2.33. Основними методами визначення вгодованості забійних тварин є (2 елементи):
за формою тіла;
за ступенем розвитку м′язової тканини;
за ступенем виступання остистих відростків і ребер;
промацуванням;
ступінь виступання маклоків;
окомірний;
за допомогою приладів;
за допомогою промірів.
2.34. При виникненні суперечок щодо правильності визначення категорії вгодованості забійних тварин питання вирішують:
шляхом проведення їх зважування;
шляхом проведення їх контрольного забою;
шляхом взяття промірів.
2.35. Відбиток клейма на туші означає (2 елементи):
вік;
стать;
вгодованість;
ветсаногляд;
вид м′яса.
2.36. Залозистими клітинами вимені синтезуються такі речовини (3 елементи):
жир;
лактоза;
казеїн;
глобулін;
мінеральні солі;
вітаміни.
2.37. Назвати складові міжотільного періоду корів:
сервіс-період і лактація;
лактація і сухостійний період;
ембріональний і сервіс-період;
тільність і сухостійний період.
2.38. Найбільше впливають на відтворну здатність корів (2 елементи):
тривалість сухостійного періоду;
тривалість міжотільного періоду;
тривалість сервіс-періоду;
оцінювання за власною продуктивністю.
2.39. Вказати особливості організації відтворення в інтенсивному молочному скотарстві (3 елементи):
цілорічні отелення;
сезонні отелення (лютий, березень);
природнє парування, інколи штучне осіменіння;
штучне осіменіння;
осіменіння протягом року;
проведення парувальної компанії (травень-червень).
2.40. Вказати нормальну тривалість родів великої рогатої худоби:
10-15 хвилин;
3-8 хвилин;
5-6 годин;
0,5-4 години;
6,5-7 годин.
2.41. Назвати причини природженої неплідності тварин (2 елементи):
Інфантилізм;
Фримартинізм;
Неповноцінна годівля;
Вік тварин;
Технологія осіменіння.
МОДУЛЬ 3
Селекційно-племінна робота
3.1. Термін "спадковість" має таке визначення:
Тенденція повернення ознак до середніх;
Здатність тварин стійко передавати свої якості потомству;
Форма реалізації в потомстві одного покоління генетичної інформації батьків у різному віці чи за зміни умов середовища;
Установлює взаємозалежність ознак;
Частина загальної фенотипової мінливості, обумовленої генетичними відмінностями.
3.2. Генотиповий добір має таке визначення:
Добір ведеться за індивідуальними показниками тварин: продуктивністю, екстер’єром і конституцією, загальним розвитком;
Добір тварин, що найбільшою мірою відповідають умовам їхнього використання;
Закріплення в організмі не окремих позитивних ознак, а стабілізацію загального типу, властивому обраному напряму продуктивності;
Включає оцінювання тварин за походженням і за якістю нащадків;
Ґрунтується на законі співвідносної мінливості.
3.3. Промислове схрещення – це:
Застосовують тоді, коли існуюча порода за своїми ознаками відповідає вимогам, але потребує поліпшення окремих ознак;
Використовують тварин двох чи більшої кількості порід для одержання потомства, що поєднує їхні позитивні особливості;
Застосовується для одержання ефекту гетерозису;
Малопродуктивних маток однієї породи схрещують у низці поколінь з плідниками іншої високопродуктивної породи.
3.4. Умови, які дають можливість застосування чистопородного методу розведення у скотарстві такі (2 елементи):
наявність чистопородних плідників визначеної породи;
наявність 2-х порідних маток;
наявність чистопорідних маток;
наявність помісних плідників першого та другого покоління.
3.5. Можливі наслідки близькоспорідненого спарування, що виявляються у зниженні життєвої плідності, продуктивності, конституціональної міцності називають __інбридинг-депресія__.
3.6. Основними показниками молочної продуктивності корів під час бонітування є такі (2 елементи):
надій за лактацію;
молочний жир за лактацію;
молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;
сумарна кількість молочного жиру та молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;
надій за перші 305 днів лактації.
3.7. Коровам молочних та комбінованих порід присвоюють розряд племінної цінності "Екстра", якщо вони:
мають дочок класу еліта-рекорд;
походять від батьків-поліпшувачів;
мають клас еліта-рекорд з довічним надоєм 50000 і більше кг;
на 50% перевищують стандарт породи за надоєм.
3.8. Згідно з інструкцією з бонітування молочних і комбінованих порід поголів’я бугаїв бонітують у такі терміни:
Після закінчення чергової лактації;
Після закінчення повновікової лактації;
За прогнозом молочної продуктивності;
З 6-місячного віку;
У віці 18 місяців та у 2-5 років на дату народження.
3.9. Визначення швидкості молоковиділення у первісток проводять
на _2-3_ місяці лактації.
3.10. Оптимальна відстань від дна вим’я до підлоги у корів, придатних до машинного доїння:
30-40 см;
45-50 см;
55-60 см;
60-70 см;
75-80 см.
3.11. Виразність породних рис, це ____породність__.
3.12. Із переліку ознак зазначте ті, які характеризують морфологічні властивості вим’я такі (2 елементи) :
Величина разового надою;
Форма вим’я;
Обхват вим’я;
Тривалість доїння;
Інтенсивність молоковиділення.
3.13. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та оцінювання з _6_ місячного віку.
3.14. Перше бонітування племінного молодняку молочних та комбінованих порід проводять у __6_ місячному віці.
3.15. Основними ознаками під час визначення комплексного класу бугаїв-плідників молочних та комбінованих порід є (3 елементи):
Молочна продуктивність;
Тип будови тіла;
Жива маса;
Інтенсивність молоковіддачі;
Походження;
3.16. Із наведеного переліку ознак продуктивності молочної худоби мають відносно високий рівень спадковості наступні (3 елементи):
надій за лактацію;
вміст жиру в молоці;
вміст білка в молоці;
сталість лактаційної кривої;
інтенсивність видоювання;
витрати корму на одиницю продукції.
3.17. До селекційних методів створення худоби бажаного типу відносять такі (3 елементи):
Методи розведення;
Вирощування молодняку;
Системи утримання і годівлі;
Відбір;
Добір;
Роздоювання корів.
3.18. Телят після народження нумерують у такі терміни:
не раніше ніж через 5 діб;
у першу добу;
не пізніше ніж через 30 днів;
наприкінці молочного періоду.
3.19. В основу діючої інструкції з оцінювання бугаїв-плідників покладено такий метод:
дочки – стандарт породи;
дочки-ровесниці;
дочки-матері;
дочки – середнє по стаду;
-дочки-дочки інших бугаїв, яких оцінювали одночасно в однакових умовах.
3.20. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас
племінних бугайців та теличок молочних і комбінованих порід такі (3 елементи):
продуктивність матері за вищу лактацію;
походження;
тип будови тіла;
величина основних промірів;
жива маса до стандарту породи, %.
3.21. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас племінних бугаїв молочних і комбінованих порід наступні (3 елементи):
висота в холці;
тип будови тіла;
жива маса до стандарту породи, %;
жива маса при народженні;
інтенсивність росту;
продуктивність матері за найвищою лактацією;
3.22. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас корів молочних і комбінованих порід (3 елементи):
надій за найвищу лактацію;
сумарна кількість молочного жиру і білка до стандарту породи;
кількість молочного жиру до стандарту породи;
висота в холці;
тип будови тіла;
жива маса до стандарту породи;
найвища продуктивність матері;
3.23. Однорідний підбір має таке визначення:
Обґрунтоване закріплення плідників до кожної матки;
Коли до групи маток добирають основного резервного плідника;
Підбір з вираховуванням спорідненості між тваринами;
Підбір маток і плідників, несхожих за основними ознаками відбору.
3.24. Посилення життєздатності, підвищення міцності, витривалості і продуктивності потомства, отриманого в результаті схрещування споріднених, вирощених у різних умовах особин, одержало назву ___гетерозис__.
3.25. Зазначте розподіл корів на групи після бонітування (3 елементи):
селекційне ядро;
виробнича група. ;
корови, що підлягають вибракуванню або ви ранжируванню;
ялові корови.
3.26. Система ведення племінної роботи з великими масивами худоби
в масштабах цілих порід це __великомасштабна селекція_.
3.27. Зміна племінної цінності, що виникла в результаті переміщення тварин з одних умов середовища в інше за одиницю часу називають___адаптація__.
3.28. Ефективність селекції великої рогатої худоби визначають такі фактори (2 елементи):
умови годівлі тварин;
мінливість ознак;
умови утримання тварин;
рівень успадкованості ознак;
3.29. Для визначення розвитку корів м′ясних порід зважують до годівлі в наступні вікові періоди:
Один раз на рік до 5-річного віку;
Під час народженні, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів, у 12,15 міс.;
Наприкінці кожного місяця контрольного періоду з 8 до 15-міс. віку;
Під час народження, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів,у 12 міс., під час першого спарювання (з вказівкою віку).
3.30. Екстер’єр м′ясної худоби (телиць) оцінюють у такі терміни :
У віці 3-х; 5-ти років відповідно до шкали;
Один раз на рік до 5-річного віку відповідно до шкали;
Під час призначення до спарювання на контролі з вказівкою віку;
Після закінчення періоду контролю з вказівкою віку.
3.31. У стаді м’ясної худоби у селекційну групу корів залежно від племінної цінності входить така кількість маточного поголів’я:
18-20% від загального маточного поголів’я;
50-60% від загального поголів’я корів;
Корови, що не включені до племінного ядра.
3.32. Ознаки, за якими встановлюють сумарний клас молодняку м’ясних порід такі (4 елементи):
витрати корму на 1 кг приросту;
індекс м′ясності;
конституція і екстер’єр;
жива маса;
породність;
походження;
пряма довжина тулуба;
обхват грудей.
3.33. Сумарний клас м’ясних корів-первісток, у яких приплід на час бонітування не досяг 6-місячного віку встановлюють за такими ознаками (4 елементи):
жива маса;
індекс м’ясності;
молочність;
конституція і екстер’єр;
витрати корму на 1 кг приросту;
породність;
походження;
оцінювання за власною продуктивністю;
відтворна здатність;
пряма довжина тулуб
3.34. Бугаїв-плідників м′ясних порід за якостями нащадків оцінюють за такими ознаками (5 елементів):
за інтенсивністю росту у віці від 8 до 15 міс.;
за основними промірами у віці 15 міс.;
за живою масою у віці 10 міс.;
за живою масою у віці 15 міс.;
за витратами кормів на 1 кг;
за типом нервової діяльності;
за забійним виходом;
за повном′ясністю і поливом жиру.
3.35. Форма племінного обліку у м′ясному скотарстві 1-мяс має таку назву:
Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку;
Журнал бонітування корів м’ясних порід;
Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;
Журнал бонітування племінного молодняку великої рогатої худоби м′ясних порід;
Картка племінного бугая м’ясної породи;
Картка племінної корови м’ясної породи;
Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби м′ясного напряму продуктивності відповідної породи.
3.36. Згідно з чинною інструкцією молодняк м’ясних порід оцінюють за _100_ бальною шкалою.
3.37. Згідно з чинною інструкцією дорослу худобу м’ясних порід оцінюють за _100_ бальною шкалою.
МОДУЛЬ 4
Моделювання технологічних процесів у скотарстві.
Технологія вирощування і використання бугаїв.
Технологія вирощування ремонтних телиць
4.1. Кратність підсосу телят за першу добу після народження складає
__5-6__ разів.
4.2.Новонародженим телятам добова кількість молозива і молока має
становити __1/4-1/5____ їх живої маси.
4.3. Технологія вирощування племінних бугайців відрізняється від
вирощування телиць __інтенсивним ростом тварин (до 1000г приросту за добу)_.
4.4. Для ремонтних телиць більш раціонально застосовувати таке утримання :
цілорічне прив′язне утримання;
стійлово-пасовищне безприв′язне;
прив′язне взимку, влітку пасовищне.
4.5. Групи ремонтних телиць комплектують з урахуванням їх віку та стану
фізіологічного розвитку; різниця у віці між тваринами однієї групи не
повинна перевищувати _15-30_днів.
4.6. Телят одразу після народження у молочному скотарстві за потоково-цехової системи утримують так:
На підсисі з коровою;
В індивідуальних клітках;
У групових станках;
На прив′язі.
4.7. Температура випоюваного молозива для новонароджених телят повинна бути не менше __35__ оС.
4.8. Найбільш інтенсивно імуноглобуліни молозива засвоюють протягом _1-4_ годин після народження.
4.9. Перше випоювання новонародженим телятам молозива матері проводять: