біла, липа повстяна, горіх сірий,ялина колюча;

тюльпанове дерево, скумпія, модрина японська, ялиця одноколірна.

№ 154

Дуже великі квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 155

Великі квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 156

Невеликі квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 157

Дрібні квіти мають:

1. магнолія Суланжа, магнолія великоквіткова та оберненояйцеподібна;

2. павловнія, камелія японська, троянди;

3. вишня, груша, рододендрон;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 158

Дуже великі суцвіття мають:

1. вістерія китайська, гортензія, каштан кінський, софора японська;

2. горобина, бузок, черемха;

3. бирючина, дейція, спірея;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 159

Великі суцвіття мають:

1. вістерія китайська, гортензія, каштан кінський, софора японська;

2. горобина, бузок, черемха;

3. бирючина, дейція, спірея;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 160

Дрібні суцвіття мають:

1. вістерія китайська, гортензія, каштан кінський, софора японська;

2. горобина, бузок, черемха;

3. бирючина, дейція, спірея;

4. алича, спірея, черемха;

5. павловнія, камелія японська, спірея.

№ 161

До тривалоквітучих видів належать:

1. гортензія садова, камелія японська, спірея японська;

2. айва японська, троянда багатоквіткова, бузок звичайний;

3. бузина червона, черемха звичайна, яблуня ягідна;

4. гортензія садова, камелія японська, бузина червона;

5. айва японська, троянда багатоквіткова, яблуня ягідна.

№ 162

До видів з середньою тривалістю цвітіння належать:

1. гортензія садова, камелія японська, спірея японська;

2. айва японська, троянда багатоквіткова, бузок звичайний;

3. бузина червона, черемха звичайна, яблуня ягідна;

4. гортензія садова, камелія японська, бузина червона;

5. айва японська, троянда багатоквіткова, яблуня ягідна.

№ 163

До нетривалоквітучих видів належать:

1. гортензія садова, камелія японська, спірея японська;

2. айва японська, троянда багатоквіткова, бузок звичайний;

3. бузина червона, черемха звичайна, яблуня ягідна;

4. гортензія садова, камелія японська, бузина червона;

5. айва японська, троянда багатоквіткова, яблуня ягідна.

№ 164

Гладку фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

№ 165

Пластинчасту фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

№ 166

Дрібно-тріщинувату фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

№ 167

Глибко-тріщинувату фактуру кори стовбура мають:

1. бук, явір, ялиця біла, горобина звичайна;

2. каштан кінський, платан, сосна звичайна;

3. ялина, клен гостролистий, липа;

4. верба біла, тополя чорна, горіх чорний;

5. каштан кінський, платан, верба біла.

№ 168

Білу кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

№ 169

Світло-сіру кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

№ 170

Темно-сіру кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

№ 171

Коричневу кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

5. дерен білий, береза даурська.

№ 172

Червону кору мають:

1. береза повисла, маслинка вузьколиста;

2. айлант, бук, вільха сіра;

3. акація біла, черешня, тсуга канадська;

4. в’яз шорсткий, гінкго, вільха чорна;

Поиск по сайту: