Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Помічник чергового контрольно-перепускного пункту



 

Помічник чергового контрольно-перепускного пункту призначається із числа осіб рядового та молодшого начальницького складу. Він підпорядковується черговому контрольно-перепускного пункту.

Помічник чергового контрольно-перепускного пункту постійно перебуває на контрольно-перепускному пункті й несе відповідальність за додержання правил пропуску на територію загону осіб та винесення (внесення) чи вивезення (ввезення) будь-якого майна.

Помічник чергового контрольно-перепускного пункту зобов’язаний:

пропускати осіб рядового та начальницького складу, які проходять службу у загоні за посвідченням особи, а якщо він знає їх у обличчя – то без перевірки посвідчення;

звіряти постійні або одноразову перепустки із зразками на контрольно-перепускному пункті;

перевіряти наявність на них печатки, а також відповідність фотографії, стежити, щоб вони не були прострочені, а на одноразовій перепустці при вході була відмітка особи, для відвідання якої вона видавалась;

перевіряти за матеріальною перепусткою (дорожнім листом, накладною) винесення (внесення) чи вивезення (ввезення) будь-якого майна, що саме і в якій кількості (кількість місць) дозволено винести (внести) чи вивезти (ввезти);

пропускати тільки ті машини, водії яких мають дорожні листи;

доповідати черговому контрольно-перепускного пункту про осіб з простроченими перепустками і про тих, щодо правильності оформлення документів яких виник сумнів;

негайно доповідати черговому контрольно-перепускного пункту про прибуття командира загону, його заступників, а також генералів, адміралів та осіб начальницького складу інших формувань;

виконувати у разі потреби обов’язки чергового контрольно-перепускного пункту.

РОЗДІЛ 15. ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ КАРАУЛІВ

 

Загальні положення

 

171. Служба караулів у підрозділах МНС здійснюється з урахуванням кількості відпрацьованого особовим складом часу в межах вимог чинного законодавства.

172. Служба караулів у пожежно-рятувальних підрозділах здійснюється в чотири зміни. Тривалість кожного чергування – 24 години. Перехід пожежно-рятувальних підрозділів на інший порядок несення служби визначається окремо. Порядок несення служби щодо професійної пожежної охорони погоджується з обласними, районними, міськими органами профспілок.

173. У бойовий розрахунок караулу пожежно-рятувального підрозділу забороняється призначати осіб, які не склали Присяги особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, не мають відповідної підготовки, скоїли проступки, за якими ведеться розслідування, хворих, а також осіб, не підготовлених до служби.

174. Особовий склад караулу пожежно-рятувального підрозділу забезпечується спорядженням, форменим і спеціальним обмундируванням, а також, у встановленому порядку, апаратами захисту органів дихання та зору.

Спеціальний одяг і спорядження закріпляються за кожною особою чергового караулу і підганяються за ростом.

Утримання техніки, озброєння й обладнання караулу в постійній готовності і чистоті покладається на весь особовий склад караулу.

175. Час зміни караулу у пожежно-рятувальних підрозділах з охорони міст встановлюється начальником Гарнізону служби. При цьому зміна караулів у всіх пожежно-рятувальних підрозділах міста (району, області) повинна проводитися в один і той же час.

Час зміни караулів у пожежно-рятувальних підрозділах з охорони об'єктів встановлюється керівництвом таких підрозділів за узгодженням з ГУ МНС, керівниками підприємств і не повинен збігатися з часом зміни робітників та службовців об'єкта.

 

Зміна караулів у пожежно-рятувальних підрозділах

 

176. Зміна караулів полягає в перевірці готовності особового складу караулів до несення служби. Зміна караулів не повинна тривати більше ніж 30 хвилин за умови відсутності недоліків. Особовий склад караулу, що заступає, прибуває до місця розташування підрозділу не пізніше ніж за 15 хвилин до початку зміни.

177. Перед заступанням на чергування начальник караулу отримує від начальника підрозділу або особи, яка його заміняє, перелік додаткових заходів щодо посилення служби, а від начальника караулів, що змінюється, – відомості про зміни в стані водопостачання, проїздів, засобів зв'язку тощо, після чого складає наряд на службу й уточнює виконавців за переліком додаткових заходів.

178. У встановлений розпорядком дня час начальник караулу, що заступає, подає команду “На зміну!”. За цією командою диспетчер (радіотелефоніст) подає три коротких звукових сигнали. Особовий склад караулів, який заступає і змінюється, вдягає спеціальний одяг і спорядження, а потім начальники караулів вишиковують свої караули в приміщеннях (місцях), визначених начальником пожежно-рятувального підрозділу.

179. Щомісяця у дні підбиття підсумків та у дні державних свят: День Перемоги, День Конституції, День Незалежності та День рятівника – при проведенні зміни караулів піднімається Державний Прапор України з використанням флагштоку та виконується Державний Гімн України з використанням технічних засобів відтворення звукозапису.

Право підняття Державного Прапора України надається начальникам караулів (чергових змін), які заступають і змінюються. Зняття з флагштоку прапора здійснюється у вечірній час (о 22.00 год.) постовим біля фасаду підрозділу.

180. Начальник караулу, який заступає, при зміні зобов'язаний:

перевірити наявність і готовність особового складу до несення служби, його зовнішній вигляд і дотримання форми одягу, стан спеціального одягу і спорядження особового складу та вжити заходів для усунення недоліків;

розподілити особовий склад за номерами бойового розрахунку на пожежні та аварійно-рятувальні автомобілі, призначити на пости, у дозори та внутрішній наряд, провести їх інструктаж;

перевірити знання особовим складом своїх обов'язків;

перевірити у водіїв наявність водійських посвідчень і свідоцтв на право керування автомобілями;

довести до особового складу оперативну обстановку в районі виїзду (на об'єкті, що охороняється) і в Гарнізоні.

181. Начальник караулу, який заміняється, підбиває підсумки несення служби за минулу добу, дає оцінку роботи підлеглих, визначає недоліки, вказує на шляхи їх усунення. Контролює проходження водіями післярейсового медичного огляду.

182. Особовий склад караулу для несення служби розподіляється в такому порядку:

бойовий розрахунок на пожежні та аварійно-рятувальні автомобілі призначається відповідно до табеля;

на кожний пост (у дозор) призначається дві особи, із яких одна знаходиться на посту (у дозорі), а друга – у бойовому розрахунку.

Для несення служби в дозорах призначаються командири відділень, старші пожежні і пожежні зі складу бойового розрахунку, вільні від несення служби на постах і у внутрішньому наряді. Особовий склад, призначений для несення служби в дозорах, до виходу в дозор і після повернення з дозору перебуває у бойовому розрахунку.

При розподілі за номерами бойового розрахунку на пости і дозори особовий склад займає місця відповідно до схеми шикування караулу (додаток 16).

183. Начальник караулу, який заступає, повідомляє начальнику караулу, який змінюється, про готовність караулу до прийому чергування.

Начальник караулу, який змінюється, отримавши повідомлення про готовність караулу до прийому чергування, вишиковує караул у бойовому одязі і спорядженні перед фронтом караулу, який заступає, а потім стає на правому фланзі караулу.

184. Начальник караулу, який заступає, прибуває до начальника підрозділу або його заступника (за відсутності останнього) і доповідає, наприклад: “Товаришу майоре, перший караул до прийому чергування готовий. Начальник караулу лейтенант Саєнко”, після чого повертається і стає у стрій.

При підході начальника підрозділу (його заступника) до строю начальник караулу, який змінюється, подає команду: “Струнко! Рівняння до середини!” і доповідає, наприклад: “Товаришу майоре, четвертий караул до здачі чергування готовий. Начальник караулу старший лейтенант Марченко”.

Начальник підрозділу (його заступник) вітається з особовий складом караулу і дає команду “Вільно”. Потім перевіряє готовність особового складу караулу, який заступає, до несення служби, дає оцінку служби караулу, який змінюється, і, виходячи з оперативної обстановки в районі (на об'єкті), ставить бойову задачу, після чого подає команду, наприклад: “Караули, шикуйсь, струнко! Для прийому – здачі чергування вільно, розійдись!”.

За цією командою особовий склад караулів приступає до здачі і прийому чергування.

Начальник караулу, який заступає, перевіряє особисто і через командирів відділень справність автомобілів (мотопомп) і озброєння, засобів зв'язку, стан службових приміщень і території, керує перевіркою № 1 апаратів захисту органів дихання особовим складом, перевіряє свій апарат і приймає документи служби караулу.

Начальник караулу, який змінюється, проводить здачу чергування, передає документи, вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

185. Особовий склад караулу, який заступає, зобов'язаний, згідно з табелем бойового розрахунку й опису, прийняти від караулу, який змінюється, усе озброєння, засоби зв'язку і сигналізації, предмети спорядження, автотехніку, стан службових приміщень, обладнання і меблі, службову документацію, перевірити стан території підрозділу.

Резервна техніка приймається командиром відділення, водіями і пожежним, призначеними начальником караулу, який заступає.

Про результати здачі і прийому пожежні і водії доповідають командирам відділень, а командири відділень, диспетчери (радіотелефоністи), пожежні, які змінилися з постів (дозорів), і особи внутрішнього наряду доповідають безпосередньо начальникам своїх караулів.

Після доповіді посадових осіб караулу щодо прийняття чергування начальник караулу, що заступає, узагальнює інформацію та готує “Стройову записку” по підрозділу, затверджує “Стройову записку” у начальника підрозділу та віддає наказ диспетчеру на її передачу до ОДС ГУ МНС.

186. Начальники караулів після здачі і прийому чергування підписують лист наряду на службу караулу у Журналі служби підрозділу (додаток 17) і доповідають начальнику підрозділу.

187. Начальник підрозділу, прийнявши від начальників караулів доповіді про здачу і прийом чергування, затверджує наряди на службу. Начальник частини або особа, яка проводить зміну караулів, не має права залишити розташування підрозділу до підтвердження оперативно-диспетчерською службою відповідності стройової записки встановленим вимогам.

Після підтвердження відповідності стройової записки начальник підрозділу дає розпорядження про подачу сигналу “Відбій”. За цією командою диспетчер (радіотелефоніст) подає два коротких звукових сигнали.

Особовий склад ланок ГДЗС караулу, який змінюється, знімає з автомобілів апарати захисту органів дихання та зору (індивідуальні маски газодимозахисників у разі коли на озброєнні знаходяться апарати на стиснутому повітрі), а караул, який заступає, ставить у бойовий розрахунок. З цього моменту особовий склад караулу, який змінився, вважається вільним від несення служби.

188. Якщо зміна постових і дозорних займає більше часу, ніж проводиться здача і прийом приміщень, техніки і майна в самому караулі, зміна караулів не затримується. Для прийняття доповіді від пожежних, які змінилися з постів і дозорів, залишається начальник караулу, який змінився.

189. У разі отримання сигналу “Тривога” під час зміни після подачі сигналу “Відбій”, але до заміни караулами апаратів захисту органів дихання, на пожежу або інші надзвичайні ситуації виїжджає караул, який змінюється, а караул, який заступає, залишається в приміщеннях до отримання розпорядження начальника підрозділу.

190. Затримка зміни караулів допускається тільки у разі виїзду за сигналом “Тривога” або роботи караулу, що змінюється, на пожежі (зміна постових і дозорних у цьому випадку повинна проводитися своєчасно).

Якщо в часи, передбачені для зміни караулів, караул, який змінюється, знаходиться на гасінні пожежі, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, на ліквідацію якої буде потрібно більше однієї години, караул, який заступає, доставляється до місця проведення робіт і змінює працюючий там караул. Доставка особового складу караулу, який заступає, до місця проведення робіт і того, який змінюється, до місця розташування підрозділу, здійснюється на резервній техніці.

 

Внутрішній порядок у караулах і розпорядок дня

 

191. Увесь особовий склад караулу під час чергування повинен бути одягненим за встановленою формою, а особи внутрішнього наряду повинні бути в головних уборах і мати відповідні нарукавні пов'язки чи інші позначки.

192. Нікому зі складу чергового караулу не можна відлучатися з підрозділу без дозволу начальника караулу. Начальник караулу має право дозволити відлучатися особовому складу з підрозділу тільки для виконання доручень, пов'язаних із несенням служби, а також у разі хвороби, але з наступним повідомленням начальнику підрозділу.

193. Особовий склад караулу повинен розташовуватися в підрозділі таким чином, щоб за сигналом “Тривога” караул був готовий до виїзду протягом нормативного часу.

194. Усі зовнішні двері приміщень караулу, за винятком вхідних, що знаходяться під наглядом осіб, які несуть службу у внутрішньому наряді, у нічний час повинні бути замкнені на замок.

У караульному приміщенні, гаражі і проходах до них забороняється розміщувати меблі, майно, техніку й інше обладнання, що може перешкоджати своєчасному збору караулу за сигналом “Тривога”.

196. Приблизний перелік обладнання приміщень (місць) для несення служби добовим нарядом (караулом) та опис нагрудних знаків (нарукавних пов'язок) для чергових наведено в додатку (додатки 18, 19).

197. Розпорядок дня чергових караулів підрозділів встановлюється начальником Гарнізону служби. Приблизний розпорядок дня наведено в додатку (додаток 20).

198. Особовому складу чергового караулу в нічний час (з відбою і до підйому) дозволяється відпочивати лежачи (спати) у караульному приміщенні, за винятком осіб, що несуть службу у внутрішньому наряді, на постах і в дозорах.

Начальнику караулу дозволяється відпочивати (спати) у нічний час не більше 3 годин.

Диспетчерам (радіотелефоністам), які несуть службу цілодобово, дозволяється відпочивати (спати) у нічний час не більше 3,5 год., за умови заміни їх на цей час підготовленими особами.

Особовому складу караулу, який відпочиває, дозволяється знімати взуття, ремені, перебуваючи у костюмі літньому повсякденному робочому із розстебнутим коміром куртки.

Диспетчери (радіотелефоністи), що несуть службу по 12 годин, звільняються від роботи (із підміною) на час для прийому їжі. Час для сну їм не надається.

 

Внутрішній наряд караулу, права й обов'язки осіб,

які несуть службу у внутрішньому наряді

 

199. Внутрішній наряд караулу призначається з осіб чергового караулу для охорони службових приміщень, техніки, обладнання і території підрозділу, підтримки статутного порядку. Особи, які несуть службу у внутрішньому наряді, підпорядковуються начальнику чергового караулу.

200. Склад внутрішнього наряду підрозділу визначається начальником Гарнізону служби за погодженням з ГУ МНС і залежить від штатної чисельності караулу. Для несення служби у внутрішньому наряді призначаються особи з усього складу чергового караулу з розрахунку рівномірного розподілу навантаження на весь особовий склад караулу як протягом чергової доби, так і протягом місяця, у тому числі з урахуванням виду наряду і черговості змін.

201. Як правило, передбачається такий склад внутрішнього наряду:

черговий по караулу;

днювальний по гаражу підрозділу;

постовий біля фасаду підрозділу.

202. Особи внутрішнього наряду за сигналом “Тривога” виїжджають у складі караулу. Порядок охорони службових приміщень підрозділу на час виїзду караулу встановлюється начальником підрозділу.

203. Зміна осіб внутрішнього наряду проводиться у встановлений час начальником караулу або черговим по караулу в порядку, встановленому цим Тимчасовим порядком.

 

Черговий по караулу

 

204. Черговими по караулу призначаються командири відділень (крім осіб, які одночасно знаходяться на посадах водіїв). Якщо в штатах караулу один командир відділення, то черговими по караулу можуть призначатися старші пожежні або найбільш досвідчені і підготовлені пожежні.

Черговий по караулу зобов'язаний:

знати обов'язки всіх осіб караулу, інструкцію начальника чергового караулу;

за відсутності або під час відпочинку начальника караулу виконувати його обов'язки;

проводити зміну осіб внутрішнього наряду і перевіряти несення ними служби;

відправляти за вказівкою начальника караулу зміни на пости, у дозори та перевіряти несення ними служби;

стежити за статутним порядком у караулі, виконанням розпорядку дня особовим складом караулу, за утриманням у справному стані обладнання, інвентарю і майна, за дотриманням чистоти, порядку і правил безпеки праці й пожежної безпеки в приміщеннях і на прилеглій до підрозділу території, а також за опаленням і освітленням приміщень;

про всі події і порушення, які трапились під час несення служби у наряді, доповідати начальнику караулу;

відрекомендуватися особам, що перевіряють службу караулу та іншим особам, що прибули з питань, що стосуються діяльності підрозділу.

 

Днювальний по гаражу

 

205. Днювальними по гаражу підрозділу призначаються, як правило, водії автомобілів. Якщо в штатах караулу один водій, днювальними по гаражу призначаються інші особи із складу караулу.

Днювальний по гаражу підрозділу зобов'язаний:

не допускати в гараж осіб, які не мають на це права;

допускати особовий склад караулу у гараж тільки для виконання службових обов'язків; чергові водії допускаються тільки до закріпленої за ними техніки. Переміщення озброєння на автомобілях і техніці проводиться лише у присутності командира відділення;

забезпечувати дотримання в гаражі встановленого протипожежного режиму, правил безпеки праці, чистоти і порядку;

стежити за підтримкою необхідної температури повітря в гаражі, своєчасно провітрювати приміщення гаража, у нічний час включати чергове освітлення.

 

Постовий біля фасаду підрозділу

 

206. Постовими біля фасаду призначаються особи з усього складу чергового караулу.

Постовий біля фасаду зобов'язаний:

постійно знаходитися в місці, визначеному начальником підрозділу для несення служби;

бути уважним, спостерігати за обстановкою в зоні видимості поста і при подіях, що стосуються підрозділу, доповідати начальнику караулу;

зустрічати прибулих до підрозділу сторонніх осіб, встановлювати ціль їх прибуття, в межах своєї компетентності вирішувати з ними питання (до кого звернутись, куди пройти тощо), в осіб, які прибули для перевірки підрозділу, перевірити припис на перевірку, наявність відповідних документів щодо встановлення особи перевіряючого, викликати чергового по караулу або начальника караулу;

відрекомендуватися прибулим у підрозділ особам МНС, за необхідності викликати чергового по караулу або начальника караулу;

приймати від громадян заяви про пожежі, аварії, катастрофи, стихійне лихо. Після отримання повідомлення про пожежу, іншу надзвичайну ситуацію оголосити загальну тривогу через диспетчера (радіотелефоніста) або чергового по караулу та представити заявника начальнику караулу;

не допускати зупинки будь-яких видів транспорту перед воротами гаража і стоянки неслужбового транспорту на території підрозділу в невідведених для цього місцях;

суворо дотримуватися встановленого порядку допуску на територію та у приміщення осіб, які не належать до складу підрозділу;

не допускати перебування особового складу підрозділу поблизу фасаду будинку без службової потреби.

 

Допуск у службові приміщення осіб,

які не належать до складу підрозділу

 

207. У приміщення чергового караулу підрозділу допускаються особи, що прибули:

для перевірки гарнізонної, караульної та внутрішньої служби;

для повідомлення про пожежі, аварії, катастрофи, стихійне лихо й інші події, що стосуються підрозділів МНС;

у службових справах;

у складі делегацій і екскурсій, що відвідують підрозділ за узгодженням із начальником Гарнізону чи начальником підрозділу;

на стажування, навчання при підрозділі, за узгодженням із керівництвом підрозділу, члени добровільних пожежних дружин, що прибули для посилення караулу з дозволу керівництва підрозділу.

208. У всіх осіб, які прибули в службові приміщення підрозділу, начальник караулу з'ясовує ціль прибуття і за необхідності супроводжує прибулих до начальника підрозділу, його заступника або інших посадових осіб (інженерно-інспекторського складу).

Особам, які прибули для перевірки караулу та яких начальник караулу знає особисто, він доповідає за встановленою формою.

Якщо особа, яка прибула для перевірки караулу, є незнайомою для начальника караулу, він відрекомендовується, просить особу пред'явити службове посвідчення та припис на право перевірки караулу (підрозділу), після чого доповідає за формою та супроводжує перевіряючого, виконує вказівки в межах своєї компетенції.

Форма доповіді: “Товаришу майор, чергує перший (другий, ...) караул, особовий склад зайнятий (доповідає чим зайнятий). Начальник караулу лейтенант Саєнко”. Під час доповіді начальника караулу присутній особовий склад за командою “Струнко” стає у стройову стійку.

 

Дії караулу за сигналом “Тривога”

і порядок його бойового використання

 

209. Особовий склад караулу підрозділу повинен бути постійно готовим до виконання дій за сигналом “Тривога”.

Сигнал “Тривога” подається в таких випадках:

при отриманні повідомлення про пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо), в районі (на об'єкті), що охороняється, від заявника по телефону або при спрацьовуванні засобів автоматики;

при отриманні повідомлення про пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо) поза територією району (об'єкта), що охороняється, якщо виїзд передбачений розкладом виїзду підрозділів Гарнізону (планом залучення сил і засобів);

при проведенні навчань і занять;

за розпорядженням диспетчера оперативно-диспетчерської служби;

при перевірці караулу, в тому числі за розпорядженням осіб, які мають право на перевірку.

210. Сигнал “Тривога” подає диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв’язку підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки.

За сигналом “Тривога”:

весь особовий склад бойових розрахунків караулу швидко збирається в гаражі, а особовий склад відділень, які виїжджають, одягає спеціальний одяг і спорядження;

відповідно до табеля бойового розрахунку особовий склад відчиняє ворота гаража;

водії запускають двигуни автомобілів, і особовий склад займає свої місця в автомобілях;

начальник караулу отримує від диспетчера (радіотелефоніста) путівки на виїзд (при необхідності план або картку пожежогасіння), одну з путівок залишає у себе для головного пожежного автомобіля, а інші вручає командирам відділень, які виїжджають;

при отриманні підтверджень від командирів відділень про готовність автомобілів до виїзду (“перший готовий”, “другий готовий” тощо) начальник караулу займає своє місце на головному автомобілі, подає команду “Руш!” і прямує до місця виклику найкоротшим шляхом;

по прибутті на місце події особовий склад діє відповідно до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях.

На розсуд начальника підрозділу посадка особового складу бойових розрахунків чергового караулу в автомобілі, виходячи з умов забезпечення безпеки і місцевих особливостей, може провадитися як у гаражі, так і за його воротами, про що робиться відповідний трафаретний напис на воротах.

Караул готовий до виїзду, коли двигуни пожежних автомобілів заведені, особовий склад у спеціальному одязі і спорядженні зайняв свої місця в автомобілях, дверцята автомобілів зачинені, автомобіль знаходиться за межами гаража.

211. Караул (відділення) підрозділу зобов'язаний виїжджати за сигналом “Тривога” у повному складі, крім спеціальних автомобілів, порядок виїзду яких встановлюється наказом начальника Гарнізону служби.

Черговий караул виїжджає за викликом у всіх випадках, коли є або передбачається небезпека для життя людей, загроза вибуху або пожежі.

 

РОЗДІЛ 16. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СЛУЖБИ В ПІДРОЗДІЛАХ МНС,

ЩО ОХОРОНЯЮТЬ ОБ’ЄКТИ НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ

 

Загальні положення

 

212. У кожному підрозділі для цілодобового нагляду за протипожежним станом об'єкта, що охороняється, з урахуванням особливостей і змінності його роботи повинен бути визначений порядок організації служби на ділянках, у секторах, постах і дозорах відповідно до дислокації. Посилення служби на об'єкті організовується у вечірній час, вихідні і святкові дні.

213. Для посилення контролю за протипожежним станом окремих будівель і споруд, а також місць проведення пожежонебезпечних робіт, планово-попереджувальних ремонтів у вечірній, нічний час, вихідні і святкові дні залучається необхідна кількість інженерно-інспекторського складу за заздалегідь складеним графіком.

214. Начальник чергового караулу (старший профілактичної зміни) у період несення служби зобов'язаний підтримувати зв'язок із черговим по об'єкту, спеціальними службами і через них уточнювати обстановку з наступним вжиттям необхідних заходів.

Знаходячись на об'єкті, начальник чергового караулу (старший профілактичної зміни), постові і дозорні повинні підтримувати постійний зв'язок із пунктом зв’язку підрозділу.

215. При віддаленні будівель і споруд об’єкта, що охороняється, від підрозділу МНС більше ніж на 1 км, дозволяється у нічний час висилати на маршрут дозору відділення на пожежному автомобілі з підтриманням постійного та безперебійного зв’язку з черговим диспетчером (радіотелефоністом) підрозділу МНС.

216. Цілодобова охорона об'єкта підрозділами без виїзної техніки здійснюється черговою профілактичною зміною з тривалістю її роботи дві години. Начальником підрозділу призначається старший профілактичної зміни, що забезпечує виконання вимог відповідних статей цього Тимчасового порядку в частині організації служби.

217. Особовому складу чергової профілактичної зміни підрозділу дозволяється нести службу у повсякденній (поза строєм) формі одягу або в спеціальному одязі за профілем підприємства, але він повинен бути цілком забезпечений спеціальним одягом, спорядженням, засобами зв'язку, встановленими для особового складу МНС, а допущені за станом здоров'я до роботи в апаратах захисту органів дихання та зору – засобами захисту органів дихання та зору.

218. З метою забезпечення необхідного контролю за протипожежним станом об’єкта, що охороняється, перевірки несення служби постовими та дозорними, начальник караулу зобов’язаний під час чергування не менше чотирьох годин перебувати на території об’єкта, з яких дві години – у нічний час.

У разі відсутності штатного начальника караулу виконання його обов’язків покладається на начальника підрозділу МНС або його заступника. Виконання обов’язків начальника караулу командирами відділень забороняється.

Особи, які мають право виступати в ролі керівника гасіння пожежі, повинні мати відповідний допуск, встановлений МНС.

219. Начальник підрозділу МНС та його заступники зобов’язані не рідше одного разу на квартал перевіряти у нічний час (з 22.00 до 06.00) якість організації та несення служби, організацію профілактичної роботи в підпорядкованих їм підрозділах та проводити нічні перевірочні практичні заняття з відпрацюванням тактичних завдань з кожним черговим караулом.

220. Робота особового складу підрозділу та результати всіх перевірок фіксуються в Книзі служби. У разі, коли під час нічних перевірок проводиться відпрацювання нормативів із спеціальної фізичної підготовки, результати цих тренувань відображаються у журналі обліку занять із службової підготовки.

 

Обов'язки осіб профілактичного складу підрозділу МНС,

що охороняє об’єкти на договірних засадах

 

221. Старший інженер, старший інспектор (старший інструктор), інженер, інспектор (інструктор), молодший інспектор підрозділу МНС, що охороняє об’єкти на договірних засадах, підпорядковуються начальнику підрозділу. За відсутності начальника підрозділу або його заступника інженерно-інспекторський склад підпорядковується начальнику чергового караулу.

Інженерно-інспекторський склад відповідає за проведення профілактичної і нормативно-технічної роботи, протипожежної пропаганди й агітації на закріплених об'єктах (ділянках), морально-психологічний стан, виховання і дисципліну підпорядкованого особового складу.

Старший інженер, старший інспектор (старший інструктор) підрозділу безпосередньо відповідає за організацію пожежно-профілактичної роботи на об'єкті, що охороняється, здійснює контроль за виконанням протипожежних вимог і норм при новому будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні й експлуатації цехів, складів, будинків і споруд, забезпеченням їх системами й установками протипожежного захисту технологічних процесів виробництва і зниженням їх пожежної небезпеки.

222. Інженерно-інспекторський склад зобов'язаний:

знати ділові і морально-психологічні якості підпорядкованого особового складу;

знати техногенну та пожежну небезпеку технологічного процесу виробництва і протипожежний стан об’єкта, що охороняється;

контролювати на об'єкті, у цехах, лабораторіях, майстернях тощо виконання вимог будівельних норм, правил пожежної безпеки й інших керівних документів, а також протипожежних заходів, запропонованих розпорядженнями державного пожежного нагляду, актами пожежно-технічних комісій тощо;

керувати роботою підпорядкованого особового складу, перевіряти несення служби постовими і дозорними;

доповідати начальнику підрозділу (начальнику чергового караулу, старшому зміни) про зміни в протипожежному стані об'єктів, системах водопостачання, зв'язку, в утриманні доріг, проїздів, установок гасіння пожеж тощо і про вжиті заходи;

при підготовці до проведення планово-попереджувальних ремонтів установок та іншого технологічного обладнання передбачати заходи щодо підвищення техногенної та пожежної безпеки для включення їх у дефектні відомості і контролювати виконання;

здійснювати контроль за виробництвом вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

перевіряти наявність і справність первинних засобів пожежогасіння й установок протипожежного захисту на об'єкті, домагатися від адміністрації утримання їх у чистоті і постійній готовності;

оформляти письмові розпорядження (пропозиції) і притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні правил пожежної безпеки, ставити питання пожежної безпеки перед адміністрацією;

посилювати контроль за протипожежним станом закріплених ділянок у нічний час і вихідні дні шляхом організації і проведення додаткових перевірок пожежонебезпечних приміщень;

за необхідності виносити питання пожежної безпеки для обговорення на зборах трудових колективів, громадських об'єднань тощо;

разом з адміністрацією цехів, відділів, установок, ділянок, лабораторій, складів проводити навчання робітників та службовців заходам пожежної безпеки, протипожежну агітацію і пропаганду, організовувати добровільні пожежні дружини і керувати їхньою підготовкою;

здійснювати узагальнення й аналіз роботи з визначеного напрямку профілактичної діяльності відповідно до спеціалізації.

223. Молодший інспектор (помічник інструктора) підпорядковується інспектору профілактики, а за його відсутності – начальнику караулу.

Молодший інспектор на секторі, який обслуговується, зобов'язаний:

знати норми, правила, накази й інструкції з питань пожежної безпеки, пожежну небезпеку технологічного процесу виробництва, протипожежний стан сектору, стан засобів пожежогасіння і зв'язку, а також склад добровільних пожежних дружин;

контролювати дотримання протипожежного режиму;

брати участь у навчанні членів добровільних пожежних дружин і професійних протипожежних формувань;

перевіряти протипожежний стан цехів, відділень, ділянок і складів перед їхнім закриттям після закінчення роботи відповідно до встановленого переліку;

знати місця проведення вогненебезпечних робіт і контролювати дотримання протипожежного режиму при їх проведенні;

перевіряти наявність і справність засобів пожежогасіння;

роз'яснювати робітникам та службовцям вимоги правил пожежної безпеки, порядок використання засобів пожежогасіння і зв'язку;

підтримувати зв'язок з членами добровільних пожежних дружин, проводити заходи щодо підвищення готовності, одержувати від них інформацію про порушення протипожежного режиму і спільно вживати заходів для усунення цих порушень;

ставити перед адміністрацією цехів (установок, лабораторій тощо) і керівництвом підрозділу МНС питання про притягнення до відповідальності осіб, що систематично порушують протипожежний режим;

доповідати інспектору профілактики і начальнику чергового караулу про зміни в протипожежному стані закріпленого сектора, у системах водопостачання, зв'язку, в утриманні установок гасіння пожеж, доріг, проїздів тощо. При виявленні показань контрольно-вимірювальної апаратури, що реєструє аварійний режим роботи обладнання, агрегатів тощо, негайно повідомляти про це начальнику зміни з наступною доповіддю начальнику чергового караулу.

224. Інженерно-інспекторському складу під час несення служби на ділянках, секторах забороняється:

залишати ділянку (сектор) без нагляду;

проводити роботи, не пов'язані з виконанням службових обов'язків.

 

Постова служба

 

225. Постова служба організовується з метою посилення контролю за виконанням вимог пожежної безпеки, своєчасного виявлення і повідомлення про пожежу, аварію та вжиття заходів щодо гасіння пожежі до прибуття підрозділів.

226. Рішення про виставлення поста (постів) приймає начальник підрозділу МНС або начальник Гарнізону служби з обов'язковою доповіддю до ГУ МНС. Дислокація постів, характеристика пожежної небезпеки на ділянках постів, перелік озброєння і засобів зв'язку, а також обов'язки постових вказуються в Табелі постів (додаток 21). При цьому враховуються можливості постових постійно спостерігати за дорученими ділянками.

За рахунок загальної штатної чисельності пости виставляються:

у виробничих будівлях, спорудах та біля установок, коли в процесі виробництва при проведенні тимчасових пожежонебезпечних робіт або при ліквідації виробничої аварії створюється небезпека виникнення пожежі;

у будинках, де проводяться заходи з масовим перебуванням людей.

Табель для постів розробляється начальником підрозділу і погоджується з керівником об'єкта (якщо пост виставляється на термін, не більший за добу, узгодження не потрібно).

227. Закріплення особового складу караулу за постами проводиться начальником караулу на термін тривалістю не більше місяця, залежно від складності і шкідливості технологічного процесу виробництва на ділянках постів.

Виходячи з оперативної обстановки, начальнику підрозділу дозволяється виставляти пости на автомобілі на термін не більше 3 діб. Виставлення поста на більш тривалий термін визначається за рішенням старшого начальника МНС.

Порядок залучення постів при виїзді чергового караулу на пожежу, іншу надзвичайну ситуацію визначається при розробці табеля постам.

 

Обов'язки постового

 

228. Постовим призначається пожежний (старший пожежний) із складу караулу підрозділу. Він підпорядковується начальнику караулу, а за його відсутності – черговому по караулу, і тільки за їх розпорядженням заступає на пост чи зміняється з нього.

При несенні постової служби пожежні (старші пожежні) повинні бути одягнені залежно від пори року у встановлену форму одягу з нагрудним знаком.

Постові повинні нести службу в касках, спеціальному одязі, якщо це викликано необхідністю або за вимогами безпеки. У виробничих будинках (лабораторіях, на установках тощо), у яких при аварії можливо виділення шкідливих для здоров'я парів, газів, пилу, постові повинні бути забезпечені індивідуальними захисними засобами встановленого для даного виробництва типу.

229. Постовий зобов'язаний:

знати протипожежний стан поста та його межі, техногенну та пожежну небезпеку об’єкта, що охороняється, прізвища і робочі місця осіб, які входять до складу добровільних пожежних дружин, а також осіб цехової адміністрації;

здійснювати контроль за дотриманням установленого протипожежного режиму, домагатися усунення недоліків у найкоротший строк, доповідаючи про це начальнику караулу;

стежити за справністю і постійною готовністю засобів пожежогасіння, пожежного зв'язку і сигналізації, уміти приводити їх до дії в разі потреби;

знати основні параметри технологічного процесу, порушення якого може призвести до надзвичайної ситуації;

негайно повідомляти про виявлену пожежу, аварію до підрозділу МНС та організувати гасіння пожежі наявними на місці засобами, залучаючи для боротьби з вогнем і надання допомоги людям членів добровільних пожежних дружин, робітників та службовців;

давати роз'яснення робітникам та службовцям із питань пожежної безпеки, не припиняючи спостереження за ділянкою, яка охороняється;

у разі раптової хвороби викликати начальника караулу;

відрекомендуватися особам, які мають право на перевірку (наприклад: “Товаришу лейтенанте , постовий поста № 3 сержант Гончаренко”);

вести спостереження за протипожежним станом об'єкта по встановленому шляху проходження на пост і у зворотному напрямку, про всі зауваження та порушення доповідати начальнику караулу;

знати і дотримуватися правил безпеки праці, передбачених для робітників даного об'єкта, ділянки, установки, цеху тощо.

230. Постовому забороняється:

залишати пост до зміни або зняття його з поста;

відволікатися від виконання службових обов'язків;

погоджувати проведення будь-яких робіт.

 

Зміна постових

 

231. Зміна постових проводиться, як правило, через кожні 3 години.

При температурі повітря на ділянці поста нижче –20°С і вище +30°С, а також на всіх постах у виробничих приміщеннях, де є шкідливі гази, пил тощо, тривалість несення служби на постах може скорочуватися за розпорядженням начальника караулу з наступною доповіддю начальнику підрозділу.

232. Перед відправленням на пости начальник караулу (черговий по караулу) вишиковує постових чергової зміни, перевіряє їх одяг, спорядження і знання ними обов'язків, дає додаткові вказівки з організації служби та подає команду: “На охорону об'єкта по постах праворуч (ліворуч, кругом), кроком руш!”. За цією командою пожежні направляються на пости.

Час підйому осіб перед відправленням на пост в нічний період визначає начальник підрозділу, виходячи з особливостей об'єкта і віддаленості поста.

233. Особа, яка прибула для зміни постового, називає йому своє прізвище. Наприклад: “Сержант Гончаренко прибув для прийому поста № 2”.

Особа, яка заступає на пост, спільно з постовим, який змінюється, обходять ділянку поста, здійснюють перевірку його протипожежного стану, наявність і справність протипожежного обладнання, первинних засобів пожежогасіння, а також засобів зв'язку і сигналізації і доповідають начальнику караулу (черговому по караулу) про прийом поста по телефону або радіозв'язку.

При виявленні під час здачі і прийому поста недоліків зміна постового не затримується, а начальником караулу вживаються заходи до їхнього усунення.

Особа, яка змінилася з поста, прямує до підрозділу, доповідає начальнику караулу (черговому по караулу) про всі недоліки і події, що мали місце під час несення служби. Виявлені недоліки в забезпеченні пожежної безпеки об'єкта заносяться в журнал спостереження за протипожежним станом об'єкта.

 

Дозорна служба

 

234. Дозорна служба організується і призначена для посилення профілактичної роботи, особливо у вечірній, нічний час, святкові і вихідні дні.

Дозорні направляються за встановленими маршрутами, а також для цільових перевірок протипожежного стану об'єкта, засобів сповіщення і гасіння пожеж, місць проведення вогненебезпечних робіт та в інших випадках, виходячи зі службової необхідності.

У кожному підрозділі МНС повинні розроблятися схеми маршрутів дозорів і маршрутні картки, в яких вказується перелік цехів, майстерень, складів, установок та інших приміщень і споруд, що підлягають огляду, найменування і характеристика вогненебезпечних дільниць, цехів, складів, лабораторій та інших споруд, час прибуття до того чи іншого приміщення (об’єкта), а також обов’язки дозорного.

Тривалість дозору не повинна перевищувати двох годин. Особи, які перебувають на постах та в дозорах, повинні забезпечуватись засобами зв’язку і один раз на годину доповідати черговому диспетчеру (радіотелефоністу) про протипожежний стан на території, що охороняється.

Чисельність осіб, які одночасно направляються на пости та в дозори, не повинна перевищувати 30 % особового складу, який знаходиться в бойовому розрахунку.

Дозорні в період чергування не повинні знаходитися в дозорах більше 12 годин.

235. Періодичність направлення дозорів встановлюється начальником підрозділу МНС і може коригуватися начальником чергового караулу, виходячи з обстановки на об’єкті, що охороняється, чисельності особового складу чергового караулу, плану додаткових заходів тощо з попереднім повідомленням про прийняте рішення оперативному черговому по Гарнізону.

При перебуванні в цільових дозорах особовий склад чергового караулу може залучати для огляду приміщень та споруд осіб, відповідальних за протипожежний стан цих приміщень та споруд.

 

Обов'язки дозорного

 

236. Для виконання дозорної служби на об'єкті з числа пожежних, старших пожежних і командирів відділень призначається дозорний.

Дозорний підпорядковується начальнику караулу і черговому по караулу і тільки за їх розпорядженням виходить у дозор, заміняється або знімається з нього.

Дозорний зобов'язаний:

прямувати через усі пункти, зазначені під час інструктажу, а також у маршрутній картці, і старанно перевіряти стан протипожежного режиму в цехах, лабораторіях, на складах тощо;

підтримувати зв'язок із пунктом зв’язку підрозділу по радіостанції або телефону;

при виявленні порушень правил пожежної безпеки, несправності проїздів, джерел протипожежного водопостачання, засобів зв'язку, сигналізації, установок пожежогасіння вимагати від адміністрації усунення цих порушень і сповіщати про це начальника караулу;

при виявленні пожежі (аварії) негайно повідомити про це підрозділ МНС й організувати евакуацію людей і матеріальних цінностей із небезпечних зон, приступити до гасіння наявними на місці засобами пожежогасіння, організувати зустріч пожежних підрозділів, залучити до цієї роботи членів ДПД, робітників та службовців об'єкта;

при отриманні повідомлення про виїзд караулу за сигналом “Тривога” негайно, найкоротшим шляхом, прямувати до місця пожежі (аварії) на об'єкті;

про виконання поставленої задачі доповісти начальнику караулу.

 

РОЗДІЛ 17. ПЕРЕВІРКА ГАРНІЗОННОЇ І КАРАУЛЬНОЇ СЛУЖБ

 

237. Цілеспрямована і систематична перевірка гарнізонної, караульної та внутрішньої служб є обов'язком усього начальницького складу МНС, якому підпорядковані Гарнізони служби і караули підрозділів. Перевірка повинна сприяти підвищенню готовності караулів, підрозділів і Гарнізонів служби. У ході перевірки необхідно надавати практичну допомогу щодо усунення недоліків в організації служби, профілактичної роботи і виховання особового складу.

238. При перевірці гарнізонної служби необхідно встановити:

рівень організації служби у караулах підрозділів, стан їх готовності до виконання дій за призначенням, виховної роботи і дисципліни;

готовність Гарнізону до гасіння складних пожеж, проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

виконання прийнятих посадовими особами Гарнізону рішень, їх відповідність поставленим задачам і оперативній обстановці, своєчасність доведення й організацію виконання запланованих заходів;

рівень професійної підготовки особового складу Гарнізону, здатність виконувати оперативно-службові задачі;

роль і рівень виконання покладених функцій службами Гарнізону (оперативним відділом, оперативними черговими, службою зв'язку, газодимозахисною і технічною службами);

наявність і правильність оформлення оперативно-службової документації Гарнізону.

239. При перевірці караульної служби необхідно визначити:

правильність організації служби у караулі;

готовність караулів до виконання дій за призначенням з урахуванням технічного оснащення та підготовленості особового складу, злагодженість, чіткість взаємодії між відділеннями, номерами бойового розрахунку;

справність і стан утримання засобів зв'язку, сигналізації, апаратів захисту органів дихання та зору, техніки і обладнання;

стан знання своїх обов'язків особовим складом бойових розрахунків, диспетчерами (радіотелефоністами) і командним складом, їх стройову виправку, підтягнутість і дисциплінованість;

стан службової підготовки, виховної і культурно-масової роботи, проведеної у караулах;

наявність і утримання документів служби чергового караулу;

утримання службових приміщень і території підрозділу, їх відповідність вимогам правил безпеки праці і пожежної безпеки.

Перевірка караулів підрозділів МНС, що охороняють об’єкти на договірних засадах, крім того, повинна виявити стан протипожежного режиму у виробничих і складських приміщеннях на території об'єкта, наявність і справність первинних засобів пожежогасіння, установок і систем протипожежної автоматики.

240. Право на перевірку Гарнізонів та підрозділів без припису мають:

Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і його заступники;

керівництво та особовий склад Департаменту управління рятувальними силами МНС;

керівництво та особовий склад Управління соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення МНС;

начальники ГУ МНС і їх заступники;

керівництво та особовий склад управління (відділу) рятувальних сил;

керівництво та особовий склад державного пожежного нагляду (тільки підлеглих їм підрозділів);

начальники Гарнізонів служби і їх заступники;

керівництво та особовий склад оперативного відділу оперативно-координаційного центру (оперативні чергові) у межах своїх Гарнізонів;

начальники районних управлінь (відділів) і їх заступники (тільки підпорядкованих їм підрозділів);

начальники і заступники начальників підрозділів, від яких виставлені караули.

241. Усі інші особи, які прибувають до органу чи підрозділу МНС з метою перевірки внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, повинні мати припис або розпорядження (план-завдання на перевірку) Міністра або його заступників, начальника ГУ МНС або його заступників.

242. Перевірку чергових караулів підрозділів МНС, що охороняють об'єкти на договірних засадах, мають право здійснювати директори (начальники) цих об'єктів. Начальник міського управління, міського (районного) відділів та їх заступники, в штаті якого знаходиться такий підрозділ, начальник і заступник начальника підрозділу, інженерно-інспекторський склад можуть перевіряти виконання служби постовими і дозорними без супроводу начальника караулу. Інші особи, перераховані в статтях 240, 241 цього Тимчасового порядку, несення служби постовими і дозорними перевіряють у супроводі начальника караулу, начальника підрозділу або його заступника.

243. Особи, які контролюють виконання служби постовими і дозорними, зобов'язані перевірити:

протипожежний стан ділянки, поста (дозору), справність засобів пожежогасіння, зв'язку і сигналізації, а також уміння постових (дозорних) користуватися цими засобами;

знання постовими (дозорними) своїх обов'язків і особливостей ділянок, які ними охороняються;

виконання постовими (дозорними) своїх обов'язків.

244. Результати перевірки караулу начальник підрозділу і його заступники, інженерно-інспекторський склад, начальник караулу заносять у лист наряду на службу караулу. Інші особи результати перевірки заносять у спеціальний розділ Книги служби.

Особа, яка здійснює перевірку, після її закінчення зобов'язана дати принципову й об'єктивну оцінку стану справ у підрозділі (Гарнізоні), обговорити результати перевірки з начальницьким складом, вказати на виявлені недоліків, їх причини, намітити конкретні шляхи і терміни усунення недоліків.

За ходом виконання запропонованих заходів повинен бути встановлений постійний контроль (шляхом проведення контрольних перевірок, заслуховування звітів тощо).

245. Контроль за організацією внутрішньої, гарнізонної та караульної служб здійснюється постійно начальником Гарнізону або особами за його дорученням, оперативним відділом (оперативними черговими) і начальниками підрозділів на різноманітних етапах виконання поставлених завдань з урахуванням результатів щоденної перевірки усіх караулів.

Порядок, види і періодичність перевірок підрозділів визначаються начальником Гарнізону, виходячи з оперативної обстановки, що складається, і стану справ у підрозділі (Гарнізоні).

 

РОЗДІЛ 18. ДОКУМЕНТАЦІЯ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ

І КАРАУЛУ ПІДРОЗДІЛУ

 

246. Документи служби чергового складу Гарнізону і караулу розробляються відповідними начальниками; ними ж визначається і порядок зберігання цих документів з урахуванням вказаних вимог у додатках 12, 13.

Зазначені документи розробляються відповідно до вимог цього Тимчасового порядку з урахуванням місцевих особливостей.

247. Крім цього, у підрозділах МНС, що охороняють об'єкти на договірних засадах, повинні бути:

табель для постів підрозділу МНС;

розклад маршрутів безперервних дозорів;

журнал обліку перевірок внутрішніх пожежних кранів на об'єкті, що охороняється;

інструкції взаємодії зі службами об'єкта при ліквідації аварій і пожеж;

журнал нагляду за протипожежним станом об'єкта.

 

248. Документи з організації реагування на надзвичайні ситуації розробляються для Гарнізонів служби та знаходяться в спеціальній папці в оперативно-диспетчерській службі Гарнізону та в оперативному відділі. У підрозділах Гарнізону в аналогічних папках повинні бути зібрані документи або витяги з документів організації реагування на надзвичайні ситуації, що відносяться до діяльності підрозділу.

Аналогічно розробляються і зберігаються документи служби, що, крім спеціальних папок, можуть зберігатися в начальників чергових караулів, оперативних чергових, чергових змінах оперативно-диспетчерської служби тощо, для постійного застосування в практичній діяльності.

Крім того, кожна посадова особа Гарнізону, інженерно-інспекторський склад і начальники караулів повинні мати папки з виписками з документів про виконання своїх функціональних обов'язків.

Окремі документи, що мають подвійне значення, можуть утримуватися як у документах служби, так і в документах з організації реагування на надзвичайні ситуації.

249. Зі змістом документів повинні бути ознайомлені під підпис усі посадові особи Гарнізону (підрозділу) у частині, що їх стосується.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.